Постанова

від 17.05.2007 по справі 20-12/148

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-12/148

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

17 травня 2007 р.                                                                                   № 20-12/148  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Владимиренко С.В.,

суддів:Шевчук С.Р.

Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрГРІТ"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2007р.

та рішення господарського суду м. Севастополя від 05.12.2006р.

у справі№20-12/148 господарського суду м. Севастополя  

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УкрГРІТ"

доТовариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства технопарку "Корабел"

простягнення заборгованості в сумі 309043,44грн., про визнання додаткової угоди недійсною,

за участю представників:

-          позивача: Семенова С.М., дов. б/н від 10.08.2006р.

-          відповідача: Кім С.В., дов. №02/32-ю від 03.05.2007р.;

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрГРІТ” звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства технопарку "Корабел" про визнання недійсною додаткової угоди від 26.09.2005р. до договору №73/04-05 від 28.04.2005р. По даному спору судом порушено провадження у справі №20-12/149.

Поряд з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрГРІТ” звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства технопарку "Корабел" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №73/04-05 від 28.04.2005р. в сумі 280535,23грн. та пеню в сумі 28508,21грн. По даному спору судом порушено провадження у справі №20-12/148.

13.09.2006р. позивач надав до суду доповнення до позовної заяви, в якому просив на підставі ст.230 ЦК України визнати недійсною додаткову угоду від 26.09.2005р. до договору №73/04-05 від 28.04.2005р.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 19.09.2006р. об'єднано справи №20-12/148 та №20-12/149 в одну справу під №20-12/148.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 05.12.2006р. у справі №20-12/148 (суддя Харченко І.А.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства Технопарка “Корабел” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрГРІТ” заборгованість за договором купівлі-продажу №73/04-05 від 28.04.2005р. –280535,23грн., державне мито –2805,35грн., витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу –107,11грн. В частині стягнення пені в розмірі 28508,21грн. відмовлено. В частині визнання недійсною додаткової угоди від 26.09.2005 до Договору №73/04-05 від 28.04.2005р. –відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що умова, щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором, та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Відповідної угоди, як того вимагає законодавство, не укладено, а лише зафіксовано факт передачі векселя актом прийому-передачі. Додаткова угода, яку укладено між сторонами, лише породжує можливість сплати боргу за векселем, але не породжує певних обов'язків за нею для сторін. Акт прийому-передачі не є договором тому, що він не містить істотних умов господарського договору, які закріплені статтею 180 Господарського кодексу України. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що угода щодо проведення розрахунків із застосуванням векселя між сторонами є неукладеною і не може бути визнаною недійсною.

Посилаючись на зміну умов оплати за договором №73/04-05 від 28.04.2005р., додатковою угодою від 26.09.2005р. та відповідно до акту прийому-передачі від 29.09.2005р., суд першої інстанції дійшов висновку про вжиття необхідних заходів Товариством з обмеженою відповідальністю спільним підприємством Технопарк “Корабел” щодо належного виконання господарського зобов'язання, що зумовило неможливість задоволення вимог позивача щодо стягнення пені у зв'язку з відсутністю вини відповідача у невиконанні господарського зобов'язання.

Посилаючись на ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", неукладення відповідного договору, суд першої інстанції зазначив про продовження існування грошових зобов'язань, що зумовило згідно ст.ст.525, 526 ЦК України задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2007р. у справі №20-12/148 (колегія суддів у складі головуючого судді Щепанської О.А., суддів Плута В.М., Гроршко Н.П.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарка "Корабел" задоволено, рішення господарського суду міста Севастополя від 05.12.2006р. у справі №20-12/148 змінено з викладенням резолютивної частини рішення в наступній редакції. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "УкрГРІТ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство технопарка "Корабел" про стягнення заборгованості у сумі 309043,44грн. з врахуванням пені та про визнання додаткової угоди недійсною, відмовити. Наказ господарського суду міста Севастополя від 19.12.2006р. у справі №20-12/148 визнано таким, що втратив силу.

Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний господарський суд зазначив, що не може погодитись з висновком місцевого господарського суду про неукладеність між сторонами угоди щодо проведення розрахунків із застосуванням векселя, оскільки сторонами було оформлено додаткову угоду до договору №73/04-05 від 28.04.2005р. про зміну умов платежу за векселем, шляхом доповнення пункту 4.4 договору. Крім того, був підписаний акт прийому-передачі векселя від 29.09.2005р., в якому було визначено порядок проведення платежів за договором №73/04-05 від 28.04.2005р. та договором №5 від 28.04.2005р., розмір платежу та строк проведення розрахунків. Сторонами було досягнуто згоди на проведення розрахунків за вказаними договорами із застосуванням векселя та товариство з обмеженою відповідальністю "УкрГРІТ" прийняло вексель на суму 305000грн. у рахунок платежів за вказаними договірними зобов'язанням. Оскільки строк оплати за векселем не настав, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача грошової суми за договором.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрГРІТ" просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2007р. у справі №20-12/148 та залишити в силі рішення господарського суду м. Севастополя від 05.12.2006р. у справі №20-12/148, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм ст.ст.179-181 ГК України, положень гл.52, 53 ЦК України, ч.ч.2, 3 ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні". У поданій 17.05.2007р. до суду касаційної інстанції заяві скаржник просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2007р. та рішення господарського суду м.Севастополя від 05.12.2006р., і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відзив на касаційну скаргу на час розгляду справи в касаційній інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю спільного підприємства технопарку "Корабел" суду наданий не був, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, пояснення та заперечення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю спільного підприємства Технопарку „Корабел" і Товариством з обмеженою відповідальністю „УкрГРІТ" 28 квітня 2005р. було укладено договір №73/04-05 купівлі-продажу абразивного порошку.

Товариство з обмеженою відповідальністю спільного підприємства Технопарку „Корабел" здійснило оплату за поставлений товар на суму 289629грн., а неоплачена заборгованість становить 280535,23грн.

26.09.2005р. сторонами була підписана додаткова угода до договору №73/04-05 від 28.04.2005р., відповідно до якої платежі за даною угодою можуть бути здійснені простим векселем №631247420959 від 29.09.2005р. на суму 305000грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю спільного підприємства Технопарку „Корабел", товариство з обмеженою відповідальністю „Благодать Миколаєв" і Товариство з обмеженою відповідальністю „УкрГРІТ" 28.01.2005р. уклали договір №5 про перевід боргу, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю „Благодать Миколаєв" перевело борг товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства Технопарку „Корабел" на нового кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю „УкрГРІТ" у розмірі 193516,72грн.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, згідно акту прийому-передачі векселя від 29.09.2005р., в якому визначено порядок проведення платежів за договором №73/04-05 від 28.04.2005р. та договором №5 від 28.04.2005р., розмір платежу та строк проведення розрахунків, Товариство з обмеженою відповідальністю „УкрГРІТ" прийняло в рахунок взаєморозрахунків за договором №73/04-05 від 28.04.2005р. і договором №5 від 28.01.2005р. належним чином оформлений простий вексель №613247420959 на суму 305000грн., тоді як заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства Технопарку „Корабел" перед позивачем на момент передачі векселя становила за зазначеними договорами 384051,94грн.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 26.09.2005р. до договору №73/04-05 від 28.04.2005р., суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок місцевого господарського суду про неукладеність між сторонами угоди щодо проведення розрахунків із застосуванням векселя, оскільки сторонами було оформлено додаткову угоду до договору №73/04-05 від 28.04.2005р. про зміну умов платежу за векселем, шляхом доповнення пункту 4.4 договору без посилання на відповідні норми матеріального права всупереч приписів ст.105 ГПК України.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції передчасно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсною додаткової угоди від 26.09.2005р. до договору №73/04-05 від 28.04.2005р. без зазначення всупереч приписів ст.105 ГПК України норм матеріального права, якими він керувався відмовляючи позивачу у задоволенні вказаних позовних вимог, а також без з'ясування наявності чи відсутності підстав для визнання зазначеної додаткової угоди недійсною на підставі ст. 230 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду підлягають скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, оскільки встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, не входить до компетенції суду касаційної інстанції (ст. 1115, 1117 ГПК України), Вищий господарський суд України позбавлений можливості прийняте нове рішення по суті заявлених позовних вимог, а тому справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.

Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, дати їм належну правову оцінку, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права та постановити законне й обґрунтоване рішення, оскільки рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини справи, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно з ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.3 ст. 1119, ст.ст. 11110 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрГРІТ" задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2007р. та рішення господарського суду м. Севастополя від 05.12.2006р. у справі №20-12/148 скасувати.

Справу №20-12/148 передати на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя в іншому складі суду.

Головуючий С. Владимиренко

Судді: С. Шевчук

Б. Львов