Постанова

від 05.02.2008 по справі 20-12/148

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

Справа №

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

,

секретар судового засідання                                                                      

за участю представників сторін:

позивача:

ОСОБА_2, довіреність №1994   від

03.05.2007,  фізичної особи -

підприємця  ОСОБА_1;

відповідача:

Коваленко Нателли Вадимівни, довіреність №1137/9/10-036   від 03.04.2007,  Регіонального управління Департаменту з

питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом

підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у місті

Севастополі;

відповідача:

Сергуніна Олександра Олександровича, довіреність №287/10-004   від 14.11.2007,  Державної податкової інспекції у Ленінському

районі міста Севастополя;

відповідача:

Ягунова Віктора Петровича, довіреність №10-004/270   від 05.07.2007,  Державної податкової інспекції у Ленінському

районі міста Севастополя;

розглянувши апеляційні скарги

Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя та

Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору

і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової

адміністрації України у місті Севастополі на постанову господарського суду

міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.)

від 10 грудня 2007 року у справі № 20-12/148,

за позовом  Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 (вул. Леніна, 30-14, Севастополь,

99011)

до          Регіонального управління Департаменту

з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом

підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у місті

Севастополі (вул. Кулакова, 37,Севастополь,99011)

Державної податкової інспекції у

Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова,

37,м.Севастополь,99011)     

про визнання дій такими, що

порушують права позивача, визнання рішення № 2703240002-21/243 від 04.09.2006

нечинним, визнання першої податкової вимоги нечинною,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду

міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 10 грудня 2007 року у справі

№20-12/148 частково задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування

акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у

місті Севастополі Державної податкової адміністрації у місті Севастополі,

Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про

визнання дій такими, що порушують права позивача, визнання рішення

№2703240002-21/243 від 04.09.2006 нечинним, визнання першої податкової вимоги

нечинною.

Суд визнав дії Регіонального

управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за

виробництвом та обігом підакцизних товарів у місті Севастополі Державної

податкової адміністрації у місті Севастополі такими, що порушують права

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Суд визнав рішення

№2703240002-21/243 від 04.09.2006 про застосування до суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 фінансових санкцій в загальному розмірі 20789,80грн.

нечинним.

Суд визнав першу податкову вимогу

№1/104 від 19.03.2007 нечинною у частині суми 20789,80грн.

У задоволенні іншої частини

позовних вимог було відмовлено.

Суд стягнув з Державного бюджету

України на користь  суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 сплачений квитанцією №К 249 від 13.04.2007

судовий збір у розмірі 03,40грн.

Не погодившись з постановою суду,

Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась

з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої

інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Крім того, Регіональне управління

Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за

виробництвом та обігом підакцизних товарів у місті Севастополі Державної

податкової адміністрації у місті Севастополі також звернулось з апеляційною скаргою,

в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.

Апеляційні скарги мотивовані

порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підставі та за правилами статті

195 Кодексу адміністративного судочинства України,  розглянувши справу, судова колегія встановила

наступне.

Як свідчать матеріали справи,

позивач звернувся в порядку статей 104-106 Кодексу адміністративного

судочинства України до господарського суду з позовної заявою до Регіонального

управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за

виробництвом та обігом підакцизних товарів в місті Севастополі Державної

податкової адміністрації України у місті Севастополі, Державної податкової

інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання дій такими, що

порушують права позивача,  визнання

рішення №2703240002-21/243 від 04.09.2006 нечинним, визнання першої податкової

вимоги нечинною.  

Суд 

першої інстанції позовні вимоги задовольнив у частково.

Рішення суду мотивовано тим, що

відповідач - Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування

акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів в

місті Севастополі Державної податкової адміністрації України у місті

Севастополі, не довів, а матеріали справи: акт перевірки та протокол огляду та

вилучення, свідчать, що перевіряючими фінансові санкції були розраховані на

підставі фактичній вартості товарів з урахування торговельної націнки, тобто на

підставі цінників на товарі, що стало підставою для суду першої інстанції для

висновку про те, що позивач був притягнений до відповідальності не за

встановленим порядком, в зв'язку з чим, рішення про застосування фінансових

санкцій в загальному розмірі 20789,80грн. суд першої інстанції визнав нечинним.

Перевіривши матеріали справи на

предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального

і процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова

колегія дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи

та встановлено судом першої інстанції, 26 серпня 2006 року регіональним

управлінням спільно з Відділом Державної служби боротьбі і економічною

злочинністю УМВС України у місті Севастополі 

в магазині "Ветерок", розташованому в Севастопольської зоні

ПБК, пансіонат "Ізумруд", що належить суб'єкту підприємницької

діяльності ОСОБА_1 була проведена перевірка з питань дотримання вимог Закону

України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового,

коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від

19.12.1995 № 481/95-ВР (Закон України №481), про що було складено акт перевірки

від 26.08.06 № 270036/2702/53-21-240. В наслідок чого, за порушення статті 15

Закону України №481 керівником регіонального управління було прийнято рішення

про застосування фінансової санкції до суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 в загальному розмірі 20789,80грн., а саме, за роздрібну торгівлю

алкогольними напоями без наявності ліцензії - фінансова санкція 200% вартості

отриманої партії товару у розмірі 

16544,80грн., за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без

наявності ліцензії - фінансова санкція 200% вартості отриманої партії товару -

4245,80грн.

Відповідно до статті 15 Закону

України №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами

може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за

наявності у них ліцензій.

Суб'єкт підприємницької діяльності

ОСОБА_1 не оскаржує рішення вищезгаданої статті, а саме здійснення роздрібної

торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії,

відповідальність за це порушення передбачено статтею 17 цього же Закону України

№ 481, де фінансова санкція передбачена за здійснення роздрібної торгівлі

алкогольними напоями без наявності ліцензії у розмірі 200 відсотків вартості

отриманої партії товару, але не менше 1700,00гривень, за  здійснення роздрібної торгівлі тютюновими

виробами без наявності ліцензії у розмірі 200 відсотків вартості отриманої

партії товару, але не менше 1700,00 гривень.

З матеріалів справи та акту

перевірки вбачається, що сума фінансових санкцій була встановлена виходячи із

вартості наявних на момент перевірки у магазині "Ветерок" алкогольних

напоїв та тютюнових виробів, з урахуванням торговельної націнки, тобто на

підставі цінників на товарі, а не вартості отриманої партії товару, як це

передбачено законом, що дало можливість суду першої інстанції зробити висновок,

що позивач був притягнений до відповідальності 

не за встановленим порядком, у зв'язку з чим, рішення підлягає визнанню

нечинним.

Судова колегія вважає даний

висновок необґрунтованим.

Факт здійснення торгівлі

алкогольними напоями та тютюновими виробами буз наявності ліцензії позивачем не

заперечується.

В матеріалах справи (а. с. 70-71) є

розрахунок вартості продукції за цінами закупівлі, який був представлений

позивачем. Згідно з розрахунком, вартість продукції за закупочними цінами

складала 6985,85грн.  200 відсотків

вартості отриманої партії товару склали 13971,10грн. (6985,85*200%=13971,10грн.).

Тому, фінансова санкція повинна

була застосована до позивача у розмірі 13971,10грн., з чого можливо зробити

висновок про те, що у суду першої інстанції не було правових підстав для

звільнення позивача від відповідальності у повному обсязі.

Також, відповідно до статті 16

Закону України № 481 контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи,

які відають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної

Законами України, що визначає, що посадові особи регіонального управління діяли

відповідно до Конституції України, Закону України № 481 та в межах своїх

повноважень, які не порушують права суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1.  

Щодо рішення про визнання першої

податкової вимоги від 19.03.2003 №1/04 недійсною, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1.10 статті

1   Закону України №2181, податкова

вимога-письмова вимога податкового органа  

до платника податків погасити суму податкового боргу. Податкові вимоги

спрямовуються платнику податків у випадку несплати узгодженого податкового

зобов'язання у встановлений законом термін (підпункт 6.2.1 пункту 6.2. статті 6

Закону України №2181). Податкові вимоги повинні містити крім зведень,

передбачених підпунктом 6.2.3 даної статті, посилання на підстави їхнього

виставлення; суму податкового боргу, що підлягає до сплати, пені і штрафних

санкцій: перелік  запропонованих

заходів для забезпечення сплати суми податкового боргу (підпункт 6.2.2. пункту

6.2 статті 6 Закону України №2181).

Державною податковою інспекцією у

Ленінському районі міста Севастополя відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2

статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників

податків переді бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-111 на

адресу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 була спрямована перша

податкова вимога № 1/104 від 19.03.2007 

з пропозицією погасити наявну заборгованість

перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 218,66грн. (код

платежу 11010200) та штрафні санкції у розмірі 20789,80грн. (код платежу

21081111). Дана податкова вимога була отримана позивачем 21.03.2007, відповідно

до розпису на корінці податкової вимоги.

Підпунктами 5.2.4, 5.2.5 пункту 5.2

статті 5 Закону України №2181 передбачено, що при зверненні платника податків

до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органа про

визначення податкового зобов'язання, який може бути поданий з урахуванням

строків давності у будь-який момент після отримання відповідного податкового

повідомлення, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом

справи по суті та прийняття відповідного рішення, яке набрало законної

сили. 

Таким чином, у даній частині,

апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста

Севастополя задоволенню не підлягає.

При викладених обставинах судова

колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що постанову

господарського суду міста Севастополя від 10 грудня 2007 року у справі №

20-12/148 було прийнято без ретельного дослідження матеріалів справи, у зв'язку

із чим апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі

міста Севастополя  підлягає залишенню без

задоволення, апеляційна скарга Регіонального управління Департаменту з питань

адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом

підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у місті

Севастополі підлягає часткову задоволенню, а постанова господарського суду

міста Севастополя від 10 грудня 2007 року у справі № 20-12/148 підлягає зміні.

Керуючись статтями 195, 196,

пунктом 2 статті 198, статтею 201, частиною 2 статті 205, статтею 207, 254

Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:         

1.Апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без

задоволення.

2.Апеляційну скаргу Регіонального

управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за

виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації

України у місті Севастополі задовольнити частково.

3.Постанову господарського суду

міста Севастополя від 10 грудня 2007 року у справі № 20-12/148 змінити.

4.Викласти резолютивну частину

постанови господарського суду міста Севастополя від 10 грудня 2007 року у

справі № 20-12/148 в наступній редакції.

5.Визнати рішення

№2703240002-21/243 від 04.09.2006 про застосування до суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 фінансових санкцій в загальному розмірі 6818,70грн.

нечинним.

6.Визнати першу податкову вимогу

№1/104 від 19.03.2007 нечинною у частині суми 20789,80грн.

7.У інший частині позовних вимог

-  відмовити.

8.Стягнути з Державного

бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач

Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (99011, м. Севастополь, АДРЕСА_1,

ідентифікаційний НОМЕР_1) сплачений квитанцією № К_249 від 13.04.2007 (оригінал

квитанції знаходиться у матеріалах справи) судовий збір в розмірі 03,40 грн.

9.Постанову може бути оскаржено до

Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня

складення  постанови у повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                     

Судді