Рішення

від 07.10.2015 по справі 37/390

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015Справа №37/390

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11»

про стягнення 18 085,53 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Левченко В.І.

від відповідача: Барська Н.І., Конох Г.Т.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» про стягнення 50 576,42 грн. основного боргу, 13 423,71 грн. інфляційних нарахувань, 4 206,24 грн. трьох відсотків річних та 3 887,66 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8021020 від 01.12.2003 р. та додатками до нього за період з 01.11.2009 р. до 01.10.2011 р.

Ухвалою суду від 04.11.2011 р. було порушено провадження у справі № 37/390 та призначено її розгляд на 21.11.2011 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача в судовому засіданні 21.11.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2011 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання 21.11.2011 р. не з'явився, відзив на позов не надав.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 21.11.2011 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його уповноваженого представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні, оскільки він зайнятий у іншому судовому процесі.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. При цьому відповідачем не обґрунтовано потреби у наданні переваги для участі у іншому судовому засіданні перед участю у судовому засіданні у даній справі. Також відповідачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, хоча він міг подати витребувані судом документи через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Таким чином, суд визнав клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Також через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про здійснення фіксування судового розгляду справи № 37/390 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив, у зв'язку з чим та з метою підготовки залу судового засідання для здійснення фіксації судового процесу, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 04.11.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 21.11.2011 р. відклав розгляд справи № 37/390 на 05.12.2011 р.; повторно зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 05.12.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.12.2011 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню; надав суду письмові пояснення щодо розрахунку заборгованості, наданого позивачем у справі № 37/390, які було залучено до матеріалів справи, а також надав клопотання про зупинення провадження у справі № 37/390 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 41/43, яка розглядається Господарським судом м. Києва.

Представник позивача заперечив проти задоволення вищевказаного клопотання.

Враховуючи наведене, суд відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 37/390 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 41/43, яка розглядається Господарським судом м. Києва та оголосив перерву у судовому засіданні 05.12.2011 р. до 14.12.2011 р. о 14:30 год. для дослідження доказів у справі.

09.12.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому ЖБК «Темп-11» просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, який було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.12.2011 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.12.2011 р. повторно проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Суд оголосив у судовому засіданні 14.12.2011 р. перерву до 26.12.2011 р. о 11:20 год. для дослідження доказів у справі.

26.12.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо розрахунку заборгованості (ціни позову), наданого позивачем у справі № 37/390; додаткові пояснення до клопотання про зупинення провадження у справі № 37/390 до вирішення іншої, пов'язаної з нею справи № 41/43, що розглядається Господарським судом м. Києва та клопотання про залучення до матеріалів справи зміненого відзиву від 26.12.2011 на позовну заяву, які було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.12.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.12.2011 р. в черговий раз проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, підтримав подане ним клопотання про зупинення провадження у справі № 37/390 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 41/43, яка розглядається Господарським судом м. Києва.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі № 37/390 до вирішення пов'язаної з нею справи № 41/43 у відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Зокрема, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Таким чином, оскільки розрахунок позовних вимогу даній справі ґрунтується на від'ємному значенні сальдо по боргу за теплову енергію, спожиту відповідачем у період до спірного періоду, і позивач не надав суду розрахунок позовних вимог з нульовим значенням сальдо на початок періоду, то за таких обставин справа № 37/390 та справа № 41/43 є пов'язаними.

Оскільки предметом спору у справах № 37/390 та 41/43 між тими ж сторонами за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8021020 від 01.12.2003 р. є заборгованість за різні періоди, а саме: у справі № 41/43 -за період з 01.01.2006 р., у справі № 37/390 -за період з 01.11.2009 р. до 01.10.2011 р., то рішення, яке буде винесено у справі № 41/43 може мати значення для вирішення справи № 37/390.

За таких обставин, враховуючи те, що справа № 37/390 та справа № 41/43 є пов'язаними і розгляд даної справи є неможливим до вирішення справи № 41/43, суд визнав за доцільне зупинити провадження у справі № 37/390 на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 41/43.

Ухвалою суду від 26.12.2011 р. провадження у справі № 37/390 було зупинено до остаточного вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 41/43; зобов'язано сторін повідомити Господарський суд м. Києва про обставини, які зумовили зупинення провадження у справі.

Наказом Голови Господарського суду міста Києва № 240-К від 02.07.2015 р. у зв'язку зі зміною прізвища, судді Гавриловській І.О. було змінено запис у трудовій книжці про прізвище на Андреїшина.

23.09.2015 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 37/390, оскільки 07.09.2015 р. Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 41/43, яким позовні вимоги ПАТ «Київенерго» задоволено частково, припинено провадження у справі в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» заборгованості в сумі 59 952,33 грн. на підставі п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України, стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 45 396,13 грн. - інфляційних втрат, 8 298,52 грн. - 3 % річних, 1 136,47 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи наведене, Господарський суд м. Києва, керуючись ст. 79 ГПК України, ухвалою від 28.09.2015 р. задовольнив заяву позивача та поновив провадження у справі № 37/390; призначив розгляд справи № 37/390 на 07.10.2015 р.; зобов'язав сторін надати суду певні документи

05.10.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зміну найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», яке суд задовольнив.

06.10.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно з яким ПАТ «Київенерго» просить суд стягнути з ОСББ «Темп-11» пеню в розмірі 3 887,66 грн., три відсотки річних у розмірі 4 206,24 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 991,63 грн., оскільки основний борг за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2009 р. до 01.10.2011 р. станом на 01.09.2015 р. відсутній.

Згідно з п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Господарський суд прийняв заяву позиву позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 18 085,53 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2015 р. надав суду усні пояснення по суті спору; зменшені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2015 р. надав клопотання про відмову від клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів, яке суд розглянув та задовольнив; заперечень проти позову не навів.

У судовому засіданні 07.10.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Темп-11» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8021020 від 01.12.2003 р., відповідно умов постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 8021020 від 01.12.2003 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 5.1. договору № 8021020 від 01.12.2003 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 8021020 від 01.12.2003 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в РВТ № 2 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 8021020 від 01.12.2003 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 8021020 від 01.12.2003 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29, розрахункова група, тел. 227-84-84, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду розрахунок основного боргу за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію ОСББ «Темп-11», копії облікових карток відповідача за період з січня 2008 р. до вересня 2011 р., довідку про надходження грошових коштів від відповідача за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.2009 р. до 01.10.2011 р. становила 1 253 398,06 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 8021020 від 01.12.2003 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 1 217 467,14 грн., у зв'язку з чим станом на 01.10.2011 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 50 576,42 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» про стягнення 50 576,42 грн. основного боргу, 13 423,71 грн. інфляційних нарахувань, 4 206,24 грн. трьох відсотків річних та 3 887,66 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8021020 від 01.12.2003 р. та додатками до нього за період з 01.11.2009 р. до 01.10.2011 р.

Оскільки 06.10.2015 р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно з яким ПАТ «Київенерго» просить суд стягнути з ОСББ «Темп-11» пеню в розмірі 3 887,66 грн., три відсотки річних у розмірі 4 206,24 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 991,63 грн., яка була прийнята судом, то справа № 37/390 розглядається за новою ціною позову - 18 085,53 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо постачання теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором на постачання теплової енергії в гарячій воді № 8021020 від 01.12.2003 р. строк оплату за спожиту теплову енергію не здійснив неналежним чином.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

У зв'язку з наведеним, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд стягнути з відповідача 9 991,63 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2009 р. до жовтня 2011 р. та 4 206,24 грн. трьох відсотків річних за період з грудня 2009 р. до жовтня 2011 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 8021020 від 01.12.2003 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 8021020 від 01.12.2003 р., на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 9 991,63 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2009 р. до жовтня 2011 р. та 4 206,24 грн. трьох відсотків річних за період з грудня 2009 р. до жовтня 2011 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 8021020 від 01.12.2003 р.

ПАТ «Київенерго» просить стягнути з відповідача 3 887,66 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором № 8021020 від 01.12.2003 р. за період з травня 2011 р. до жовтня 2011 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України (п. 7 додатку № 4 до договору № 8021020 від 01.12.2003 р.).

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня з травня 2011 р. до жовтня 2011 р. становить 3 887,66 грн. за порушення грошового зобов'язання за договором № 8021020 від 01.12.2003 р.

Таким чином позов ПАТ «Київенерго» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Темп-11» підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 549, 551, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України; ст. ст. 193, 232, 233, 275 Господарського кодексу України; ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Темп-11» (03040, м. Київ, вулиця Деміївська, 35-Б, код ЄДРПОУ 22894854) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) пеню в розмірі 3 887 (три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 66 коп., три відсотки річних у розмірі 4 206 (чотири тисячі двісті шість) грн. 24 коп., інфляційних втрат у розмірі 9 991 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 63 коп., витрати на сплату державного мита в розмірі 720 (сімсот двадцять) грн. 94 коп. та витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 12.10.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина