Рішення

від 14.07.2011 по справі 9/403-6/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/403-6/184 14.07.11

За позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Виробничо-п обутовий комплекс «Зоряний»

До відповідача 1) Фонду державного майна У країни

2) За критого акціонерного товари ства «Укрпрофоздоровниця»

Третя особа на стороні позивача, Федера ція професійних спілок Украї ни

Треті особи на стороні відповідача-1: О СОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБ А_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, О СОБА_9

За участю Генеральної прокуратури України

Про виз нання добросовісним набувач ем

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасник ів процесу:

від позивача не з' явил ись.

від відповідача-1 ОСОБА_10- за д ов.

від відповідача-2 ОСОБА_11 - за дов.

від третьої особи на сторон і позивача не з' я вились

від третіх осіб на стороні в ідповідача-1 ОСОБА_12 - за дов.

від прокуратури Красножон О.М.-за посв.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмежено ю відповідальністю «Виробни чо- побутовий комплекс «Зор яний»звернулося до господар ського суду міста Києва з поз овною заявою до закритого ак ціонерного товариства «Укрп рофоздоровниця»(відповідач а-1), Фонду державного майна Ук раїни (відповідача-2) про визна ння добросовісним набувачем .

Позовні вимоги мотивовані наступним. 04.10.1993 р. між Київськи м відділенням акціонерного т овариства «Укрпрофоздоровн иця»та виробничо-побутовим к ооперативом «Зоряний»(право наступником якого є позивач) був укладений оплатний дого вір купівлі-продажу нерухомо го майна відділення санаторі ю ім. 1-го Травня, який рішенням господарського суду міста К иєва від 16.03.2010 р. у справі № 38/303-40/223-45/1 3 визнано недійсним за позово м заступника Генерального пр окурора України. Також зазна ченим рішенням зобов' язано ТОВ «ВПК «Зоряний»повернути будівлі та відділення санат орію ім. 1-го Травня ЗАТ «Укрпр офоздоровниця». До моменту о голошення зазначеного рішен ня позивачу не було відомо пр о відсутність у АТ «Укрпрофо здоровниця»права на продаж с пірного нерухомого майна. З о гляду на це позивач заявляє, щ о спірне майно було набуте ни м як добросовісним набувачем . На підставі викладеного поз ивач просить застосувати для вирішення спору положення с т.ст. 330 та 338 ЦК України та визнат и позивача добросовісним наб увачем нерухомого майна відд ілення санаторію АДРЕСА_1 .

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 07.09.2010 р. поруш ено провадження у справі № 9/403.

05.10.2010 р. позивач змінив предме т позову, подавши відповідну заяву, відповідно до якої про сить: 1) визнати його добросові сним набувачем нерухомого ма йна відділення санаторію А ДРЕСА_1; 2) визнати за ним прав о власності на нерухоме майн о відділення санаторію АДР ЕСА_1.

Рішенням суду від 08.12.2010 р. у спр аві № 9/403, залишеним без змін по становою Київського апеляці йного господарського суду ві д 09.03.2011 р., у позові відмовлено по вністю.

Постановою Вищого господа рського суду України від 18.05.2011 р . постанову Київського апеля ційного господарського суду від 09.03.2011 р. та рішення господар ського суду міста Києва від 08. 12.2010 р. у справі № 9/403 скасовано, а с праву передано на новий розг ляд до господарського суду м іста Києва.

Скасовуючи рішення та пост анову колегія суддів зазначи ла, що судами попередніх інст анцій не були дослідженні об ставини щодо права власності на це майно та щодо правоуста новлюючих документів на таке майно, які, відповідно до зако нодавства, підтверджують це право власності та визначают ь певного власника щодо певн ого майна (в даному випадку - нерухомого майна).

Ухвалою суду від 01.06.2011 р. прийн ято справу № 9/403 до провадження , присвоєно справі №9/403-6/184 та при значено розгляд останньої на 30.06.2011 р.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явила сь, про причини неявки суд не п овідомила.

До суду надійшло клопотанн я про залучення до участі у сп раві як третіх осіб на сторон і відповідача, які не заявляю ть самостійних вимог на пред мет спору, ОСОБА_1, ОСОБА _2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОС ОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА _14.

Клопотання мотивоване тим , що вказані особи проживають у спірному приміщенні.

Клопотання від даних осіб п ідписано представником ОС ОБА_12.

На підтвердження своїх пов новажень ОСОБА_12 надала н отаріально посвідчені довір еності від ОСОБА_1, ОСОБ А_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, О СОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, та дов іреність від ОСОБА_14 вчин ену у простій письмові формі .

Відповідно до ч. 5 ст. 28 ГПК Укр аїни громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через пред ставників, повноваження яких підтверджуються нотаріальн о посвідченою довіреністю.

За таких обставин, оскільки довіреність від ОСОБА_14 н а представництво її інтересі в у суді не є нотаріально посв ідченою, відсутні правові пі дстави вважати ОСОБА_12 по вноважним представником О СОБА_14.

В зв' язку цим, клопотання с удом задоволено в частині за лучення до участі у справі як третіх осіб на стороні відпо відача, які не заявляють само стійних вимог на предмет спо ру, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОС ОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА _8, ОСОБА_9.

Також ряд клопотань було по дано позивачем. Зокрема, пози вач просив призначити у спра ві судово-правову експертизу , виключити ОСОБА_1, ОСОБ А_2 та ОСОБА_3 та інших фі зичних осіб з числа третіх ос іб, витребувати у Федерації п рофспілок України відомості про те, який статус мало спірн е нерухоме майно на момент пр одажу 04.10.1993 р.

Клопотання про призначенн я експертизи судом відхилено , оскільки вирішення правови х питань законом віднесено д о компетенції суду. З підстав необґрунтованості відхилен о клопотання про виключення третіх осіб (чинне процесуал ьне законодавство не передба чає даної процесуальної дії) , та клопотання про витребува ння у Федерації профспілок У країни відомостей (не вказан о обставин, які може підтверд ити цей доказ).

Представники позивача та т ретьої особи на стороні пози вача на виклик суду не з' яви лися, про день та час проведен ня судового засідання були п овідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважа є за можливе розглянути спра ву за наявними матеріалами н а підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані доку менти і матеріали, заслухавш и пояснення представників уч асників процесу, всебічно та повно з' ясувавши обставини , на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об' є ктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення дл я розгляду справи і вирішенн я спору по суті, суд встановив :

04.10.1993 між Київським відділ енням акціонерного товарист ва (АТ) «Укрпрофоздоровниця» (правонаступник - закрите акц іонерне товариство (ЗАТ) «Укр профоздоровниця») (продавцем ) та виробничо-побутовим кооп еративом «Зоряний»(правонас тупник - товариство з обмежен ою відповідальністю «Виробн ичо-побутовий комплекс «Зоря ний») (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу сан аторію ім. 1-го Травня (далі - Д оговір).

Відповідно до п. 1 Договору п родавець продає основні неру хомі засоби, будівлі, споруди , інженерні мережі відділенн я санаторію ім. 1-го Травня, з зе мельною ділянкою, площею 2,7 га , розташовані по вул. 9 лінія в П уща-Водиці м. Києва (далі - май но), а покупець купує за догові рною ціною в сумі 30 млн. крб.

Згідно з п. 5 Договору право в ласності на нерухомі основні фонди переходять від продав ця до покупця після надходже ння всієї суми - 100,0 млн. карбов анців Київському відділенню АТ «Укрпрофздоровниця». Спл ата покупцем 100,00 млн. карбованц ів за Договором підтверджуєт ься доказами наданими в мате ріали справи.

19.11.1993 р. сторонами було підпис ано акт приймання передачі о сновних нерухомих фондів від ділення санаторію ім. 1 Травня .

11.03.1999 р. Київським міським бюр о технічної інвентаризації н а підставі рішення арбітражн ого суду міста Києва № 18/133 від 26. 05.1998 р. за № 508-з здійснило державн у реєстрацію права власності виробничо-побутового коопер ативу «Зоряний»на домоволод іння АДРЕСА_1 в частині.

16.03.2010 р. рішенням господарськ ого суду міста Києва по справ і № 38/303-40/223-45/13, залишеним без змін п остановою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 01.06.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2010 р. (далі - Рішення), визна но недійсним договір купівлі -продажу санаторію ім. 1-го Тра вня від 04.10.1993 р, укладений між Ки ївським відділенням АТ «Укрп рофздоровниця»та виробничо -побутовим кооперативом «Зор яний», зобов' язано товарист во з обмеженою відповідальні стю «Виробничо-побутовий ком плекс «Зоряний»повернути за критому акціонерному товари ству лікувально-оздоровчих з акладів профспілок України « Укрпрофздоровниця»все одер жане за договором купівлі - продажу відділення санаторі ю ім. 1-го Травня від 04.10.1993 р., зобов ' язано закрите акціонерне т овариство лікувально-оздоро вчих закладів профспілок Укр аїни «Укрпрофздоровниця»по вернути товариству з обмежен ою відповідальністю «Виробн ичо-побутовий комплекс «Зоря ний»все одержане за договоро м купівлі - продажу відділен ня санаторію ім. 1-го Травня ві д 04.10.1993 р..

Відповідно до ст. 35 ГПК Украї ни факти, встановлені рішенн ям господарського суду під ч ас розгляду однієї справи, не доводяться знову при виріше нні інших спорів, в яких берут ь участь ті самі сторони.

Рішенням встановлено, що ма йно передане до статутного ф онду закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоров ниця»(в тому числі спірне май но) є державною власністю. Про давець за Договором не ставш и власником майна не мав прав а без згоди Фонду державного майна України продавати Май но відділення санаторію ім. 1-г оТравня покупцю за Договором .

Звертаючись з вимогою про з ахист порушеного права позив ач посилається на свою необі знаність щодо відсутності у продавця за Договором права власності на відчужене майно , внаслідок чого він є добросо вісним набувачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивіль ного кодексу України право в ласності набувається на підс тавах, що не заборонені закон ом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 330 Цивільного ко дексу України якщо майно ві дчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний на бувач набуває право власно сті на нього, якщо відповідн о до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребу ване у нього.

Відповідно до ст. 388 Цивільно го кодексу України якщо майн о за відплатним договором пр идбане в особи, яка не мала пр ава його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знат и (добросовісний набувач), в ласник має право витребувати це майно від набувача лише у р азі, якщо майно: 1) було загубле не власником або особою, які й він передав майно у володі ння; 2) було викрадене у власн ика або особи, якій він перед ав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або осо би, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі ін шим шляхом.

Проте, в силу ст. 216 Цивільног о кодексу України недійсний правочин не створює юридичн их наслідків, крім тих, що пов 'язані з його недійсністю. У ра зі недійсності правочину к ожна із сторін зобов'язана п овернути другій стороні у н атурі все, що вона одержала на виконання цього правоч ину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, вико наній роботі, наданій послуз і, - відшкодувати вартість тог о, що одержано, за цінами, які і снують на момент відшкодуван ня.

Застосування зазначених п равових наслідків засвідчує факт повернення сторін у пер вісний стан - застосування пр инципу двосторонньої рести туції.

Реституція - загальний насл ідок недійсності правочину, який настає незалежно від на явності вини сторін правочин у в тому, що правочин є недійсн им.

Виходячи із наведених норм права, суд дійшов висновку, що якщо визнано недійсним дого вір купівлі-продажу, покупец ь має повернути продавцю при дбаний товар, а продавець йом у - гроші.

Тобто застосування наслід ків недійсності правочину у вигляді реституції не залежи ть від добросовісності сторі н правочину. Майно повертаєт ься стороні, яка його передал а за недійсним правочином, ли ше тому, що правочин визнано н едійсним, а не з підстав добро совісності чи не добросовісн ості сторони, яка набула майн о за таким правочином.

Покладаючи на сторону визн аного недійсним правочину об ов'язок повернути одержане м айно з підстав недійсності ц ього правочину, законодавець виходив із того, що така сторо на не має жодного права на ньо го.

Коли недійсним визнається правочин, укладений особою, я ка не мала права відчужувати майно, по-перше, недійсний пра вочин з моменту його укладен ня не породжує жодних правов их наслідків, а отже, й титулу власника в добросовісного на бувача; по-друге, не призводит ь до ущемлення законних інте ресів останнього, оскільки д востороння реституція повер тає його в первісний стан, яки й існував до укладення недій сного правочину.

Відповідно до ст. 16 Цивільно го кодексу України кожна осо ба має право звернутися до су ду за захистом свого особист ого немайнового або майновог о права та інтересу.

Законодавством не передба чено такого способу захисту цивільного права як визнання добросовісним набувачем. Да на обставина підлягає встано вленню при розгляді спору пр о право цивільне, однак не мож е носити характеру самостійн ої вимоги.

В силу ст. 316 Цивільного кодек су України оскільки Договір визнано недійсним судом, наб уття позивачем права власнос ті на спірне майно є неправом ірним.

Враховуючи недійсність До говору, він не породжує ніяки х правових наслідків для поз ивача, в тому числі і добросов існого набуття права власнос ті на майно.

Судом не приймаються довод и щодо підтвердження права в ласності позивача на майно р ішенням арбітражного суду мі ста Києва від 26.05.1998 р. № 18/183, оскіль ки в його основу покладено по силання на договір купівлі-п родажу, який в подальшому бул о визнано недійсним та засто совані наслідки недійсност і правочину.

З огляду на викладене, позов ні вимоги позивача не підляг ають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати покладають ся на позивача.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 25.07 .2011 р.