Рішення

від 29.12.2010 по справі 35/555

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/555

29.12.10

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Київський ремонтно-

                      механічний завод"

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал - Центр"

про                       стягнення 609 764,07 грн.

                                                                                                Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача:        Нощенко О.Б. –предст. за довір. №б/н від 10.09.2010р.;

                               Курдюков А.Є. –голова правління;

від відповідача:          Щедров І.В. –предст. за довір. №641/1 від 31.12.2009р.

У судовому засіданні 29.12.2010р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Київський ремонтно-механічний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" про стягнення 742 455,00 грн., а саме: 28 790,64 грн. заборгованості по орендній платі, 230 325,12 грн. заборгованості за фактичне користування орендованими приміщеннями, 460 650,24 грн. неустойки за фактичне користування об'єктом оренди, 2857,77 грн. пені, 14 251,37 грн. інфляційних, 5579,86 грн. процентів річних та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010р. порушено провадження у справі №35/555, розгляд справи призначений на 10.11.2010р.

08.11.2010р. через відділ діловодства суду позивач подав уточнення до позовної заяви і просив стягнути з відповідача 494 502,12 грн., а саме: 28 790,64 грн. заборгованості по орендній платі, 460 650,24 грн. неустойки за фактичне користування об'єктом оренди, 2 857,77 грн. пені, 1 583,49 грн. інфляційних, 619,98 грн. процентів річних. Нова ціна позову згідно із розрахунком позивача становить 494 502,12 грн. У судовому засіданні 10.11.2010р. уточнення до позовної заяви були прийняті судом до розгляду.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач частково визнав заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за січень 2010р., пені, інфляційних та процентів річних у загальній сумі 43 678,66 грн. В частині інших вимог відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач не виявив згоди на прийняття об'єкту оренди за відповідним актом приймання-передачі та своїми діями унеможливив виконання відповідачем обов'язку повернути позивачу в належному технічному стані орендовані приміщення.      

10.11.2010р. через відділ діловодства  суду відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №35/555 до вирішення пов'язаної із неї справи №3/320, що розглядається Господарським судом м. Києва.   

У судовому засіданні 10.11.2010р. представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі №35/555 та просив суд задовольнити останнє.

Представники позивача заперечували проти вищезазначеного клопотання відповідача, просили суд відмовити в задоволенні останнього повністю.

У судовому засіданні 10.11.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 12.11.2010р. для надання сторонам можливості надати додаткові докази по справі та вирішення судом клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 12.11.2010р. представник відповідача надав обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі та документи для огляду суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №35/555, як безпідставного, так як в обґрунтуваннях останнього не зазначено в чому саме полягає неможливість розгляду справи №35/555 до вирішення Господарським судом міста Києва справи №3/320 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" до Відкритого акціонерного товариства "Київський ремонтно-механічний завод" про зобов'язання прийняти орендовані приміщення, а також не обґрунтовано взаємопов'язаність даних справ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2010р. №35/555 розгляд справи відкладений на 24.11.2010р.

19.11.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, на розгляд якої відповідач просить поставити питання щодо того, чи виконано на акті передачі майна від 01.07.2004 підпис від імені ОСОБА_1 саме ОСОБА_1 або іншою особою, та зупинення провадження у справі.

22.11.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2010р. №35/555 розгляд справи відкладений на 06.12.2010р.

02.12.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача  609 764,07 грн., а саме: 28 790,64 грн. боргу, 575 812,80 грн. неустойки за фактичне користування орендованими приміщеннями, 2 857,77 грн. пені, 1 583,49 грн. інфляційних, 719,37 грн. процентів річних, та стягнути судові витрати.

Також 02.12.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення експертного почеркознавчого дослідження.

В судовому засіданні 06.12.2010р. генеральний директор ТОВ "Арсенал-центр" ОСОБА_1 пояснила, що не підписувала акт передачі майна від 01.07.2004р. і хоча на даному акті проставлено печатка №3 підприємства, але підпис здійснений іншою особою.

У судовому засіданні 06.12.2010р. представник відповідача підтримав заявлене клопотання про призначення судової експертизи. Представники позивача проти даного клопотання заперечували посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення генерального директора ТОВ "Арсенал-центр" ОСОБА_1, пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи з мотивів, викладених в ухвалі від 06.12.2010р. (наявна в матеріалах справи).

В судовому засіданні представник позивача подані письмові заперечення на відзив та заявлене клопотання про витребування від відповідача доказів, а саме: надання наказів, розпорядження або рішення, що підтверджує кількість виготовлених і діючих на даний момент на підприємстві печаток і штампів; документи, які регулюють порядок зберігання печаток і штампів, законність користування ними (з зазначенням осіб, які мають право доступу і користування ними) і документи, що регулюють відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів на підприємстві.

Крім того, представник позивача заявлено клопотання про звернення до правоохоронних органів для проведення змістовної перевірки стосовно виявлення в діях службових (посадових) осіб відповідача складу злочину, передбаченого ст.384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиві свідчення про те, що відповідач 01.07.2004р. ніякого акту передачі з позивачем не підписував, обладнання вказаного в акті від позивача не приймав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти поданих клопотань заперечував посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши судовому засіданні пояснення представників сторін з приводу заявлених клопотань, суд задовольнив клопотання про витребування від відповідача доказів та відмовив в задоволенні клопотання про повідомлення правоохоронних органів щодо стосовно проведення перевірки  стосовно виявлення в діях службових (посадових) осіб відповідача складу злочину, передбаченого ст.384 Кримінального кодексу України відмовлено у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю останнього.

Ухвалою суду від 06.12.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.12.2010р.

15.12.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про продовження строку вирішення спору у справі та клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представників відповідача в іншому суді.

Представники позивача у судовому засіданні 20.12.2010р. заперечували проти вищезазначених клопотань відповідача та просили суд відмовити в їх задоволенні і наполягали на розгляді справи без представників відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд вирішив задовольнити клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору у справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.12.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 29.12.2010р.

27.12.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких додатково зазначає, що за період з лютого по листопад 2010р. не здійснював та не здійснює фактичного користування жодними приміщеннями ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод".

Також 27.12.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 35/555 до вирішення пов'язаної із неї справи № 36/17.   

Розглянувши у судовому засіданні 29.12.2010р. заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовив у його задоволенні з підстав його необґрунтованості.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.03.2001р. між Відкритим акціонерним товариством "Київський ремонтно-механічний завод" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" (далі –відповідач) був укладений договір оренди №39-А (далі –договір).

Відповідно до п.1.1. договору позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове орендне користування наступні приміщення, що знаходяться на території заводу за адресою м. Київ, вул. Гарматна, 6:

-          цех по ремонту автокранів загальною площею 900 кв.м. –для виробництва;

-          кімнату загальною площею 60 кв.м. –для офісу

та розташовані: виробнича –в цеху ремонту автокранів, офісна – на другому поверсі прибудови адміністративного корпусу.

Разом з цехом передається в оренду мостовий кран вантажною підйомністю 10 т.

Згідно з п.1.2. договору обумовлені договором площі передаються в оренду по акту прийому-передачі, який підписується обома сторонами і є невід‘ємною частиною цього договору.

Як свідчить акт приймання-передачі від 01.03.2001р. позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначені приміщення, кран та системи водо-, енерго- постачання, що знаходяться на території заводу за адресою м. Київ, вул. Гарматна, 6.

28.09.2001р. між сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до якої позивач додатково передає, а відповідач приймає у тимчасове користування площу 91 кв.м.

У зв'язку з укладенням додаткової угоди сторонами 28.09.2001р. складено акт прийому-передачі приміщення площею 91 кв.м., що розташовані біля відкритого складу.

01.07.2004р. сторонами також складено акт передачі майна відповідно до якого завод передав, а орендар прийняв в належному стані наступне майно:

- пожежний рукав –1 шт.;

- пожежний ствол –1 шт.;

- вогнегасник –1 шт.

У вказаному акті визначено, що після закінчення терміну дії договору або при достроковому припиненні його дії майно в належному стані підлягає поверненню за актом, що підписується обома сторонами.

Згідно із п. 3.1. договору відповідач зобов'язався вносити щомісячно на розрахунковий рахунок позивача плату за оренду приміщень та комунальні платежі на підставі відповідних рахунків-фактур. Термін внесення орендної плати не може перебільшувати 10 днів з дати отримання відповідного рахунку-фактури.

Зазначеним пунктом договору також передбачено, що на дату підписання договору позивачем встановлені такі розцінки за оренду приміщень (без урахування ПДВ):

-          5,8 грн. за 1 кв.м. виробничої площі на місяць;

-          28 грн. за 1 кв.м. офісної площі на місяць;

-          150 грн. на місяць –за оренду мостового крану.

Як передбачено п. 3.2. договору позивач має право самостійно збільшувати розмір орендної  плати за 1 кв.м. орендованої площі кожний рік на суму, що не перебільшує офіційно встановленого рівня інфляції за попередній рік, за формулою, що надається в додатку № 1 до договору.

Листом від 14.01.2010р. № 1/Оф позивач повідомив відповідача про підвищення з 01.01.2010р. цін на площі, що орендуються відповідачем. Відповідно до наведеного у листі розрахунку вартість 1 кв.м. площі на 2010р. з ПДВ становить:

-          за виробничі приміщення (900 кв.м.) –18,12 грн.

-          за адміністративні приміщення (60 кв.м) –88,56 грн.

-          за адміністративні приміщення (32 кв.м.) –150,00 грн.

-          за адміністративні приміщення (31 кв.м.) –74,88 грн.

-          за коридор (19 кв.м.) –90,78 грн.

-          за відкритий майданчик (67 кв.м.) –14,4 грн.

Вказаний лист, разом з рахунком-фактурою з урахуванням нової вартості орендної плати, був направлений відповідачу 14.01.2010р. що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку та опису вкладення.   

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору оренди відповідач не сплатив у повному обсязі орендну плату за січень 2010р., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 28 790,64 грн. (без урахування індексу інфляції за 2009р.).   

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 6.1. договору встановлений строк дії договору з 01.03.2001р. до 31.01.2010р.

Матеріали справи свідчать, що позивач листом №59 від 13.11.2009р. повідомив відповідача про закінчення строку дії договору 31.01.2010р. і просив звільнити приміщення від власного майна та направити представників для перевірки орендованого майна та оформлення акту прийому-передачі про повернення майна з оренди.

У відповіді на вказаний лист відповідач листом № 145 від 27.11.2009р. також повідомив про своє бажання розірвати договір з 31.01.2010р. та просив позивача направити своїх уповноважених представників для перевірки стану орендованого майна та оформлення акту про повернення майна.

Таким чином, оскільки жодною із сторін договору не було виявлено бажання продовжувати орендні правовідносини, договір оренди був припинений з 31.01.2010р.

Як передбачено п. 2.2.15. договору, у разі закінчення строку дії цього договору або при його розірванні відповідач зобов'язаний протягом 10 календарних днів повернути позивачу в належному технічному стані орендоване приміщення.

Згідно із ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З урахуванням вищенаведеного та згідно із п. 2.2.15. договору відповідач був зобов'язаний повернути позивачу орендовані приміщення у належному технічному стані за актом у строк до 10.02.2010р.

Наказом № 17 від 25.01.2010р. позивачем була створена комісія для проведення перевірки стану орендованого майна та складення попереднього ату про стан майна та перелік робіт, що необхідно виконати для приведення цього майна у відповідність.

Однак, як свідчать матеріали справи та надані представниками сторін пояснення, сторонами не був складений акт приймання-передачі (повернення) приміщень з оренди.

У зв'язку із тим, що відповідач не повернув орендовані приміщення та не підписав акт приймання-передачі приміщень, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі  575 812,80 грн. (з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як свідчать умови укладеного між сторонами договору, за свою правовою природою вказаний договір є договором найму.   

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи та надані представниками сторін прояснення, станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив орендну плату за січень 2010р. та не повернув позивачеві орендовані приміщення за актом приймання-передачі.   

Як передбачено ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 3.3. договору за несвоєчасне внесення орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача неустойку за фактичне користування орендованими приміщеннями у розмірі 575 812,80 грн., та за несвоєчасну сплату орендної плати - пеню у розмірі 2 857,77 грн. за період з 25.01.2010р. по 25.07.2010р., інфляційні втрати у розмірі 1583,49 грн. за період з 01.02.2010р. по 20.10.2010р. та проценти річні у розмірі 719,37 грн. за період з 01.02.2010р. по 01.12.2010р.

Позовні вимоги про стягнення пені за прострочення внесення орендної  плати підлягають частковому задоволенню у розмірі 2793,09 грн. з огляду на нижченаведене.

Згідно із п. 3.1. договору відповідач був зобов'язаний вносити плату за оренду приміщень на підставі відповідних рахунків-фактур. Термін внесення орендної плати не може перебільшувати 10 днів з дати отримання відповідного рахунку-фактури.

Як свідчать наявні в матеріалах справи копії фіскального чеку та опису вкладення, рахунок-фактура на сплату орендної плати був направлений відповідачу 14.01.2010р.

З урахуванням нормативних строків пересилання поштової кореспонденції, визначених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р., які у даному випадку становлять 4 дні, зазначене поштове було отримане відповідачем 18.01.2010р.

З огляду на вищевикладене, відповідач повинен був сплати орендну плату не пізніше 28.01.2010р.

Таким чином, перебіг строку нарахування пені за прострочення сплати орендної плати починається з 29.01.2010р. та, з урахуванням шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, закінчується 29.07.2010р.

Позивач, натомість, просить стягнути з відповідача пеню за період з 25.01.2010р. по 25.07.2010р. Оскільки в силу вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог без відповідного клопотання позивача, в т.ч. самостійно змінювати строки нарахування штрафних санкцій, пеня розраховується судом починаючи з 29.01.2010р. і її нарахування закінчується у строк, вказаний позивачем, тобто 25.07.2010р.

Згідно із нижченаведеним розрахунком судом розмір пені становить 2793,09 грн.

Сума боргу (грн)

Період прострочення

К-ть днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

28790.64

29.01.2010 - 07.06.2010

130

10.2500 %

2102.11

28790.64

08.06.2010 - 07.07.2010

30

9.5000 %

449.61

28790.64

08.07.2010 - 25.07.2010

18

8.5000 %

241.37

2793.09

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та процентів річних,суд дійшов висновку про їх обґрунтованість. За таких обставин позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат  підлягають задоволенню у розмірі 1583,49 грн., а позовні вимоги про стягнення процентів річних у розмірі 719,37 грн. відповідно до наданих позивачем розрахунків.  

Позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки за фактичне користування відповідачем об'єктом оренди за період з лютого 2010р. по листопад 2010р. підлягають задоволенню, виходячи з нижчевикладеного.

Пунктом 6.1. договору встановлений строк дії договору з 01.03.2001р. до 31.01.2010р. Оскільки жодною із сторін договору не було виявлено бажання продовжувати орендні правовідносини, договір оренди був припинений з 31.01.2010р.

Згідно із ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як передбачено п. 2.2.15. договору, у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні відповідач зобов'язаний протягом 10 календарних днів повернути позивачу в належному технічному стані орендоване приміщення.

Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Судом відхиляються посилання відповідача на вчинення позивачем дій, що унеможливили повернення відповідачем орендованого приміщення у визначений договором строк з огляду на таке.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи листів, про наміри припинити договір оренди сторони повідомили одна одну у листопаді 2009р.    

За змістом ст. 785 Цивільного кодексу України,  підготовчі дії, проведення яких є необхідними для повернення приміщення наймодавцю, зокрема, приведення приміщень у стан, обумовлений договором, вивіз власного майна тощо, мають бути проведені наймачем до припинення договору найму і спливу строків передачі речі наймодавцю. Відповідно до умов договору та положень ст.ст. 785, 795 Цивільного кодексу України обов'язок вчинення всіх дій, необхідних для повернення орендованих приміщень позивачу, покладений на відповідача.

Однак, матеріали справи свідчать, що до дати закінчення дії договору та 10-денного строку, в який мала відбутись передача орендованого майна, відповідач не привів приміщення у стан, передбачений умовами договору, не демонтував належне йому майно та не направив (передав) позивачеві для підписання акт приймання-передачі приміщення з оренди.   

Станом на день вирішення спору відповідач не передав приміщення позивачеві за актом приймання-передачі, чим порушив своїх обов'язки, передбачені договором та законом.  

Згідно із ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка за весь час прострочення передачі орендованого приміщенню позивачу (з лютого 2010р. по листопад 2010р. включно) у розмірі 575 812,80 грн.:

28790,64 х 2 х 10 = 575812,80.

Заперечення відповідача, які ґрунтуються на тому, що він з лютого 2010р. не користується орендованими приміщеннями, відхиляються судом з огляду на те, відповідальність за невиконання обов'язку повернути річ відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України настає незалежно від того, чи фактично користується орендар річчю чи ні.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 609 699,39 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 549, 629, 759, 762, 785, 795 Цивільного кодексу України, , ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" (03067, м. Київ, пров. Чугуївський, буд. 21, ідентифікаційний номер 31202310) на користь Відкритого акціонерного товариства "Київський ремонтно-механічний завод" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 6, ідентифікаційний код 01412710) 28 790 (двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто) гривень 64 коп. –заборгованості за договором оренди №39А від 01.03.2001р., 2793,09 (дві тисячі сімсот дев'яносто три) гривні 09 коп. - пені, 1583 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят три) гривні 49 коп.  - інфляційних втрат,  719 (сімсот дев'ятнадцять) гривень 37 коп. - процентів річних, 575 812 (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч вісімсот дванадцять) гривень 80 коп. –неустойки, 6096 (шість тисяч дев'яносто шість) гривень 99 коп. - державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) гривень 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя                                                                                                      М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 14.01.2010