Рішення

від 16.02.2011 по справі 17/342-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.11р. Справа № 17/342-10

За позовом Товариства з додатковою відповідальніс тю "Страхове товариство з дод атковою відповідальністю "Гл обус", м. Київ

до Фізичної особи - під приємця ОСОБА_1, м. Нікопол ь Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача: АТ "Р айффайзен Банк Аваль" в осо бі Центрального Нікопольськ ого відділення ДОД "Райффай зен Банк Аваль", м. Нікополь Д ніпропетровської області

про визнання недійсним договору оренди

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Чуйко М.Д. , довір. № 4192-ЮРС від 26.11.10р.;

Нікулін Ю.В. , довір. № 4191-ЮРС від 26.11.10р.;

від відповідача: ОСОБА_1 , свід-во № 360209 від 23.09.03р.;

від третьої особи: не з' яви вся.

Суть спору:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відп овідальністю "Глобус" (надалі - позивач) звернулось з позово м до Фізичної особи - підпри ємця ОСОБА_1 (надалі - відпо відач); за участю третьої особ и, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боц і позивача: АТ "Райффайзен Б анк Аваль" в особі Централь ного Нікопольського відділе ння ДОД "Райффайзен Банк А валь", у якому просить господа рський суд визнати недійсним повністю договір оренди при міщення від 01.03.08р. та акт прийом у-передачі приміщення до ньо го.

Вмотивовує позовні вимоги посиланням на те, що спірний д оговір оренди був укладений без одержання письмової згод и іпотекодержателя на переда чу в оренду спірного предмет у іпотеки (нежитлове приміще ння), тому в силу чинного закон одавства такий правочин є не дійсним.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві посилаєт ься на те, що наведені в позовн ій заяві обставини порушення відповідачем діючого законо давства не можуть бути підст авою для визнання спірного п равочину нікчемним. Також, пр осить суд зупинити проваджен ня у справі до вирішення пов' язаною з нею справи внаслідо к прийняття касаційної скарг и СТДВ "Глобус" до розгляду.

У судовому засіданні оголо шувалась перерва з 03.02.11р. по 07.02.11р ., згідно ст. 77 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошен о вступну та резолютивну час тини рішення.

Розглянувши матеріали спр ави та заслухавши пояснення представників сторін, оцінив ши надані докази в їх сукупно сті, господарський суд, -

встановив:

01.03.2008 року між позивачем ( орендарем) та відповідачем (о рендодавцем) був укладений д оговір оренди приміщення (да лі - Договір), у відповідності з умовами якого відповідач з а актом прийому-передачі при міщення від 01.03.08р. (а.с. 12) передав в оренду позивачу приміщенн я загальною площею 20 м2, яке роз ташоване за адресою: АДРЕСА _2 (об' єкт оренди), де щоміся чні орендні платежі узгоджен і в сумі 1 600,00 грн.

При цьому, 21.12.2006 року спірний о б' єкт оренди було передано в іпотеку третій особі (банку ). Станом на 11.10.10р. іпотекодержат ель спірного приміщення не з мінювався, що відображається з відомостей вказаних у витя гу з Державного реєстру іпот ек № 28796552, який є в матеріалах сп рави.

За умовами ч. 3 ст. 9 Закону Укр аїни "Про іпотеку" іпотекодав ець (відповідач у справі) має п раво виключно на підстави зг оди іпотекодержателя (третьо ї особи у справі) передавати п редмет іпотеки в оренду.

Згідно наданих третьою осо бою до матеріалів справи пис ьмових пояснень від 01.12.10р. вбач ається, що банк як іпотекодер жатель (договір іпотеки б/н ві д 29.08.06р. (а.с. 80-81)) не отримував від в ідповідача ніяких листів щод о передання спірного об' єкт у оренди третім особам, та, від повідно, банком і не було нада но йому такої згоди.

Суд вважає за необхідне час тково задовольнити позовні в имоги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочи н щодо відчуження іпотекодав цем переданого в іпотеку май на або його передачі в наступ ну іпотеку, спільну діяльніс ть, лізинг, оренду чи користув ання без згоди іпотекодержат еля є недійсним.

На час розгляду спору відпо відач не надав суду належних доказів отримання від іпоте кодержателя спірного об' єк ту оренди згоди на передання предмету іпотеки в оренду тр етім особам, а обставини наве дені позивачем в обґрунтуван ня позовних вимог не спросту вав.

За приписами ч. 2 ст. 215 ЦК Украї ни недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлен а законом (нікчемний правочи н). У цьому разі визнання таког о правочину недійсним судом не вимагається.

Між тим, чинне законодавств о не позбавляє особу, права аб о охоронювані законом інтере си якої порушуються укладенн ям нікчемного правочину, зве рнутись до суду з позовом про визнання такого правочину н едійсним. Така позиція знайш ла підтвердження в приписах п. 20 Інформаційного листа Ви щого господарського суду Укр аїни за № 01-8/482 від 13.08.08р. "Про деякі питання застосування норм Г осподарського процесуально го кодексу України, порушені в доповідних записках про ро боту господарських судів у п ершому півріччі 2008 року", а тако ж п. 5 Постанови № 9 Пленуму Верх овного Суду України від 06.11.09р. "П ро судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Відповідно до п. 5 Постанови № 9 Пленуму ВСУ від 06.11.09р. "Про суд ову практику розгляду цивіль них справ про визнання право чинів недійсними" вимога про встановлення нікчемності пр авочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. У цьому разі в резолюти вній частині судового рішенн я суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьом у.

Враховуючи наведені полож ення законодавства, відсутні сть згоди третьої особи на пе редачу предмета іпотеки в ор енду, наявність спору з приво ду визнання нікчемного догов ору оренди недійсним, суд вва жає вимоги позивача щодо виз нання Договору недійсним пра вомірними та такими, що підля гають задоволенню в цій част ині позовних вимог.

Разом з тим, відповід но до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійс ний правочин не створює юрид ичних наслідків, крім тих, що п ов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правоч ину кожна із сторін зобов'яза на повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочин у, а в разі неможливості таког о повернення, зокрема, тоді, ко ли одержане полягає у корист уванні майном, виконаній роб оті, наданій послузі, - відшкод увати вартість того, що одерж ано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 3 даної норми вста новлено, що правові наслідки , передбачені, зокрема, частин ою 1 вказаної статті, застосов уються, якщо законом не встан овлені особливі умови їх зас тосування або особливі право ві наслідки окремих видів не дійсних правочинів.

Отже, застосування зазначе них правових наслідків засві дчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав міс це до вчинення недійсного пр авочину.

Згідно із ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зо бов'язання, визнаного судом н едійсним повністю або в част ині, припиняється повністю а бо в частині з дня набрання рі шенням суду законної сили як таке, що вважається недійсни м з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов 'язання воно може бути припин ено лише на майбутнє, таке зоб ов'язання визнається недійсн им і припиняється на майбутн є.

Фактичне користування май ном на підставі договору оре нди, унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції, позая к використання майна - "річ" бе зповоротна, і відновити стор они в первісне положення пра ктично неможливо. Тому та кий договір повинен визнават ися недійсним і припинятися на майбутнє.

Таку правову позицію викл адено в постанові Верховного Суду України від 13.01.2004 № 7/85/4/68-81.

Отже, наведеними нормами вс тановлено, що при визнанні до говору оренди недійсним (нік чемним), такий договір визнає ться недійсним (нікчемним) ли ше на майбутнє, а не з моменту його укладення.

Щодо позовних вимог в части ні визнання акту прийому-пер едачі приміщення до Договору недійсним суд зазначає наст упне.

Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незако нними яких передбачено статт ею 16 ЦК України, як спосіб захи сту прав і законних інтересі в суб' єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси за значених суб' єктів захищаю ться, зокрема, шляхом визнанн я повністю або частково неді йсними актів інших суб' єкт ів, що суперечать законодавс тву, ущемляють права та закон ні інтереси суб' єкта господ арювання або споживача.

Тобто, за змістом вказаної н орми господарські суди розгл ядають на загальних підстава х справи у спорах про визнанн я недійсними актів, прийняти х іншими органами, у тому числ і, актів господарських товар иств, які відповідно до закон у чи установчих документів м ають обов' язковий характер для учасників правовідносин , що виникають чи припиняютьс я з прийняттям такого акту.

Тоді як, оскаржуваний акт за своєю правовою природою є до кументом, що підтверджує нас тання події (підтвердження ф акту), що має певне юридичне зн ачення та не є нормативно - п равовим документом.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання акту прий ому-передачі приміщення неді йсним не відповідає належним способам захисту прав, перед бачених чинним господарськи м законодавством України, то му суд відмовляє в їх задовол енні.

Наведене є підставою для ча сткового задоволення позовн их вимог.

Клопотання ж відповідача п ро зупинення провадження у с праві до вирішення пов' язан ою з нею касаційної скарги СТ ДВ "Глобус" на рішення і ухвалу господарського суду м. Києва від 05.10.10р. та постанову Київськ ого апеляційного господарсь кого суду від 30.01.10р. задоволенн ю не підлягає, так як, в силу по ложень ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу Укра їни, господарський суд зупин яє провадження у справі в раз і неможливості розгляду дано ї справи до вирішення пов'яза ної з нею іншої справи, що розг лядається іншим судом, тоді я к на думку суду розгляд справ и № 16/398 ніяким чином не вплине н а даний спір. До того ж, заявни ком не надано належних проце суальних документів в обґрун тування цієї заяви.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати по справі п окладаються на сторони пропо рційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115- 118 Господарського процесуаль ного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити ча стково.

Визнати договір орен ди приміщення укладений 01.03.2008 р оку між Фізичною особою - підп риємцем ОСОБА_1 (ідентифік аційний номер НОМЕР_1) та Т овариством з додатковою відп овідальністю "Страхове товар иство з додатковою відповіда льністю "Глобус" (ЄДРПОУ 20448234) недійсним (нікчемним) з дн я набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на корист ь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відп овідальністю "Глобус" (01010, м. К иїв, вул. Андрія Іванова, 21/17, кв. 1; ЄДРПОУ 20448234) суму 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) державно го мита, 118,00 грн. (сто вісім надцять грн. 00 коп.) витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити

Накази видати після наб рання судовим рішенням закон ної сили.

Рішення набирає законної с или після закінчення десятид енного строку з дня його підп исання.

Суддя А.В. Сухова ров

Рішення підписано - 14.0 2.11р.