5020-2/193
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 лютого 2011 року Справа № 5020-2/193
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Латиніна О.А.,
Градової О.Г.,
за участю представників сторін:
позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Югмонолітспецстрой" –16.12.10, 21.01.11, 03.02.2011 не з'явився;
відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" –16.12.10, 21.01.11, 03.02.2011 не з'явився;
заявника апеляційної скарги: публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" - 16.12.10, 21.01.11, 03.02.2011 Котовщиков Андрій Борисович дов. б/н від 28.09.2010.
розглянувши апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 28 жовтня 2010 року у справі № 5020-2/193
до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (бул. Л. Українки, 26,Київ,01133)
в особі філії "Кримська регіональна дирекція" товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (вул. Леніна, 70, м. Севастополь,99011)
заявники апеляційних скарг:
ПАТ "Дельта Банк" (вул. Фрунзе, 39, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 34047020)
ТОВ "Український промисловий банк" в особі філії "Кримська регіональна дирекція" (бул. Л. Українки, 26, Київ, 01133; вул. Леніна, 70, м. Севастополь, 99011)
про припинення дій, що порушують право
ВСТАНОВИВ:
21 жовтня 2010 року ТОВ "Югмонолітспецстрой" на підставі ст.ст. 60, 62 Закону України „Про банки і банківську діяльність” звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовною заявою до ТОВ "Український промисловий банк" в особі філії "Кримська регіональна дирекція" ТОВ "Український промисловий банк" і просило заборонити ТОВ "Український промисловий банк" передавати до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та інших банківських установ кредитну справу відносно кредитного договору № 65/КВ-07 від 27.06.2007 р., укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Югмонолітспецстрой", припинити дії ТОВ "Український промисловий банк", пов'язані з передачею прав вимоги за кредитним договором № 65/КВ-07 від 27.06.2007 р.(т.1 а.с. 2-4).
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства та умови кредитного договору № 65/КВ-07 від 27.06.2007 р. про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, розголошенням банківської таємниці. Також позивач наполягає на тому, що діями відповідача порушені його права щодо свободи вибору контрагенту у договорі, а також порушений порядок внесення змін до договору – відсутня згода ТОВ "Югмонолітспецстрой" на передачу прав вимоги іншому банку (т.1 а.с. 2-4).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 28 жовтня 2010 року позовні вимоги ТОВ "Югмонолітспецстрой" задоволені (т.1 а.с. 102-104).
Заборонено ТОВ "Український промисловий банк" передавати до ПАТ "Дельта Банк" та інших банківських установ кредитну справу за кредитним договором № 65/КВ-07 від 27.06.2007 р., укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Югмонолітспецстрой".
Припинено дії ТОВ "Український промисловий банк", пов'язані з передачею прав вимоги за кредитним договором № 65/КВ-07 від 27.06.2007 р., до ПАТ "Дельта Банк" та інших банківських установ.
Вирішене питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду 1-ої інстанції мотивовано тим, що при здійснені передачі кредитної справи по кредитному договору № 65/КВ-07 від 27.06.2007 р., укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Югмонолітспецстрой" до ПАТ "Дельта Банк", відповідачем порушенні норми діючого законодавства: розголошено банківську таємницю, діями відповідача порушені права позивача на свободу вибору контрагента у договорі, а також порушений порядок внесення змін до договору, які можуть бути внесені лише в письмовій формі шляхом укладення додаткових угод до договору, у зв'язку з чим необхідна згода позивача на зміну кредитора (т.1 а.с. 102-104).
Не погодившись з ухвалою суду, ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Український промисловий банк" звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк" мотивовані порушенням судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме:
- судом першої інстанції розглянуто спір, що зачіпає права та законні інтереси ПАТ "Дельта Банк", як банка, до якого передані кредитні договори ТОВ "Український промисловий банк", який знаходиться у стадії ліквідації, про що суду було відомо, але до участі у справі ПАТ "Дельта Банк" не було залучено;
- обраний позивачем спосіб судового захисту своїх прав не відповідає чинному законодавству, так як правовідносини між сторонами регулюються чинними договорами про передачу активів ТОВ „Укрпромбанк” від 30.06.2010 р. та 02.07.2010 р. до ПАТ "Дельта Банк", а тому своїм рішенням суд 1-ої інстанції фактично скасував їх дію, що є несанкціонованим втручанням суду у господарську діяльність;
- судом не вірно застосовані вимоги ст.ст. 3, 13, 627 ЦК України в частині свободи позивача на вибір контрагента, так як таке право позивача не передбачене кредитним договором;
- судом 1-ої інстанції не прийнято до уваги, що передавача права вимоги за кредитним договором до іншого банку, як новому кредитору, не ставить під загрозу зберігання та захист банківської таємниці, так як такий порядок передбачений чинним законодавством у випадку ліквідації банку (т.1 а.с. 116-121).
Доводи апеляційної скарги ТОВ „Укрпромбанк” мотивовані тим, що чинним законодавством України, а також умовами договору не встановлена заборона заміни кредитора (т.1 а.с. 147-148).
ТОВ "Югмонолітспецстрой" надало заперечення на апеляційні скарги ТОВ „Укрпромбанк” та ПАТ „Дельта-Банк”, в яких просило залишити апеляційні скарги без задоволення, з підстав, викладених в позовній заяві.
В судовому засіданні 16 грудня 2010 року, представник ПАТ "Дельта Банк" підтримував доводи апеляційної скарги та просив рішення суду скасувати, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представники ТОВ „Укрпромбанк” та ТОВ "Югмонолітспецстрой". у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
На адресу суду 14.12.2010 р. від ТОВ "Югмонолітспецстрой" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника, клопотання було задоволено.
В судовому засіданні 21.01.2011 р. представник ПАТ "Дельта Банк" підтримував доводи апеляційної скарги та просив рішення суду скасувати, наполягав на розгляді справи і прийнятті рішення у відсутність позивача та ТОВ „Укрпромбанк”.
Представники ТОВ „Укрпромбанк” та ТОВ "Югмонолітспецстрой" повторно у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заявили клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з можливістю урегулювання спору добровільно Клопотання судом задоволено.
В судовому засіданні 03 лютого 2010 року представник ПАТ "Дельта Банк" підтримував доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Заперечував проти задоволення клопотання ТОВ "Український промисловий банк" про відкладення розгляду справи.
Представник ТОВ "Югмонолітспецстрой" у судове засідання 03.02.2011 р. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України – це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обов'язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності не з'явившихся представників позивача та ТОВ „Укрпромбанк”.
Ухвалою суду від 21.01.2011 р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів згідно ст. 69 ч. 3 ГПК України.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального закону .
Встановлено, що 27 червня 2007 року між ТОВ „Укрпромбанк”. в особі філії „Кримська регіональна дирекція" (банк) та ТОВ „Югмонолітспецстрой" (позичальник), укладено кредитний договір № 65/КВ-07 на відкриття відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії (т.1 а.с. 8-9, 43-82).
08 червня 2010 року постановою правління Національного банку України № 235/БТ ПАТ „Дельта Банк" визначено переможцем конкурсу і останньому передано активи та права ТОВ "Укрпромбанк" по кредитних договорах. На виконання цієї постанови між ТОВ „Укрпромбанк" та ПАТ „Дельта Банк" і Національним банком України 30.06.2010 р. укладено договір за умовами якого ПАТ „Дельта Банк" набув право вимоги до боржників ТОВ „Укрпромбанк" по кредитних договорах, у тому числі до ТОВ „Югмонолітспецстрой" (т.1 а.с. 84-91).
Приймаючи рішення, суд 1-ої інстанції виходив з того, що відступка права вимоги на користь ПАТ „Дельта Банк" за кредитним договором на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії №65/КВ-07 від 27 червня 2007 року між ТОВ „Югмонолітспецстрой" та ТОВ „Укрпромбанк", порушує принцип свободи договору на обрання контрагента, порушує банківську таємницю, не має згоди позичальника на заміну кредитора.
З вказаним рішенням суду погодитись неможливо, так як воно не відповідає нормам чинного законодавства.
Так ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, але принцип свободи договору не є абсолютним і застосовується разом з іншими засадами цивільних правовідносин, такими як: рівність сторін, розумність, добросовісність, справедливість, принцип належного виконання зобов'язання і таке інше..
Всі ці принципи знаходяться у тісному взаємозв'язку та повинні реалізовуватися у логічній єдності. Отже принцип свободи договору також має співвідноситися із принципом обов'язковості виконання договору, закріпленим зокрема в ст. 629 ЦК України.
Це пояснюється тим, що сторони договору, вільно прийнявши на себе певні права та обов'язки, перетворюються на сторін у відповідному договірному зобов'язанні і стають вже юридично зв'язаними своїми власними рішеннями про умови виконання, зміни, розірвання та припинення такого договору.
Отже принцип свободи договору, в тому числі і свобода вибору контрагента, після підписання сторонами договору обмежується умовами такого договору, а також правовими нормами, що регламентують відповідні договірні правовідносини.
Пунктом.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено здійснення заміни кредитора в зобов'язанні без згоди боржника, якщо це не заборонено законом або договором, у тому числі у випадку передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Спірні кредитні договори не містять положень про заборону заміни кредитора. Таким чином, вказана норма закону є відображенням права на реалізацію принципу свободи договору для його активної сторони - кредитора, на що судом 1-ої інстанції не звернув уваги.
Кредитний договір № 65/КВ-07 від 27.06.2007 р. не містить умов за яких кредитору заборонено здійснювати уступку права вимоги, тому в цьому питанні сторони мають керуватися загальними положеннями чинного законодавства, які допускають можливість відступлення кредитором належних йому прав вимоги іншій особі без погодження із боржником.
Суд 1-ої інстанції дійшов також помилкового висновку про те, що дії відповідача по відступленню права вимоги до ТОВ „Дельта Банк”, як новому кредитору, є порушенням правил про зберігання та захист банківської таємниці.
Ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» регулють порядок розкриття банківської таємниці та визначають осіб, що мають право на отримання інформації, яка становить банківську таємницю, а також випадки, коли розкриття банківської таємниці є допустимим.
Ч. 5 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що банк має право розкривати інформацію, що містить банківську таємницю, особі (в тому числі яка уповноважена діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов'язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації.
Як встановлено судом, відповідач - ТОВ „Український промисловий банк”, згідно постановою Правління Національного банку України № 19 від 21 січня 2010 року перебуває в стадії ліквідації. Ліквідатором призначено працівника Національного банку України Раєвського К.Є. Рішення Нацбанку України є діючим і підлягає виконанню.
Відступлення вимог за кредитним договором ТОВ „Югмонолітспецстрой" відбулися в межах проведення процедури ліквідації ТОВ „Український промисловий банк”, в цілях погашення його зобов'язань по рефінансуванню, наданому Національним банком України, що підтверджується постановою Правління Національного банку України №235/БТ від 08 червня 2010 року, а також умовами договорів про передачу активів ТОВ „Український промисловий банк” на користь переможця конкурсу ПАТ „Дельта Банк”, які були укладені 30 червня 2010 року та 02 липня 2010 року. Вказані договори також є діючими і підлягають виконанню (т.1 а.с. 84-91, 131-142).
Таким чином, ТОВ „Український промисловий банк” мало право на розкриття інформації с кредитного договору ТОВ „Югмонолітспецстрой", ПАТ „Дельта Банк”, як особі, на користь якої за рішенням Національного банку України були відчужені активи та зобов'язання банку, який знаходиться в стадії ліквідації.
Крім того, суд розглянув спір, що зачіпає права та законні інтереси ПАТ „Дельта Банк”, не залучивши банк до участі у справі, що в силу п.4 ст. 104 ГПК є самостійною підставою для скасування рішення.
Так, на даний час між ПАТ „Дельта Банк”, ТОВ „Український промисловий банк” та ТОВ „Югмонолітспецстрой” існують матеріально-правові відносини, які базуються на положеннях постанови Правління Національного банку України №235/БТ від 08 червня 2010 року, а також на умовах 3-х сторонніх договорів про передачу активів ТОВ „Український промисловий банк” до ПАТ „Дельта Банк”, які були укладені 30 червня 2010 року та 02 липня 2010 року (т.1 а.с. 131-142).
Відповідно до вказаних документів, в межах виконання заходів, передбачених процедурою ліквідації ТОВ „Український промисловий банк”, яка була розпочата на підставі постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2010 року за № 19, до ПАТ „Дельта Банк” перейшли права вимоги за кредитами, наданими ТОВ „Український промисловий банк”, в тому числі і за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 65/КВ-07, який був укладений 27.06.2007 р. з ТОВ „Югмонолітспецстрой”.
Внаслідок такої передачі ПАТ „Дельта Банк” став стороною - новим кредитором за вищезазначеним кредитним договором, на що суд 1-ої інстанції не звернув уваги.
Частиною 3 статті 640 цього Кодексу передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
3-х сторонній договір № 2263 від 02.07.2010 р. про передачу активів ТОВ „Український промисловий банк” на користь переможця конкурсу ПАТ „Дельта Банк”, укладений за участю Нацбанку України, нотаріально посвідчений, тому посилання позивача, що у разі не виконання сторонами умов зазначеного договору, ПАТ „Дельта Банк” не стає новим кредитором, і тому предмет спору не стосується його прав та законних інтересів, є безпідставними.
Також слід зазначити, що у спірних правовідносинах діє спеціальна норма закону – ч.1 п.1 ст. 512 ЦК України, відповідно до якої здійснюється заміна кредитора у зобов'язанні, у даному випадку у зв'язку з ліквідацією ТОВ „Український промисловий банк”, а тому будь які посилання ТОВ „Югмонолітспецстрой” на недійсність чи неможливість застосування угод про передачу активів ТОВ „Український промисловий банк” на користь переможця конкурсу ПАТ „Дельта Банк”, є безпідставними.
Крім того, обраний позивачем спосіб судового захисту своїх прав не відповідає чинному законодавству України, на що суд не звернув належної уваги.
Так, дійсно у відповідності до ст. 16 ЦК України, а також ст. 20 ГК України, одним із способів судового захисту є можливість вимагати припинення дій, що порушують права та законні інтереси суб'єктів господарювання.
Згідно вимогам ст.ст. 15 та 19 ЦК України особа, інтереси якої потребують судового захисту, може використовувати не будь-який, а цілком конкретний спосіб захисту, який має відповідати специфіці та змісту його права, а також природі та характеру правовідносин сторін.
Необхідність застосування такого способу захисту, як пред'явлення вимог про припинення дій, що порушують право, виникає лише тоді, коли є порушення суб'єктивного немайнового права особи.
Оскільки, законодавством встановлюється презумпція легітимності правочину (ст. 204 ЦК України), а правовідносини учасників процесу базуються саме на договорах про відступлення права вимоги у зв'язку з ліквідацією ТОВ „Український промисловий банк” від 30 червня 2010 року та від 02 липня 2010 року, які є діючими, розгляд позовних вимог ТОВ „Югмонолітспецстрой” без аналізу чинності зазначених угод, суперечить існуючим законодавчим приписам.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд при наявності діючих договорів про відступлення права вимоги фактично скасував умови цих правочинів, а разом із цим і імперативні приписи, закріпленні в ст. 517 ЦК України, які зобов'язують первісного кредитора, у спірному випадку ТОВ „Український промисловий банк”, навіть не за положеннями договору, а в силу самого закону, передати новому кредитору - ПАТ „Дельта Банк”, документи, що засвідчують права, які передаються.
В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12 березня 2009 року № 01-08/163 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, постановах Вищого господарського суду України від 12 серпня 2009 року по справі №14/145пн та від 30 березня 2010 року по справі № 7/687. а також в узагальненнях практики розгляду судами корпоративних спорів, проведених Верховним Судом України, зобов'язує господарські суди здійснювати оцінку правильності обрання позивачем способу захисту порушеного права, в межах якої суди мають звертатися не тільки до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, а також і до інших нормативно-правових актів, а також умов договорів, укладених сторонами.
У спірному випадку предмет позову ТОВ „Югмонолітспецстрой” не співвідноситься із визначеними законом (ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України) способом захисту прав, тому підстави для задоволення позову відсутні, тобто, позивач обрав неналежний спосіб захисту права.
Оскільки оскаржене рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення з відмовою у задоволені позовних вимог.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, частиною 1 пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 28 жовтня 2010 року у справі № 5020-2/193 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким ТОВ „Югмонолітспецстрой”
м. Севастополя у задоволені позовних вимог до ТОВ "Український промисловий банк" про припинення дій, що порушують право, відмовити.
4. Стягнути з ТОВ „Югмонолітспецстрой” (вул. Гер. Сталінграду, 63-12, м. Севастополь,99059, код ЄДРПОУ 34402741, МФО 384834, п/р 2600701300242 в Кримської регіональної дирекції ТОВ "Український промисловий банк") на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (вул. Фрунзе, 39, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 34047020, кореспондентський рахунок 32002140001 у ГУ НБУ у м. Київі та Київській обл., МФО 321024) судові витрати у розмірі 42 грн. 50 коп.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді О.А.Латинін
О.Г. Градова
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Югмонолітспецстрой" (вул. Гер. Сталінграду, 63-12,Севастополь,99059)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (бул. Л. Українки, 26,Київ,01133)
Філія "Кримська регіональна дирекція" товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (вул. Леніна, 70,Севастополь,99011)
3. публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (вул. Фрунзе, 39, Київ, 04080)
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2011 |
Оприлюднено | 11.02.2011 |
Номер документу | 13701122 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Маслова Зінаїда Дмитрівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Маслова Зінаїда Дмитрівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Маслова Зінаїда Дмитрівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Волков Костянтин Володимирович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Волков Костянтин Володимирович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Черткова Ірина Валентинівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні