Постанова

від 02.06.2011 по справі 36/423

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р. Справа № 36/423

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів: Бакуліної С.В.,

Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою ві дповідальністю “Медар”

на постанову від 31.03.2011 року Київського ап еляційного господарського с уду

у справі

господарського суду № 36/423

міста Києва

за позовом ТОВ “Медар”

до 1. Приватного підп риємства “Українське науков о-виробниче комерційне підпр иємство “Атіка”;

2. Головного управл іння статистики у м. Києві

про визнання правочину недій сним, зобов'язання повернут и приміщення

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: не з'явились

від відповідача-1:

від відповідача-2: ОСОБА_1 (довіреність від 04.01 .2011р.); ОСОБА_2 (довіреність в ід 04.01.2011р.)

не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарськог о суду міста Києва (суддя Троф именко Т.Ю.) від 10.01.2011 року, залише ним без змін постановою Київ ського апеляційного господа рського суду (головуючий суд дя - Отрюх Б.В., судді - Михаль ська Ю.Б., Тищенко А.І.) від 31.03.2011 ро ку, у справі № 36/423 в задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позива ч просить повністю скасувати ухвалені по справі судові ак ти та справу передати до суду першої інстанції на новий ро згляд, посилаючись на поруше ння норм матеріального та пр оцесуального права, а саме: ст .ст.35, 38, 43 ГПК України, ст.287 ГК Укра їни, ст.ст.203, 204, 770, 795 ЦК України, ст.2 7 Закону України “Про оренду д ержавного та комунального ма йна”.

У відзиві на касаційну скар гу відповідач-1 повністю запе речує викладені в ній доводи .

Позивач та відповідач-2 не с користалися наданим процесу альним правом на участь в зас іданні суду касаційної інста нції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представни ків відповідача-1, перевіривш и повноту встановлення обста вин справи та правильність ї х юридичної оцінки в постано ві апеляційного господарськ ого суду, колегія суддів Вищо го господарського суду Украї ни приходить до висновку, що к асаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підс тав.

Товариство з обмеженою від повідальністю “Медар” зверн улося до Господарського суду міста Києва з позовом до Прив атного підприємства “Україн ське науково-виробниче комер ційне підприємство “Атіка” т а до Головного управлінням с татистики у місті Києві про: - визнання акту приймання-пере дачі нерухомого майна за адр есою: м. Київ, вул. Тургенівськ а, 71 від 31.07.2009 року, укладеного мі ж Приватним підприємством “У країнське науково-виробниче комерційне підприємство “Ат іка” та Головним управлінням статистики у місті Києві, нед ійсним; - зобов'язання Прива тного підприємства “Українс ьке науково-виробниче комерц ійне підприємство “Атіка” та Головного управлінням стати стики у місті Києві в термін о дного місяця повернути Товар иству з обмеженою відповідал ьністю “Медар” в натурі прим іщення загальною площею 104,4 кв .м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 71.

Відмовляючи за задоволенн і позовних вимог суди правом ірно виходили з наступного.

Як встановлено судами попе редніх інстанцій, 01.07.1997 року між Київським міським управлінн ям статистики (далі - орендода вець, відповідач-2) та Приватни м підприємством “Українське науково-виробниче комерційн е підприємство “Атіка” (орен дар, відповідач-1) 01.07.1997 року було укладено договір №1/97 оренди н ежилого приміщення, згідно з п.1.1 якого орендодавець перед ає, а орендар приймає в корист ування нежиле приміщення пло щею 210,0 кв.м, яке знаходиться на балансі Київського міського управління статистики та ро зташоване за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 71.

Відповідно до п.3.8 договору о ренди орендар має право пере давати приміщення в суборенд у, при цьому строк суборенди н е може перевищувати терміну дії цього договору (тільки з п исьмового дозволу орендодав ця).

Згідно з п.6.1 договору оренди цей договір діє з 01.07.2007 року до 01 .07.1998 року строком на 1 рік, однак строк його дії неодноразово продовжувався за взаємною з годою сторін.

Окрім того, між Українським науково-виробничим комерцій ним підприємством “Атіка” та Товариством з обмеженою від повідальністю “Медар” (далі - суборендар, позивач) 03.04.2003 рок у укладено договір суборенди №04-03.

Відповідно до п.1.1 договору с уборенди №04-03 від 03.04.2003 року його предметом є відносини сторі н, що спрямовані на строкове п латне володіння та користува ння нежилими приміщеннями, щ о розташовані за адресою: м. Ки їв, вул. Тургенівська, 71-75, площе ю 104 кв.м, які необхідні суборен дарю для здійснення підприєм ницької та іншої діяльності.

Відповідно до п.2.2.13 договору суборенди суборендар зобов' язаний після закінчення стро ку дії договору або в разі йог о дострокового розірвання пе редати орендарю приміщення в ідповідно до акта приймання- передачі та з урахуванням йо го нормального зносу.

Строк дії договору сторони погодили п.8.1., згідно якого дог овір вважається укладеним з моменту досягнення домовлен ості щодо всіх істотних умов і після підписання його текс ту сторонами та діє до 31.12.2006 рок у.

На виконання умов договору суборенди орендар передав, а суборендар прийняв нежилі п риміщення першого поверху за гальною площею 104 кв.м., що розта шовані за адресою м. Київ, вул. Тургенівська, 71-75, за актом при ймання-передачі від 03.04.2003 року.

Між орендарем та суборенда рем 11.12.2003 року було укладено дод аткову угоду до договору суб оренди, відповідно до якої до говір №04-03 від 03.04.2003 року діє до 31.12. 2006 року. У випадку закінчення с троку дії договору та дотрим ання сторонами умов протягом строку його дії, договір вваж ається пролонгованим до 31.12.2009 р оку.

Відповідно до пояснень пре дставників відповідачів, сто рони основного договору орен ди дійшли згоди достроково р озірвати договір оренди нежи лого приміщення №1/97 від 01.07.1997 рок у з 31.07.2009 року. За актом прийманн я-передачі нерухомого майна від 31.07.2009 року орендар - Приватн е підприємство “Українське н ауково-виробниче комерційне підприємство “Атіка”, повер нув, а орендодавець - Головне у правління статистики у місті Києві, прийняв із користуван ня нерухоме майно загальною площею 210,0 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Турген івська, 71, тобто, договір оренд и №1/97 від 01.07.1997 року було розірва но за згодою сторін з 31.07.2009 року .

Відповідач-1 листом №01/32 від 07. 07.2009 року повідомив позивача, щ о договір оренди №1/97 від 01.07.1997 ро ку буде достроково розірвано , а тому, з урахуванням того, що строк договору суборенди не може перевищувати строку ді ї договору оренди, просив зві льнити суборендоване приміщ ення до 31.07.2009 року.

Не погоджуючись з вказаним и діями відповідачів позивач просить визнати недійсним а кт приймання-передачі нерухо ме майно загальною площею 210,0 к в.м, яке знаходиться за адресо ю: м. Київ, вул. Тургенівська, 7 в ід 31.07.2009 року.

Внаслідок укладання спірн их договорів між сторонами з гідно ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні пр ава та обов'язки. Оскільки м іж сторонами по справі склал ися господарські правовідно сини, то до них слід застосову вати положення Господарсько го кодексу України як спеціа льного акту законодавства, щ о регулює правовідносини у г осподарській сфері.

Згідно з ч.1 ст.4 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, господарський суд вир ішує господарські спори на п ідставі Конституції України , Господарського процесуальн ого кодексу України, інших за конодавчих актів України, мі жнародних договорів, згода н а обов'язковість яких надан а Верховною Радою України.

Згідно зі статті 15 Цивільно го кодексу України кожна осо ба має право на захист свого ц ивільного права у разі його п орушення, невизнання або осп орювання.

Способами захисту цивільн их прав та інтересів, відпові дно до ч.2 ст.16 Цивільного кодек су України, можуть бути: визна ння права; визнання правочин у недійсним; припинення дії, я ка порушує право; відновленн я становища, яке існувало до п орушення; примусове виконанн я обов'язку в натурі; зміна п равовідношення; припинення п равовідношення; відшкодуван ня збитків та інші способи ві дшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (нем айнової) шкоди; визнання неза конними рішення, дій чи безді яльності органу державної вл ади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу м ісцевого самоврядування, їхн іх посадових і службових осі б.

Дана норма кореспондуєтьс я з положеннями статті 20 Госпо дарського кодексу України, я кими визначено, що держава за безпечує захист прав та зако нних інтересів суб'єктів го сподарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визнача ється цим кодексом та іншими законами України. Права та за конні інтереси зазначених су б'єктів захищаються шляхом : визнання наявності або відс утності прав; визнання повні стю або частково недійсними актів органів державної влад и та органів місцевого самов рядування, актів інших суб' єктів, що суперечать законод авству, ущемляють права та за конні інтереси суб'єкта гос подарювання або споживачів; визнання недійсними господа рських угод з підстав, передб ачених законом; відновлення становища, яке існувало до по рушення прав та законних інт ересів суб'єктів господарю вання; припинення дій, що пору шують право або створюють за грозу його порушення; присуд ження до виконання обов'язк у в натурі; відшкодування зби тків; застосування штрафних санкцій; застосування операт ивно-господарських санкцій; застосування адміністратив но-господарських санкцій; ус тановлення, зміни і припинен ня господарських правовідно син; іншими способами, передб аченими законом.

Відповідно до статті 654 ЦК Ук раїни, зміна або розірвання д оговору вчиняється в такій с амій формі, що й договір, що зм інюється або розривається, я кщо інше не встановлено дого вором або законом чи не випли ває із звичаїв ділового обор оту.

Як вбачається з матеріалів справи сторони договору оре нди (Головне управління стат истики у місті Києві та ПП НВК П “Атіка”) не було оформлено р озірвання вказаного договор у з дотриманням умов вказано ї вище статті (а саме шляхом ук ладання додаткової угоди про дострокове розірвання догов ору оренди), такої згоди сторо ни дійшли в усному порядку, то му підписання оскаржуваного акту приймання-передачі нер ухомого майна має сприйматис я судом саме як оформлення пр авочину.

Відповідно до абзацу 2 пункт у 1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів зас тосовуються відповідні поло ження Цивільного кодексу Укр аїни з урахуванням особливос тей, передбачених цим кодекс ом.

Оскільки нежиле приміщенн я, розташоване за адресою: м. К иїв, вул. Тургенівська, 7, яке є п редметом договорів оренди та суборенди відноситься до де ржавної власності, то при вир ішенні даного спору також ма є застосовуватись Закон Укра їни “Про оренду державного т а комунального майна”.

Відповідно до частини друг ої статті 22 Закону України “Пр о оренду державного та комун ального майна” та ст.288 ГК Укра їни орендар має право переда ти в суборенду нерухоме та ін ше окреме індивідуально визн ачене майно (окремі верстати , обладнання, транспортні зас оби, нежилі приміщення тощо), я кщо інше не передбачено дого вором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну д ії договору оренди.

Як встановлено судом, п.3.8 дог овору передбачав право оренд аря (ПП НВКП “Атіка”) на переда чу приміщення в суборенду, пр и цьому строк суборенди не мо же перевищувати терміну дії цього договору (тільки з пись мового дозволу орендодавця).

Частиною четвертою статті 22 Закону України “Про оренду державного та комунального м айна” встановлено, що до дого вору суборенди застосовують ся положення про договір оре нди. Таким чином, господарськ і відносини, які склалися між відповідачем-1 та позивачем с уд має оцінювати за приписам и цивільного та господарсько го кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивіль ного кодексу України правочи ном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припиненн я цивільних прав та обов'яз ків.

Згідно ст.203 Цивільного коде ксу України зміст правочину не може суперечити цьому Код ексу, іншим актам цивільного законодавства, а також морал ьним засадам суспільства. Ос оба, яка вчиняє правочин, пови нна мати необхідний обсяг ци вільної дієздатності. Правоч ин має вчинятися у формі, вста новленій законом. Волевиявле ння учасника правочину має б ути вільним і відповідати йо го внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реал ьне настання правових наслід ків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивіль ного кодексу України підстав ою недійсності правочину є н едодержання в момент вчиненн я правочину стороною (сторон ами) вимог, які встановлені ча стинами першою-третьою, п'я тою та шостою статті 203 цього.

Фіктивним, згідно з ст.234 Циві льного кодексу України, є пра вочин, який вчинено без намір у створення правових наслідк ів, які обумовлювалися цим пр авочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин не відп овідає загальним підставам д ійсності правочинів, зазначе ним у ч.5 ст.203 Цивільного кодекс у, оскільки не спрямований на реальне настання правових н аслідків, зумовлених ним. У фі ктивних правочинах внутрішн я воля сторін не відповідає з овнішньому її прояву, тобто с торони, укладаючи його, знают ь заздалегідь, що він не буде в иконаний. Такий правочин зав жди укладається умисно.

Судами було встановлено, що за актом приймання-передачі нерухомого майна від 31.07.2009 року орендар - Приватне підприєм ство “Українське науково-вир обниче комерційне підприємс тво “Атіка”, повернув, а оренд одавець - Головне управління статистики у місті Києві, при йняв із користування нерухом е майно загальною площею 210,0 кв .м, яке знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Тургенівська, 71.

09.04.2010 року Регіональним відді ленням Фонду державного майн а України по місту Києву пров едено конкурс по визначенню орендаря державного нерухом ого майна - нежилих приміщень загальною площею 104,4 кв.м, розт ашованих за адресою: м. Київ, в ул. Тургенівська, 71-75, переможце м якого стало Товариство з об меженою відповідальністю “Ф ірма “Скайлайн”.

Між Регіональним відділен ням Фонду державного майна У країни по місту Києву та Това риством з обмеженою відповід альністю “Фірма “Скайлайн” 1 9.04.2010 року укладено договір оре нди нерухомого майна, що нале жить до державної власності №5342, об'єктом якого є нежилі п риміщення загальною площею 1 04,4 кв.м, що розташовані за адрес ою: м. Київ, вул. Тургенівська, 71 -75.

Даний факт підтверджуєтьс я рішенням Господарського су ду м. Києва від 18.08.2010 року у справ і №51/148, залишеним в силі постан овою Київського апеляційног о господарського суду від 10.11.20 10 року, та рішенням Господарсь кого суду м. Києва від 06.07.2010 року у справі № 40/239, залишеним без зм ін постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 21.09.2010 року та постановою Вищого господарського суду У країни від 25.11.2010 року.

Таким чином, правочин, оформ лений актом приймання-переда чі від 31.07.2009 року не може розцін юватися як фіктивний, оскіль ки відповідачі вчинили всі н еобхідні дії, спрямовані на п рипинення цивільних прав та обов'язків за договором оре нди №1/97 від 01.07.1997 року.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди №1/97 від 01.07.1997 року було розірвано з 31.07.2009 р оку. Отже, термін дії договору суборенди №03-04 від 03.04.2003 року так ож закінчився 31.07.2009 року.

Відповідно до ч.7 ст.180 Господ арського кодексу України тер міном дії господарського дог овору є час, упродовж якого іс нують господарські зобов'я зання сторін, що виникли на ос нові цього договору.

Стаття 202 Господарського ко дексу України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, пр оведеним належним чином; зар ахуванням зустрічної однорі дної вимоги або страхового з обов'язання; у разі поєднан ня управненої та зобов'язан ої сторін в одній особі; за зго дою сторін; через неможливіс ть виконання та в інших випад ках, передбачених цим Кодекс ом або іншими законами.

Згідно з приписами ст.598 Циві льного кодексу України зобов 'язання припиняється частк ово або у повному обсязі на пі дставах, встановлених догово ром або законом. Припинення з обов'язання на вимогу одніє ї із сторін допускається лиш е у випадках, встановлених до говором або законом.

З огляду на викладене, суд п ершої інстанції дійшов вірно го висновку, що договір субор енди № 03-04 від 03.04.2003 року припинив свою дію одночасно з припине нням дії договору оренди №1/97 в ід 01.07.1997 року.

Відповідно до п.2.2.13 договору суборенди суборендар зобов' язується з припиненням дії д оговору або у випадку його до строкового припинення перед ати орендарю приміщення за А ктом приймання-передачі з ур ахуванням його нормального з носу.

В порушення зазначених вим ог договору суборенди позива ч відмовився підписувати акт приймання-передачі приміщен ня за адресою: м. Київ, вул. Тург енівська 71-75, що не заперечує са м позивач.

Таким чином, дії відповідач ів щодо припинення дії догов ору оренди № 1/97 від 01.07.1997 року, а т акож підписання оскаржувано го Акту прийому-передачі нер ухомого майна від 31.07.2009 року, ві дповідають вимогам законода вства України, зокрема, Цивіл ьного кодексу України та Зак ону України “Про оренду держ авного та комунального майна ”, а тому є правомірними.

Посилання позивача на те, що орендодавцем державного май на, в тому числі нежилих примі щень загальною площею 104,4 кв.м, розташованих за адресою: м. Ки їв, вул. Тургенівська, 71-75, повин ен бути Фонд державного майн а України або його регіональ не відділення, а не відповіда ч-2, є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з п.4 прикінцевих та п ерехідних положень Господар ського кодексу України Госпо дарський кодекс України заст осовується до господарських відносин, які виникли після н абрання чинності його положе ннями відповідно до цього ро зділу. До господарських відн осин, що виникли до набрання ч инності відповідними положе ннями Господарського кодекс у України, зазначені положен ня застосовуються щодо тих п рав і обов'язків, які продов жують існувати або виникли п ісля набрання чинності цими положеннями.

Норми Господарського коде ксу України (статті 287, 288, ч.2 ст.289) т а статті, які не суперечать но рмам Закону України “Про оре нду державного та комунально го майна” не поширюються на у кладені до 01.01.2004 року договори о ренди (п.6 Інструктивного лист а Фонду державного майна Укр аїни 13.02.2004 року №10-16-1962).

Договір №1/97 оренди нежилого приміщення було укладено 01.07.19 97 року, коли орендодавцем держ авного та комунального майна виступали підприємства, уст анови та організації, на бала нсі яких знаходилося майно, я ке передавалося в оренду. У зв 'язку з тим, що термін дії заз наченого договору оренди нео дноразово продовжувався і на момент підписання акту прий мання-передачі від 31.07.2009 року ор ендодавцем по договору висту пало саме Головне управління м статистики у місті Києві, то му, керуючись положеннями ст .27 Закону України “Про оренду державного та комунального м айна”, відповідач-1 (орендар) п овернув об'єкт оренди саме відповідачу-2 (орендодавцеві ).

Крім того, чинне законодавс тво України передбачає, що ор ендар державного та комуналь ного майна може повертати за актом орендоване майно як бе зпосередньо орендодавцю (Фон ду державного майна України/ його територіальному відділ енню) так і балансоутримувач у. Так, ст.27 Закону України “Про оренду державного та комуна льного майна” передбачає, що у разі розірвання договору о ренди, закінчення строку йог о дії та відмови від його прод овження або банкрутства орен даря він зобов'язаний повер нути орендодавцеві об'єкт о ренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Також правомірно відмовле но у задоволенні вимоги пози вача щодо зобов'язання Прив атного підприємства “Україн ське науково-виробниче комер ційне підприємство “Атіка” т а Головного управління стати стики у місті Києві в термін о дного місяця повернути Товар иству з обмеженою відповідал ьністю “Медар” в натурі прим іщення загальною площею 104,4 кв .м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 71, ос кільки суборендні правовідн осини є похідними від орендн их правовідносин, що виникли на підставі основного догов ору оренди №1/97 від 01.07.1997 року, укл аденого між відповідачами, я кий було припинено 31.07.2009 року, т ому у позивача як суборендар я відсутні будь-які правові п ідстави для продовження кори стування зазначеним приміще нням.

Беручи до уваги все наведен е та вимоги чинного законода вства в їх сукупності, колегі я суддів не вбачає підстав дл я скасування постанови Київс ького апеляційного господар ського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст .1119, ст.11111 ГПК України, Вищий госп одарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товари ства з обмеженою відповідаль ністю “Медар” на постанову К иївського апеляційного госп одарського суду від 31.03.2011 року у справі № 36/423 залишити без задо волення, а постанову Київськ ого апеляційного господарсь кого суду від 31.03.2011 року у справ і №36/423 - без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

С у д д і С.Бакуліна

Л.Рогач