Постанова

від 25.01.2011 по справі 4/182-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/182-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р. Справа № 4/182-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі:  

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.             

Суддів Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.

При секретарі Подуст Л.В.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.                                          

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство"            

на рішення господарського суду Херсонської області від 07.12.2010р.

у справі № 4/182-10                      

За позовом Овруцького міжрайонного прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі державного підприємства "Овруцьке лісове господарство"    

до Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство"                  

про стягнення 36 571,48 грн.

Встановив:  

В листопаді 2010р. Овруцький міжрайонний прокурор Житомирської області в інтересах держави в особі державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" (Далі - Овруцьке лісове господарство) звернувся до господарського суду Херсонської області із позовом до Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" (Далі - Лісомисливське господарство) про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи по очистці згарищ згідно договору №167 від 03.10.2007р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх  обов'язків по  розрахунках   за виконані підрядні роботи по очистці згарищ  згідно з  договором №167 від 03.10.2007року.

Лісомисливське господарство позовні вимоги не  визнає, мотивуючи  свої  заперечення тим, що  відповідно до пункту 3.1 договору підряду від 03.10.2007року виконані позивачем роботи підлягають  оплаті  після реалізації  заготовленої  деревини. Оскільки, станом на день  розгляду справи заготовлена позивачем лісопродукція  на суму 36571грн.48коп. не  реалізована через низьку її якість, а тому строк виконання зобов'язання по оплаті за виконані роботи у Овруцького лісового господарства не настав.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.12.2010р., винесеним суддею Ємленіновою З.І. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд, посилаючись на п.3.1. договору підряду №167 від 03.10.2007р. зазначив, що сторони визначили момент настання обов'язку замовника (Відповідача) оплати робіт по проведенню суцільної санітарної рубки, яким є реалізація лісопродукції, та яка на даний момент не реалізована і знаходиться на підприємстві, а тому строк оплати обумовлений договором не настав.

Також в своєму рішенні місцевий господарський суд зазначив, що в наданий до матеріалів справи розрахунок боргу  на суму 36571грн.48 коп., який підписаний головним бухгалтером позивача, включена вартість робіт за актами виконаних робіт як за проведення суцільної санітарної рубки, які є  предметом договору №167 від 03.10.2007року, так і за вартість робіт  по навантаженню та вивезенню лісопродукції на проміжний склад, а також за проведення насадження лісових культур, які не є предметом договору №167 від 03.10.2007року, а тому  не  можуть бути  підставою  стягнення боргу саме за цим договором.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Овруцьке лісове господарство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить дане рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Овруцьке лісове господарство, вважає, що відповідно до п.3.6 договору підряду №167 від 03.10.2007р. відповідач зобов'язаний проводити розрахунки в безготівковому порядку шляхом перерахування Замовником грошей на розрахунковий рахунок Підрядника після повного завершення виконання робіт, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, тобто - підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Також в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на статтю 526 Цивільного Кодексу України зазначив, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, згідно ч.2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк, від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце слухання справи повідомленні належним чином, а тому справа відповідно до статті 75 Господарського Процесуального Кодексу України, розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Овруцького  лісового господарства без задоволення виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 03.10.2007р. Лісомисливське господарство (Замовник) та Овруцьке лісове господарство (Підрядник), уклали договір підряду №167. (а.с.8-11)

Згідно із п.1.1. договору підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх засобів, виконати роботи по очистці згарищ, а замовник в свою чергу - прийняти  і оплатити  роботу по  очистці згарищ–проведенню суцільної санітарної рубки за спеціальним дозволом–лісорубним квитком №70 від 03.10.2007року в Кардашинському лісництві ДП “Голопристанське лісомисливське господарство” в кварталі № 61 виділи 8, 9, 14 площею 20,8га.

При укладенні договору від 03.10.2007р. № 167  сторони пунктом 3.1. договору підряду  узгодили, що виконані підрядником роботи по проведенню суцільної санітарної рубки оплачуються в розмірі 51грн.80коп. (з ПДВ) за            1 куб.м. ліквідної деревини, після її реалізації.

Лісомисливське господарство не заперечує про існування заборгованості за виконані роботи та вказує, що перерахування коштів можливе, після реалізації заготовленої лісопродукції, попит на яку значно знизився у зв'язку з її низькою якістю та високими цінами.

Із довідки від 15.11.2010р. №79-б, яка підписана директором і головним бухгалтером Лісомисливського господарства та скріплена печаткою підприємства вбачається, що лісопродукція заготовлена Овруцьким лісовим  господарством на суму 36571,48 грн. не реалізована і знаходиться в ДП „Голопристанське лісомисливське господарство”. (а.с. 71).

Статтею  627 ЦК України  передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що сторони при підписанні даного договору, погодили та визначили його умови, були вільними в укладанні  договору, а тому підстав для задоволення майнових вимог позивача щодо стягнення заборгованості за залишок несплаченої Лісомисливським господарством суми боргу в сумі 36571,48 грн. є необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи, а саме п. 3.1. договору підряду №167 від 03.10.2007р., в якому сторони чітко визначили, що виконані Підрядником роботи по проведенню суцільної санітарної рубки оплачуються в розмірі 51,80грн. (з ПДВ) за 1 куб.м. ліквідної деревини, після її реалізації.

Овруцьке лісове господарство ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення.

Керуючись  ст.ст.99; 101; 103-105  Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Рішення господарського суду Херсонської області від 07.12.2010р. у справі №4/182-10 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                            Н.В.Ліпчанська

Суддя                                                                                Е.І.Андрєєва

Суддя                                                                              П.Ф.Мацюра