Рішення

від 13.03.2008 по справі 40/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

13.03.08

р.                                                                              

Справа № 40/150                              

Господарський

суд Донецької області у складі колегії суддів

Головуючого           Підченко Ю.О.

Суддів                      Новикова Р.Г. 

                                 Морщагіна

Н.С. 

При

секретарі судового засідання Ротар Н.Ю.

Розглянув

у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за

позовом  відкритого акціонерного

товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” м.Донецьк

до

відповідача комунальної лікувально-профілактичної установи “Дружківська міська

лікарня № 1” м.Дружківка

за

участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1 м.Донецьк

за

участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 м.Дружківка

про

стягнення 13 790 грн. 09  коп.

за

участю:

представників

сторін:

від

позивача  Шугалеєва І.Г. - нач.

юридичного відділу

від

відповідача Бандура Ю.О. - головний лікар, Риндін І.В. - юрисконсульт

від

третьої особи на стороні позивача не з'явився

від

третьої особи на стороні відповідача  не

з'явився

Сторін

було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання,

тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі

необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності

учасників процесу перед законом.

За

поважними причинами спір було вирішено у більш тривалий строк, ніж передбачено

ст. 69 ГПК України.

СУТЬ

СПОРУ:

Відкрите

акціонерне товариство “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” звернувся до

господарського суду з позовом до комунальної лікувально-профілактичної установи

“Дружківська міська лікарня № 1” з вимогами про відшкодування збитків в розмірі

13 790 грн. 09 коп., завданих позивачеві внаслідок дорожньо-транспортної

пригоди, яка сталася 13.11.06р. по вул. Московський м. Дружківки Донецької

області.

Відповідач

позов не визнав, мотивуючи свої заперечення відсутністю у діях водія його

установи вини у дорожньо-транспортній пригоді, в якій брали участь автомобілі

сторін.

З

ініціативи суду до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відповідача, було

залучено осіб, які безпосередньо приймали участь у дорожньо-транспортній

пригоді -ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які надали свої пояснення з приводу

дорожньо-транспортної пригоди.

З'ясувавши  фактичні 

обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову

кваліфікацію  відносинам сторін і

виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка

підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи сторін, суд встановив:

Позов

мотивовано тим, що 13.11.06р. по вул. Московський м. Дружківки Донецької

області сталася дорожньо-транспортна пригода.

ОСОБА_2

- водій автомобіля вантажного санітарного марки УАЗ-3741 державний номер АН

7697 АІ, що належить відповідачу, здійснив зіткнення з автомобілем легковим

хетчбек марки ВАЗ-21093 державний номер АН 4630 АК, що належить позивачу, під керуванням

водія ОСОБА_1, в результаті чого автомобілям були заподіяні механічні

ушкодження, про що було складено протокол огляду місця дорожньо-транспортної

пригоди від 13.11.06р.

Зіткнення

транспортних засобів відбулося внаслідок недотримання водієм відповідача вимог

п.п 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, а саме виконуючи поворот, водій

автомобілю відповідача не переконався в безпеці та здійснив зіткнення з

автомобілем позивача, який рухався у попутному напрямку, що підтверджується

висновком № 157/1 від 23.12.06р., складеним відділом автотехнічної експертизи

та оціночної діяльності НІЕКЦ ГУ МВС України в донецькій області.

Відповідно

до висновку № 139/03 спеціаліста автотоварознавчого дослідження, складеного

12.03.07р., вартість матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди складає 13 040 грн. 09 коп.

За

складання висновку автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено 750

грн., що підтверджується меморіальним ордером № 340 від 26.02.07р.

На

підставі викладеного, позивач намагається стягнути з відповідача збитки в

розмірі 13 790 грн. 09 коп.

Ухвалою

від 03.07.07р. провадження у справі № 40/150 було зупинено у зв'язку з

призначенням судової автотехнічної експертизи, проведення якої було доручено

Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Висновком

№ 3480/18, 3834/19 від 30.11.07р. експерти Донецького науково-дослідного

інституту судових експертиз Моїсеєв О.М. та Кузьменко О.М. надали відповіді, на

поставлені судом запитання, що розглядається судом через призму ч. 5 ст. 42 ГПК

України та оцінується за правилами, встановленим ст. 43 цього кодексу.

Відповідно

до ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України кожен суб'єкт господарювання має право

на захист своїх прав та законних інтересів у судовому порядку, в тому числі

шляхом відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди.

Згідно

ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з

використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та

обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і

вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та

собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю

діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода,

завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на

відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір

підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом,

використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею

1192 ЦК України передбачено два способи відшкодування заподіяної шкоди:

відшкодування шкоди в натурі та  повне

відшкодування заподіяних збитків коли відшкодування шкоди в натурі неможливо.

Відносно

цієї імперативної норми потерпілому надається право вибору способу

відшкодування шкоди як найбільш прийнятого для нього, однак кінцеве рішення

залишається за судом.

Відшкодування

шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того

ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє

становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб

відшкодування можливий.

Компенсація

шкоди, заподіяної особі, у повному обсязі 

за допомогою відшкодування збитків передбачає, зокрема,

відшкодування  витрат, які особа зробила

або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки та їх

вид для підприємства, передбачених у статтях 22, 623 ЦК України як загальних

норм права, так і  за допомогою

спеціальних норм визначених у статтях 224, 225 ГК України).

Стягнення

цих збитків відповідає принципу повного відшкодування заподіяної шкоди та

забезпечує відновлення майнового стану особи, якій заподіяно шкоду.

Як

визначено ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,

діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної

особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,

відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка

завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди

завдано не з її вини.

Таким

чином для виникнення зобов'язання по відшкодуванню заподіяної шкоди необхідна

наявність наступних умов:

1)          протиправна поведінка заподіювача

шкоди;

2)          заподіяння шкоди майну юридичної

особи або громадянину;

3)          причинний зв'язок між протиправною

поведінкою заподіювача шкоди та заподіяною шкодою;

4)          вина заподіювача шкоди;

5)          обґрунтований розрахунок шкоди.

Підставою

для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є

правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність

поведінки особи, яка завдала шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність

хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання  відповідальності.

Відповідно

до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану

їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно

ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі

докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень, у відповідності до вимог ст. 33 ГПК України.

Як

свідчить довідка Дружківського МВ ГУ МВС України у Донецькій області №7533 від

12.06.07р. дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм

автомобілю відповідача пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України.

Згідно

з висновком автотехнічної експертизи № 157/1 від 23.12.06р., складеним відділом

автотехнічної експертизи та оціночної діяльності НІЕКЦ ГУ МВС України в

донецькій області, в зазначеній дорожній ситуації водій автомобілю відповідача

з технічної точки зору, за умови дотримання п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього

руху України, мав об'єктивну можливість своєчасно виявити автомобіль позивача,

що рухався на проїзній частині в попутному напрямку, та технічну можливість

попередити дорожньо-транспортну пригоду, уникни ту зіткнення автомобілів, а

також для нього були відсутні будь-які завади технічного характеру, які б

перешкоджали йому дотриматись Правил дорожнього руху України.

В

свою чергу, із зазначеного висновку випливає, що водій автомобілю позивача не

мав технічної можливості уникнути зіткнення, будь-якої невідповідності вимогам

Правил дорожнього руху України, яка б знаходилась у причинному зв'язку із

дорожньо-транспортною пригодою, у його діях не вбачається.

Таким

чином, зіткнення автомобілів не визначалось діями водія позивача, а визначалось

односторонніми діями водія автомобілю відповідача. В даній дорожній ситуації

водій автомобіля відповідача при умові виконання вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил

дорожнього руху України, мав технічну можливість попередити

дорожньо-транспортну пригоду. Дії водія відповідача не відповідали зазначеним

вимогам Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в

причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

Позивачем

у встановленому законом порядку доведено наявність обставин, необхідних для

виникнення у відповідача зобов'язань по відшкодуванню збитків, завданих

позивачеві.

Таким

чином, суд дійшов висновку, що позов в про стягнення з відповідача збитків в

розмірі 13 790 грн. 09 коп. обґрунтовано, а тому підлягає задоволенню.

Витрати

по держмиту в сумі 137 грн. 90 коп., інформаційно-технічному  забезпеченню судового процесу в сумі 118

грн., а також витрати за проведення судової експертизи згідно висновку №

3480/18, 3834/19 від 30.11.07р. в сумі 1 314 грн. 12 коп., перераховані

позивачем згідно меморіального ордеру № 305 від 11.01.08р., покладаються на

відповідача за приписами ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У

зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише

вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК

України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня

його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 22, 623, 1166, 1172, 1187, 1192 ЦК

України, ст.ст. 20, 224, 225 ГК України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 31, 32, 33, 41,

42, 43, 44, 49, 69, 82, 84, частиною третьою 

ст. 85 ГПК України,

В И Р

І Ш И В:

1.Позов

задовольнити повністю.

2.Стягнути

з комунальної лікувально-профілактичної установи “Дружківська міська лікарня №

1”, 84201, м. Дружківка, вул. Котляревського, 151, ід. код 05492864, на

користь:

-

відкритого акціонерного товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал”,

8300, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ід. код 13486837, збитки в розмірі 13 790

грн. 09 коп., витрати по державному миту в сумі 137 грн. 90 коп., витрати по

забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., витрати за проведення

судової експертизи згідно висновку № 3480/18, 3834/19 від 30.11.07р. в сумі 1

314 грн. 12 коп., видавши наказ.

3.Рішення

суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання.

Головуючий

суддя                                                                        

Підченко Ю.О.                              

Судді                                Новикова Р.Г. 

Морщагіна Н.С.

Дата підписання рішення,

оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 17.03.08р.