Рішення

від 19.11.2008 по справі 36/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/423

19.11.08

За позовом           Закритого акціонерного товариства «Український мобільний

                        зв'язок»

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ -10 Лайнер»

Про                       розірвання договору оренди та зобов'язання не чинити

                        перешкоди  у розпорядженні майном          

          Суддя  Трофименко Т.Ю.

Представники:  

Від позивача                        Головня М.. –по дов.№0125/08 від 23.05.2008р.          

Від відповідача             Хомюк П.М. –по дов. №б/н від  16.08.2007р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На  розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ -10 Лайнер»про  розірвання договору оренди нерухомого майна  №ФТ-086/06КТН, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв'язок»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІФ -10 Лайнер».

          Зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ -10 Лайнер»не чинити перешкод у розпорядженні  телекомунікаційним обладнанням, що знаходиться  на даху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5-Б.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що  відповідач в порушення  умов договору  не забезпечує цілодобової подачі до об'єкту оренди електроенергії перемінною напругою 380/220 В, встановленою потужністю до 4,9 кВт., що є підставою для розірвання договору оренди. Крім того, позивач посилається на те, що відповідач чинить перешкоди працівникам позивача в доступі на об'єкт оренди.

          Відповідач   в наданому письмовому відзиві проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що  відповідач належним чином виконує умови договору оренди в частині постачання електроенергії позивачу. Навпаки, умови договору порушуються з боку позивача, оскільки  він має заборгованість за споживання електроенергії перед відповідачем, що підтверджується Постановою Київського апеляційного господарського суду по справі №36/72  від 05.06.2008р. Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування того, що відповідач не допускає працівників позивача до базової станції, що знаходиться  на даху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5-Б та невиконанні умов договору в частині   подачі на об'єкт електроенергії.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, суд -

ВСТАНОВИВ:

          26.08.2005 р. між Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв'язок»(далі позивач)   та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІФ -10 Лайнер»(далі відповідач) було укладено договір оренди №ФТ-086/06КТН, відповідно до умов якого позивач прийняв в  строкове платне користування частину даху будівлі площею 10 кв.м. та 8 кв.м. на даху будівлі для антеномісць, розташований за адресою: м. Київ, вул.. Качалова, 5б.

           Відповідно до п. 1.2 договору позивач використовує об'єкт оренди для розміщення обладнання базової станції для розміщення антенно –фідерних пристроїв, для розміщення телекомунікаційного  та іншого обладнання та устаткування. При встановленні телекомунікаційного та іншого обладнання позивач  повинен діяти до потреб технічного характеру.

          Строк дії даного договору сторони встановили на 364 днів з можливістю  подальшої пролонгації . За 2 місяці до закінчення строку дії договору, сторона яка бажає припинити його дію, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблено, договір вважається продовжений на кожний наступний аналогічний період. З урахуванням п. 11.1  договір №ФТ-086/06КТН був неодноразово пролонгований.

          Відповідно до умов договору (п.п. 6.1.6, 6.1.8 ) відповідач зобов'язаний надати позивачу безперешкодний цілодобовий  доступ до об'єкту оренди за списком, який надається орендарем (позивачем) орендодавцю (відповідачу). Забезпечити  цілодобову передачу до об'єкту оренди електроенергії перемінною напругою 280/220 В, встановленою потужністю до 4,9 кВт за умов наявності постачання електроенергії від енергопостачальної компанії з такими характеристиками.

           Ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, тобто випливає, що господарські відносини, можуть регулюватися не лише Цивільним кодексом України, але й спеціальним законодавством, а саме Господарським кодексом України.

           Відповідно до п. 6 ст. 283   Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно   ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України  договір оренди може бути розірваний  за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може  бути достроково розірваний з підстав, передбачених  Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

          Відповідно до п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Аналогічне положення сторони передбачили в п. 11. 2 договору, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що кожна із сторін має право ініціювати дострокове припинення дії договору, у випадках передбачених, діючим законодавством України, про що повідомити іншу сторону письмово (рекомендованим листом або кур»єром).

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Докази, які підтверджують дотримання порядку розірвання договорів передбачених ст. 188 Господарського кодексу України та п. 11. 2 договору  позивачем не надано.

             Спір у справі виник у зв'язку  з тим, що відповідачем порушені умови договору  в  частині надання позивачу безперешкодного цілодобового  доступу до об'єкту оренди за списком, який надається орендарем (позивачем) орендодавцю (відповідачу) та забезпечення  цілодобової передачі до об'єкту оренди електроенергії перемінною напругою 280/220 В, встановленою потужністю до 4,9 кВт за умов наявності постачання електроенергії від енергопостачальної компанії з такими характеристиками.

             Звертаючись до суду із позовом про розірвання договору оренди від 26 серпня 2005 року №ФТ-086/06 КТН позивач надав акт  від 14.07.2008 року  про

недопуск  представників позивача на об'єкт оренди,  службові записки від 26.11. 2007 року  за підписом керівника групи супроводження будівництва про відсутність електроенергії на об'єкті оренди.

    Оцінюючи подані позивачем  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

             Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

     Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

             Обов'язок доведення покладено законом на позивача.

             Додані позивачем акт та доповідні  не можуть бути визнані належними доказами, оскільки акт та доповідні  підписані посадовими особами позивача без залучення третіх незацікавлених осіб та  представників відповідача.

    Отже, враховуючи вимоги зазначеної норми, при зверненні до суду із позовом саме на позивача покладено обов'язок довести суду належними засобами доказування факт, що  відповідачем порушені умови договору в  частині надання позивачу безперешкодного цілодобового  доступу до об'єкту оренди за списком, який надається орендарем (позивачем) орендодавцю (відповідачу) та забезпечення  цілодобової подачі до об'єкту оренди електроенергії перемінною напругою 280/220 В, встановленою потужністю до 4,9 кВт за умов наявності постачання електроенергії від енергопостачальної компанії з такими характеристиками.

      Представником  відповідача в судовому засіданні надані листи позивача від 21.10.2008р. за №СТ-08-31064 з додатком, №СТ-08-23370 від 17.06.2008р. з додатком,  №СТ-08-22335 від 08.04.2008 р. з додатком,  №б\Н від 01.11.2007р. з додатком відповідно до яких позивач звертався до відповідача з  проханням надати постійний доступ  працівникам позивача  на об'єкт оренди на заїзд службового транспорту протягом  2007 - 2008р.р.

На вищезазначені листи відповідачем  були видані накази від 21.10.2008р. №21/10, №18/06 від 18.06.2008р., №9/04 від 09.04.2008р., 301/11 від 01.11.2007р. , №12 від 15.06.2006р. про  надання дозволу  на цілодобовий  прохід та допуск на територію відповідача співробітників позивача та цілодобовий заїзд транспорту позивача на територію відповідача.

        З огляду на наведене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

        Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

        З огляду на вищезазначене вбачається, що позивач безпідставно звернувся до суду, оскільки його права не порушені, а позовні вимоги слід визнати такими, що не підлягають задоволенню. За таких обставин в позові належить відмовити повністю.

        Судові витрати по справі покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

         Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України,  суд –

В И Р І Ш И В:

          В позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                                         Трофименко Т.Ю.