Постанова

від 29.03.2012 по справі 36/423

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2012 р. Справа № 36/423

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів: Бакуліної С.В.,

Глос О.І.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали касаційної скарги Фірма “Т.М.М.” - Товариство з обмеженою відповідальніст ю

на постанову від 30.01.2012 року Київського ап еляційного

господарського суду

у справі

господарського суду № 36/423

міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю “Ласка Лізин г”

до Фірма “Т.М.М.” - Товариство з обмеженою відповідальніст ю

про стягнення 61 696,55 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 06.06 .2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 23.06 .2010р.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарськог о суду міста Києва (суддя Троф именко Т.Ю.) від 14.12.2011 року, залише ним без змін постановою Київ ського апеляційного господа рського суду (головуючий суд дя - Майданевич А.Г., судді - Г аврилюк О.М., Мальченко А.О.) від 30.01.2012 року, у справі № 36/423 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з відповідача на ко ристь позивача суму основног о боргу 60 529,81 грн., пеню в розмірі 960,07 грн., три проценти річних в р озмірі 185,82 грн., індекс інфляці ї в розмірі 20,85 грн., витрати по с платі судового збору в розмі рі 1477,50 грн.

В касаційній скарзі відпов ідач просить скасувати ухвал ені по справі судові акти та п рийняти нове рішення, яким ві дмовити в задоволенні позовн их вимог, посилаючись на пору шення норм матеріального та процесуального права, а саме : ст.99 Конституції України, ст.с т.192, 203, 215, 524 ЦК України, ст.ст.179, 189, 198 ГК України, п.“г” ч.4 ст.5 Декрету К абінету Міністрів України “П ро систему валютного регулюв ання і валютного контролю”.

Відзиву на касаційну скарг у позивач не надіслав.

Заслухавши пояснення по ка саційній скарзі представник а скаржника, який підтримав в икладені в ній доводи, запере чення на касаційну скаргу пр едставника позивача, перевір ивши повноту встановлення об ставин справи та правильніст ь їх юридичної оцінки в поста нові апеляційного господарс ького суду, колегія суддів Ви щого господарського суду Укр аїни приходить до висновку, щ о касаційна скарга не підляг ає задоволенню з наступних п ідстав.

Товариство з обмеженою від повідальністю “Ласка Лізинг ” звернулось до Господарсько го суду міста Києва з позовом до Фірми “Т.М.М.”- Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованост і за Договором фінансового л ізингу № 807/04/2007 від 25.04.2007 року в роз мірі 61 696,55 грн., в тому числі 60 529,81 гр н. основного боргу, 960,07 грн. неус тойки, 20,85 грн. індексу інфляції та 185,82 грн. трьох відсотків річ них. Позов вмотивовано поруш енням відповідачем зобов' я зань щодо належного виконанн я умов договору.

Задовольняючи позовні вим оги, суди правомірного виход или з такого.

25.04.2007 року між Товариством з о бмеженою відповідальністю “ Ласка Лізинг” (лізингодавець ) та Товариством з обмеженою в ідповідальністю “Фірма “Т.М. М.” (лізингоотримувач) укладе но договір фінансового лізин гу №807/04/2007 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Дого вору лізингодавець зобов' я зався передати транспортній засіб (надалі - майно) у відпо відності із встановленою ліз ингоодержувачем специфікац ією продавця (тип: вантажний а втомобіль; марка, модель: екск аватор-навантажувач 4СХ SM (одн а одиниця), та передати його бе з надання послуг по керуванн ю та технічної експлуатації лізингоодержувачу у якості п редмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоодержувач зо бов' язується прийняти його на умовах договору (а.с.12-23).

На виконання умов Договору , позивач передав, а відповіда ч отримав предмет лізингу, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000295 від 31.07.2007 року та довіреністю серії НБВ № 689204 від 09.08.2007 року (а.с.24).

Пунктом 2.3 Договору визначе но, що вартість майна, яке пере дається позивачем відповіда чеві, складає суму еквівален тну 88 118,00 “у.о.”, в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 14 686,33 “у.о.”, виражена у гривнях України.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що валютою договор у являється умовна одиниця (у .о.). Під умовною одиницею розу міється сума, виражена у грив нях України та дорівнює одно му Євро по курсу відповідно д о п.6.1.1. Договору.

Відповідно до пункту 6.4. Дого вору лізингоодержувач зобов ' язався вносити на розрахун ковий рахунок лізингодавця а вансові платежі, зазначені в додатку №1 до договору, з урах уванням правил, викладених в додатку №7 до Договору.

Сума авансового платежу пі длягає сплаті в гривнях, розр аховується як множення суми авансового платежу, зазначен ого в додатку № 1 до договору, т а курсу НБУ, встановленого дл я одного Євро на дату встанов лену для здійснення такого а вансового платежу. Для аванс ових платежів використовуєт ься курс НБУ, встановлений дл я одного Євро на дату, визначе ну для внесення такого аванс ового платежу, але не нижче ку рсу НБУ на дату підписання да ного договору. Авансові плат ежі вносяться протягом трьох банківських днів з дати, вста новленої для проведення плат ежу, відповідно до додатку № 1 до Договору (пункт 6.4. Договору ).

Відповідно до частини 1 стат ті 626 Цивільного кодексу Украї ни договором є домовленість двох або більше сторін, спрям ована на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов' язків.

Згідно з частиною 1 статті 292 Господарського кодексу Укра їни лізинг - це господарська діяльність, спрямована на ін вестування власних чи залуче них фінансових коштів, яка по лягає в наданні за договором лізингу однією стороною (ліз ингодавцем) у виключне корис тування другій стороні (лізи нгоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізи нгодавцю або набувається ним у власність (господарське ві дання) за дорученням чи погод женням лізингоодержувача у в ідповідного постачальника (п родавця) майна, за умови сплат и лізингоодержувачем період ичних лізингових платежів.

Як зазначено в частині 1 ста тті 806 Цивільного кодексу Укра їни за договором лізингу одн а сторона (лізингодавець) пер едає або зобов' язується пер едати другій стороні (лізинг оодержувачеві) у користуванн я майно, що належить лізингод авцю на праві власності і бул о набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодер жувачем (прямий лізинг), або ма йно, спеціально придбане ліз ингодавцем у продавця (поста чальника) відповідно до вста новлених лізингоодержуваче м специфікацій та умов (непря мий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізинг ові платежі).

Нормами пункту 3 частини 2 ст атті 11 Закону України “Про фін ансовий лізинг” закріплено, що лізингоодержувач зобов' язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У відповідності до частини 1 статті 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” сплата л ізингових платежів здійснює ться в порядку, встановленом у договором.

Сторони у пунктах 6.5. та 6.6. Дог овору погодили, що лізингові платежі нараховуються за ко жен період строку фінансовог о лізингу. Розмір, порядок і ст роки внесення грошових сум в рахунок лізингових платежів зазначаються у Графіку внес ення платежів.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України с уб' єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов' язання н алежним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності ко нкретних вимог щодо виконанн я зобов' язання - відповідно до вимог, що у певних умовах з вичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 Цивільн ого кодексу України порушенн ям зобов' язання є його неви конання або виконання з пору шенням умов, визначених зміс том зобов' язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов' яз ання або не виконав його у стр ок, встановлений договором а бо законом (частина 1 статті 612 Ц ивільного кодексу України).

Касаційна інстанція не бер е до уваги доводи скаржника з посиланням на те, що пункти 6.1.2 ., 6.2. та 6.4. Договору суперечать в имогам чинного законодавств а, оскільки відповідачем не б уло надано доказів визнання вказаних пунктів Договору не дійсними, не доведено їх нікч емності, отже, у відповідача в ідсутні підстави для невикон ання умов Договору.

Позовні вимоги в частині ст ягнення з відповідача на кор исть позивача неустойки у ро змірі 960,07 грн. та 3% річних в сумі 185,82 грн.

Відповідно до частини 2 стат ті 193 Господарського кодексу У країни кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідн их для належного виконання н ею зобов' язання, враховуючи інтереси другої сторони та з абезпечення загальногоспод арського інтересу. Порушення зобов' язань є підставою дл я застосування господарськи х санкцій, передбачених цим К одексом, іншими законами або договором.

Пунктом 8.5. Договору сторони погодили, що у випадку, якщо л ізингоотримувач не сплатить в строк, передбачений Догово ром, передбачені Договором п латежі, то лізингодавець отр имує право вимагати сплати н еустойки в розмірі 0,25 % від суми простроченого платежу за ко жен день прострочення платеж у в перші п' ять днів простро чки і 0,5 % від суми простроченог о платежу за кожний день прос трочки платежу починаючи з ш остого дня прострочки, а лізи нгоотримувач зобов' язуєть ся її сплатити.

Як зазначено в частині 1 ста тті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються г осподарські санкції у вигляд і грошової суми (неустойка, шт раф, пеня), яку учасник господа рських відносин зобов' язан ий сплатити у разі порушення ним правил здійснення госпо дарської діяльності, невикон ання або неналежного виконан ня господарського зобов' яз ання.

Згідно частини 3 статті 549 Цив ільного кодексу України пене ю є неустойка, що обчислюєтьс я у відсотках від суми несвоє часно виконаного грошового з обов' язання за кожен день п рострочення виконання.

Нормами частини 6 статті 232 Го сподарського кодексу Україн и передбачено, що нарахуванн я штрафних санкцій за простр очення виконання зобов' яза ння, якщо інше не встановлено законом або договором, припи няється через шість місяців від дня, коли зобов' язання м ало бути виконано.

Боржник, який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитора зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом (стаття 625 Ци вільного кодексу України).

Грошовими зобов' язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з у рахуванням встановленого ін дексу інфляції та трьох проц ентів річних. Оскільки інфля ційні втрати пов' язані з ін фляційними процесами в держа ві та за своєю правовою приро дою є компенсацією за понесе ні збитки, спричинені знецін енням грошових коштів, а три п роценти річних - платою за кор истування коштами, що не були своєчасно сплачені боржнико м, то ні три проценти річних, н і інфляційні втрати не можна розцінювати як заходи відпо відальності за порушення зоб ов' язань.

Таким чином, передбачене за коном право кредитора вимага ти сплати боргу з урахування м індексу інфляції та процен тів річних є способами захис ту його майнового права та ін тересу, суть яких полягає у ві дшкодуванні матеріальних вт рат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок і нфляційних процесів та отрим анні компенсації (плати) від б оржника за користування утри муваними ним грошовими кошта ми, належними до сплати креди торові.

Перевіривши розрахунок пе ні, інфляційних втрат та трьо х процентів річних, суди дійш ли вірного висновку про прав омірність і обґрунтованість вимог позивача в частині стя гнення з відповідача 60 529,81 грн. п ені, 20,85 грн. втрат від інфляцій них процесів та 960,07 грн. трьох п роцентів річних.

Беручи до уваги все наведен е та вимоги чинного законода вства в їх сукупності, колегі я суддів не вбачає підстав дл я скасування постанови Київс ького апеляційного господар ського суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 с т.111-9, ст.111-11 ГПК України, Вищий го сподарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фірм и “Т.М.М.” - Товариство з обмеже ною відповідальністю на пост анову Київського апеляційно го господарського суду від 30.0 1.2012 року у справі № 36/423 залишити б ез задоволення, а постанову К иївського апеляційного госп одарського суду від 30.01.2012 року у справі № 36/423 - без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

С у д д і С.Бакуліна

О.Глос