Рішення

від 14.04.2011 по справі 22-ц-1776/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬ КОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-1776/2011 Головуючий у 1-й інстанції:. Гнатик Г.Є.

Суддя-доп овідач: Кухар С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року місто Запоріж жя

Колегія суддів судової па лати у цивільних справах апе ляційного суду Запорізької о бласті у складі:

головуючого - судді: Бо ндаря М.С.

суддів: Ку харя С.В.

Кр илової О.В.

при секретарі Во лчановій І.М.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні цивільн у справу за апеляційною скар гою ОСОБА_4 на рішення Орд жонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 листоп ада 2010 року по справі за позово м ОСОБА_4 до Казенного під приємства «Запорізький тита но-магнієвий комбінат» про с касування наказу про наклада ння дисциплінарного стягнен ня, скасування наказу про зві льнення, поновлення на робот і, внесення змін до запису у тр удовій книжці, стягнення сер еднього заробітку за час вим ушеного то прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом про звільнення, поновлення на ро боті, внесення змін до запису у трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного то прогулу, в яком у зазначив що 16 березня 2009 року його було прийнято на роботу на Казенне підприємство «За порізький титано-магнієвий к омбінат»(далі КП «ЗТМК») у яко сті електрослюсаря по ремонт у обладнання, 01 серпня 2009 року п ереведено на посаду охоронця цеху № 34.

При прийнятті на роботу, йо го обов' язки пояснили взага лі, а те, що йому не дозволено з аходити на комбінат через КП П № 2, не пояснювали, про ознайо млення з цим, відсутній його п ідпис. Працівники охорони пр оходять і виходять з територ ії комбінату через любий КПП .

01 червня 2010 року після зміни, о 8-00 годині, він вийшов з терито рії комбінату через КПП № 2. Пр ацівники охорони у нього сум ку для огляду не вимагали, він не вчиняв ніякої сварки і не в исловлював погроз ні на чию а дресу. Ніяких пояснень щодо п орушення у нього не вимагали , про те, що на нього накладено стягнення, він дізнався на ро зводі 24 червня 2010 року, а 25 червн я 2010 року отримав копію наказу № 191/ок від 21 червня 2010 року, який оскаржити не стиг, бо з' явив ся інший наказ.

08 червня 2010 року він був черго вим на посту № 10. У його присутн ості комірника ОСОБА_5 від чинила складське приміщення , на територію складу він не за ходив. Приблизно через 10 хвили н, до нього підійшла ОСОБА_5 і принесла журнал, у якому ві н розписався за те, що вона ві дчинила склад. Він при огляді складу мав право заходити до складу. Пояснень про обстави ни цього дня у нього ніхто не в имагав.

07 липня 2010 року він був виклик аний на засідання профкому, н а якому був присутній, який да в згоду на його звільнення і н аказом № 212/ок від 07 липня 2010 року його було звільнено з займан ої посади. Вважає, що дисциплі нарне стягнення накладено на нього незаконно, звільнено й ого незаконно, тому просив су д скасувати наказ № 191/ок від 21 ч ервня 2010 року, та наказ № 212/ок ві д 07 липня 2010 року, поновити його на роботі, внести зміни у запи с у трудовій книжці, стягнути середній заробіток за час ви мушеного прогулу.

Рішенням Орджонікідзевсь кого районного суду м. Запорі жжя від 25 листопада 2010 року поз овні вимоги залишено без зад оволення.

Не погоджуючись з зазначен им рішенням суду ОСОБА_4 п одав апеляційну скаргу, в які й посилаючись на порушення с удом першої інстанції норм м атеріального та процесуальн ого права просить його скасу вати, і ухвалити нове рішення яким задовольнити його позо в.

Заслухавши пояснення у часників процесу, вивчивши м атеріали справи, доводи апел яційної скарги, колегія судд ів дійшла висновку, що апеляц ійна скарга підлягає частков ому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задо волені позову, суд першої і нстанції зазначив, що позив ач звільнений з посади за п . 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання б ез поважних причин обов' я зків покладених на нього п равильно і підстав для пон овлення його на роботі нем ає.

Проте з такими висновк ами суду першої інстанції по годитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦП К України рішення суду по винно бути законним і обґрун тованим. Законним є ріше ння, яким суд, виконавши всі ви моги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із зак оном. Обґрунтованим є р ішення, ухвалене на основі по вно і всебічно з`ясованих обс тавин, на які сторони посилаю ться як на підставу своїх вим ог і заперечень, підтверджен их тими доказами, які були дос ліджені в судовому засіданні .

Згідно зі ст. 214 ЦПК Укр аїни під час ухвалення рі шення суд вирішує такі питан ня: 1) чи мали місце обставини, я кими обґрунтовувалися вимог и і заперечення, та якими дока зами вони підтверджуються; 2) ч и є інші фактичні дані (пропущ ення строку позовної давност і тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази н а їх підтвердження; 3) які прав овідносини сторін випливают ь із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає з астосуванню до цих правовідн осин; 5) чи слід позов задоволь нити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонам и судові витрати; 7) чи є підста ви допустити негайне виконан ня судового рішення; 8) чи є під стави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалене у справі судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

16 березня 2009 року ОСОБА_4 б уло прийнято на роботу на КП "З ТМК" у якості електрослюсаря по ремонту обладнання, з 01 сер пня 2009 року переведено на поса ду охоронця цеху № 34.

Наказом в.о. Генерального д иректора Казенного підприєм ства «Запорізький титано-маг нієвий комбінат»№191/ок від 21 че рвня 2010 року (а.с. 7) охороннику це ху № 34 ОСОБА_4 за порушення трудової дисципліни оголоше но догану.

Підставою оголошення дога ни в самому наказі від 21 червн я 2010 року вказано: «01 червня 2010 ро ку охоронець ОСОБА_4, післ я відпрацьованої зміни о 8 год ині 40 хвилин виходив з територ ії комбінату через транспорт ну прохідну КТП №2, чим порушив інструкцію «Про пропускний режим», якою передбачений ви хід через прохідну КПП №1. На в имоги охоронців транспортно ї прохідної КТП №2 надати сумк у для догляду і вийти через св ою прохідну ОСОБА_4 відпов ів брудною лайкою, погрозами і швидко вийшов з комбінату ч ерез КТП №2.»

Постановою Президії перви нної організації профспілки на КП "ЗТМК" № Пр-9/9 від 07 липня 2010 року прийнято рішення про на дання згоди на звільнення ох оронця ОСОБА_4 за п. 3 ст. 4 0 КЗпП України за системат ичне порушення трудової дисц ипліни.

Наказом в.о. Генерального д иректора Казенного підприєм ства «Запорізький титано-маг нієвий комбінат»№ 212/ок від 07 ли пня 2010 року ОСОБА_4 було зві льнено з КП "ЗТМК" за системати чне порушення ним трудової д исципліни за п. 3 ст. 40 КЗпП Ук раїни.

Підставою звільнення в сам ому наказі від 07 липня 2010 року в казано: «8 червня 2010 року охорон ець ОСОБА_4 чергував на по сту №10, на території якого зна ходиться склад готової проду кції. Старший комірник ОСОБ А_5 відкрила склад в присутн ості охоронця ОСОБА_4 і то й зайшов разом з нею до складу , чим порушив інструкцію скла дського господарства. На вим оги ОСОБА_5 вийти із склад у ОСОБА_4 відмовив грубіст ю і почав ходити по всій терит орії.»Враховуючи, що ОСОБА_ 4, і про це вказано в наказі п ро звільнення, вже порушував трудову дисципліну, про що бу в виданий наказ №191/ок від 21 чер вня 2010 року, його було звільнен о.

За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами п рацівник може бути звільнени й лише за проступок на роботі , вчинений після застосуванн я до нього дисциплінарного а бо громадського стягнення за невиконання без поважних пр ичин обов' язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як роз`яснив Пленум Ве рховного Суду України в п. 22 по станови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду суд ами трудових спорів", у спр авах про поновлення на робот і осіб, звільнених за порушен ня трудової дисципліни, суда м необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось пору шення, що стало приводом до зв ільнення, чи могло воно бути п ідставою для розірвання труд ового договору за пп. 3, 4, 7, 8 ст. 40 п.1 ст. 41 КЗпП України , чи додержані власником або уповноваженим ним органом п ередбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України прав ила і порядок застосування д исциплінарних стягнень, зокр ема, чи не закінчився встанов лений для цього строк, чи заст осовувалось вже за цей прост упок дисциплінарне стягненн я, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і запод іяна ним шкода, обставини, за я ких вчинено проступок, і попе редня робота працівника.

У силу ст. 10 ЦПК Укра їни саме на роботодавцеві лежить обов' язок надати до кази фактів винного вчине ння працівником дисциплі нарних проступків.

Вирішуючи даний спір, суд п ершої інстанції належним чин ом не з'ясував, у чому конкретн о виявилося порушення, яке ст ало приводом до звільнення п озивача, чи враховувались при звільненні ступінь тяжк ості вчиненого проступку і з аподіяна ним шкода та чи м огло воно бути підставою для розірвання трудового догово ру.

Між тим, із матеріалів спр ави вбачається, що позивача п ритягнуто до дисциплінарног о стягнення вперше за поруше ння інструкції «Про пропускн ий режим»та вдруге за інстру кцію складського господарст ва, про що безпосередньо вказ ано в самих зазначених наказ ах.

Однак, в матеріалах справи відсутні ці дві інструкції, в ідповідачем в цій частині на дано лише «Правила про пропу скний і внутрішньооб`єк тний режим в КП ЗТМК», які нік им не підписані (а.с. 23-30). З текст у цих правил взагалі не вбача ється чіткої вимоги пішого п роходу лише через одне КПП, і г оловне взагалі відсутні відо мості про ознайомлення позив ача з вказаними правилами. Як відсутні і докази ознайомле ння позивача з інструкцію ск ладського господарства, післ я порушення якої його і було з вільнено, відповідач не нада в взагалі доказів існування такої інструкції.

Суд першої інстанції так і не вказав, це не вказав і робот одавець, які конкретно пункт и вказаних роботодавцем інст рукцій порушив позивач, і том у фактично і не встановлено в чому полягало порушення ним трудової дисципліни.

Окрім цього, відповідно до Посадової інструкції охорон ця КП "ЗТМК" (а.с.35-36), в розділі №5 « охоронець повинен знати»від сутні вимоги щодо знання охо ронцем вказаних порушених ін струкцій.

Також, як в наказі про оголо шення догани так і в наказі пр о звільнення не вказано, і суд ом не встановлено, яким чином вказані порушення трудової дисципліни завдали шкоди під приємству, тяжкість вказаног о проступку, і чи є вина робітн ика в порушенні інструкцій, з якими він фактично не був озн айомлений.

З урахуванням положень с татті 147 КЗпП України з вільнення за передбаченими п унктом 3 статті 40 КЗпП Укра їни підставами є заходом стягнення, що застосовуєтьс я до працівника за порушення ним трудової дисципліни.

Таким чином праців ник може бути звільнений з ро боти на підставі пункту 3 стат ті 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного стягнення, він знову вчинив проступок н а роботі, тобто вказані засоб и стягнення на працівника не вплинули і він знову порушив дисципліну.

Суд першої інстанції у по рушення вимог статей 214 , 215 ЦПК України на зазн ачене уваги не звернув, не вс тановив та не зазначив у ріше нні за який саме проступок на роботі, вчинений позивачем п ісля оголошення йому догани, він був звільнений. Оскіль ки встановлено, що позивача б уло притягнуто до дисципліна рної відповідальності і огол ошено догану вперше 21 червня 2 010 року а звільнено з роботи за повторне порушення трудової дисципліни яке відбулось 8 че рвня 2010 року, тобто на час вчине ння повторного порушення йог о ще не було притягнуто до від повідальності за перше поруш ення. А тому роботодавець і не міг його звільняти з підстав пункту 3 статті 40 КЗпП Ук раїни.

За наведених обставин , що підтверджуються матеріа лами справи, колегія суддів д ійшла висновку про неправомі рність застосування до позив ача дисциплінарних стягнень 21 червня 2010 року у вигляді дога ни та 07 липня 2010 року - звільненн я за п. 3 ст. 40 КЗпП України .

Відповідно до частин 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звіл ьнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник пов инен бути поновлений на попе редній роботі органом, який р озглядає трудовий спір. При в инесенні рішення про поновле ння на роботі орган, який розг лядає трудовий спір, одночас но приймає рішення про випла ту працівникові середнього з аробітку за час вимушеного п рогулу або різниці в заробіт ку за час виконання нижчеопл ачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Встановлено, що відповідно до наданого колегії суддів р озрахунку середній заробіто к за час вимушеного прогулу, я кий зроблено роботодавцем ві дповідно до законодавства, і який не оспорює позивач з час у звільнення без законних пі дстав з 07 липня 2010 року по 12 квіт ня 2011 року склав 14009 грн. 72 коп. і за виключенням податків та інш их обов' язкових платежів ск ладає суму 11477 грн. 85 коп. яку нео бхідно стягнути з роботодавц я на користь позивача в повно му обсязі, і з якої вже не можу ть стягуватись податки і інш і платежі.

Тому рішення суду першої ін станції як таке, що постановл ене з порушенням норм матері ального та процесуального пр ава, підлягає скасуванню з ух валенням апеляційним судом н ового рішення про задоволенн я вимог позивача про поновле ння його на роботі, визнання н еправомірними оскаржуваних ним наказів про застосуванн я дисциплінарних стягнень, с тягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Що стосується вимог позивача, щодо внесенн я змін до трудової книжки, то в цій частині колегія суддів в важає за можливе їх залишити без задоволення, оскільки по зивач не конкретизував свої вимоги - які конкретно необхі дно вносити зміни, а суд сам не може виходити за рамки позов них вимог. Окрім цього, фактич но права позивача в цій части ні захищені шляхом поновленн я його на роботі, що автоматич но вимагає від роботодавця в несення відповідних змін до трудової книжки працівника.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОС ОБА_4 задовольнити частково .

Рішення Орджонікідзевсь кого районного суду м. Запорі жжя від 25 листопада 2010 року у ці й справі скасувати та ухвали ти нове.

Позов ОСОБА_4 задовольн ити частково.

Визнати незаконним наказ в .о. Генерального директора Ка зенного підприємства «Запор ізький титано-магнієвий комб інат»№191/ок від 21 червня 2010 року про накладення на ОСОБА_4 догани.

Визнати незаконним наказ в .о. Генерального директора Ка зенного підприємства «Запор ізький титано-магнієвий комб інат»№212/ок від 7 липня 2010 року пр о звільнення ОСОБА_4 за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_4 на поса ді охоронця цеху №34 Казенного підприємства «Запорізький т итано-магнієвий комбінат».

Стягнути з Казенного підпр иємства «Запорізький титано -магнієвий комбінат»на корис ть ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу 11477 г рн. 85 коп. з якої вже виключені п одатки та інші обов' язкові платежі.

В іншій частині позову ОС ОБА_4 відмовити.

Рішення набирає законно ї сили з моменту проголошенн я, проте може бути оскаржене б езпосередньо до Вищого спеці алізованого суду України з р озгляду цивільних і кримінал ьних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: