Постанова

від 19.07.2011 по справі 40/70пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

19.07.2011 р. справа №40/70 пд

Донецький апеляційний го сподарський суд, у складі кол егії суддів - головуючого су дді Мєзєнцева Є.І., судді-допов ідача Акулової Н.В. та чле на колегії судді Склярук О.І., при секретарі Косенко Ю.В., роз глянувши у відкритому судово му засіданні апеляційну скар гу товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард » на рішення господарсько го суду Донецької області ві д 03.06.11 року у справі № 40/70пд (суддя Підченко Ю.О.) за позовною з аявою малого приватног о виробничо-впроваджувально го підприємства «Гермес» (представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3, довіреності від 29.06.11 р оку) до товариства з обм еженою відповідальністю «Ав ангард»(представник ОСО БА_4, довіреність від 01.07.09 року ) про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 05.08.03 ро ку до договору фінансового л ізингу № 73/85 від 28.09.01 року, за уч асті третьої особи без самос тійних вимог на предмет спор у ОСОБА_5 (представляє інтереси особисто, паспорт НОМЕР_1), -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Дон ецької області 03.06.11 року прийн ято рішення у справі № 40/70пд, зг ідно якого вирішено задоволь нити позовні вимоги малого п риватного виробничо-впровад жувального підприємства «Ге рмес»(далі - Товариство) до т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Авангард»(далі - Компанія) про визнання недій сною додаткової угоди № 1 від 0 5.08.03 року до договору фінансово го лізингу № 73/85 від 28.09.01 року (дал і - Договір) укладеної між Ко мпанією в особі директора Ч вала А.Ю. та директором-розп орядником закритого акціоне рного товариства „Завод Аван гард” (далі - Завод) ОСОБА_5 ., який діяв на підставі довір еності від 28.12.02 року. Судові вит рати у справі (витрати на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу у розмі рі 236 грн. та відшкодування спл аченого державного мита у ро змірі 85 грн.) покладені судом н а відповідача.

Повний текст рішення суду п ершої інстанції підписаний 0 8.06.11 року.

Рішення суду обґрунтоване нормами статей 203, 215, 241 ЦК Україн и, зокрема тим, що повірений За воду ОСОБА_5 (далі - Грома дянин) при вчиненні оспорюва ного правочину, внаслідок як ого Заводом Компанії було ві дчужене нерухоме майно буді вля блочного цеху, розташова на в місті Харцизьку по вулиц і Шаумяна 2б (попередня адреса вулиця Цегляна 2) (далі - Прим іщення), - діяв із перевищенн ям наданих останньому повнов ажень, причому у подальшому з азначений правочин не був по годжений та схвалений довіри телем, від імені та за доручен ням якого діяв Громадянин.

Не погоджуючись з правовою оцінкою, наданою господарсь ким судом Донецької області у справі № 40/70пд, а також запере чуючи обставини й висновки, в становлені рішенням господа рського суду Донецької облас ті, Компанія звернулась із ап еляційною скаргою на рішення господарського суду Донецьк ої області від 03.06.11 року у справ і № 40/70пд, обґрунтовуючи її тим, що в судовому засіданні не ус унуті розбіжності у адресаці ї Приміщення, судом не дослід жено питання надання Заводом мовчазної згоди на укладенн я додаткової угоди до Догово ру №1 від 05.08.03 року, окрім того, пр о факт передачі Приміщення К омпанії згідно додаткової уг оди до Договору № 1 від 05.08.03 року Товариство мало змогу дізна тися 22.11.05 року у перебігу затве рдження мирової угоди у спра ві 43/326пн, на що вказує лист Това риства № 29-11/1203 від 29.11.07 року. Також відповідач вважає, що суд без підставно не застосував до п озовних вимог строку позовно ї давності, тому оскаржуване рішення суду першої інстанц ії Компанія розцінює як таке , що прийняте в порушення норм матеріального права та без н алежної оцінки й з' ясування обставин справи. Компанія пр осила апеляційний суд скасув ати оскаржуване рішення суду та відмовити у задоволенні п озову Товариства у повному о бсязі.

За змістом письмового відз иву Товариства, останній вва жає рішення господарського с уду Донецької області від 03.06.11 року у справі № 40/70пд цілком за конним та просить відмовити у задоволенні апеляційної ск арги.

Громадянин письмовими поя сненнями підтримав правову п озицію Компанії.

В судовому засіданні заявн ик апеляційної скарги Компан ія та Громадянин підтримали заявлені у ній вимоги, Товари ство заперечило проти задово лення цієї скарги з підстав, н аведених раніше у письмовому відзиві.

В судовому засіданні оголо шувалась перерва з 4 до 19 липня 2011 року.

Суд перебував у нарадчій к імнаті 19.07.11 року з 1405 до 14 10 години.

Заслухавши пояснення при сутніх в засіданні учасників судового процесу, обговорив ши доводи апеляційної скарги , перевіривши наявні матеріа ли справи, проаналізувавши з астосування судом першої інс танції норм матеріального та процесуального права, дослі дивши правильність судових в исновків, повноту встановлен ня судом обставин справи та ї х правову оцінку, колегія суд дів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підляг ає задоволенню, виходячи з на ступного.

Дослідивши Договір (т.1 а.с.21-24) , з якого виникли цивільні пра ва та обов' язки первісного лізингодавця Заводу та лізин гоотримувача Компанії, суд д ійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за св оїм змістом та своєю правово ю природою є договором фінан сового лізингу, який підпада є під правове регулювання но рм Закону України «Про фінан совий лізинг», а також (оскіль ки правовідносини за Договор ом тривають після 01.01.04 року) і ст атей 806-809 ЦК України та статті 292 ГК України.

Таким чином, в силу статей 1, 3 та 6 Закону України «Про фінан совий лізинг», статті 806 ЦК Укр аїни та статті 292 ГК України та розділів 1-4 Договору, Завод зо бов' язався надати у оплатне користування Компанії низку об' єктів нерухомості по ву лиці Цегляній 2 в місті Харциз ьку, у тому числі Приміщення, н а строк до 28.09.16 року, а Компанія зобов' язалася прийняти заз начену нерухомість та сплачу вати щомісячні лізингові пла тежі з правом викупу цього ус таткування по закінченні стр оку дії лізингу.

Рішенням господарського с уду Донецької області від 15.12.10 року у справі № 44/59пд (залишени м без змін постановою Донець кого апеляційного господарс ького суду від 16.02.11 року та пост ановою Вищого господарськог о суду України від 29.03.11 року) спр остовуються сумніви відпові дача щодо ідентифікації Прим іщення та будівлі блочного ц еху, переданої за Договором ч ерез розбіжності у адресації - зокрема, первинною адресо ю Приміщення було місто Харц изьк, вулиця Цегляна 2, наразі згодом в силу рішення викона вчого комітету Харцизької мі ської ради від 06.06.07 року № 355 Прим іщенню присвоєно іншу адресу - місто Харцизьк, вулиця Шау мяна 2б. Означений факт зміни а дресації спірного Приміщенн я встановлений також і поста новою Вищого господарського суду України від 03.08.10 року у спр аві № 11/203пн між тими ж самими ст оронами, з огляду на що, в поря дку статті 35 ГПК України, зазн ачений факт сприймається суд ом як преюдиційний та такий, щ о не підлягає повторному дов еденню.

Завод у справі господарськ ого суду Донецької області № 43/326пн шляхом укладення мирово ї угоди від 22.11.05 року (т.1 а.с.20), зат вердженої ухвалою господарс ького суду Донецької області від 22.11.05 року у справі № 43/326пн (т.1 а .с.17-19), визнав право власності Т овариства на низку об' єктів нерухомості, у тому числі й на Приміщення.

Право власності Товариств а на Приміщення виникло в сил у договору купівлі-продажу н ерухомого майна № 1719 від 16.10.03 рок у (т.1 а.с.10-15) та зареєстроване на лежним чином, на що вказує вит яг з Єдиного державного реєс тру прав власності на нерухо ме майна ВАА № 254486 від 16.10.03 року. Ок рім того, факт наявності у Тов ариства права власності на П риміщення визначений і поста новою Донецького апеляційно го господарського суду від 20.0 4.10 року у справі № 11/203пд.

З урахуванням зазначеного , в силу презумпції правомірн ості набуття права власності , визначеної частиною 2 статті 328 ЦК України, а також в силу пр езумпції правомірності прав очину (договору купівлі-прод ажу нерухомого майна № 1719 від 16 .10.03 року), визначеної статтею 204 ЦК України, суд вважає, що Това риство набуло речових прав в ласності на Приміщення з мом енту державної реєстрації за значеного права.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про за хист прав та свобод людини, зг ідно рішення Європейського с уду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтра нсавто-Холдинг” проти Україн и», а також згідно рішення Євр опейського суду з прав людин и від 28.10.99 року у справі за заяво ю № 28342/95 «Брумареску проти Руму нії»встановлено, що існує ус талена судова практика конве нційних органів щодо визначе ння основним елементом верхо венства права принципу пр авової певності, який пере дбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суд у, яке вступило в законну силу , не може бути поставлено під с умнів.

Оскільки в силу частини 3 ст атті 4 ГПК України, статті 17 Зак ону України «Про виконання р ішень та застосування практи ки Європейського суду з прав людини»згадане судове рішен ня та зміст самої Конвенції п ро захист прав та свобод люди ни є пріоритетним джерелом п рава для національного суду, суд вважає безсумнівним той факт, що Товариство правом ірно набуло право власності на Приміщення, первинною адр есою якого було місто Харциз ьк, вулиця Цегляна 2, наразі зг одом Приміщенню присвоєно ін шу адресу - місто Харцизьк, в улиця Шаумяна 2б - причому цей факт не може ставитися су дом під сумнів та є таким, який знімає необхідність додатко вого доведення зазначених об ставин.

Враховуючи означене, в силу частини 6 статті 292 ГК України, частини 4 статті 770 та частини 2 статті 806 ЦК України, статті 8 За кону України «Про фінансовий лізинг»та пункту 1.7 Договору - Товариство вважається так им, що набуло прав лізингодав ця за Договором в частині об' єкту лізингу Приміщення чере з сингулярне правонаступниц тво, що визначає правовий інт ерес Товариства до спору у сп раві № 40/70пд та визначає право н а оспорювання правочину щодо відчуження Приміщення на ко ристь Компанії в силу частин и 1 статті 207 ГК України.

Разом з тим, додатковою угод ою до Договору № 1 від 05.08.03 року (т .1 а.с.25, 84), укладеною директором Компанії Чвала А.Ю. та дир ектором-розпорядником Завод у ОСОБА_5, який діяв на підс таві довіреності від 28.12.02 року , сторони передбачили, що пр аво власності на Приміщення переходить до Компанії у раз і покращення цієї нерухомост і за рахунок газифікації, п ричому означене право власно сті переходить до Компанії з моменту передачі на баланс Х арцизького управління з газо постачання та газифікації га зопроводу середнього тиску.

Довіреність від 28.12.02 року на і м' я Громадянина, яка в силу ч астини 1 статті 62 ЦК УРСР мала в изначати обсяг повноважень н а вчинення угоди від імені За воду, містить вичерпний пере лік повноважень Громадянина - право на пролонгацію ст року дії укладених раніше За водом договорів оренди, з н аданням права підпису відпов ідних доповнень, додатків та додаткових угод.

Разом з тим, як вірно зазнач ив господарський суд першої інстанції, додаткова угода д о Договору № 1 від 05.08.03 року не мо же вважатися правочином щодо пролонгації договору оренди , оскільки за своєю суттю та пр авовим значенням є угодою що до відчуження об' єкту нерух омості, на що переконливо вка зує домовленість щодо зміни власника Приміщення під відк ладальною умовою покращення Приміщення через його газиф ікацію. При цьому, факт здійсн ення газифікації Приміщення підтверджено актом прийманн я-передачі від 25.10.04 року (т.1 а.с.122) та листом НАК «Нафтогаз Укра їни»від 12.06.09 року № 03/01-946 (т.1 а.с.123).

За висновком колегії судді в апеляційної інстанції, дод аткова угода до Договору № 1 ві д 05.08.03 року вчинена з боку предс тавника Заводу Громадянина і з перевищенням наданих остан ньому повноважень, вичерпний обсяг яких визначено умовам и довіреності Заводу від 28.12.02 р оку, оскільки замість угоди щ одо пролонгації договору оре нди Громадянином від імені З аводу вчинено інший правочин - відчуження Приміщення Ком панії у разі здійснення його газифікації.

Норми статей 48, 63 ЦК УРСР (чинн их на момент вчинення оспорю ваного правочину), частини 2 ст атті 203, статей 215 та 241 ЦК України (чинних на момент виконання д одаткової угоди до Договору № 1 від 05.08.03 року) визначають нед ійсність господарського зоб ов' язання, вчиненого із пер евищенням повноважень, надан их представникові сторони уг оди. Лише наступне схвалення довірителем дій повіреного може створювати для суб' єкт а правовідносин права та обо в' язки за спірним правочино м.

Водночас, суд першої інстан ції обґрунтовано дійшов висн овку, що відповідач жодним чи ном не довів факту схвалення Заводом або його правонасту пником Товариством додатков ої угоди до Договору № 1 від 05.08.03 року, навпаки, означене схвал ення спростовується як зміст ом позовної заяви Товариства у справі № 40/70пд, так і діями Зав оду щодо підписання мирової угоди від 22.11.05 року у справі № 43/32 6пн, якою вже після вчинення Гр омадянином дій з укладення д одаткової угоди до Договору № 1 від 05.08.03 року та після фактич ної реалізації дій з газифік ації Приміщення - Завод визн ає право власності Товариств а на Приміщення, що переконли во вказує не тільки на несхва лення Заводом дій Громадянин а щодо укладення додаткової угоди до Договору № 1 від 05.08.03 ро ку стосовно відчуження Примі щення Компанії, але й дає підс тави суду вважати відсутніми у керівництва Заводу станом на 22.11.05 року фактичних даних що до вчинення Громадянином юри дичних дій стосовно укладенн я додаткової угоди до Догово ру № 1 від 05.08.03 року.

Враховуючи означене, висно вки суду першої інстанції що до невідповідності додатков ої угоди до Договору № 1 від 05.08.03 року нормам закону, які регул юють представництво за догов ором та заборону перевищення повноважень при здійсненні представництва, а також неві дповідності правилам вчинен ня правочину особою, наділен ою необхідним обсягом цивіль ної дієздатності - є обґрунт ованими з доказової та право вої точки зору, внаслідок чог о додаткова угода до Договор у № 1 від 05.08.03 року в силу статті 48 ЦК УРСР, статей 203 та 215 ЦК Україн и є недійсною.

Висновок суду першої інста нції щодо відсутності підста в для припинення провадження у справі № 40/70пд через відсутні сть предмету спору або залиш ення позову без розгляду чер ез наявність у провадженні с уду аналогічного спору між т ими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих п ідстав - також є вірним, оскі льки наявність вказаних підс тав належними та допустимими доказами суду не доведена.

Заява Компанії про застосу вання строку позовної давнос ті до вимог Товариства щодо в изнання недійсною додатково ї угоди до Договору № 1 від 05.08.03 р оку - обґрунтовано відхилен а судом першої інстанції, оск ільки про факт існування спі рного правочину та довіренос ті від 28.12.02 року - Товариству с тало достеменно відомо лише у перебігу розгляду спору у с праві № 32/95пн, що підтверджуєть ся клопотанням Компанії від 22.06.09 року з додатками (т.1 а.с.88). Тве рдження Компанії про обізнан ість Товариства щодо факту в чинення додаткової угоди до Договору № 1 від 05.08.03 року на під ставі інших документів (миро вої угоди від 22.11.05 року, листа То вариства від 29.11.07 року № 29-11/1203 та і нш.) - є безпідставним та наду маним, оскільки зміст зазнач ених документів не вказує на ці обставини. Враховуючи озн ачене, в силу статей 256-261 ЦК Укра їни загальний трирічний стро к позовної давності з момент у, коли Товариство могло дізн атися про порушення свого пр ава (22.06.09 року) до моменту зверне ння 05.04.11 року позивача до суду - не минув.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, в икладених у оскаржуваному рі шенні місцевого господарськ ого суду, та не тягнуть за собо ю скасування цього судового акту.

Враховуючи означене, рішен ня суду першої інстанції від 03.06.11 року у справі № 40/70пд про виз нання недійсною додаткової у годи до Договору № 1 від 05.08.03 рок у - підлягає залишенню без з мін як те, що прийняте на підст аві повного встановлення фак тичних обставин справи, всеб ічного і об' єктивного дослі дження поданих доказів, висн овки суду відповідають цим о бставинам і їм надано належн у правову оцінку з правильни м застосуванням норм матеріа льного та процесуального пра ва.

На підставі ви щевикладеного, керуючись ста ттями 32, 43, 101, пунктом 1 частини 1 с татті 103, а також статтею 105 ГПК У країни, Донецький апеляційни й господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні апеляційної ска рги товариства з обмеженою в ідповідальністю «Авангард» на рішення господарського су ду Донецької області від 03.06.11 р оку у справі № 40/70пд.

Рішення господарського с уду Донецької області від 03.06.11 року у справі № 40/70пд - залиши ти без змін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена через Донец ький апеляційний господарсь кий суд в касаційному порядк у протягом двадцяти днів з дн я набрання постановою законн ої сили.

Головуючий суддя Є.Мєзєнцев

Суддя Н.Акулова

Суддя О.Склярук

Отжимаем замок и вставляе м текст набранный в Wordе