Рішення

від 03.06.2011 по справі 40/70пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.11 р. Сп рава № 40/70пд

Суддя господарського суд у Донецької області Підченк о Ю.О.

За участю секретаря судово го засідання Іванковой Н.Р.

Розглянув у відкритому суд овому засіданні справу за по зовом малого виробничо -впро ваджувального підприємства „ ГЕРМЕС”, м. Донеьцк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальніст ю „ Авангард”, м. Донецьк

за участю третьої особи, як а не заявляє самостійних вим ог на предмет спору на сторон і відповідача ОСОБА_1, м. Ха рцизськ

про визнання недійною дод аткової угоди до договору

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - ю рисконсульт

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю

від третьої особи: ОСОБА_1 - громадянин України

З метою усунення супере чностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні у межах строку, передбаченог о статтею 69 ГПК України, з 10 год . 30 хвил. 31.05.11р. до 03.06.11р було оголош ено перерву. Вказані процесу альні дії суду відповідають вимогам частини ч. 3 ст. 77, ст. 86 ГП К України, та знайшли своє від ображення у протоколі судов ого засідання від 31.05.11р., згідн о ст. 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Мале приватне виробнич о-впроваджувальне підприємс тво „ГЕРМЕС” звернулося до г осподарського суду з позовно ю заявою до товариства з обме женою відповідальністю „Ава нгард” про визнання недійсно ю додаткової угоди №1 від 05.08.03р., укладеною до договору фінан сового лізингу №73/85 від 28.09.01р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої зап еречення наступними обстави нами, зокрема:

· позивачем пропущени й строк позовної давності на звернення з позовом про визн ання недійсною додаткової у годи №1 від 05.08.03р. до договору фі нансового лізингу №73/85 від 28.09.01р ., а тому клопоче перед судом п ро застосування до спірних в ідносин сторін строку позовн ої давності (пункт 3 статті 267 ЦК України);

· згідно з пунктом 1.1 д одаткової угоди, право власн ості на будівлю блочного цех у переходить від закритого а кціонерного товариства „Зав од „Авангард” до малого виро бничо-впроваджувального під приємства „ГЕРМЕС” з момент у передачі відповідачем на б аланс Харцизького управлінн я по газопостачанню і газифі кації газопроводу середньог о тиску;

· передача газопрово ду відбулася 21.10.04р. за актом пр ийому-передачі. Тобто, з 16.10.03р. к оли позивач став власником б удівлі блочного цеху, і до 21.10.04р . на очах у позивача, який вваж ає себе правонаступником, ві дповідач будував газопровід середнього тиску;

· відповідно до статт і 25 Закону України „Про віднов лення платоспроможності бо ржника або визнання його бан крутом”, ліквідатор з дня сво го призначення виконує повно важення керівника (органів у правління) підприємства бан крута;

· пунктами 6.3 та 6.10 Стату ту закритого акціонерного то вариства „Завод „Авангард” в изначені органи керівництва товариства у вигляді викона вчої дирекції, яку очолює дир ектор. Директор у межах своєї компетенції видає довіренос ті. Довіреність від ім' я юри дичної особи, яка видана лікв ідатором підприємства банкр ута Куц Д.Г., уповноважени м на це Статутом товариства н а ім' я третьої особі - ОСОБ А_1 відповідає вимогам стат ті 246 ЦК України;

· позивач шляхом шахр айства придбав будівлю блоч ного цеху без належної адрес и та номеру, які визначаються органами бюро технічної інв ентаризації;

· посилання позивача на те, що додаткова угода до д оговору фінансового лізингу змінила власника спірного м айна, і момент переходу права власності є хибними, оскільк и власника спірного майна зм інила не додаткова угода, а са м договір фінансового лізинг у № 73/85 від 28.09.01р., де у пункті 1.5 заз начено: „ Майно, передане Лізингодавцем є його власніс тю протягом усього строку ді ї договору. Право власності н а майно - об' єкт лізингу пе реходить до Лізингоодержува ча з дати сплати Лізингоодер жувачем повної вартості об' єкт лізингу відповідно до ум ов договору”;

· згідно умов договор у фінансового лізингу момент переходу права власності мі г настати у будь-який час, оскі льки пунктом 3.4.2 договору вста новлено, що Лізингоодержувач за згодою Лізингодавця має п раво за свій рахунок здійсню вати поліпшення майна. Варті сть проведених відповідачем поліпшень, у тому числі необ хідних витрат враховувалося Лізингодавцем при встановле ні розміру лізингових платеж ів;

· на час розгляду інши х спорів у господарському су ді Донецької області, позива ч неодноразово намагався виз нати спірний договір фінансо вого лізингу недійсним, одна к його вимоги не були задовол енні. Це питання було предмет ом дослідження у справах: №18/400п д від 09.03.06р.; №11/203пд від 03.08.10р.; справ а №44/59пд від 15.12.10р. Вказані факти є загальновідомими та не пот ребують доказуванню в розумі нні вимог статті 35 ГПК України . Бажання позивача визнати не дійсною додаткову угоду від 05.08.03р. до договору фінансового лізингу № 73/85 від 28.09.01р. є марними , оскільки вони взагалі не ро зглядалися (постанова Донець кого апеляційного господарс ького суду у справі №11/203пд від 20.04.10р., яка залишена без змін пос тановою ВГС України по даній справі від 03.08.10р.);

· у постанові Донецьк ого апеляційного суду у спра ві №2/72 від 12.10.04р. зазначено, що пі дставою виникнення права вл асності на будівлю блочного цеху у продавця, тобто у прива тного підприємства „ДОНТЕХН ОЛОГІЯ” є біржовий договір № 01/02-08 від 28.08.03р. Вказана постанова та рішення у даній справі зал ишені також без змін постано вою ВГС України від 23.02.05р.

· щодо права власност і на спірну нерухомість - бу дівлю блочного цеху, яка розт ашована за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Шаум яна 2б, то рішенням господарс ького суду Донецької області у справі №44/59пд від 15.12.10р. встано влено: „.....юридичний факт пере дачі ТОВ „Авангард” на балан с Харцизького управління з г азопостачання та газифікаці ї газопроводу середнього тис ку достовірно підтверджено в ідповідним актом приймання-п ередачі та рішенням Харцизьк ої міської ради від 21.10.04р. за № 4/23 -946. ТОВ „ Авангард” набуло речо вих прав власності на будівл ю блочного цеху, розташовану за адресою : Донецька область , м. Харцизьк, вул. Шаумяна, 2б ( по передня редакція вул. Цеглян а, 2)”;

· договір фінансовог о лізингу № 73/85 від 28.09.01р., та додат кова угода від 05.08.03р. відповіда ють вимогам Закону України „ Про фінансовий лізинг” та є д ійсними;

· на підставі викладе ного, відповідач вважає позо вні вимоги недоведеними, у зв ' язку з чим слід припинити п ровадження у справі за ознак ами пункту 1-1 статті 80 ГПК Укра їни, за відсутністю предмету спору та приписів пункту 2 ста тті 81 ГПК України, оскільки у п роваджені господарського су ду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського суд у між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав .

Залучена судом за к лопотанням позивача до у час ті у справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог н а предмет спору на стороні по зивача - ОСОБА_1 письмово н а листі повідомила суд про на ступні обставини:

§ третя особа, яка є сп івзасновником підприємства відповідача повідомила про що, договір фінансового лізи нгу №73/85 від 28.09.01р. був укладений нею від імені Лізингодавця - З АТ „Завод „Авангард” на моме нт введення санації боржника , та після отримання згоди к омітету кредиторів товарист ва;

§ пунктом 4 протоколу № 5 від 28.09.01р. засідання Ради креди торів ЗАТ „Завод „Авангард” ( Додаток №1) була надана згода на проведення робіт щодо пер едачі майна у лізинг;

§ перехід права власн ості на спірне майно передба чено пунктами 1.5 та 3.4.2 договору фінансового лізингу. Додатк ова угода до договору лише ко нкретизує момент настання ви конання умов договору фінан сового лізинг, у тому числі п оліпшення його стану за раху нок газифікації тощо;

§ додаткову угоду під писано ОСОБА_1 на підставі довіреності від 28.12.02р., яка вида на ліквідатором Лізингодав ця - закритого акціонерного т овариства „Завод „Авангард” - Куц Д.Г., який був призна чений на той час директором п озивача;

§ на підставі листува ння між сторонами були отрим ано згоду на поліпшення спір ного майна за рахунок газифі кації, перевірені повноважен ня на право ОСОБА_1 підпи сати спірну додаткову угоду від 05.08.03р. до договору фінансов ого лізингу №73/85 від 28.09.01р. Про ви кладені обставини було повід омлено і позивача, що газифік ація лізингового майна з під ключенням до газопроводу сер еднього тиску віднесені до р обіт щодо поліпшення майна. З урахуванням викладеного, ст рок позовної давності пропущ ений позивачем без поважних причин, а нібито його порушен е право не підлягає захисту ( строк позовної давності слі д відраховувати від листа за № 29-11/1203 від 29.11.07р.).

З' ясувавши фактич ні обставини справи, докази н а їх підтвердження, надавши п равову оцінку відносинам сто рін, вислухавши доводи предс тавника позивача, мотиви пис ьмових заперечень відповіда ча, пояснення третьої особи, с уд встановив:

Позов мотивовано тим, що 16.10. 03р., між приватним підприємств ом „ДОНТЕХНОЛОГІЯ”, далі Про давець, та малим приватним ви робничо-впроваджувальним пі дприємством „ГЕРМЕС”, далі П окупець, було укладено дого вір купівлі - продажу за № 1719, згідно предмету якого Покупе ць набув право власності на н ерухоме майно, яке розташова не за адресою: Донецька облас ть, м. Харцизьк, вул. Шаумяна, 2б (попередня адреса - м. Харциз ьк, вул. Кірпічна, 2), промислови й майданчик ЗАТ „ Завод „Аван гард”. Поряд із іншим майном, яке визначено у Додатку №1 до договору купівлі-продажу, по зивач набув право власності на будівлю блочного цеху, що п ідтверджено Витягом про реє страцію права власності за № 1741881 від 16.10.03р. за реєстровим № 2988612.

Комунальним підприємство м бюро технічної інвентариза ції м. Харцизька проведена пе ререєстрація права власност і на будівлю блочного цеху, у зв' язку з чим право на нерух омість належить позивачу. Та кі обставини підтверджені ух валою господарського суду До нецької області у справі № 43/326п н, за наслідками якої між сто ронами було затверджено миро ву угоду. За змістом судового рішення вбачається, що ЗАТ „ Завод „Авангард” було першим власником нерухомого майна за переліком. Право власност і на вказане майно, у тому числ і спірну будівлю блочного це ху закріплене за малим вироб ничо-впроваджувальним підпр иємством „ГЕРМЕС”.

Разом з правом власності на нерухоме майно за його індив ідуальними визначеними озна ками, підприємство позивача набуло прав Лізингодавця за договором фінансового лізин гу від 28.09.01р. за № 73/85. Стороною на час укладення договору фін ансового лізингу, у якості Лі зингодавця було зазначено З АТ „ Завод „Авангард”, в особі керуючого санацією ОСОБА_1 , який діяв на підставі Зако ну України „Про відновлення неплатоспроможності боржни ка та визнання його банкруто м” та рішення арбітражного с уду Донецької області у спра ві №24/146Б від 30.03.2000р. Іншою стороно ю за договором значиться ТОВ „Авангард”, яке набуло права Лізингоодержувача, в особі д иректора товариства Чвали О.Ю. Предметом договору фін ансового лізингу є майно за п ереліком.

На час розгляду спору ЗАТ „ Завод „Авангард” (Лізингод авець і попередній власник с пірної будівлі блочного цеху ) ліквідовані. Даний факт підт верджується Витягом із держ авного реєстру підприємств та організацій України від 08. 01.08р. Тому підприємство позива ча стало стороною за договор ом фінансового лізингу №73/85 ві д 28.09.01р. внаслідок сингулярног о ( часткового) правонаступни цтвом, що відображено у проц есуальних документах суду.

Укладена до договору фіна нсового лізингу додаткова уг ода від 05.08.03р. підписана з боку З АТ „ Завод „Авангард” директ ором - розпорядником ОСОБ А_1, який діяв на підставі дов іреності від 28.12.02р., а з боку ТОВ „Авангард” - директором Ч вала О.Ю., який діяв відповід но до Статуту товариства.

Довіреність від 28.12.02р. вида на на ім' я ОСОБА_1 на на п раво подовження строку дії у кладених раніше ЗАТ „ Аванга рд” договорів оренди. Для вик онання даної довіреності йом у було надане право на підпис ання відповідних доповнень, додатків та додаткових угод до раніше укладених договор ів. Довіреність видана строк ом на 2 (два) місяця до 28.02.03р., посв ідчена ліквідатором ЗАТ „ За вод „Авангард” - Лобачем Д .М. Строк довіреності було п родовжено призначеним у спр аві №24/146Б про банкрутство лік відатором ЗАТ „Завод „Аванга рд” - Куц Д.Г. - до 01.09.03р. Предс тавництво, оформлене за спір ною довіреністю не надавало повноважень її представник у укладати додаткову угоду, а тому позивач наполягає на в изнанні її недійсною, як тако ї, що суперечить вимогам ст.ст . 203, 215, 241 ЦК України, оскільки вон а була підписана особою з пер евищенням повноважень.

Дослідивши обставин и справи, правову норму, яка пі длягає застосуванню у спірни х відносинах сторін, суд дійш ов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані виходяч и із наступного:

За своєю правовою пр иродою між сторонами укладе но договір фінансового ліз ингу, що відповідає вимогам с т.ст. 1, 6, 8, 16 Закону України „ Про фінансовий лізинг”, ст. 806 ЦК Ук раїни та ст. 292 ГК України. Сторо ни досягли всіх його суттєви х умов, а тому договір вважає ться укладеним в розумінні вимог ст.ст. 627, 638 ЦК України та ст.ст. 180, 181 ГК України.

Предметом спору у дан ій справі є представництво, я к особливий вид цивільних пр авовідносин. Воно характериз уються складною структурою т а вчиненням певних дій предс тавниками.

Так, відповідно до в имог статті 237 ЦК України пред ставництвом є правовідношен ня, в якому одна сторона (пре дставник) зобов'язана або має право вчинити правочин від і мені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виника є на підставі:

Ш договору;

Ш закону;

Ш акту органу юридичн ої особи та з інших підстав, вс тановлених актами цивільног о законодавства;

Стаття 241 ЦК України п ередбачає, що правочин, здійс нений представником, створює , змінює, припиняє цивільні пр ава та обв' язки особи, яку ві н представляє, лише у разі нас тупного схвалення правочину цією особою. Наступне схвале ння правочину особою, яку пер еставляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та о бов' язки з моменту вчинення цього правочину. Спірним пит анням у справі є - представниц тво, яке ґрунтується на довір еності, яку видано уповноваж еним на це органом юридичної особи та установчими докуме нтами.

Сторони згідно вимог ста тті 38 ГПК України не надали ор игінал спірної додаткової уг оди 05.08.03р., що не позбавило суд п рийняти у якості доказів по с праві копію додаткової угоди згідно ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України.

Додаткова угода від 05.08.03р. до договору фінансового лізи нгу передбачає перехід права власності на будівлю до відп овідача у разі її поліпшення за рахунок газифікації, з ура хуванням того, що право власн ості переходить до відповіда ча з моменту передачі на бала нс Харцизького управління з газопостачання та газифікац ії газопроводу середнього ти ску. Фактично додаткова уго да, за її змістом змінила влас ника майна та момент переход у права власності на вказане майно. Зміст повноважень пре дставника за довіреністю є о бмеженими, і уповноважує ОС ОБА_1 лише на продовження ст року дії раніше укладених ЗА Т „Завод „Авангард” договор ів оренди.

За приписами законодавст ва, як-то: „продовження строку договору оренди” та „відчуж ення майна та визначення мом енту переходу права власност і”, не є тотожними поняттями. С пірна довіреність не надавал а повноважень представнику ЗАТ „Завод „Авангард” уклад ати додаткову угоду від 05.08.03р., у тому числі змінювати власн ика майна та встановлювати м омент переходу права власнос ті на спірне нерухоме майно.

Представник за довіреніс тю - директор-розпорядник ОСОБА_1 перевищив свої повн оваження надані йому у довір еності, і виходячи із змісту с татті 241 ЦК України. Додаткова угода до договору фінансово го лізингу не могла і не може припинити цивільні права і о бов' язки для ЗАТ „ Завод „ А вангард”, а само позбавити йо го права власності на будівл ю, оскільки такі дії не лише не були схвалені керівництвом ЗАТ „Завод” Авангард”, а навп аки, керівництво ЗАТ „ Завод „ Авангард” вчинило дії, які пр ямо вказують на те, що воно не хотіло передавати право влас ності на будівлю блочного це ху ТОВ „ Авангард”, що знайшло своє відображення в ухвалі г осподарського суду Донецько ї області від 22.11.05р. у справі №4 3/326пн.

Тобто, стаття 241 ЦК України відображує наслідки такого представництва. У розумінні наведеної норми права предс тавником юридичної особи вва жається також орган, який у ві дносинах з третіми особами в праві особисто здійснювати п редставництво. При цьому не м ає значення, чи член органу зд ійснює повноваження у зв' яз ку із заняттям посади в орган і юридичної особи, або на під ставі виданої довіреності. У разі перевищення вказаними особами своїх повноважень п ри вчиненні правочину останн ій може породжувати правові наслідки тільки в разі його п одальшого схвалення юридичн ою особою. Якщо цього не зробл ено, такий правочин вважаєть ся не вчиненим (неукладеним). Втім, припиняючи провадженн я у справі, суд буде ухилятися від вирішення спору по суті і , відповідно, від здійснення п равосуддя, що суперечить ста ттям 124, 129 Конституції України. Результатом розгляду таког о спору згідно вимог статті 82 ГПК України може бути відмов а у позові або його задоволен ня.

Господарський процес уальний кодекс України місти ть підстави, з яких особи звіл ьняються від обов' язку дока зування. Підстави звільнення від доказування можна поділ ити на три групи:

· а) обставини, визнані господарським судом загальн овідомими (частина першої ст атті 35 ГПК України;

· б) преюдиціальні фак ти (частини 2-4 статті 35 ГПК Укра їни);

· в) законні презумпці ї ( частина п' ята статті 35 ГПК України).

Заперечення відповідача п ро наявність у нього права вл асності на спірну нерухоміст ь згідно рішень господарськи х судів по іншим справам спро стовується тим, що право влас ності на зазначене нерухоме майно зареєстроване за позив ачем у встановленому порядк у, про що свідчать Витяги із Державного реєстру на не рухоме майно. У якості фактів , які є загальновідомими та не потребують доказуванню в ро зумінні вимог статті 35 ГПК Укр аїни, є постанова Донецького апеляційного господарськог о суду від 20.04.10р. у справі № 11/203пд, де вказується: „ Право власно сті позивача на будівлю блоч ного цеху зареєстровано у вс тановленому порядку про що с відчать Витяги про реєст рацію права власності на нер ухоме майно № 1741881 від 16.10.03р., № 23015484 в ід 15.06.09р.”.

Судом прийнято до уваги, що доказом порушення права вла сності на майно, є дії вчиненн і особою, у тому числі висловл ювання, які можуть бути розці нені як не визнання ним права власності іншої особи. На під твердження факту володіння , користуванням або розпоряд женням майном можуть бути ак ти законодавства, цивільні д оговори та особливості перех оду права власності за ними, Витяги із Державного реє стру на майно, документи на пр иватизацію, судові рішення т ощо. Твердження відповідача , що спірне майно належить йо му на праві власності у зв' я зку з находженням його на бал ансі спростовується тим, що з находження майна на балансі підприємства, ще не є безспір ною ознакою його права власн ості, оскільки баланс підпри ємства є формою бухгалтерськ ого обліку, для визначення ск ладу і вартості майна, обсягу фінансових зобов' язань на конкретну дату. Баланс не виз начає підстав знаходження ма йна у власності, що помилково і зазначено сторонами у дода тковій угоді від 05.08.03р.

Пункт 1.7 договору фінансово го лізингу зазначає, що при пе реході права власності на об ' єкт лізингу від Лізингодав ця до іншої особи договір ліз ингу зберігає чинність для н ового власника, Таким чином, в иходячи із умов договору та в ідповідно до вимог статті 8 За кону України „ Про фінансови й лізинг” позивач набув прав Лізингодавця за договором ф інансового лізингу, що підтв ердив у своєї постанові і Дон ецькій господарський суд.

Одночасно з правом власнос ті на будівлю, позивач набрав права і Лізингодавця за дого вором, укладеним між відпові дачем ( Лізингоодержувач) та З АТ „Завод „Авангард” (Лізинг одавець, попередній власник будівлі). Це обумовлює наявні сть у позивача сингулярного правонаступництва по віднош енню до ЗАТ „Завод „Авангард ”, тобто перехід від одного су б' єкта до іншого лише окрем их прав і обов' язків.

У даному випадку перехід пр ав і обов' язків за договоро м відбувся від ЗАТ „ Завод „Ав ангард” до МП ВВП „ГЕРМЕС”. С ингулярне правонаступництв о, на відміну від універсальн ого, не охоплює переходу всіє ї сукупності прав та обов' я зків правонаступника, а тому іменується частковим правон аступництвом, і відбувається заміною осіб в окремих зобов ' язаннях через волевиявлен ня сторін або вказівку закон у.

Представник позивача дові в наявність вказаного виду п равонаступництва, а також те , що він є власником нерухомог о майна, розташованого за адр есою: Донецька область, м. Харц изьк, вул. Шаумяна, 2б, ( попередн я адреса - м. Харцизьк, вул. Кі рпічна, 2, промисловий майданч ик ЗАТ „ Завод „ Авангард”, а с амо будівлі блочного цеху. У с воєму клопотанні від 22.06.09р., у сп раві №32/95пн позивачем (ТОВ «Ав ангард») відображене: „Таким чином „блочний цех” за адрес ою: м. Харцизьк, вул. Шаумяна, 2б, є - власністю малого приватн ого виробничо-впроваджуваль ного підприємства „ГЕРМЕС” .

Щодо пропуску позивачем с троку позовної давності то с уд виходе із наступного, зокр ема:

· законодавець встан овлює, що коли суд на підставі досліджених у судовому засі данні доказів установить, що право позивача на захист яко го він просить відповідачем не порушено, приймається ріш ення про відмову у задоволен ні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позо вної давності;

· якщо буде встановле но, що право позивача порушен о і строк позовної давності п ропущено без поважних причин , суд приймає рішення, яким від мовляє в позові у зв' язку із закінченням строку позовної давності, а у випадку визнан ня причин пропуску цього стр оку поважними - порушене прав о має бути захищене;

· виходячи із змісту в казаної правової норми, пова жними причинами визнаються л ише ті обставини, які є об' єк тивно непереборними, не зале жать від волевиявлення сторі н, та пов' язані із дійсними і стотним перешкодами чи трудн ощами для своєчасного вчинен ня стороною у справі процесу альних дій;

· до поважних причин т акож слід віднести причини, з а якими кредитор проявляв на лежну дбайливість про захист свого порушеного права, але н е міг своєчасно заявити позо в з причин, які від нього не за лежать та не знаходилися під його контролем;

· позивач стверджує, щ о ним не пропущений строк поз овної давності на визнання с пірного правочину недійсни м. Вперше про існування додат кової угоди позивач дізнавс я лише 22.06.09р. під час судового пр оцесу у справі №32/95пн, яка знахо диться до наступного часу у п ровадженні господарського с уду Донецької області. Тобто , саме з 22.06.09р. позивач дізнався про порушення своїх прав та о хоронювальних законом інтер есів, як Лізингодавець за дог овором фінансового лізингу;

· дізнатися раніше пр о існування додаткової угоди і відповідно до порушених св оїх прав, позивач не мав можли вості, оскільки відповідач п риховував факт існування дод аткової угоди до договору. Ві дповідач не надав доказів то го, що позивач був належним чи ном ознайомлений з додатково ю угодою, або міг знати про її існування до 22.06.09р.;

· третя особа, у своїх запереченнях від 31.05.11р. зазнач ає, що 29.11.07р. позивач листом №29-11/120 3 звернувся до ОСОБА_1 з про ханням повідомити, чи уповно важував він директора ТОВ „ А вангард” на підключення сист еми газопостачання майна, що є предметом лізингу до газоп роводу середнього тиску. У в ідповідь на вказане проханн я третя особа листом від 06.12.07р. п овідомила, що газифікація ма йна, що є предметом лізингу, з підключенням до газопроводу середнього тиску віднесені до робіт із поліпшенням майн а;

· про існування додат кової угоди, позивача своєч асно повідомлено не було, не т ільки під час листування, але й пізніше. Посилання третьої особи про наявність у позива ча інформації про існування додаткової угоди не ґрунтуєт ься на матеріалах справи, оск ільки позивач довідався про існування додаткової угоди. лише 22.06.09р., що і було зазначено вище. На підставі вказаного, суд дійшов висновку, що строк позовної давності на день зв ернення з позовною заявою до суду позивачем не пропущени й, а його право про захист яко го він просить порушено відп овідачем згідно вимог ст. 16 ЦК України та приписів ст. 20 ГК Ук раїни.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, су д повинен встановити наявніс ть тих обставин, з якими закон пов' язує визнання угод нед ійсними і настання відповідн их наслідків, а саме: відповід ність змісту угод вимогам за кону; додержання встановлено ї форми угоди; правоздатніст ь сторін за угодою; у чому конк ретно полягає неправомірніс ть дій сторони та інші обстав ини, що мають значення для пра вильного вирішення спору.

Законодавець визна чає підстави для визнання пр авочину недійсним та настанн я певних наслідків, а саме:

§ відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст угоди не мож е суперечити актам цивільног о законодавства, а також мора льним принципам суспільства ;

§ зміст правочину не п овинен суперечити положення м також інших, окрім актів цив ільного законодавства, норма тивно-правових актів, прийня тих згідно з Конституцією Ук раїни (статті 1, 8 Конституції У країни);

§ згідно з ч.1 ст.215 ЦК Укр аїни підставою недійсності у годи є недотримання в момент здійснення угоди стороною (с торонами) вимог, встановлени х частинами першою - третьо ю, п' ятою та шостою статті 203 Ц К України;

§ якщо недійсність уг оди прямо не встановлена зак оном, проте одна зі сторін або інша заінтересована особа о спорює її дійсність за підст авами, встановленими законом , така угода може бути визнана судом недійсною, що встановл ено ч.3 ст.215 ЦК України.

Стаття 33 ГПК Украї ни зобов' язує сторін довест и ті обставини, на які вони пос илаються як на підставу свої х вимог і заперечень. Відпові дно до вимог статті 34 ГПК Укра їни визначає, що господарськ ий суд приймає тільки ті дока зи, які мають значення для спр ави. Втім, ніякі докази не мают ь для суду заздалегідь встан овленої сили і оцінюються су дом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрі шнім переконанням, що ґрунту ється на всебічному, повному і об' єктивному розгляду в с удовому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Позивачем доведен і підстави за законом для виз нання недійсною додаткової у годи №1 від 05.08.03р., укладеною до д оговору фінансового лізингу №73/85 від 28.09.01р. Навпаки, відповід ач не надав доказів того, що ум ови додаткової угоди до дого вору фінансового лізингу ві дповідають вимогам законода вства, не довів наступне схва лення правочину органом, яко му надане таке право згідно з акону та Статуту.

Крім того, суд, за ре зультатами розгляду матеріа лів справи, дійшов висновку п ро те, що в діях директора - р озпорядника ЗАТ „Завод „Аван гард” ОСОБА_1, що є третьою особою по справі, мають місце ознаки зловживання службови м положенням з корисливих мо тивів, оскільки під час підпи сання ним додаткової угоди в ін був засновником ТОВ „Аван гард” і перевищуючи надані й ому повноваження діяв в інте ресах останнього.

З урахуванням викл аденого, позовні вимоги мало го приватного виробничо-впро ваджувального підприємства „ГЕРМЕС” до товариства з обм еженою відповідальністю „Ав ангард”, обґрунтовані та під лягають задоволенню. У зв' я зку з чим слід визнати недійс ною додаткову угоду №1 від 05.08.03р ., укладену між ЗАТ „ Завод „Ав ангард” в особі директора - розпорядника ОСОБА_1 та т овариством з обмеженою відпо відальністю „ Авангард” до д оговору фінансового лізингу №73/85 від 28.09.01р., як таку що супере чить закону.

Витрати по державн ому миту в сумі 85 грн. та забезп еченню судового процесу в су мі 236 грн. покладаються на відп овідача у справі - товарист во з обмеженою відповідальні стю „Авангард” згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Щодо доводів відпо відача про припинення провад ження у справі за ознаками пу нкту 1-1 статті 80 ГПК України то вони не ґрунтуються на матер іалах справи.

Законодавець зазначає, що г осподарський суд припиняє п ровадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спор у (п. 1-1 статті 80 ГПК України), зок рема у таких випадках:

· припинення існуванн я предмета спору, якщо між сто ронами у зв'язку з цим не залиш илося неврегульованих питан ь;

· спір врегульовано с амими сторонами шляхом перер ахування боргу (передачі май на чи усунення перешкод у кор истуванні ним) після звернен ня кредитора з позовом за умо ви подання доказів такого вр егулювання;

Доказів врегулюва ння спору у досудовому поряд ку сторони суду не надали а то му спір було вирішено по суті .

Посилання відпов ідача про залишення позовної заяви без розгляду згідно пу нкту 2 статті 81 ГПК України за ознаками того, що у проваджен і господарського суду або ін шого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського суду між тим и ж сторонами, про той же предм ет не відповідає фактичним о бставинам справи та доказам на їх підтвердження. У провад женні господарського суду Д онецької області відсутній с права за такими ознаками.

У судовому засіданн і, яке відбулося 03.06.11р. згідно ча стини 2 статті 85 ГПК України бу ло проголошено скорочений те кст рішення, а саме його вступ ну та резолютивну частини.

На підставі викладеног о, керуючись ст.ст. 1, 6, 8, 16 Закону У країни „ Про фінансовий лізи нг”, п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України , ст.ст. 203, 215, 239, 240, 241, 627, 638, 806 ЦК України , ст.ст. 180, 181, 292 ГК України, ст. ст. 42, 43 , 46, 22, 27, 33, 34, 35, 36, 43, 44, 49, 77, 82, 82-1, 84, ч.ч. 2 , 3 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги малого п риватного виробничо-впровад жувального підприємства „Г ЕРМЕС” до товариства з обмеж еною відповідальністю „Аван гард” - задовольнити.

2. Визнати недійсно ю додаткову угоду №1 від 05.08.03р., у кладену між ЗАТ „Завод „Аван гард” в особі директора - ро зпорядника ОСОБА_1 та това риством з обмеженою відповід альністю „Авангард” до догов ору фінансового лізингу №73/85 в ід 28.09.01р”.

3. Стягнути з товари ства з обмеженою відповідал ьністю „Авангард”, 83052, м. Донец ьк, вул. 50-ї Гвардійскої дивізі ї, 17, ід.код 30871667, на користь:

- малого приватного виробничо-впроваджувальног о підприємства „ГЕРМЕС”, 83023, м . Донецьк, вул. Чернігівська, 6а , ід.код 30277741, витрати по державн ому миту в сумі 85 грн. та забезп еченню судового процесу в су мі 236 грн., видавши наказ.

4. Рішення господарс ького суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не бу ло подано. У разі подання апел яційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає за конної сили після розгляду с прави апеляційним господарс ьким судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний текст рішення скла дено - 08.06.11р.