Постанова

від 25.03.2009 по справі 2-а-13/09

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-13/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2009 року м. Перечи н

Перечинський районний суд Закарпатської області у скл аді:

головуючого - судді Ганька І .І., при секретарі- Данилевич Н .І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у письмов ому провадженні адміністрат ивну справу за позовами ОСО БА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до управл іння Пенсійного фонду Україн и у Перечинському районі про поновлення пропущеного стро ку для звернення до суду та ст ягнення недоплаченої щоміся чної державної соціальної до помоги за 2006-2008 роки в сумі 4471 грн . 20 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулася з по зовом до суду, в якому просять поновити їм пропущений стро к для звернення до суду за зах истом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 р оку до 31.12.2007 року та зобов"язати управління Пенсійного фонду України у Перечинському рай оні нарахувати кожному щоміс ячну державну соціальну допо могу, як дитині війни за 2006 - 2008 ро ки у сумі 4471 грн. 20 коп. Свої позо вні вимоги мотивують тим, що в ідповідно до статті 1 Закону У країни "Про соціальний захис т дітей війни" від 18 листопада 2004 року за № 2195-IV вони належать до соціальної категорії "Дитин а війни". Згідно ст. 6 цього Зако ну вони мають право на отрима ння щомісячної державної соц іальної допомоги в розмірі 30 в ідсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2008 роках така допо мога їм не виплачувалася, при цьому, що рішенням Конституц ійного Суду України № 6-рп/2007 ві д 09 липня 2007 року були визнані т акими, що не відповідають Кон ституції України окремі поло ження Закону України "Про дер жавний бюджет України на 2007 рі к", якими було зупинено норми З акону України "Про соціальни й захист дітей війни", а тому т ака щомісячна державна соціа льна допомога мала їм виплач уватися.

У своїх позовних заявах поз ивачі просять згідно ч.3 ст. 122 К АС України справу розглянути без їх участі у порядку письм ового провадження.

Представник відповідача, н ачальник управління ПФУ в Пе речинському районі, подав до суду заяву, в якій також проси ть розглянути справу без їх у часті - у порядку письмового п ровадження.

Дослідивши матеріали спра ви, суд приходить до висновку , що позови підлягають частко вому задоволенню виходячи з таких підстав.

У судовому засіданні встан овлено, що ОСОБА_1 народив ся ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_3 народилася ІНФО РМАЦІЯ_3; ОСОБА_4 народив ся ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5; а отже на час закінчення Друг ої світової війни їм було мен ше 18 років.

Згідно ст. 1 Закону України "П ро соціальний захист дітей в ійни" від 18 листопада 2004 року № 21 95-IV, дитиною війни визнається о соба, яка є громадянином Укра їни та якій

на час закінчення Другої св ітової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. У відповід ності до ст. ст. 6, 7 вказаного За кону дітям війни пенсії підв ищуються на 30 відсотків мінім альної пенсії за віком. Фінан сове забезпечення державних соціальних гарантій, передб ачених цим законом здійснюєт ься за рахунок коштів Держав ного бюджету України.

Враховуючи викладене суд в важає, що позивачі є дітьми ві йни, а тому мають право на піль ги, передбачені Законом Укра їни "Про соціальний захист ді тей війни" від 18.11.2004 року№ 2195-ІУ.

Разом з цим, дію ст. 6 Закону У країни "Про соціальний захис т дітей війни" було зупинено н а 2006 рік згідно п.17 ст. 77 Закону Ук раїни "Про Державний бюджет У країни на

2006 рік" від 20 грудня 2005 року, яки й набув чинності з 01.01.2006 року. Од нак, Законом України "Про внес ення змін до Закону України "П ро Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року, який набр ав чинності з 01.04.2006 року, п.17 ст. 77 б уло виключено, тобто відновл ено дію ст. 6 Закону України "Пр о соціальний захист дітей ві йни". Статтю 110 Закону України "П ро Державний бюджет України на 2006 рік" було викладено в нові й редакції, відповідно до яко ї пільги дітям війни, що перед бачені ст. 6 Закону України "Пр о соціальний захист дітей ві йни", запроваджуються в 2006 році поетапно, за результатами ви конання бюджету у першому пі вріччі, у порядку, визначеном у Кабінетом Міністрів Україн и за погодженням з комітетом Верховної Ради України з пит ань бюджету. Отже, з моменту на брання чинності Законом Укра їни "Про Державний бюджет Укр аїни на 2006 рік", тобто з 01.04.2006 року право позивача на отримання підвищення до пенсії було по в"язане з виконанням Закону У країни "Про бюджет України на 2006 рік". Однак, Кабінет Міністр ів України у 2006 році, за результ атами виконання бюджету Укра їни на 2006 рік не визначив відпо відний порядок за погодження м з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Так им чином, у суду немає підстав для задоволення позовних ви мог позивачів у частині підв ищення до пенсії за 2006 рік.

Також, пунктом 12 статті 71 Зак ону України "Про державний бю джет України на

2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-V, дію ст . 6 Закону України "Про соціаль ний захист дітей війни" від 18.11. 2004 року № 2195 - IV на 2007 рік було зупин ено.

Однак, рішенням Конституці йного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідають Конституції України (неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 с татті 71 Закону України "Про Де ржавний бюджет на 2007 рік", яким було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захи ст дітей війни". Рішення Конст итуційного Суду України є об ов"язковим для виконання.

Згідно ч.2 та ч.3 ст. 152 Конститу ції України закони, інші прав ові акти або їх окремі положе ння, що визнані неконституці йними, втрачають чинність з д ня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріа льна чи моральна шкода, завда на фізичним або юридичним ос обам актами і діями, що визнан і неконституційними, відшкод овується державою у встановл еному законом порядку.

Враховуючи те, що рішення Ко нституційного Суду України з воротної дії в часі не має, а о тже відповідач в строк з 01 січ ня 2007 року по 08 липня 2007 року не зо бов' язаний був виплачувати позивачам пільги, передбаче ні ст. 6 Закону України "Про соц іальний захист дітей війни", т ому у задоволенні позовних в имог в цій частині суд відмов ляє.

Разом з цим, з 09 липня 2007 року п о 31 грудня 2007 року (включно) пози вачі мали правові підстави д ля нарахування підвищеної пе нсії на 30 відсотків мінімальн ої пенсії за віком, передбаче ної ст. 6 Закону України "Про со ціальний захист дітей війни" , а тому в цій частині позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 ро ку № 10-рп/2008 (справа щодо предмет а та змісту закону про держав ний бюджет України) визнано т акими, що не відповідають Кон ституції України (є неконсти туційними) положення, зокрем а, пункту 41 розділу II Закону Укр аїни "Про Державний бюджет на 2008 рік", а оскільки дане рішенн я зворотної дії в часі не має, тому за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року у задоволен ні позовних вимог в цій части ні суд відмовляє, а решту позо ву вважає обгрунтованою.

Доводи представника відпо відача щодо відсутності зако нодавчого регламентування м еханізму нарахування вищевк азаного підвищення до пенсії суд не бере до уваги, оскільки це не може бути підставою для невиконання державою взятих на себе зобов"язань згідно ст . 6 Закону України "Про соціаль ний захист дітей війни".

Як зазначено в рішенні Євро пейського суду у справі Yvonne van Duyn v.Home office (Case 41/74), принцип юридичної ви значеності означає, що зацік авлені особи повинні мати зм огу покладатися на зобов"яза ння, взяті державою, навіть як що такі зобов"язання містять ся у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначен ого принципу пов"язана з прин ципом відповідальності держ ави.

Вирішуючи питання про те, як у норму закону, що визначає ро змір мінімальної пенсії за в іком слід застосувати для ви значення підвищення до пенсі ї Дітям війни суд виходить з н аступного.

Так, ч. 1 ст. 28 Закону України «П ро загальнообов»язкове держ авне пенсійне страхування» п ередбачено мінімальний розм ір пенсії за віком за наявнос ті у чоловіків 25, а у жінок - 20 рок ів страхового стажу, який вст ановлено в розмірі прожитков ого мінімуму для осіб, які втр атили працездатність. При ць ому, ч.3 ст. 28 цього ж Закону пере дбачено, що мінімальний розм ір пенсії за віком, встановле ний частиною першою цієї ста тті, застосовується виключно для визначення розмірів пен сій, призначених згідно з цим Законом.

Разом з цим, ч.2 ст. 5 Закону Укр аїни «Про загальнообов»язко ве державне пенсійне страхув ання» встановлено, що виключ но цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Отже, з урахуванням того, що Закон України «Про загально обов' язкове державне пенсі йне страхування» є єдиним за конодавчим актом, що визнача є розмір мінімальної пенсії за віком, тому суд вважає, що с аме цю норму слід застосуват и для визначення підвищення до пенсії Дітям війни.

Посилання відповідача на т е, що позивачами пропущено рі чний строк, передбачений ст. 99 КАС України для звернення до суду, суд не бере до уваги вих одячи з такого.

Так, ч. 1 статті 99 КАС України п ередбачено, що адміністратив ний позов може бути подано в м ежах строку звернення до суд у, встановленого цим Кодексо м або іншими законами. Згідно ч.2 цієї ж норми закону передб ачено, що для звернення до адм іністративного суду за захис том прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановле но інше, обчислюється з дня, ко ли особа дізналася або повин на була дізнатися про поруше ння своїх прав, свобод чи інте ресів. Для захисту прав свобо д та інтересів особи цим Коде ксом та іншими законами можу ть встановлюватися інші стро ки для звернення до адмініст ративного суду, які, якщо не вс тановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася аб о повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У Рішенні в Справі "Кечко пр оти України" (Заява N 63134/00) від 8 ли стопада 2005 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "власності", яке місти ться в першій частині статті 1 Протоколу N 1, має автономне зн ачення, яке не обмежене власн істю на фізичні речі і не зале жить від формальної класифік ації в національному законод австві: деякі інші права та ін тереси, наприклад, борги, що ст ановлять майно, можуть також розглядатись як "майнові пра ва", і, таким чином, як "власніст ь" в цілях вказаного положенн я. Питання, що потребує визнач ення, полягає в тому, чи мав ві дповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник прав о на матеріальний інтерес, за хищений статтею 1 Протоколу N 1 (рішення у справі Broniowski v.Poland, N 31443/96, па р. 98).

У преамбулі Закону України від 18.11.2004 року № 2195-ІУ "Про соціаль ний захист дітей війни" зазна чено, що цей Закон визначає ос нови соціального захисту ціє ї категорії громадян та гара нтує їх соціальну захищеніст ь шляхом надання пільг і держ авної соціальної підтримки.

Статтею 1 цього Закону встан овлено, що державна соціальн а гарантія -встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомо ги, а також пільги з метою нада ння соціальної підтримки діт ям війни. Згідно ст. 6 цього Зак ону держава

взяла на себе зобов' язанн я підвищити дітям війни пенс ії або щомісячне довічне гро шове утримання чи державну с оціальну допомогу, що виплач ується замість пенсії на 30 від сотків мінімальної пенсії за віком.

Як зазначено в п. 3.2. Рішення Конституційного Суду Україн и від 09.07.2007 року, № 6-рп/2007, утверджу ючи і забезпечуючи права і св ободи громадян, держава окре мими законами України встано вила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є с кладовою Конституційного пр ава на соціальний захист, а то му відповідно до ч.2 ст. 6, ч.2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України во ни є загальнообов' язковими , однакою мірою мають додержу ватися органами державної вл ади, місцевого самоврядуванн я, їх посадовими особами.

Отже, громадянин у відпов ідності до чинного законодав ства очікує на отримання від держави гарантованого матер іального забезпечення, склад овою якого є встановлене ст. 6 Закону України "Про соціальн ий захист дітей війни" підвищ ення пенсії, тобто має "законн і сподівання " на отримання ма йна.

Таким чином, оскільки позив ачі мають право на матеріаль ний інтерес, невиплата перед баченого Законом підвищення пенсії становить порушення їх майнових прав відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Кон венції про захист і основних свобод людини, яка передбача є, що кожна фізична особа має п раво мирно володіти своїм ма йном, ніхто не може бути позба влений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених Законо м, або загальними принципами міжнародного права.

Крім цього, згідно ч.2 ст. 87 Зак ону України "Про пенсійне заб езпечення" від 05 листопада 1991 р оку суми пенсії, не одержані с воєчасно з вини органу, що при значає або виплачує пенсію, в иплачуються за минулий час б ез обмеження строком. Частин ою 2 статті 46 "Про загальнообов ' язкове державне пенсійне с трахування" передбачено, що н араховані суми пенсії, не отр имані з вини органу, що призна чає і виплачує пенсію, виплач уються за минулий час без обм еження будь-яким строком з на рахуванням компенсації втра ти частини доходів.

Враховуючи те, що законом не передбачено подання заяви п енсіонером або іншої форми й ого волевиявлення для отрима ння підвищення до пенсії, том у обов' язок виплати поклада ється на органи Пенсійного ф онду України.

Разом з цим, суд беручи до ув аги те, що порушення права поз ивачів тривало з 09 липня по 31 гр удня 2007 року, та з 22 травня по 31 гр удня 2008 року, та те, що вік позив ачів є похилим, такі відносят ься до вразливих верств насе лення, які обмежені у засобах користування офіційними уря довими виданнями засобів мас ової інформації, що перешкод жає своєчасній правовій їх о бізнаності, з огляду на обмеж ені фінансові можливості дос тупу до правової допомоги, пр иходить до висновку, що позив ачами не пропущено строк зве рнення до суду.

За таких обставин, суд прихо дить до висновку, що з Управлі ння Пенсійного фонду в Переч инському районі слід стягнут и на користь позивачів недоп лачену їм, як дітям війни, щомі сячну державну соціальну доп омогу за періоди з 09 липня 2007 ро ку (з дня ухвалення відповідн ого рішення Конституційним С удом України) до 31 грудня 2007 рок у (до кінця бюджетного період у) та з 22 травня 2008 року (з дня ухв алення відповідного рішення Конституційним Судом Україн и) по 31 грудня 2008 року (кінець бюд жетного періоду) з підвищенн ям пенсії на 30 відсотків з роз міру мінімальної пенсії за в іком, встановленого ч. 1 ст. 28 За кону України "Про загальнооб ов"язкове державне пенсійне страхування".

Вираховуючи суму допомоги , яка підлягає стягненню, суд в иходить з прожиткового мінім уму для осіб, які втратили пра цездатність, і становить згі дно Закону України "Про держа вний бюджет України на 2007 рік" з липня 2007 року - 406 грн., з 1 жовтня 200 7 року - 411 грн. Згідно з Законом У країни "Про Державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратил и працездатність становить з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2 008 року - 482 грн., з 1 жовтня 2008 року - 49 8 грн. Від загальної суми нарах ованої за періоди з 09 липня 2007 р оку до 31 грудня 2007 року та з 22 тра вня 2008 року по 31 грудня 2008 року 30 в ідсотків складають 1772 грн. 78 ко п., які підлягають стягненню з відповідача.

Разом з цим, згідно ч.2 ст. П КА С України передбачено право суду вийти за межі позовних в имог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, сво бод та інтересів сторін чи тр етіх осіб, про захист яких вон и просять.

Таким чином, оскільки позив ачі посилаються на неправомі рність ненарахування та неви плати відповідачем передбач еної законом соціальної допо моги, суд вважає необхідним, з метою повного захисту прав т а інтересів позивачів вийти за межі позовних вимог, визна вши бездіяльність управлінн я Пенсійного фонду України у Перечинському районі протип равною.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС Укр аїни судові витрати присуджу ються позивачам відповідно д о задоволених вимог.

Керуючись ч. 2 ст. 152 Конституц ії України, рішеннями Консти туційного Суду України від 09.0 7.2007 року та 22.05.2008 року, ст. ст. 1, 6, 7 Зак ону України "Про соціальний з ахист дітей війни" від 18.11.2004 рок у, ст. 58, п. 12 ст. 71 Закону України "П ро державний бюджет України" на 2007 рік" від 19.12.2006 року, п. 41 розді лу II Закону України "Про Держа вний бюджет України на 2008 рік т а про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, ст. ст. 11. 17, 71. 94, 122, 160, 163 КА С України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позови задовольнити час тково.

Визнати бездіяльність Упр авління Пенсійного фонду Укр аїни у Перечинському районі протиправною.

Стягнути з Управління Пенс ійного фонду України у Переч инському районі на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 кожно му по 1772 (одній тисячі сімсот сі мдесят дві) грн. 78 коп.

В решті позовних вимог - від мовити.

Стягнути з Державного бюд жету України на користь ОСО БА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кожному с удовий збір у розмірі 1 (одної) грн. 70 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає зако нної сили після закінчення с троку подання заяви про апел яційне оскарження, встановле ного цим Кодексом, якщо таку з аяву не було подано.

На постанову суду може бути подана апеляція до Львівськ ого апеляційного адміністра тивного суду протягом 20 днів п ісля подачі заяви про апеляц ійне оскарження, яка подаєть ся в строк до 10 днів.