Постанова

від 12.05.2011 по справі 17/342-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2011 року Справа № 17/342-10

Дніпропетровський апеляц ійний господарський суд у ск ладі колегії суддів:

головуючого судді Дж ихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О .М., Лисенко О.М.

при секретарі судового з асідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , представник, довіреність № б /н від 26.11.10; ОСОБА_2, представ ник, довіреність № б/н від 26.11.10;

від відповідача: ОС ОБА_3, фізична особа-підприє мець, свідоцтво про ДР ФОП сер ії НОМЕР_1 від 23.09.03

представник третьої особи у судове засідання не з' яви вся, про час та місце судового засідання повідомлений нале жним чином.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йні скарги Товариства з до датковою відповідальністю “ Страхове товариство з додатк овою відповідальністю “Глоб ус”, м. Київ та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Ні кополь Дніпропетровської об ласті

на рішення господарсько го суду Дніпропетровської об ласті від 07 лютого 2011 року у справі № 17/342-10

за позовом Товариства з додатковою відповідальніст ю “Страхове товариство з дод атковою відповідальністю “Г лобус”, м. Київ

до Фізичної особи - п ідприємця ОСОБА_3, м. Нікоп оль Дніпропетровської облас ті

третя особа, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору на боці позивача: Акціонерне товариство “Рай ффайзен Банк Аваль” в особі Ц ентрального Нікопольського відділення ДОД “Райффайзен Банк Аваль”, м. Нікополь Дніпр опетровської області

про визнання недійс ним договору оренди приміщен ня,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськ ого суду Дніпропетровської о бласті від 07 лютого 2011 року (суд дя Суховаров А.В.) позов задово лено частково, визнано догов ір оренди приміщення від 01 бер езня 2008 року укладений між Фіз ичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з до датковою відповідальністю “ Страхове товариство з додатк овою відповідальністю “Глоб ус” недійсним (нікчемним) з дн я набрання рішенням законної сили, в решті позовних вимог в ідмовлено.

Рішення господарського су ду обґрунтовано невідповідн істю спірного правочину ч.3 ст .12 Закону України “Про іпотеку ”, тим що відповідач передав в оренду приміщення яке розта шоване за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди іпотекодержателя Публічного акціонерного тов ариства “Райффайзен Банк Ава ль” в особі Центрального Нік опольського відділення Дніп ропетровської обласної дире кції Банку (далі Банк). Господа рський суд дійшов висновку, щ о договір оренди повинен виз наватися недійсним і припиня тися на майбутнє.

Позовні вимоги в частині ви знання акту прийому - переда чі приміщення недійсним не в ідповідають належним способ ам захисту прав, передбачени х чинним господарським зако нодавством України, тому в ці й частині в позові відмовлен о.

Не погодившись з вказаним р ішенням позивач його оскаржу є на предмет невідповідності нормам матеріального права, не погоджується з висновком господарського суду в части ні визначення судом моменту недійсності нікчемного прав очину. Посилаючись на ч.1 ст.236 Ц ивільного кодексу України, с каржник зазначає, що нікчемн ий правочин за своєю правово ю природою є недійсним виклю чно з моменту його вчинення, о скільки сам факт його укладе ння суперечить закону.

Позивач просить змінити рі шення господарського суду Дн іпропетровської області від 07 лютого 2011 року та визнати нед ійсним договір оренди з моме нту його укладення.

10 травня 2011 року до Дніпропет ровського апеляційного госп одарського суду від відповід ача Фізичної особи - підприє мця ОСОБА_3 надійшла апеля ційна скарга на рішення госп одарського суду Дніпропетро вської області від 07 лютого 2011 року, яка ухвалою Дніпропетр овського апеляційного госпо дарського суду від 11 травня 2011 року прийнята до розгляду і п риєднана до апеляційної скар ги позивача для спільного ро згляду (т.2 а.с.92).

Відповідач вважає, що рішен ня господарського суду Дніпр опетровської області не відп овідає нормам матеріального та процесуального права. Пос илаючись на ст.2 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни скаржник зазначає, що г осподарський суд порушує спр ави за позовними заявами під приємств та організацій, які звертаються до господарсько го суду за захистом своїх пра в та охоронюваних законом ін тересів. Позивач не навів жод них підстав та обставин щодо того, яким чином знаходження в іпотеці у Публічного акціо нерного товариства “Райффай зен Банк Аваль” орендованого ним приміщення порушує його права та законні інтереси, як і б вимагали судового захист у.

Скаржник стверджує, що пода ння зазначеного позову свідч ить лише про небажання Товар иства з додатковою відповіда льністю “Страхове товариств о з додатковою відповідальні стю “Глобус” виконувати свої договірні зобов' язання по сплаті орендних платежів, що підтверджується рішенням го сподарського суду м. Києва ві д 23 червня 2009 року у справі № 16/309, в ід 05 жовтня 2010 року у справі №16/398.

Відповідач посилається на те, що суд першої інстанції, в становивши що договір оренди є недійсним (нікчемним) в силу закону повинен був відмовит и в задоволенні позову.

Відповідач просить рішенн я господарського суду Дніпро петровської області від 07 лют ого 2011 року у справі № 17/342-10 скасу вати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розгляд апеляційних скарг відкладався до 28 квітня 2011 рок у, 12 травня 2011 року.

Представник третьої особи у судові засідання не з' яви вся, про час та місце судових з асідань повідомлений належн им чином.

Ухвалою Дніпропетровськог о апеляційного господарсько го суду від 28 квітня 2011 року стр ок розгляду апеляційних скар г було продовжено до 13 травня 2011 року.

Перевіривши доводи апеляц ійних скарг позивача та відп овідача, дослідивши матеріал и справи, заслухавши предста вників позивача та відповіда ча, судова колегія вважає, що а пеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальніс тю “Страхове товариство з до датковою відповідальністю “ Глобус” не підлягає задоволе нню, апеляційна скарга Фізич ної особи - підприємця ОСО БА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать , що 01 березня 2008 року між Фізичн ою особою - підприємцем ОС ОБА_3 та Товариством з додат ковою відповідальністю “Стр ахове товариство з додатково ю відповідальністю “Глобус” укладено договір оренди при міщення загальною площею 20 кв .м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 строком на 10 кален дарних місяців з 01 березня 2008 р оку по 31 грудня 2008 року (т.1 а.с.10).

Відповідач по даному догов ору виступив орендодавцем, а позивач орендарем.

За актом прийому - передач і від 01 березня 2008 року вказане приміщення передано в оренд у.

Позивач оспорює вказаний д оговір, вважає його недійсни м з підстав:

- невідповідності ст.92 Цивіл ьного кодексу України, п.13.22 Ста туту Товариства з додатково ю відповідальністю “Страхов е товариство з додатковою ві дповідальністю “Глобус”, оск ільки будь які дії від імені ю ридичної особи вчиняються ви ключно спільно Головою правл іння та членом правління або двома членами правління, спі рний договір підписано лише Головою правління за факсимі льним відтворенням підпису Г олови правління;

- оспорюваний договір оренд и підписано суб' єктом підпр иємницької діяльності ОСО БА_3, з порушенням господарс ької компетенції, оскільки з гідно з предметом договору о ренди відповідач здійснив то й вид діяльності (передача в о ренду приміщення), який виход ить за межі його господарськ ої компетенції, що суперечит ь ст.207 Господарського кодексу України;

- при підписанні оспорювано го договору оренди ОСОБА_3 мав діяти як фізична особа, т а всі платежі за оренду повин ен був одержувати саме як фіз ична особа, а не як суб' єкт пі дприємницької діяльності. По зивач вважає, що відповідач н авмисно ввів в оману Товарис тво щодо обставин, які мають і стотне значення у зв' язку з чим оспорюваний договір не в ідповідає ч.1 ст.230 Цивільного к одексу України;

- згідно ст.ст.9, 12 Закону Украї ни “Про іпотеку” договір оре нди є недійсним, оскільки об' єкт оренди знаходився в іпот еці у Відкритого акціонерног о товариства “Райффайзен Бан к Аваль”, тому відповідач не м ав права передавати в оренду приміщення, що знаходиться в іпотеці.

В порушення приписів Госпо дарського процесуального ко дексу України, господарський суд не надав оцінку договору оренди на предмет невідпові дності ст.230 Цивільного кодекс у України, підписання догово ру не уповноваженою особою, у кладення договору оренди від повідачем з порушенням госпо дарської компетенції.

Згідно ч.8 ст.101 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни апеляційний господарсь кий суд не зв' язаний довода ми апеляційної скарги і пере віряє законність і обґрунтов аність рішення місцевого гос подарського суду у повному о бсязі.

Відповідно до ч.2 п.13.22 Статуту Товариства з додатковою від повідальністю “Страхове тов ариство з додатковою відпові дальністю “Глобус” Голова пр авління діючи спільно з інши м членом правління або будь - які два члени правління, діюч и одночасно вправі без довір еності виконувати дії від ім ені Товариства.

Спірний договір оренди дій сно підписано лише Головою п равління Товариства Ганчак В .М., тобто з перевищенням повно важень, визначених Статутом.

Згідно ст.241 Цивільного коде ксу України правочин, вчинен ий представником з перевищен ням повноважень, створює, змі нює, припиняє цивільні права та обов' язки особи, яку він п редставляє, лише у разі насту пного схвалення правочину ці єю особою. Правочин вважаєть ся схваленим зокрема у разі, я кщо особа, яку він представля є, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання .

Матеріали справи свідчать , що на підставі платіжних дор учень №1577 від 21 березня 2008 року, № 2014 від 11 квітня 2008 року, №3175 від 26 че рвня 2008 року позивач здійснюв ав добровільну оплату орендн ої плати (т.1 а.с.13-15).

Таким чином, договір оренди від 01 березня 2008 року в подальш ому був схвалений позивачем.

Що стосується фактичного в ідтворення підпису Голови пр авління Товариства з додатко вою відповідальністю “Страх ове товариство з додатковою відповідальністю “Глобус”, т о позивач не довів належними доказами згідно ст.ст.33, 34 Госп одарського процесуального к одексу України, що підпис від імені керівника Товариства виконано за допомогою факсим ільного засобу.

Щодо невідповідності дого вору оренди ст.207 Господарсько го кодексу України, як укладе ного з порушенням господарсь кої компетенції, судова коле гія зазначає, що передача в ор енду нерухомого майна не пот ребує спеціального дозволу, а діяльність суб' єкта підпр иємницької діяльності не обм ежується тільки сферою його діяльності, яка визначена в с татутних документах.

Згідно ст.230 Цивільного коде ксу України правочин визнаєт ься вчиненим під впливом обм ану у випадку навмисного вве дення іншої сторони в оману щ одо обставин, які впливають н а вчинення правочину. Ознако ю обмана є умисел у діях одніє ї із сторін правочину.

Наявність умислу в діях від повідача, істотність значенн я обставин, щодо яких особу вв едено в оману, і сам факт обман у повинна довести особа, яка д іяла під впливом обману (пост анова Пленума Верховного Суд у України від 06 листопада 2009 ро ку №9 “Про судову практику роз гляду цивільних справ про ви знання правочинів недійсним и”).

Проте, позивач не довів наяв ність умислу в діях відповід ача на введення в оману позив ача при укладанні договору о ренди.

Матеріали справи свідчать , що приміщення по АДРЕСА_1 є предметом іпотеки згідно д оговору іпотеки від 29 серпня 2 006 року укладеного між Акціоне рним товариством Публічним б анком “Райффайзен Банк Аваль ” в особі Центрального Нікоп ольського відділення Дніпро петровської обласної дирекц ії Акціонерного товариства П ублічного банку “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_3 (т.1 а .с.80).

Зазначене підтверджується витягом з Державного реєстр у іпотек від 11 жовтня 2010 року (т.1 а.с.21).

Позивач вважає, що договір о ренди не відповідає ч.3 ст.12 Зак ону України “Про іпотеку”, як ою встановлено, що правочин щ одо відчуження іпотекодавце м переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність , лізинг, оренду чи користуван ня без згоди іпотекодержател я є недійсним.

З таким твердженням позива ча погодився господарський с уд.

Судова колега не погоджуєт ься з таким висновком господ арського суду.

Згідно з ч.3 ст.215 Цивільного к одексу України якщо недійсні сть правочину прямо не встан овлена законом, але одна із ст орін або інша заінтересована особа заперечує його дійсні сть на підставах, встановлен их законом, такий правочин мо же бути визнаний судом недій сним (оспорюваний правочин).

Частиною 5 п.5 постанови Плен уму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 “Про с удову практику розгляду циві льних справ про визнання пра вочинів недійсними” встанов лено, що відповідно до ст.ст.215 т а 216 Цивільного кодексу Україн и вимога про визнання оспорю ваного правочину недійсним т а про застосування наслідків його недійсності, а також вим ога про застосування наслідк ів недійсності нікчемного пр авочину може бути заявлена я к однією зі сторін правочину , так і іншою заінтересованою особою, права та законні інте реси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючи сь до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсним договор оренди приміщення, н е будучи стороною за цими дог оворами, зобов' язаний довес ти, яким чином оспорюваній ни м договор порушує (зачіпає) йо го права та законні інтереси , а суд, в свою чергу, перевірит и доводи та докази, якими пози вач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановле ного вирішити питання про на явність чи відсутність підст ав для правового захисту поз ивача.

Відповідно до ст.1 Господарс ького процесуального кодекс у України підприємства, уста нови, організації, інші юриди чні особи (у тому числі інозем ні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність б ез створення юридичної особи і в установленому порядку на були статусу суб' єкта підпр иємницької діяльності, мають право звертатися до господа рського суду згідно з встано вленою підвідомчістю господ арських справ за захистом св оїх порушених або оспорювани х прав і охоронюваних законо м інтересів.

Тобто, порушення або оспорю вання прав та інтересів особ и, яка звертається до суду за ї х захистом, є обов' язковими ; обов' язком позивача, відпо відно до ст.33 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни є доведення (підтвердженн я) в установленому законом по рядку наявності факту поруше ння або оспорювання його пра в та інтересів.

Уявлення позивача про неві дповідність оспорюваного до говору нормам чинного законо давства за відсутності при ц ьому порушень прав та інтере сів позивача, не є підставою д ля визнання такого договору недійсним або неукладеним в судовому порядку, оскільки в ідповідно до приписів ст.1 Гос подарського процесуального кодексу України особа зверт ається до суду саме за захист ом своїх порушених або оспор юваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Однак звертаючись до суду і з даним позовом позивач всуп ереч наведених вище вимог не наводить в чому полягає пору шення його прав та законних і нтересів.

Позивач не є стороною по дог овору іпотеки, звертаючись з даним позовом з підстав неві дповідності договору оренди Закону України “Про іпотеку ” позивач захищає інтереси і ншої сторони - Публічного ак ціонерного товариства “Райф файзен Банк Аваль” в особі Це нтрального Нікопольського в ідділення Дніпропетровсько ї обласної дирекції Публічно го акціонерного товариства “ Райффайзен Банк Аваль”, як іп отекодержателя.

Інтерес позивача до даного спору позивач пояснює тим, що відповідач порушив право вл асності товариства на гроші в сумі 22 648, 59 грн., якими останній безпідставно заволодів (т.2 а. с.70-73).

Вказана сума становить оре ндну плату за спірним догово ром, стягнену з позивача на пі дставі судових рішень.

Отже заінтересованість по зивача у визнанні спірного д оговору не існувала на момен т його укладення, а виникла ли ше після того, як в примусовом у порядку було стягнено з поз ивача борг з орендної плати з а спірним договором.

Не надаючи оцінку договору оренди на предмет відповідн ості Закону України “Про іпо теку” судова колегія вважає що через недоведеність заінт ересованості позивача у визн анні правочину недійсним сам е з цих підстав, судова колегі я вважає необґрунтованими ви моги позивача в цій частині.

Крім того слід зазначити, що договір іпотеки укладено Ба нком з ОСОБА_3 як з фізично ю особою (т.1 а.с.80), а ні як з суб' єктом підприємницької діяль ності ОСОБА_3 Вказані особ и мають різний правовий стат ус.

Судова колегія погоджуєть ся з висновком господарськог о суду, що позовні вимоги в час тині визнання акту прийому - передачі приміщення недійсн им не відповідають належним способам захисту прав, перед бачених чинним господарськи м законодавством України. У з в' язку з чим в позові в цій ча стині також слід відмовити.

З огляду на викладене, судов а колегія вважає, що позивачу в позові слід відмовити повн істю.

Господарський суд вказане не врахував, неповністю досл ідив матеріали справи, у зв' язку з чим дійшов помилковог о висновку про часткове задо волення позову.

Таким чином, рішення господ арського суду Дніпропетровс ької області від 07 лютого 2011 ро ку підлягає скасуванню на пі дставі ч.1 п.п.1, 4 ст.104 Господарсь кого процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 103-105 Госп одарського процесуального к одексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Това риства з додатковою відповід альністю “Страхове товарист во з додатковою відповідальн істю “Глобус”, м. Київ залиши ти без задоволення.

Апеляційну скаргу Фізично ї особи - підприємця ОСОБА _3, м. Нікополь Дніпропетровс ької області задовольнити.

Рішення господарського су ду Дніпропетровської област і від 07 лютого 2011 року у справі № 17/342-10 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова може бути оскарж ена в касаційному порядку у д вадцятиденний строк до Вищог о господарського суду Україн и.

Головуючий суддя О.В.Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постан ови в повному обсязі 13.05.11р.)