cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 37/390 14.11.12
За позовом До Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва стягнення 29 925,54 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: Гаркавенко С.В. -дов. № 93/2012/02/13-9-2012 від 13.02.12 р.
Полоз І.В. -дов. № Д07/2009/07/10-18 від 10.07.09 р.
від відповідача: Колісниченко А.О. -дов. № б/н від 21.09.12 р.
Хатченко Т.В. -дов. № 08-4848 від 20.08.08 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києві про стягнення 28 941.12 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 841, 89 грн. інфляційної складової боргу та 142,53 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1631587 від 01.10.03 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.08 р. до 01.05.09 р. та додатками до нього.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.09 р. порушено провадження у справі № 37/390, розгляд справи було призначено на 05.08.09 р. та зобов'язано сторін надати певні документи.
Ухвалою суду від 05.08.09 р. у справі № 37/390 було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.
Враховуючи наведене, підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, у зв'язку з чим суд ухвалою суду від 19.10.12 р. поновив провадження у справі № 37/310; призначив розгляд справи № 37/310 на 07.11.12 р.; зобов'язав учасників процесу на підтвердження їх статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; зобов'язав позивача надати суду: докази надання послуг за заявлений до стягнення період; розрахунок позовних вимог з посиланням на кількість спожитої теплової енергії, застосований тариф, вартість енергії, проплати відповідача, за кожний місяць окремо; пояснення щодо застосування тарифів при розрахунку суми боргу; довідку про стан розрахунків з відповідачем станом на день розгляду справи в суді. Також зобов'язав відповідача надати суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.
01.11.12 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зміну його найменування, яку було залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 07.11.12 р. представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію, яку було зареєстровано службою діловодства суду та залучено до матеріалів справи; повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу; підтримав позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 07.11.12 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та надання відзиву на позовну заяву.
Проти даного клопотання представник позивача заперечив.
Суд дослідивши матеріали справи, задовольнив клопотання відповідача та оголосив перерву в судовому засіданні 07.11.12 р. до 14.11.12 р. о 11:55 год.
У судовому засіданні 14.11.12 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 14.11.12 р. не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яке було переіменовано на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва, яке було переіменовано на Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва, (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1631587 від 01.10.03 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з п. 5.1. договору № 1631587 від 01.10.03 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.
Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.
Додатками № 3 та № 4 до договору № 1631587 від 01.10.03 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору № 1631587 від 01.10.03 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: м. Київ, вул. Меліоративна, 11, розрахункова група, тел. 512-47-56, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).
Згідно з п. 2 вищевказаного додатку, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно з законом України «Про заставу», як засіб гарантії сплати теплової енергії, що споживається.
Пунктом 3 додатку № 4 до договору № 1631587 від 01.10.03 р. визначено, що якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; а у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду -сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
У відповідності до п. 4 додатку № 4 до договору № 1631587 від 01.10.03 р., абонентам, що не мають приладів обліку , кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду облікові картки відповідача за період з листопада 2008 р. до квітня 2009 р. та довідку про надходження коштів від КП по УЖГ «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва за договором № 1631587 від 01.10.03 р. за спірний період.
Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.08 р. до 01.05.09 р. становила 37 694,40 грн.
Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 1631587 від 01.10.03 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 7 251,20 грн., у зв'язку з чим станом на 01.05.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 28 941,12 грн.
За таких обставин ПАТ «Київенерго» особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києві про стягнення 28 941.12 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 841, 89 грн. інфляційної складової боргу та 142,53 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1631587 від 01.10.03 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.08 р. до 01.05.09 р. та додатками до нього.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач порушив зобов'язання щодо строків та порядку розрахунку за спожиту теплову енергію.
Відповідно до наданої позивачем у судовому засіданні 07.11.12 р. довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»теплоенергію КП по УЖГ «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва за період з травня 2009 р. до вересня 2009 р., станом на 07.11.12 р. у відповідача відсутня заборгованість за договором № 1631587 від 01.10.03 р. за період з 01.11.08 р. до 01.05.09 р.
Судом було встановлено, що основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 1631587 від 01.10.03 р. за період з 01.11.08 р. до 01.05.09 р. у розмірі 28 941,12 грн. було погашено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 28 941,12 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 1631587 від 01.10.03 р. за період з 01.11.08 р. до 01.05.09 р., підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі СВП «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 841,89 грн. інфляційної складової боргу та 142,53 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 1631587 від 01.10.03 р. за період з грудня 2008 р. до квітня 2009 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр»та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).
Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин щодо прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 1631587 від 01.10.03 р., викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 1631587 від 01.10.03 р. станом на 01.05.09 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 841,89 грн. інфляційної складової боргу та 142,53 грн. трьох відсотків річних за період з грудня 2008 р. до квітня 2009 р.
Враховуючи наведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 841 (вісімсот сорок одну) грн. 89 коп. інфляційних нарахувань, 142 (сто сорок дві) грн. 53 коп. трьох відсотків річних, 299 (двісті дев'яносто дев'ять) грн. 26 коп. витрат на сплату державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі в частині стягнення 28 941,12 грн. основного боргу припинити.
4. У решті позовних вимог відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.ї
6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 19.11.2012 р.
Суддя Гавриловська І.О.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2012 |
Оприлюднено | 28.11.2012 |
Номер документу | 27668584 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гавриловська І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні