Постанова

від 09.08.2011 по справі 35/361-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 35/361-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Головуючого Кочерової Н.О.,

суддів Іванової Л.Б.,

Кролевець О.А.,

розглянувши

касаційну скаргу відкритого акціонерног о товариства "Південний гірн ичо-збагачувальний комбінат "

на постанову Дніпропетровського апеля ційного господарського суду від 28.03.2011р.

у справі № 35/361-10

господарського суду Дніпр опетровської області

за позовом товариства з обмеженою ві дповідальністю "Торгівельни й дім Ікар-Україна"

до відкритого акціонерного т овариства "Південний гірничо -збагачувальний комбінат"

про стягнення 30 815, 06 грн.

за участю представників с торін:

від позивача: не з'явили ся

від відповідача: ОСОБА_1 ., дов. від 09.01.2011

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року тов ариство з обмеженою відповід альністю "Торгівельний дім І кар-Україна" звернулось до го сподарського суду з позовом до відкритого акціонерного т овариства "Південний гірничо -збагачувальний комбінат" пр о стягнення 6 776,23 грн. 3% річних т а 24 038,83 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначав, що від повідач прострочив оплату по ставленої продукції за догов ором № 1059 від 06.06.2008 року, а тому пов инен сплатити інфляційні втр ати та 3% річних.

Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 07.12.2010 року (суддя Л.П.Широб окова) позов задоволено повн істю.

Стягнуто з відкритого акці онерного товариства "Південн ий гірничо-збагачувальний ко мбінат" 3 % річних у розмірі 6 776,23 г рн., інфляційні втрати у розмі рі 24 038,83 грн. та судові витрати.

Постановою Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 28.03.2011 року (судді : Т.Г.Стрелець - головуючий, В .Г.Головко, О.С.Євстигнеєв) ріш ення місцевого господарсько го суду залишено без змін.

Судові рішення мотивовані обґрунтованістю позовних ви мог.

В касаційній скарзі відкри те акціонерне товариство "Пі вденний гірничо-збагачуваль ний комбінат" просить постан ову апеляційного та рішення місцевого господарських суд ів скасувати та прийняти нов е рішення, яким відмовити в за доволенні позовних вимог пов ністю. При цьому, скаржник пос илається на порушення судами попередніх інстанцій норм м атеріального та процесуальн ого права.

Заслухавши пояснення пред ставника відповідача, переві ривши повноту встановлених с удом обставин справи та їх юр идичну оцінку, Вищий господа рський суд України вважає, що касаційна скарга не підляга є задоволенню, виходячи з нас тупного.

Як встановлено господарсь кими судами попередніх інста нцій, рішенням господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 09.04.2009 року у справі № 11/115- 09, залишеним без змін постанов ою Дніпропетровського апеля ційного господарського суду від 09.06.2009 року у справі № 11/115-09, при суджено до стягнення з відкритого акціонерног о товариства "Південний гірн ичо- збагачувальний комбінат " на користь товариства з обме женою відповідальністю "Торг івельний дім Ікар - Україна" борг - 122 335,00 грн. за договором п оставки № 1059д від 06.06.2008 року та су дові витрати.

Відповідно до ч.2 ст. 35 Господ арського процесуального код ексу України факти, встановл ені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову п ри вирішенні інших спорів, в я ких беруть участь ті самі осо би.

Отже, при вирішенні справи № 11/115-09 господарськими судами бу ло встановлено порушення зоб ов' язання зі сторони відпов ідача та наявність боргу пер ед позивачем у розмірі 122 335,00 грн .

Як встановлено попереднім и судовими інстанціями та вб ачається з матеріалів справи , заборгованість, що встановл ена рішення господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 09.04.2009 року у справі № 11/115-09 сп лачена не була, що не заперечу ється відповідачем.

Як визначено в ст.599 Цивільно го кодексу України зобов'яза ння припиняється виконанням , проведеним належним чином.

Згідно ст.610 Цивільного коде ксу України порушенням зобов 'язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов'я зання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 Цивільного ко дексу України, боржник не зві льняється від відповідально сті за неможливість виконанн я ним грошового зобов`язання . Боржник, який прострочив вик онання грошового зобов`язанн я, на вимогу кредитора зобов`я заний сплатити суму боргу з у рахуванням встановленого ін дексу інфляції за весь час пр острочення, а також 3% річних в ід простроченої суми, якщо ін ший розмір не встановлений д оговором або законом.

За таких обставин, колегія с уддів погоджується з висновк ами господарських судів про необхідність стягнення з від повідача інфляційних втрат т а 3 % річних, оскільки судами вс тановлено факт прострочення відповідачем грошового зобо в' язання.

Крім того, посилання скаржн ика на ч. 4 ст. 12 Закону України "П ро відновлення платоспромож ності боржника або визнання його банкрутом", якою встанов лено, зокрема, що протягом дії мораторію на задоволення ви мог кредиторів не нараховуєт ься неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'яз ань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальноо бов'язкове державне соціальн е страхування, податків і збо рів (обов'язкових платежів), не заслуговують на увагу з огля ду на наступне.

Апеляційним господарським судом правильно зазначено, щ о втрати, пов'язані з інфляцій ними процесами в державі за с воєю правовою природою є ком пенсацією за понесені збитки , спричинені знеціненням гро шових коштів, а 3% річних - пла тою за користування коштами , що не були своєчасно сплачен і боржником, а тому їх взагалі не можна відносити до санкці й у розумінні ст.12 Закону Укра їни "Про відновлення платосп роможності боржника або визн ання його банкрутом", що виклю чає можливість поширення на них дії мораторію на задовол ення вимог кредиторів.

Разом з цим, господарськими судами попередніх інстанцій відхилено доводи скаржника про те, що інфляційні збитки та 3 % річних є невід' ємною ча стиною основного боргу та пр авильно зазначено, що діючим законодавством не передбаче но обмежень щодо звернення к редитора з позовом до боржни ка про стягнення інфляційних втрат та річних після винесе ння рішення судом про стягне ння боргу.

Матеріали справи свідчат ь про те, що судові інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу Укра їни всебічно, повно і об' єкт ивно дослідили матеріали спр ави в їх сукупності і підстав но застосували норми матеріа льного та процесуального пра ва.

За таких обставин, прийнята апеляційним господарським с удом постанова, якою рішення господарського суду залишен о без змін, відповідає матері алам справи та вимогам закон у, підстав для її скасування н е вбачається.

Доводи скаржника, викладен і в касаційній скарзі, не спро стовують правильного виснов ку суду і не заслуговують на у вагу.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відк ритого акціонерного товарис тва "Південний гірничо-збага чувальний комбінат" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляці йного господарського суду ві д 28.03.2011р. у справі № 35/361-10 без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Л. Іванова

О. Кролевець