Постанова

від 28.03.2011 по справі 35/361-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/361-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2011 року                                    Справа №  35/361-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача),      

суддів:  Головка В.Г., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

Представники сторін:

від позивача: Романенко П.В., представник, довіреність №б/н від 21.05.10;

від відповідача: Дарій Л.М., представник, довіреність №52-16/11  від 05.01.11.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010р. у справі №35/361-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  “Торгівельний дім Ікар –Україна ” (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Баумана, 10/73)

до Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат ”, (50034 м. Кривий Ріг  Дніпропетровської області )

про  стягнення 30 815,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 року по справі №35/361-10 (суддя Широбокова Л.П.)  позов задоволено. Присуджено до   стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат ”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім Ікар –Україна ”, м. Дніпропетровськ - 3% річних –6 776,23 грн, інфляційні втрати –24 038,83 грн., витрати по сплаті держмита –308,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.

           Зазначене рішення обґрунтовано тим, що відповідач не сплатив заборгованість, що встановлена рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 року по справі № 11/115-09, за таких обставин в силу ст. 625 ЦК України позов підлягає задоволенню.  

           Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №35/361-10  від 07.12.2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

           В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань, оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 24.06.2010 року порушено провадження у справі №Б38/133-10 про банкрутство ВАТ «ПівдГЗК»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Вважає, що при винесені рішення господарським судом було порушено положення ст.ст. 11,509 УК України, з огляду на те, що оскаржуване рішення не породжує у сторін  ні цивільних прав ні обов`язків. Зазначає, що вимоги про сплату втрат від інфляції та проценти кредитор вправі заявити виключно разом з позовом про повернення основного боргу.

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2011 року відновлено строк на подання апеляційної скарги. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 09.03.2011р. на 12:15год.

          Розпорядженням секретаря судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцької Л.О. від 09.03.2011 року справа була передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача), суддів Логвиненка А.О., Чус О.В.    

        Ухвалою від 09.03.2011р. розгляд справи відкладався до 28.03.2011р. на 12 год.30 хв.

         Розпорядженням секретаря судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцької Л.О. від 28.03.2011 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Стрелець Т.Г.(доповідача), суддів: Головка В.Г., Євстигнеєва О.В.

         В судовому засіданні 28.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

         В відзиві на апеляційну скаргу позивач просив оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав його законності та обґрунтованості.

        Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає  враховуючи наступне.  

        Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009р. у справі №11/115-09, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2009р. у справі №11/115-09, присуджено  до стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Південний  гірничо - збагачувальний комбінат ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім Ікар –Україна ” борг –122 335,00 грн.,  витрати по сплаті держмита –1223,35 грн.  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн.

        Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а також, якщо він прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

        Спростовуючи твердження скаржника в апеляційній скарзі суд зауважує на таке.

        Частиною 4 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що мораторій  на  задоволення  вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство,  про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших  документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф,  пеня), не застосовуються інші санкції  за  невиконання  чи  неналежне  виконання  грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати  єдиного  внеску  на загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування,  податків і зборів   (обов'язкових   платежів).

        Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторів.

        Крім того, факт порушення справи про банкрутство ВАТ «Південний ГЗК»та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не впливає на нарахування сум 3 % річних і інфляційних втрат на суму заборгованості відповідача та не перешкоджає розгляду судом позову про стягнення цих нарахувань, оскільки обов`язок сплати кредитору на його вимогу 3% річних та інфляційних за період прострочення чітко встановлений нормою закону (ч.2 ст. 625 ЦК України).

        Приписами ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

        Вищенаведена норма чітко визначає право заявляти вимогу як про сплату товару, так і про сплату процентів за користування чужими грошовими коштами. При цьому обов`язок стягувача звертатись до суду із позовом про стягнення  інфляційних втрат та процентів річних, одночасно із вимогою про стягнення основного боргу даною нормою не встановлено.        

        Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, які вступили в законну силу є обов`язковими  до виконання на всій території України.

        В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009р. у справі №11/115-09 .

        Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16  Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.        

        Таким чином, враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що доводи скаржника спростовані, рішення господарського суду винесено за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга  задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишено без змін.

На підставі вищевикладеного та  керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010р. у справі №35/361-10 залишити  без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010р. у справі №35/361-10 залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя    Т.Г. Стрелець   

СуддяВ.Г. Головко

Суддя                                                                                               О.С. Євстигнеєв

Постанову виготовлено в повному обсязі 31.03.11р.