Вирок

від 09.07.2009 по справі 1-78/09

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 1-78/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2009 року Криничанский районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Лісняк В.В.

при секретарі: Литовка Н.В.

за участю прокурора: Королеха І.В.

за участю потерпілого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с Кринички кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, фізичної особи-підприємеця, заміжньої, раніше не судимої, яка проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4.

обвинувачуваної за ч.2 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_2, будучи зареєстрованою з 10.11.2004 року Криничанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області як фізична особа-підприємець, отримала право здійснення підприємницької діяльності, і в процесі її здійснення в період з вересня 2008 року до травня 2009 року фактично використовуючи найману працю громадян і маючи відносно них організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські повноваження та відповідні ним обов’язки, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, будучи службовою особою, скоїла грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо неповнолітнього та службове підроблення.

Вказані злочини підсудна ОСОБА_2 скоїла при наступних обставинах.

Так, згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ст. 2 КЗпПУ та ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники мають право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості. Аналогічні положення передбачені ст. 256 КЗпПУ. Згідно ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню и за який щомісячно сплачені страхові внески на суму не меншу, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ст. 21 КЗпПУ трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується

виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, а згідно ч.ч. 3, 4 ст. 24 КЗпПУ, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про

зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Згідно ст. 24-1 КЗпПУ у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Однак, фізична особа-підприємець підсудна ОСОБА_2, в порушення вказаних вимог трудового та пенсійного законодавства, а також іншого законодавства про соціальний захист працівників підприємств, установ та організацій, фактично використовуючи найману працю громадян, з метою здійснення своєї підприємницької діяльності та отримання прибутку, здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки, тобто будучи, посадовою особою, в чиї обов’язки входить нарахування та виплата працівникам заробітної плати і відрахування із повного обсягу виплачених сум заробітної плати страхових внесків до фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та інших державних цільових фондів соціального страхування, прийнявши на посаду диск жокея для проведення дискотек у Червонопромінському сільському клубі, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, с Червоний Промінь, вул. Дружби 2, неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5, і допустивши останнього до виконання вказаних робіт в період з вересня 2008 року по травень 2009 року, діючи умисно, письмового трудового договору із вказаною особою не уклала, не оформила відповідно до вимог законодавства його трудову книжку, і в указаний період, виплачуючи потерпілому ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі нижче мінімальної, не нараховувала та не перераховувала з неї відрахувань до органів державного пенсійного і соціального страхування, чим допустила грубе порушення трудових прав неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1, позбавивши останнього, тим самим, гарантованого Конституцією України та законами України права на пенсійне забезпечення за фактично відпрацьований час і соціальний захист, передбачений діючим законодавством України.

Крім того, згідно вимог, встановлених «Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого Наказом ДПА України № 599 від 29.10.1999 року (зі всіма змінами та доповненнями до нього), суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа підсудна ОСОБА_2 щоквартально, до 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом, була зобов’язана складати і подавати до податкового органу за місцем реєстрації «Звіт суб’єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку» за формою, згідно додатку 3 до «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», де в графі 2 - «Фактична кількість працівників у звітному кварталі», зобов’язана була відображати фактичну кількість працівників підприємства, наймана праця яких використовувалася нею у звітному періоді.

Однак, фізична особа-підприємець підсудна ОСОБА_2, будучи службовою особою та набувши цього статусу у зв’язку з фактичним використанням найманої сили працівника з метою своєї підприємницької діяльності, виходячи із міркувань укриття від податкового органу факту використання нею найманої праці за період 3, 4 кварталів 2008 року та 1 кварталу 2009 року, у денний час (більш точний час не встановлено), знаходячись за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, завідомо знаючи про те, що нею використовується наймана праця неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1, склала «Звіти суб’єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку» за вищевказаною формою, відповідно за 3-й і 4-й квартали 2008 року та 1-й квартал 2009 року, які є офіційними документами державної податкової звітності суб’єктів підприємницької діяльності, у вказану графу 2 яких, умисно, внесла завідомо неправдиві відомості про те, що у вказані звітні періоди фактична кількість працівників на її підприємстві дорівнювало нулю, тобто праця найманих працівників нею під час здійснення підприємницької діяльності не використовувалася, що завідомо не відповідало дійсності.

Після складання вказаних «Звітів суб’єкта малого підприємництва - фізичної особи -платника єдиного податку», які містили внесені підсудною ОСОБА_2 завідомо неправдиві відомості відносно не використання найманої праці працівників за 3, 4 квартали 2008 року і 1-го кварталу 2009 року, в період до 5 числа місяця, наступного за відповідним квартальним звітним періодом, фізична особа-підприємець підсудна ОСОБА_2 підписала їх та подала для обліку та використання в державній податковій статистиці, до Криничанської МДШ, позбавляючи, тим

самим, податковий орган можливості здійснення контролю за повнотою нарахування і сплати нею податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників.

Підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів визнала повністю, щиро розкаялася і пояснила, що з 2004 року вона являється фізичною особою-підприємцем.

01.07.2008 року між нею та Червонопромінською сільською радою Криничанського району укладено договір оренди № 1/7-08 Червонопромінського сільського клубу, який знаходиться за адресою: Криничанський район, с Червоний Промінь, вул. Дружби 2. В орендованому нею приміщенні проводяться культурно-масові заходи, а саме дискотеки для молоді. Вартість входу на дискотеку становить 5 грн.

У вересні 2008 року нею було прийнято на роботу на посаду диск жокея неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1

Трудові відносини із ним не були оформлені згідно вимог законодавства, підсудною не було видано наказу про прийняття потерпілого ОСОБА_1 на роботу, не оформлена його трудова книжка.

За кожну проведену дискотеку, підсудна видавала потерпшому ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 30 гривень. Вказана зарплата видавалась йому на руки.

У звітах суб’єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника податку за 3, 4 квартали 2008 року та 1 квартал 2009 року, підсудна вказувала, що праця найманих працівників у звітних періодах нею не використовувалася.

Крім визнання підсудної показань її вина підтверджується показаннями потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що у вересні 2008 року до нього додому приїхала підсудна ОСОБА_2 і запропонувала йому роботу на посаді диск жокея в Червонопромінському сільському клубі.

В присутності його батьків, він домовився із підсудною ОСОБА_2 про те, що заробітну плату вона буде виплачувати мені в розмірі 30 гривень за кожну проведену дискотеку.

З того часу і по сьогоднішній день він працює диск жокеєм у Червонопромінському сільському клубі. Трудовий договір у письмовій формі з ним не укладався, наказ про прийняття на роботу видавався, трудова книжка не оформлялася.

Після кожної дискотеки підсудна ОСОБА_2 виплачувала йому заробітну плату в розмірі 30 гривень на руки.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона працює на посаді начальника відділу оподаткування фізичних осіб Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції. Вивчивши надані їй для ознайомлення звіти суб’єкта малого підприємництва приватного підприємця підсудної ОСОБА_2 за період 3, 4 кварталів 2008 року та 1 кварталу 2009 року, згідно яких нею у вказаний період часу праця найманих працівників не використовувалася, та виходячи із вказаних в звітах відомостей підсудна ОСОБА_2 не повинна подавати до Криничанської МДПІ податкову звітність по формі 1 -ДФ. В тому випадку якщо вона фактично використовувала працю найманих працівників, але при цьому не подавала до податкового органу звітність по формі 1-ДФ і в звіті суб’єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку вказувала, що працю найманих працівників вона не використовувала, це може свідчити про ухилення нею від сплати податків у повному обсязі. Крім того, це тягне негативні наслідки для найманого працівника, який не будучи оформленим у встановленому порядку позбавляється передбачених трудовим законодавством соціальних гарантій. Податковий орган же в такому випадку позбавляється можливості контролю за таким суб’єктом підприємницької діяльності з питань повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб - найманих осіб. (а.с. 63-65).

Вина підсудної також підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця підсудної ОСОБА_2 (а.с. 19), рішенням Червонопромінської сільської ради Криничанського району про надання в оренду приміщення для організації культурно-розважальних заходів від 06.06.2008 року (а.с. 20), свідоцтвом про сплату єдиного податку серії Є № 194412 від 04.12.2008 року виданий суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі підсудній ОСОБА_2 (а.с. 29), інформацією наданою Криничанським районним центром зайнятості № 592 від 06.05.09р., про те, що трудовий договір між фізичною особою-підприємцем підсудною ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 у Криничанському районному центрі

зайнятості не зареєстрований (а.с. 76), інформацією наданою Криничанською МДШ № 2653/9/17 від 07.05.09р., про те, що трудовий договір між фізичною особою-підприємцем підсудною ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 у Криничанській МДШ не зареєстрований та податки з доходів фізичних осіб з найманих працівників підсудна ОСОБА_2 до бюджету не сплачувався (а.с. 78), інформацією наданою Управлянням пенсійного фонду України в Криничанському районі № 1193/02-25 від 07.05.09р., про те, що трудовий договір між фізичною особою-підприємцем підсудною ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 в Управлянні пенсійного фонду України в Криничанському районі не зареєстрований та внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за найманих осіб не сплачувалися (а.с. 80), інформацією наданою відділенням виконавчої дирекції ФССНВВПЗУ у м. Дніпродзержинську № 06-2391 від 05.05.09р., про те, що фізична особа-підприємець підсудна ОСОБА_2 на обліку у відділенні Фонду не перебуває (а.с. 82), інформацією наданою Солонянською міжрайонною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення ФСС з ТВП № 13-05/289 від 05.05.09р., про те, що фізична особа-підприємець підсудна ОСОБА_2 як роботодавець в Солонянській МрВД ДОВ ФСС з ТВП не зареєстрована, страхові внески за найманих працівників до Фонду не сплачувала (а.с. 84).

Кваліфікацію складу злочину підсудній ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 366 КК України суд вважає правильною за ознаками службове підроблення, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання і видача завідомо неправдивого документа.

Кваліфікацію складу злочину підсудній ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 172 КК України суд вважає правильною за ознаками інше грубе порушення законодавства про працю, вчинене відносно неповнол ітнього.

Визначаючи міру покарання підсудній, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудної. Крім того, суд враховує те, що підсудна вчинила злочин вперше, характеризується позитивно за місцем проживання, щире каяття у вчиненому злочині. При вказаних обставинах суд вважає за необхідне призначити покарання в виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною за ч.2 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України і

призначити їй покарання:

за ч.2 ст. 172 КК України - у вигляді штрафу у сумі 850 грн.

за ч. 1 ст. 366 КК України - у вигляді штрафу у сумі 510 грн.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді штрафу у сумі 850 грн.

Міру покарання засудженій ОСОБА_2 залишити незмінною, тобто підписку про невиїзд з постійного місця проживання до вступу вироку в законну силу.

На вирок суду може бути подана апеляція Дніпропетровському апеляційному суду протягом 15 діб усіма учасниками процесу з дня його винесення, через Криничанський районний суд.