Постанова

від 11.06.2008 по справі 30/385

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/385

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства"Страхова компанія "Інкомстрах"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.03.2008 р.

у справі№ 30/385

господарського судум. Києва

за позовомДочірнього підприємства "Ейвон Косметікс Юкрейн"

доЗакритого акціонерного товариства"Страхова компанія "Інкомстрах"

простягнення 192 654,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:Цвєткова К.В., дов. № б/н від 16.04.2008 р.;

відповідача:Кур'ята І.В., дов. № 806 від 05.11.2007 р.;

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2007 р. Дочірнє підприємство "Ейвон Косметікс Юкрейн" (далі –Підприємство) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" (далі –Товариство) 145 950,00 грн. основного боргу та 46 704,00 грн. пені.

Позовні вимоги Підприємство обґрунтовувало тим, 28.03.2005 р. у нього настав страховий випадок, передбачений умовами договору добровільного страхування майнових інтересів, пов'язаних з володінням, розпорядженням та користуванням транспортними засобами № 0868/1-002/04 від 30.11.2004 р. (далі –Договір страхування від 30.11.2004 р.), укладеного з Товариством, проте останнє у повному обсязі передбачене вказаним договором страхове відшкодування не виплатило, що, виходячи з положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про страхування" є підставою для стягнення відповідної суми грошових коштів з урахуванням пені.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.12.2007 р. (суддя Ващенко Т.М.) позовні вимоги Підприємства задоволено. Рішення прийнято з мотивів, наведених Підприємством у позовній заяві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2008 р. (колегія суддів: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф., Барицька Т.Л.) рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2007 р. змінено: позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства 145,590,00 грн. задоволено, а в задоволенні позовних вимог Підприємства про стягнення з Товариства 46 704,00 грн. пені відмовлено.

Постанова у частині відмови у задоволенні позовних вимог Підприємства про стягнення з Товариства 46 704,00 грн. пені мотивована неможливістю встановити термін, з якого у Підприємства виникла підстава нараховувати Товариству пеню у зв'язку з невиконанням умов договору добровільного страхування № 0868/1-002/04 від 30.11.2004 р.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2008 р. і рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Підприємства. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує тим, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових актів було порушено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та не було враховано окремих умов договору добровільного страхування № 0868/1-002/04 від 30.11.2004 р.

Підприємство не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:

– між Товариством (страховик) та Підприємством (страхувальник) укладено Договір страхування від 30.11.2004 р.;

– згідно з п. 2.1 Договору страхування від 30.11.2004 р. страховик за цим договором здійснює страхування майнових інтересів страхувальника на випадок пошкодження або втрати транспортного засобу внаслідок таких страхових подій, як, зокрема, незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою –крадіжки або спроби крадіжки застрахованого транспортного засобу, угону, грабежу, розбою;

– 28.03.2005 р. з застрахованим транспортним засобом Підприємства стався страховий випадок, передбачений п. 2.1 Договору страхування від 30.11.2004 р., а саме –незаконне заволодіння автомобілем BMW, державний номерний знак 347 50 КА, двигун № 33379885;

– Підприємство виконало усі умови Договору страхування від 30.11.2004 р., надіславши Товариству передбачені вказаним договором документи;

– Товариство зобов'язання за Договором страхування від 30.11.2004 р. у повному обсязі не виконало, а саме –не сплатило Підприємству 70 % страхового відшкодування у розмірі 145 950, 00 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання.

Ст. ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першої ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог Підприємства про стягнення з Товариства 70 % страхового відшкодування у розмірі 145 950, 00 грн.

Доводи Товариства, викладені у касаційній скарзі, про те, що Підприємство не виконало окремих умов Договору страхування від 30.11.2004 р., а саме – не надало копії постанови слідчих органів про зупинення кримінальної справи у зв'язку з тим, що не встановлено осіб, які вчинили злочин чи не відомо їх місцезнаходження, спростовуються матеріалами справи: довідкою Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві № 47/1-7162 від 27.11.2006 р., постановою про зупинення досудового слідства, постановленою слідчим СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенантом міліції Р.А. Вітюком від 22.11.2006 р. та відсутністю доказів, які б свідчили, що Товариство не отримувало вказаних документів.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2008 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" залишити без задоволення, а постанову  Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2008 р. у справі № 30/385 господарського суду м. Києва –без змін.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

Суддя                                                                          В.І. Шаргало