Вирок

від 27.12.2010 по справі 1-157

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-157/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2010 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Парфененко О.Я.,

при секретарі Зубкович Н.Ф.,

з участю прокурора Кривич І.В.

підсудного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Гайворон Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України;

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2010 року близько 11.00 год. ОСОБА_1 перебуваючи біля приміщення поліклініки Менської Центральної районної лікарні, що знаходиться в м.Мена вул.Шевченка, 61 шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю власниці, умисно, таємно скоїв крадіжку велосипеда марки «Україна», який належав ОСОБА_2 чим, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 82 від 15.11.2010 року, завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальних збитків на суму 432,80 грн..

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчинені злочину визнав повністю та показав, що 28.09.2010 року, близько 08 год. 30 хв. він перебував в Менській Центральній районній лікарні в АДРЕСА_2, з метою лікування, після прийому у лікаря, близько 09 год. 30хв., вийшов на вулицю, та побачив, що до поліклініки на велосипеді з рамою закритого типу синього кольору підїхала невідома йому жінка, залишила велосипед біля будівлі поліклініки та зайшла до приміщення поліклініки. Скориставшись відсутністю власниці велосипеда та тим, що велосипед не був замкнений, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вирішив викрасти велосипед. Впевнившись, що його ніхто не бачить, взяв велосипед, відвів його, сів на велосипед та поїхав до себе додому. По дорозі додому був затриманий працівником міліції.

Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_2, слідує, що 28.09.2010 року близька 10.00 год. вона приїхала до поліклініки Менської Центральної районної лікарні власним велосипедом моделі «Україна» закритого типу, синього кольору, який залишила біля поліклініки не примкнутим. Через 10 хвилин виявила, що велосипед зник. Звернулася до правоохоронних органів із заявою про викрадення велосипеду.

Зясувавши думку прокурора, підсудного про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому діянні, ніхто з учасників процесу не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, підсудний вірно розуміє зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позицій підсудного, а тому відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями підсудного та матеріалами справи, які характеризують особу підсудного.

Аналіз доказів по справі в їх сукупності дає підстави суду зробити висновок , що вина підсудного ОСОБА_1. в таємному викраденні чужого майна, доведена, дії підсудного органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.185 КК України і суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за цією ж нормою закону.

Оцінюючи добуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, обставини, що помякшують та обтяжують покарання та особу підсудного.

Підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання негативні характеристики відсутні.

Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_1 суд визнає каяття підсудного.

Обставини, що обтяжують покарання підсудних судом не встановлені.

Суд вважає достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_1 і попередження вчинення нових злочинів призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах передбаченої санкції ч.1 ст.185 КК України та доходить висновку про можливість виправлення підсудних без відбуття покарання.

Запобіжний захід до підсудного ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, необхідно залишити без зміни підписку про невиїзд.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи та товарознавчого дослідження підлягають стягненню на користь держави з підсудного ОСОБА_1 в сумі 412,80 грн..

Речовий доказ велосипед марки «Україна» синього кольору необхідно повернути потерпілій ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням якщо він протягом іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 підписку про невиїзд, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи, товарознавчого дослідження в сумі 412 (чотириста дванадцять) грн. 80 коп..

Речовий доказ велосипед марки «Україна» синього кольору повернути ОСОБА_2.

На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд.

Суддя О.Я. Парфененко