Постанова

від 11.10.2006 по справі 9/184

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/184

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.10.2006                                                                                           № 9/184

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Данилової  Т.Б.

                                        Малетича  М.М.

 при секретарі:                              Кулачок О.А.

 За участю представників:

 від позивача -Орендарець Д.О. (дов. № 12898-1/14 від 06.12.2005р.);

від.відповідача: Пахомов А.І.(дов. б/н. від 30.08.2006р.) Кочмарева Т.С. (дов. б/н. від 28.08.2006р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Київської дирекції страхування "Гарант-АВТО-Сіті"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2006

 у справі № 9/184 (Жирнов С.М.)

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Київської дирекції страхування "Гарант-АВТО-Сіті"

 до                                                   Дочірнє підприємства "Ей Джі Ей Україна"

 про                                                  стягнення 13870,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.07.2006р. у справі                   № 9/184 в позові ВАТ УСК “Гарант – Авто” в особі Київської дирекції страхування “Гарант – Авто – Сіті” до Дочірнього підприємства “Ей Джі Ей Україна” про стягнення в порядку регресу 13 870,51 грн. виплаченого страхового відшкодування відмовлено повністю.

          Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що протокол огляду, дефектна відомість, а також звіт автотоварознавчого дослідження № 01018/2 від 12.08.2005р. пошкодженого автомобіля “Шкода Октавія” не можуть бути визнані судом у якості підставних та неупереджених доказів, оскільки складені  на замовлення позивача ЧП “Авто Де Юре” без виклику до участі в їх складанні представника другого учасника дорожньо-транспортної пригоди  - відповідача.

        Довідок ДАІ щодо вичерпного переліку пошкоджень транспортного засобу позивача внаслідок ДТП та які б мали бути підставою для проведення                       автотоварознавчого дослідження ВАТ УСК “Гарант – Авто” в особі Київської дирекції страхування “Гарант – Авто – Сіті” не надано, а в протоколі огляду дорожньо – транспортного засобу від 01.08.2005р., Дефектній відомості додаткового огляду транспортного засобу від 11.05.2005р., та в Калькуляції вартості відновлюваного ремонту автомобіля Шкода містяться розбіжності щодо переліку пошкоджень.

         Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2006р. у справі                 № 9/184 та прийняти нове, яким його позов задовольнити.

В апеляційній скарзі ВАТ УСК “Гарант – Авто” в особі Київської дирекції страхування “Гарант – Авто – Сіті” посилається на те, що рішення господарського суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки акт автотоварознавчого дослідження є належним та достовірним доказом у справі, що підтверджує розмір завданих збитків, його було складено уповноваженою на його складання особою відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, яка була не зацікавлена у результатах експертного дослідження та яка несе відповідальність за результати своєї діяльності.

Представник відповідача не мав права приймати участь у проведенні              автотоварознавчого дослідження, оскільки жоден нормативний акт не передбачає участі відповідача (боржника) у складанні документів автотоварознавчого дослідження. Повідомити ж відповідача про день та час проведення  огляду пошкодженого дорожнього транспортного засобу позивач не міг, оскільки не володів інформацією щодо іншого учасника дорожньої транспортної пригоди – тобто відповідача.

Також апелянт зазначив, що господарським судом м. Києва при розгляді зазначеної справи не надано належної уваги документам, що підтверджують розмір фактичних витрат на ремонт пошкодженого транспортного засобу, так як окрім акту автотоварознавчого дослідження є також рахунок – фактура № СФ – 0012248 від 09.08.2005р. який містить як перелік пошкоджених частин автомобіля, так і їх вартість та повністю відповідає вимогам Правил страхування, встановленим до документу, на підставі якого визначається розмір збитків та, відповідно, розмір страхового відшкодування, копія якого міститься в матеріалах справи, про який Господарський суд м. Києва не згадав при прийнятті оскаржуваного рішення, а спірність частини позовних вимог позивача не може слугувати підставою для відмови в задоволенні усіх позовних вимог.   

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2006р. по справі 9/184 без змін.

В судове засідання 02.10.2006 відповідач надав Звіт № 993 про оцінку автомобіля “Шкода Октавія” № 426-84 КЕ складений 09.08.2006 суб'єктом підприємницької діяльності Гастуляком Б.П., на замовлення ЗАТ “ Української транспортної страхової компанії”, згідно з яким  вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 10057,45 грн. в т.ч. ПДВ, а  сума матеріального збитку складає 6960,94 грн.

На підставі цього збитку  ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія” 30.08.2006 платіжним дорученням № 140 перерахувала позивачу 6450,94 страхове відшкодування за відповідача, а водій відповідача Андрєєв А.А. по банківській квитанції № 8 від 29.09.2006 перерахував позивачу 510 грн. франшизи. У зв'язку з цим позивач 10.10.2006 подав апеляційному суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 6909,57 грн. в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Представники позивача та відповідача в судове засідання з'явились.

У відповідності із статтею 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

           Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

          29.07.2005р. на вул. Глибочицькій, 4 у м. Києві сталась дорожньо – транспортна пригода, за участю автомобілів марки ГАЗ – 2705, державний реєстраційний номер 467-20 КА, який на момент ДТП належав ДП “Ей Джі Ей Україна” і яким керував Андрєєв А. І. та марки “Шкода Октавія”, державний реєстраційний номер 426-84 КЕ, який належить Кузьминській О.В. Дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення Андрєєвим А.І. п. 13.1 Правил дорожнього руху України. Керуючи автомобілем ГАЗ – 2705, державний реєстраційний номер 467-20 КА, Андрєєв А.І. не дотримався безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з автомобілем “Шкода Октавія” державний реєстраційний номер 426-84 КЕ.

       За результатами автотоварознавчого дослідження - звіту    № 0108/2  від  12.08.2005р. виконаного ПП “Авто Де Юре”, вартість відновлюваного ремонту автомобіля “Шкода Октавия”, державний реєстраційний номер 426-84 КЕ, пошкодженого при ДТП, становить 13 741,75 грн.  

       22.12.2004р. між Кузьминською О.В. як страхувальником та ВАТ “Українська страхова компанія ”Гарант – Авто” в особі Київської дирекції страхування “Гарант – Авто – Сіті” як страховиком було укладено договір добровільного страхування, оформлений полісом № 19-3255203, відповідно до якого було застраховано автомобіль “Шкода Октавія”, державний реєстраційний номер 426-84 КЕ , якийналежить Кузьминській О.В. на праві власності.

          16.08.2005р. страховик, на виконання умов зазначеного договору і відповідно до положень п.п. 7.1.4., 9.9.3., 9.22.2., 9.1.2. Правил добровільного страхування транспортних засобів № 19-1, оплатив вартість запчастин, ремонту пошкодженого у ДТП автомобіля в розмірі 13 620,51 грн. та вартість проведеного автотоварознавчого дослідження у розмірі 250,00 грн., зазначене підтверджується платіжними дорученнями № 2640 та № 2641 від 16.08.2005р.

          Постановою Шевченківського районного суду від 16.09.2005р. по справі  № 3-16972/05, водія відповідача Андрєєва А.І. було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

          Відповідно до повідомлення УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 10/10487 від 10.10.2005р., власником автомобіля ГАЗ – 2705, державний реєстраційний номер 467-20 КА, на момент Дорожньо-транспортної пригоди було ДП “Ей Джі Ей Україна”.

          Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України зазначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.    

          Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

                    Статтею 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

          10.10.2005. ВАТ УСК “Гарант – Авто” в особі Київської дирекції страхування “Гарант – Авто – Сіті” звернулось з претензією № 27/09/05 до ДП “Ей Джі Ей Україна” про відшкодування  в порядку регресу шкоди в розмірі    

13870,51 грн. внаслідок ДТП, оскільки водій Андрєєв А.І. під час скоєння ДТП керував автомобілем, що належить ДП “Ей Джі Ей Україна” .  

         У відповіді від 11.10.2005 на претензію позивача  ДП “Ей Джі Ей Україна” повідомила, що претензія до відповідача необґрунтована, оскільки відповідач уклав Договір обов'язкового  страхування  цивільної відповідальності власників транспортних засобів із страховою компанією “Українська транспортна страхова компанія”, яка і повинна відшкодувати збитки, спричинені третім особам. До того  відповідач зазначив, що при проведенні огляду пошкодженого транспортного засобу було порушено його процесуальні права.

          Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського Процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

                    У якості підстав для проведення вищезазначеного Авто- товарознавчого дослідження до матеріалів справи позивачем було залучено Протокол огляду дорожньо – транспортного засобу від 01.08.2005р. та Дефектна відомість додаткового огляду транспортного засобу від 11.08.2005р., які були складені ПП “Авто Де Юре” без участі другого учасника дорожньо-транспортної пригоди.

          Зазначений Протокол огляду дорожньо – транспортного засобу, Дефектна відомість додаткового огляду транспортного засобу, звіт № 01018/2 від 12.08.2005р. автотоварознавчого дослідження автомобіля “Шкода Октавія”, державний реєстраційний номер 426-84 КЕ, складені ЧП “Авто Де Юре” без виклику та повідомлення про участь в їх складанні представника другого учасника ДТП (відповідача), а тому визнані судом першої інстанції односторонніми та складеними зацікавленою стороною, і не можуть бути визнані судом у якості підставних та неупереджених доказів.

         Пунктом 5.2  Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 145/2/2092 від 24.11.2003 ,передбачено, що у разі потреби виклик зацікавлених осіб на технічний огляд із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду ДТЗ ( після узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження врученням відповідного виклику під розписку особи, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

         Колегія суддів апеляційного суду погоджується  з висновками суду першої інстанції про  те, що позивач зобов'язаний був повідомити другого  учасника ДТП – відповідача про проведення технічного огляду пошкодженого автомобіля та  складання Протоколу огляду  транспортного засобу і Дефектної відомості додаткового огляду транспортного засобу. Неповідомлення другого учасника ДТП про проведення технічного огляду пошкодженого автомобіля позбавляє його права на захист, права на оспорювання висновків автотоварознавчого дослідження.

         Посилання позивача в апеляційній скарзі на фізичну неможливість повідомити відповідача про проведення технічного огляду та автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля “Шкода Октавія” через те, що позивач не володів інформацією про те, хто є іншим учасником ДТП і отримав таку інформацію лише 30.08.2005, тобто навіть після виплати страхового відшкодування, - спростовується матеріалами справи.

         Правила добровільного страхування транспортних засобів /КАСКО/, затверджені Президентом ВАТ “УСК”Гарант-АВТО” 01.10.2002, у пункті 7.2.4 покладають на страхувальника обов'язок у разі настання страхового випадку не пізніше 7 днів подати письмову заяву про цей випадок  з описом його обставин. В Заяві власниці автомобіля Шкода_Октавія” № 42684 КЕ ( а.с. 26) не зазначено дату подання заяви, нема вхідного реєстраційного номера позивача, із чого неможливо встановити дату його подання , і нема опису обставин дорожньо-транспортної пригоди.

         Пунктом 8.1 цих Правил обставини настання страхового випадку можуть підтверджуватись Довідкою ДАІ про ДТП, схемою ДТП, постановою суду про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності, іншими документами. Пунктами 7.3.3. , 7.3.4 та 7.3.5  цих Правил страхова компанія має право перевіряти інформацію, яку  повідомив страхувальник, самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку, надсилати запити в компетентні органи та отримувати додаткові документи, необхідні для складання страхового акту. При цьому  термін складання страхового акта та термін виплати страхового відшкодування подовжується на період надсилання запитів та отримання відповідей та додаткових документів.

        Позивач не виконав умов цих Правил і склав страховий Акт № 12489 від 12 серпня 2005 року, однак, в цьому акті зазначив, що обставинами страхової події є наїзд водієм Андреєвим на ав-ле ГАЗ гос. № 467-20 КВ на задню частину автомобіля страхувальника через порушення ПДД 3-ю особою. Таким чином, посилання позивача в апеляційній скарзі  на фізичну неможливість повідомити відповідача про проведення технічного огляду та автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля “Шкода Октавія” через те, що позивач не володів інформацією про те, хто є іншим учасником ДТП і отримав таку інформацію лише 30.08.2005, спростовується  Правилами добровільного страхування транспортних засобів /КАСКО/ та Страховим актом № 12489 від 12.08.2005.

          Позивачем також надано довідку ДАІ ( а.с.24) щодо переліку пошкоджень транспортного засобу позивача внаслідок ДТП, та які б мали бути підставою для проведення автотоварознавчого дослідження, в якій зазначено лише пошкодження: деформація та розрив заднього бамперу, деформація багажника. Інших пошкоджень в ДТП органи ДАІ не зафіксували.

          Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на наявність розбіжностей щодо переліку пошкоджень автомобіля “Шкода Октавія”, державний реєстраційний номер 426-84 КЕ, зазначених в Протоколі огляду дорожньо – транспортного засобу від 01.08.2005р., який містить 5 позицій пошкоджень і має необумовлені виправлення, і Дефектній відомості додаткового огляду транспортного засобу від 11.08.2005р.складеного через 10 днів, і яка містить ще додатково 8 позицій пошкоджень, які не є прихованими та не були зазначені в Протоколі огляду від 01.08.2005, і які включені в Калькуляції вартості відновлюваного ремонту автомобіля Шкода, також складеній ПП “Авто Де Юре”.

     За таких обставин Господарський  суд м. Києва обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.   

    Посилання відповідача на те, що  відповідальність перед позивачем в порядку регресу за збитки, спричинені з вини працівника  ДП “Ей Джі Ей Україна”,  має нести страхова компанія “Українська транспортна страхова компанія”, в якій відповідач застрахував свою відповідальність за шкоду, завдану третім особам ,- не ґрунтується на чинному законодавстві.

        Статтею 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, а  ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія” не є винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

       Однак, після винесення  07.07.2006 рішення Господарським судом м. Києва відповідач надав Звіт № 993 про оцінку автомобіля “Шкода Октавія” № 426-84 КЕ складений 09.08.2006 суб'єктом підприємницької діяльності Гастуляком Б.П. на підставі даних, які містяться в Звіті № 0108/2 від 12.08.2005, на замовлення ЗАТ “ Української транспортної страхової компанії”, згідно з яким  вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 10057,45 грн. в т.ч. ПДВ, а  сума матеріального збитку складає 6960,94 грн.

На підставі цього звіту  ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія” 30.08.2006 платіжним дорученням № 140 перерахувала позивачу 6450,94 страхове відшкодування за відповідача, а водій відповідача Андрєєв А.А. по банківській квитанції № 8 від 29.09.2006 перерахував позивачу 510 грн. Таким чином, ЗАТ” Українська Транспортна Страхова Компанія”  та відповідач фактично частково визнали позовні вимоги після винесення рішення судом .

        Однак, пунктом 9.8 Правил добровільного страхування транспортних засобів /КАСКО/  ВАТ “Українська страхова компанія “Гарант-АВТО”   встановлено, що відшкодування збитків провадиться за вирахуванням амортизаційного зносу запасних частин, що підлягають заміні, деталей і приладдя, якщо інше не було обумовлено при укладанні договору страхування. Страховим полісом позивача із власником автомобіля  “Шкода Октавія” № 42684 КЕ Кузьмінською О.В. встановлено, що договір страхування укладено на умовах страхового відшкодування без врахування зносу.  

    В Акті автотоварознавчого дослідження № 993 про оцінку автомобіля “Шкода Октавія” № 426-84 КЕ складеному 09.08.2006 суб'єктом підприємницької діяльності Гастуляком Б.П., визначено  коефіцієнт фізичного зносу 0,4237, і виплачена позивачу водієм відповідача та ЗАТ “УТСК” сума 6960,94 грн. враховує саме коефіцієнт фізичного зносу, що суперечить  умовам Договору страхування позивача з власницею пошкодженого  автомобіля Кузьмінською О.В.Таким чином, з відповідача належить стягнути 3096,51 грн., що становить коефіцієнт фізичного зносу ( 10057,45 грн. – 6450,94 грн. - 510,00 грн).

       Судові витрати по сплаті державного мита, в тому числі і з апеляційної скарги, та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у відповідності із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України слідує покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Гарант – Авто” в особі Київської дирекції страхування “Гарант – Авто – Сіті” на рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2006р. у справі № 9/184  частково задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2006р. у справі                     № 9/184 частково змінити.

Пункт перший резолютивної частини рішення викласти в редакції :

“Стягнути з Дочірнього підприємства “Ей Джі Ей Україна” ( 04050 м. Київ, пров. Косогір ний, 4, оф.36 код ЕДРПОУ 30057302 п/р 2600005017 в АБ “Ажіо” м. Київ, МФО 300175) на користь Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-АВТО” в особі Київської дирекції страхування “Гарант-АВТО-Сіті” ( 01135, м.Київ, вул.. Златоустівська, 35, п/р 2650401406136 у філії ВАТ “Укрексімбанк” м. Київ, МФО 380333, код ЕДРПОУ 24580961)  3096 ( три тисячі дев'яносто шість) грн. 51 коп.  основного боргу.

В решті позовних вимог відмовити “.

3. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

4. Матеріали справи № 9/184 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Малетич  М.М.

12.10.06 (відправлено)