Постанова

від 10.01.2011 по справі 37/390

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2011 № 37/390

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:

позивача: не з' явилис ь, про час і місце розгляду спр ави були повідомлені належни м чином,

відповідача: не з' явились , про час і місце розгляду спра ви були повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_1

на рішення Господарськ ого суду міста Києва від 18.10.2010

у справі № 37/390 ( )

за позовом Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_2

до Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1

про стягнення 15 057,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) зв ернувся до Господарського су ду міста Києва з позовом до фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_1 (далі - відповідач) пр о стягнення боргу в сумі 15057,69 гр н. в зв' язку з неналежним вик онання останнім зобов' язан ь за договором-заявкою від 25.05.1 0 № 33/02 на транспортне перевезен ня вантажу.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 18.10.10 позов з адоволено повністю. Рішення мотивовано тим, що вантаж за д оговором-заявкою був отриман ий вантажоодержувачем - При ватним торговим унітарним пі дприємством “Самух”, про що с відчить печатка в п.24 міжнарод ної товарно-транспортної нак ладної СМR № 0047105; відміток чи зап исів про порушення зберіганн я та перевезення вантажу в на кладній не зазначено, що свід чить про відсутність претенз ій зі сторони вантажоотримув ача відносно отриманого това ру.

Не погодившись з рішенням, в ідповідач звернувся до Київс ького апеляційного господар ського суду з апеляційною ск аргою, в якій просить його ска сувати та прийняти нове ріше ння про відмову в задоволенн і позову. Скаргу аргументова но тим, що судом неповно з' яс овано обставини та зроблені невірні висновки. Зокрема, су дом не взято до уваги письмов і пояснення щодо не укладенн я договору на транспортне пе ревезення вантажу в зв' язку з недосягненням згоди щодо ц іни договору; судом не взято д о уваги письмові пояснення в одія позивача щодо недотрима ння температурного режиму в автомобілі.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 03.12.10 відповідачеві відновле но пропущений строк подання апеляційної скарги, скаргу п рийнято до провадження з при значенням її до розгляду на 10. 01.11. Дану ухвалу надіслано стор онам з дотриманням вимог Інс трукції з діловодства в госп одарських судах України, зат вердженої наказом Вищого гос подарського суду України від 10.12.02 № 75.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 13.08.08 № 01-8/482 “Про деякі п итання застосування норм Гос подарського процесуального кодексу України, порушені у д оповідних записках про робот у господарських судів у перш ому півріччі 2008 року” дотрима ння працівниками суду вимог Інструкції дає підстави коле гії суддів вважати, що про час і місце розгляду справи стор они були повідомлені належни м чином.

Додатковим доказом належн ого повідомлення сторін, зок рема відповідача, про час і м ісце розгляду справи є повід омлення про вручення поштово го відправлення (ухвали від 03. 12.10), долучене до матеріалів сп рави.

Розпорядженням В.о.Голов и Київського апеляційного го сподарського суду Андрієн ка В.В. від 05.01.11 № 01-23/1/6 змінено ск лад колегії суддів при розгл яді даної справи. До складу ко легії введено суддів Ропій Л .М., Гольцову Л.А.

В судове засідання 10.01.11 предс тавники сторін не з' явились , про причини неявки суд не пов ідомили.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення с удового засідання з розгляду апеляційної скарги відповід ача, а матеріали справи дозво ляють розглянути апеляційну скаргу без їх участі, на думку колегії суддів, відсутні під стави для відкладення розгля ду справи.

Отже, колегія суддів вважає можливим відповідно до ст.75 Г ПК України здійснити розгля д апеляційної скарги за відс утності представників сторі н.

Згідно зі ст. 101 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни (далі - ГПК України) у п роцесі перегляду справи апел яційний господарський суд за наявними у справі і додатков о поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційн ий господарський суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законніс ть і обґрунтованість рішення місцевого господарського су ду у повному обсязі.

Дослідивши наявні докази, о бговоривши доводи скарги, ко легія суддів дійшла висновк у, що апеляційна скарга не під лягає задоволенню з огляду н а наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільно го кодексу України (далі - ЦК У країни) цивільні права та обо в' язки виникають із дій осі б, що передбачені актами циві льного законодавства, а тако ж із дій осіб, що не передбачен і цими актами, але за аналогіє ю породжують цивільні права та обов' язки. Підставами ви никнення цивільних прав та о бов' язків, зокрема, є: 1) догов ори та інші правочини; 2) створ ення літературних, художніх творів, винаходів та інших ре зультатів інтелектуальної, т ворчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та мо ральної шкоди іншій особі; 4) і нші юридичні факти.

Згідно з частинами першою т а другою ст.202 ЦК України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припине ння цивільних прав та обов' язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи баг атосторонніми (договори).

Відповідно до частини перш ої ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більш е сторін, спрямована на встан овлення, зміну або припиненн я цивільних прав та обов' яз ків.

25.05.10 між фізичною особою-підп риємцем ОСОБА_1 (експедито р) та фізичною особою-підприє мцем ОСОБА_2 (перевізник) у кладено разовий договір у фо рмі заявки на транспортне пе ревезення вантажу № 33/02. Маршру т перевезення - м.Херсон-м.Ки їв-м.Мінськ (Республіка Білор усь). Перевезення повинно бут и здійснено автомобілем, дер жавний реєстраційний номер я кого НОМЕР_4, водій ОСОБА _5. Дата завантаження 26.05.10, най менування вантажу - капуста , місце розвантаження - м. Мін ськ, фрахтова сума перевезен ня - 1900 у.о. на вивантаженні. Ок ремо в заявці передбачено, що перевізник несе відповідаль ність перед власником вантаж у за його схоронність з момен ту завантаження і до виванта ження автомобілю.

Згідно зі ст. 909 ЦК України за договором перевезення ванта жу одна сторона (перевізник) з обов' язується доставити до вірений їй другою стороною (в ідправником) вантаж до пункт у призначення та видати його особі, яка має право на одержа ння вантажу (одержувачеві), а в ідправник зобов' язується с платити за перевезення ванта жу встановлену плату. Укладе ння договору перевезення ван тажу підтверджується складе нням транспортної накладної (коносамента або іншого доку мента, встановленого транспо ртними кодексами (статутами) .

Отже, на підставі заявки від 25.05.10 між позивачем та відповід ачем було укладено договір п еревезення вантажу.

В апеляційній скарзі відпо відач зазначає, що договір ук ладений не був в зв' язку з не досягненням згоди щодо його ціни.

Колегія суддів не приймає д о уваги такі доводи, оскільки в договорі сторони погодили ціну. Навіть у відзиві на позо вну заяву представником відп овідача зазначено, що «25.05.2010 поз ивачем було укладено з відпо відачем договір на перевезен ня вантажу № 33/02 (далі - Догові р)».

Згідно зі ст.629 ЦК України дог овір є обов' язковим для вик онання сторонами.

До матеріалів справи долуч ено копію міжнародної товарн о-транспортної накладної (CMR) А № 0047105 (арк.10), в якій відправником вантажу зазначено Приватне підприємство «Піраміда», оде ржувачем - Приватне торгове унітарне підприємство «Саму х».

З накладної (CMR) А № 0047105 вбачаєт ься, що вантаж, а саме: капуста білокачанна вагою 18 тонн, дос тавлено транспортним засобо м марки «Рено», державний реє страційний номер НОМЕР_1, причеп, державний номерний з нак НОМЕР_2, до місця розва нтаження - м. Мінськ (Республ іка Білорусь). В п.24 зазначеної накладної значиться підпис та печатка Приватного торгов ого унітарного підприємства «Самух» про отримання ванта жу.

Печатка та підпис отримува ча вантажу свідчать про те, що зобов' язання по перевезенн ю вантажу позивачем виконан о в повному обсязі.

Разом з тим, у відзиві на поз овну заяву відповідач зазнач ає, що позивачем було порушен о умови п.5 договору-заявки, ос кільки незабезпечення автом обілем в процесі перевезення сталої температури в межах +3 до +5 стало наслідком зіпсуван ня вантажу (капусти). Цим завда но збитки власнику вантажу П ТУП «Самух».

Відповідно до ст.33 ГПК Украї ни кожна особа повинна довес ти ті обставини, на які вона по силається як на підставу сво їх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсут ні докази, що підтверджують д оводи відповідача.

Так, письмові пояснення вод ія автомобіля ОСОБА_5 (арк .54) не розцінюються судом апел яційної інстанції в якості д оказу встановлення фактични х даних, оскільки, як зазначал ося вище, у накладній (CMR) відміч ено, що вантажоотримувач ван таж отримав, а не відмовився в ід нього.

Крім того, в акті огляду від 28.05.10 № 03/07-10/1197 у Республіці Білорус ь (арк.11) зазначено, що вантаж (к апуста білокачанна, 18 тонн, на валом) у автомобілі НОМЕР_1 перевірено і жодних карант инних об' єктів не знайдено.

Згадана вище міжнародна то варно-транспортна накладна т акож підтверджує факт переві рки вантажу, оскільки містит ь відповідні відмітки Держа вної екологічної інспекції в Київській області.

Отже, наведені факти та долу чені до матеріалів справи до кументи, підтверджують викон ання позивачем зобов' язанн я щодо перевезення вантажу.

Документів щодо неналежно го виконання позивачем зобов ' язань, в зв' язку з чим вант ажоодержувач зазнав збитків , до матеріалів справи не нада но.

Відповідно до ст.526 ЦК Україн и зобов' язання має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та вимог цього Кодексу, до звичаїв діл ового обороту або інших вимо г, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1, 4 ст.916 ЦК України за перевезення вант ажу, пасажирів, багажу, пошти с тягується провізна плата у р озмірі, що визначається за до мовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або і ншими нормативно-правовими а ктами.

Таким чином, у відповідача в иник обов' язок сплатити по зивачеві за перевезення вант ажу встановлену плату.

Претензіями від 01.06.10 № 001.06/2010 та в ід 02.06.10 № 002.06/2010 (арк.20, 21) позивач звер тався до відповідача з вимог ою сплатити обумовлену плату в сумі 1900,0 доларів за виконани й рейс. Проте, в матеріалах спр ави відсутня відповідь на зг адані претензії.

Враховуючи, що відповідаче м в установленому законом по рядку не спростовані обстав ини, які повідомлені позивач ем, колегія суддів вважає пра вильним висновок суду першої інстанції про задоволення п озову.

З огляду на викладене вище, рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.10 у справі № 37/390 відповідає вимогам чинно го законодавства, фактичним обставинам та матеріалам спр ави, підстав для його скасува ння не вбачається.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господ арського процесуального код ексу України, Київський апел яційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарськ ого суду міста Києва від 18.10.10 у справі № 37/390 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

2. Матеріали справи № 37/39 0 повернути до Господарськог о суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

13.01.11 (відправлено)