Ухвала

від 04.10.2011 по справі 22-ц-1776/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц-1776/11 Головуючий у суді у 1 інстан ції - Литовка

Категорія - 27 Суддя-доповідач - Хвостик

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду с прав цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвост ика С. Г.,

суддів - Кононенко О. Ю., Шев ченка В. А.,

за участю секретаря - Федини Д.І.,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні у примі щенні Апеляційного суду Сумс ької області апеляційну скар гу ОСОБА_1

на рішення Шосткинського м іськрайонного суду Сумської області від 07 червня 2011 року

в цивільній справі за позов ом ОСОБА_1 до Публічного а кціонерного товариства «Все український акціонерний бан к» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») про визнання недійсним креди тного договору,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шосткинського мі ськрайонного суду Сумської о бласті від 07 червня 2011 року від мовлено в позові ОСОБА_1 д о Публічного акціонерного то вариства «Всеукраїнський ак ціонерний банк» про визнання недійсним кредитного догово ру.

Зазначене рішення позивач оскаржив в апеляційному пор ядку.

В апеляційній скарзі ОСО БА_1, посилаючись на порушен ня судом першої інстанції но рм матеріального та процесуа льного права, просить рішенн я суду скасувати і ухвалити н ове рішення, яким позов задов ольнити.

В доводах апеляційної скар ги позивач зазначає, що судом першої інстанції при ухвале нні рішення не були врахован і ті обставини, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» виплатило грошові кош ти за кредитним договором № Z02 5, щодо якого виник спір, в іноз емній валюті, хоча не мало пра во це робити, оскільки єдиним законним засобом платежу є г ривня.

Також відповідач не має пра ва здійснювати валютні опера ції, зокрема, надання кредиту в іноземній валюті, оскільки в нього немає індивідуально ї ліцензії на здійснення бан ківських операцій з цього пр иводу.

Крім того, позивач зазначає , що істотно змінилися умови д оговору внаслідок значного п ідвищення курсу долару, що та кож є підставою для визнання його недійсним.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представника п озивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який підтримав апеляційну с каргу, пояснення представник а відповідача ОСОБА_3 про залишення рішення без змін, д ослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґ рунтованість рішення суду пе ршої інстанції в межах довод ів апеляційної скарги та вим ог, заявлених у суді першої ін станції, колегія суддів вваж ає, що апеляційна скарга підл ягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вст ановлено, що 25 липня 2007 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 у клали кредитний договір № Z025, в ідповідно до якого останньом у було надано кредит на суму 50 000 доларів США строком до 24 липн я 2012 року на умовах сплати ним 1 2% річних (а.с.7-14).

У січні 2011 року позивач зверн увся з позовом до суду з вимог ою визнати недійсним спірний кредитний договір від 25 липня 2007 року, посилаючись на те, що в ін є несправедливим, так я к у зв' язку з підвищенням курсу долара США до гривні збільши лись боргові зобов' язання, а також на те, що банк не має ін дивідуальної ліцензії на зді йснення валютних операцій, в тому числі і щодо надання йом у кредиту в іноземній валюті .

Відмовляючи в позові, суд пе ршої інстанції виходив з тог о, що підстав для визнання кре дитного договору недійсним н емає, оскільки він укладений з дотриманням норм законода вства.

Колегія суддів погоджуєть ся з таким висновком суду, оск ільки він є законним і обґрун тованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК Ук раїни під час розгляду справ и в апеляційному порядку апе ляційний суд перевіряє закон ність і обґрунтованість ріше ння суду першої інстанції в м ежах доводів апеляційної ска рги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зо бов' язання має виконуватис я належним чином відповідно до умов договору та вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, а за від сутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діл ового обороту або інших вимо г, що звичайно ставляться.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що банк не мав прав а видавати кредит в іноземні й валюті є безпідставними, ви ходячи з наступного.

Статтею 99 Конституції Украї ни встановлено, що грошовою о диницею України є гривня. При цьому Основний закон не вста новлює обмежень щодо можливо сті використання в Україні г рошових одиниць іноземних де ржав.

Відповідно до ч. ст. 192 ЦК Укра їни іноземна валюта може вик ористовуватися в Україні у в ипадках і в порядку, встановл ених законом. Тобто відповід но до законодавства гривня м ає статус універсального пла тіжного засобу, який без обме жень приймається на всій тер иторії України, однак обіг ін оземної валюти обумовлений в имогами спеціального законо давства України.

Основним законодавчим акт ом, який регулює правовіднос ини у сфері валютного регулю вання та валютного контролю є Декрет КМУ «Про систему вал ютного регулювання та валютн ого контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 року (далі - Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦК України передб ачено, що за кредитним догово ром банк або інша фінансова у станова (кредитодавець) зобо в' язується надати грошові к ошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встано влених договором, а позичаль ник зобов' язується поверну ти кредит та сплатити процен ти.

При цьому ст. 2 Закону Україн и «Про банки і банківську дія льність» установлено, що кош ти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх ек вівалент. Статті 47 та 49 цього За кону визначають операції бан ків із розміщення залучення коштів від свого імені, на вла сних умовах та на власний риз ик як кредитні операції неза лежно від виду валюти, яка вик ористовується. Указані опера ції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Порядок надання дозволу НБ У на банківські операції та г енеральних ліцензій установ люється також Положенням про порядок видачі банкам банкі вських ліцензій, письмових д озволів та ліцензій на викон ання окремих операцій, затве рдженим постановою Правлінн я НБУ від 17 липня 2001 року № 275, у п . 5.3 якого зазначено, що письмов ий дозвіл на здійснення опер ацій з валютними цінностями, що перераховані в цьому Поло женні, є генеральною ліцензі єю на здійснення валютних оп ерацій згідно з Декретом КМУ .

Відповідно до ст. 5 Декрету К МУ операції з валютними цінн остями здійснюються на підст аві генеральних та індивідуа льних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банк и мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здій снення операцій з валютними цінностями згідно з п. 2 ст. 5 цьо го ж Декрету.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «ВіЕйБі Банк» вид ана НБУ банківська ліцензія від 03 грудня 2001 року № 35 (а.с.53), від 25 травня 2010 року № 35 (а.с.63), а також дозвіл на операції, які може з дійснювати відповідач, зокре ма, операції з валютними цінн остями від 03 грудня 2001 року № 35-1 ( а.с.54-56), від 25 травня 2010 року № 35-2 (а.с .64-66).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповід ач, отримавши в установленом у законом порядку банківську ліцензію та відповідний пис ьмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінност ями, який є генеральною ліцен зією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземн ій валюті.

Також позивач не заперечув ав на отриманні кредиту саме в іноземній валюті ні на моме нт укладення договору, ні на м омент отримання суми кредиту .

Щодо доводів апеляційної с карги про відсутність індиві дуальної ліцензії НБУ у відп овідача на здійснення валютн их операцій, необхідно зазна чити наступне.

У п.п. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ п ередбачено наявність індиві дуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кре дитів в іноземній валюті, якщ о терміни і суми таких кредит ів перевищують встановлені з аконодавством межі. Проте, на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кр едитів в іноземній валюті. Ця обставина не дозволяє ствер джувати, що режим індивідуал ьного ліцензування поширюєт ься на валютні операції, пов' язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансови ми установами) кредитів в іно земній валюті іншим резидент ам.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індив ідуальних ліцензій на викори стання іноземної валюти на т ериторії України як засобу п латежу, затвердженого постан овою Правління НБУ від 14 жовтн я 2004 року № 483, використання іноз емної валюти як засобу плате жу на території України без і ндивідуальної ліцензії дозв оляється, якщо ініціатором а бо отримувачем за валютною о перацією є уповноважений бан к (ця норма стосується лише оп ерацій уповноваженого банку , на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійсне ння операцій з валютними цін ностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застос ування режиму індивідуально го ліцензування щодо вказани х операцій єдиною правовою п ідставою для здійснення банк ами кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у бан ку генеральної ліцензії на з дійснення валютних операцій , отриманої в установленому п орядку, тобто отримання пись мового дозволу НБУ на операц ії, пов' язані з іноземною ва лютою.

Судом першої інстанції, як в же було зазначено, встановле но наявність у ПАТ «ВіЕйБі Ба нк» банківської ліцензії НБУ та дозволу на здійснення опе рацій з валютними цінностями .

Посилання в апеляційній ск арзі на значне підвищення ку рсу долару, що є істотною змін ою умов договору, внаслідок ч ого кредитний договір має бу ти визнаний недійсним, не зас луговує на увагу, оскільки зм іна курсу валют є господарсь ким ризиком, а не істотною змі ною обставин.

Відповідно до статті 36 Зако ну України «Про Національн ий Банк України» офіційний курс гривні до іноземних вал ют встановлюється Націона льним Банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декр ету Кабінету Міністрів Украї ни «Про систему валютного ре гулювання та валютного контр олю», встановлюються Націо нальним Банком України за п огодженням з Кабінетом Мініс трів України.

Поряд з цим, згідно Положенн я про встановлення офіційног о курсу гривні до іноземних в алют та курсу банківських ме талів, затвердженого Постано вою Правління Національно го Банку України від 12 листо пада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зо крема до долару США, установл юється щоденно. Для розрахун ку курсу гривні до іноземних валют використовується інфо рмація про котирування інозе мних валют за станом на остан ню дату.

Отже, незмінність курсу гри вні до іноземних валют закон одавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи таки й договір, сторони свідомо бр али на себе певні ризики на ви падок подальшої зміни валютн ого курсу. Будь-яких законних підстав вважати, що така змін а не настане, в сторін не було.

Інші доводи апеляційної ск арги висновків місцевого суд у також не спростовують і не м істять посилань на такі пору шення, які б слугували підста вою для зміни чи скасування р ішення суду.

Оскільки позивач при подач і апеляційної скарги не допл атив судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної ін станції, то з нього необхідно достягнути 4 грн. 25 коп. судовог о збору.

Відповідно до вимог ч.2 ст.308 Ц ПК України не може бути скасо ване правильне по суті і спра ведливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм м атеріального та процесуальн ого права, підстав для його зм іни чи скасування колегія су ддів не вбачає, отже, апеляцій ну скаргу необхідно відхилит и.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п .1, 315 ЦПК України, колегія судді в, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА _1 відхилити, а рішення Шостк инського міськрайонного суд у Сумської області від 07 червн я 2011 року в даній справі залиши ти без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 4 грн. 25 коп. судового збору на корист ь держави.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення , і з цього часу може бути оска ржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Ви щого спеціалізованого суду У країни з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -