Ухвала

від 15.04.2011 по справі 11-343/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-343/11 Голов уючий у 1 інстанції: Цюмрак М.Д .

Категорія - ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 К К України Доповідач: Галин В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2011 року коле гія суддів Судової палати у к римінальних справах апеляці йного суду Львівської област і в складі:

Головуюч ого судді: Галина В.П.

суддів: Га врилов В.М., Галапаца І.І.

з участ ю прокурора: Гудз О.С.

представн ика цивільного позивача: ОС ОБА_1

засудже ного: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львов і кримінальну справу за апел яційними скаргами прокурора , який брав участь у розгляді с прави судом першої інстанції - Гудз О.С. та цивільного позивача - Державної іннова ційної фінансово-кредитної у станови в особі Львівського регіонального відділення на вирок Жидачівського районно го суду Львівської області в ід 13 грудня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦ ІЯ_1, уродженця с.Новий Яри чів Кам'янка-Бузького району Львівської області, мешкан ця АДРЕСА_1, українця, гр-на України, позапартійного, з вищою освітою, одруженого, військовозобов'язаного, не п рацюючого, раніше не судимог о,

засуджено за :

- ч. 2 ст. 222 КК України н а 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обійма ти керівні посади та посади, п ов'язані з розпорядженням то варно-матеріальними цінност ями на 2 (два) роки;

- ч. 2 ст. 366 КК України на 3 (т ри) роки позбавлення волі з по збавленням права обіймати ке рівні посади та посади, пов'яз ані з розпорядженням товарно -матеріальними цінностями на 2 (два) роки;

На підставі ст.ст. 49, 74 КК Ук раїни звільнено від відбуван ня покарання.

За ч. 5 ст. 191 КК України виправд ано.

Цивільний позов Українськ ої державної інноваційної ко мпанії залишено без розгляду .

Запобіжний за хід залишено попередньо обра ний - підписку про невиїзд.

Вирішено питан ня з речовими доказами та суд овими витратами.

За вироком суду підс удний ОСОБА_2, працюючи ди ректором ТзОВ "Кнісельчанка" , яке знаходиться в с. Кнісело Жидачівського району Львівс ької області, 22 серпня 2003 року о тримав кредит в АТ "Кредит Б анк (Україна)" в розмірі 200 000 гр н., подавши для цього банку вип иску № 5 з протоколу зборів уча сників ТзОВ "Кнісельчанка" ві д 01.11.2002 року, завірену його особ истим підписом, тобто докуме нт, що містить завідомо непра вдиву інформацію, оскільки п ідпис в даному документі у гр афі "Голова зборів ОСОБА_5 " виконаний не ОСОБА_5, а інш ою особою і в графі "Секретар з борів ОСОБА_6" підпис вико наний не ОСОБА_6, а іншою ос обою.

Крім того, підсудний ОСОБ А_2, працюючи директором ТзО В "Кнісельчанка", яке знаходит ься у с. Кнісело Жидачівськог о району Львівської області, 02 березня 2004 року отримав кред ит у ВАТ "Електрон БАНК" в розм ірі 300 000 грн., повторно подавши д ля цього банку протокол збор ів учасників ТзОВ "Кнісельча нка" від 19.12.2003 року, який містить завідомо неправдиву інформа цію про надання йому згоди уч асників зборів ТзОВ "Кнісель чанка" на передачу нерухомог о та рухомого майна у заставу банку. Отриманий кредит в сум і 299 912 грн. 72 коп. у банк своєчасно повернуто не було.

Крім того, підсудний ОСОБ А_2 26.05.2004 року, як директор ТзОВ "Кнісельчанка" отримав креди т в розмірі 70 000 грн. у ВАТ КБ "Над ра", повторно подавши даному б анку документ, що містить зав ідомо неправдиву інформацію , а саме - виписку зборів учас ників ТзОВ "Кнісельчанка" в за ставу банку. Отриманий креди т в сумі 32 451 грн. 13 коп. у банк своє часно повернуто не було.

Крім того, підсудний ОСО БА_2, будучи службовою особо ю - директором ТзОВ "Кнісель чанка", власноручно завірив в иписку № 5 протоколу зборів уч асників ТзОВ "Кнісельчанка" в ід 01.11.2002 року та виписку з прото колу зборів учасників ТзОВ "К нісельчанка" від 19.12.2003 року, дос товірно знаючи про те, що на зб орах учасників ТзОВ "Кнісель чанка" від 01.11.2002 року та 19.12.2003 року питання про надання йому, як д иректору згоди на передачу м айна підприємства у заставу банку з метою отримання кред итів не вирішувалось, підроб ивши вказані документи.

В подальшому виписку № 5 з пр отоколу Зборів Учасників ТзО В "Кнісельчанка" від 01 листопа да 2002 року підсудний ОСОБА_2 22 серпня 2003 року пред'явив пред ставникам АТ "Кредит Банк (Україна)" разом з завідомо пі дробленим сертифікатом відп овідності № UA 1.076.Х004553-00 на бланку с ерії ВА № 091784 на мінеральну вод у "Кнісельчанка" з метою уклад ення кредитної угоди та Держ авному нотаріусу Ходорівськ ої державної нотаріальної ко нтори ОСОБА_7 для посвідче ння договору застави. Завідо мо підроблений протокол Збор ів Учасників ТзОВ "Кнісельча нка" від 19.12.2003 року підсудний О СОБА_2 пред'явив 02.03.2004 року пре дставникам ВАТ "Електрон Бан к" з метою укладення кредитно го договору та Державному но таріусу Ходорівської держав ної нотаріальної контори О СОБА_7 для посвідчення дого вору іпотеки та завідомо під роблений витяг протоколу Збо рів Учасників ТзОВ "Кнісельч анка", проведених у м.Львові ві д 19.12.2003 року підсудний пред'явив 26.05.2004 року представникам ВАТ КБ "Надра" з метою укладення кред итної угоди та приватному но таріусу ОСОБА_8 з метою по свідчення договору застави. Отримані на підставі підробл ених документів кредити в за гальній сумі 332 363, 5 грн. у ВАТ "Еле ктрон Банк" та ВАТ КБ "Надра" св оєчасно повернуті не були, що спричинило тяжкі наслідки.

На даний вирок прокурор у справі подала апеляційну с каргу, в якій просить такий с касувати, а справу направити на новий судовий розгляд в т ой же суд в іншому складі суду . Свою вимогу мотивує тим, що в ирок винесений з порушеннями кримінального та кримінальн о-процесуального законодавс тва.

Зазначає, що фа ктично ОСОБА_2, будучи доп итаний як обвинувачений, над ав зізнавальні покази, хоча з аперечив свою вину у вчинено му. Проте, з метою уникнення кр имінальної відповідальност і, у суді він почав давати зовс ім інші покази, які є неправди вими, ним ніяким чином не підт верджені.

Вказує також, що не відповідає дійсності тве рдження суду про непроведенн я слідчим у справі досліджен ня і перевірки версії ОСОБА _2 про передачу ним отримано го товариством "Джерела Льві вщини" у лізинг в "Української державної інноваційної комп анії" обладнання на зберіган ня у ВАТ "Львівський мотозаво д", бо згідно протоколу огляду від 19.08.05 та фототаблиці до ньог о (а.с. 103-106 т.9) вбачається, що стар шими слідчими УСБ України у Л ьвівській області в присутно сті понятих та за участю ОС ОБА_2 в одному з виробничих п риміщень на території "Львів ського Мотозаводу" дійсно бу ло виявлено станину друкарсь кої машини у розібраному ста ні, станцію зшивки дротом БШП -5 № 4346 у розібраному неробочому стані, при цьому ОСОБА_2 за явив, що це саме те обладнання , яке у 1998 році за договором ліз ингу отримало ТзОВ "Джерела Л ьвівщини" в "Українській держ авній інноваційній компанії ". Проте, такі покази ОСОБА_2 органом досудового слідств а перевірено шляхом проведен ня огляду цього ж наявного на території "Львівського Мото заводу" обладнання 29.08.05 з участ ю свідка ОСОБА_9 (протокол огляду від 29.08.05, Т.9, а.с. 132-137), який сп ростував свідчення ОСОБА_2 , як зацікавленої особи, про відповідність цього обладна ння поліграфічному обладнан ню отриманому у лізинг товар иством "Джерела Львівщини".

Окрім цього заз начає, що суд не надав належно ї оцінки доказам обвинувачен ня, не спростував їх та не обґр унтував, а саме: поясненням ОСОБА_2 від 07.09.04 (Т.1, а.с. 88) та його показам як обвинуваченого (Т .5, а.с. 25-27, 48-50, 54-60); показам свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1 1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОС ОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18

А тому вважає, що висно вки суду першої інстанції не відповідають фактичним обст авинам справи, в порушення ст .ст. 367, 369 КПК України та базуютьс я лише на показах ОСОБА_2, н аданих ним в суді, та якими він змінив і фактично заперечив свої покази, надані на досудо вому слідстві. Також зазнача є, що судом не взято до уваги, н е надано оцінку та не обґрунт овано відкинуто докази обвин увачення, які могли істотно в плинути на висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчи ненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Також прокурор вказу є на те, що призначаючи покара ння за сукупністю, суд повине н був, відповідно до ст. 70 КК Укр аїни, призначити спочатку ос таточне покарання, а вже післ я цього на підставі ст.ст. 49, 74 КК України звільняти від нього .

На вирок Жидачівського су ду апеляційну скаргу подав і цивільний позивач: Державна інноваційна фінансово-креди тна установа в особі Львівсь кого регіонального відділен ня, в якій просить скасувати д аний вирок в частині залишен ня без розгляду цивільного п озову Державної інноваційно ї фінансово-кредитної устано ви та постановити новий виро к, в якому цивільний позов зад оволити повністю. Вважає вир ок суду першої інстанції нео бґрунтованим та незаконним. Зазначає, що діями підсудног о, Державній інноваційній фі нансово-кредитній установі б уло заподіяно матеріальну шк оду на загальну суму 83 500 грн.

Також зазначає, що районним судом не було досліджено под ані цивільним позивачем дока зи, які свідчили, що майно Держ авної інноваційної фінансов о-кредитної установи було не законно привласнено та перед ано ОСОБА_2 до НВФ "Українс ькі технології".

Крім цього, посилається на н евідповідність висновків су ду, викладених у вироку, факти чним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, п рокурора та представника цив ільного позивача, які підтри мали подану ними апеляції, за судженого, який заперечив ап еляції, розглянувши матеріал и справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апе ляції підлягають до задоволе ння із наступних підстав.

Суд, розглядаючи криміналь ну справу, виходячи зі змісту ст.22 КПК України, зобов»язани й вжити всіх передбачених за коном заходів для всебічного , повного і об»єктивного досл ідження обставин справи.

Відповідно до ст.367 КПК Украї ни підставою для скасування вироку суду є невідповідніст ь висновків суду фактичним о бставинам справи та істотне порушення кримінально-проце суального закону.

Крім цього, згідно ст.399 КПК У країни вказівки суду, який ро зглянув справу в касаційному порядку, є обов" язковими для суду першої інстанції при по вторному розгляді справи.

Проте, суд першої інстанції , постановляючи вирок, допуст ився порушень матеріального і процесуального права та не виконав вимоги суду касацій ної інстанції.

Зокрема, колегія суддів Суд ової палати у кримінальних с правах Верховного суду Украї ни ухвалою від 12.06.2008 року, скасо вуючи у даній справі вирок Жи дачівського районного суду Л ьвівській області від 16.07.2007 рок у, вказав на невиконання судо м першої інстанції вимог ст.334 КПК України, згідно якої моти вувальна частина виправдува льного вироку повинна містит и формулювання обвинуваченн я, яке пред"явлене підсудному і визнане судом недоведеним , а також підстави для виправд ання підсудного з зазначення м мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

При новому розгляді даної с прави суд першої інстанції н е виконав вимогу суду касаці йної інстанції та допустив п орушення ст334 КПК Ураїни.

Оправдовуючи ОСОБА_2 за ст.191 ч.5 КК України, суд у вироку не навів в повному об"ємі пред "явлене йому на досудовому сл ідстві обвинувачення.

Крім цьго, суд не проаналізу вав наведені слідством доказ и та не дав їм правової оцінки , а обмежився вказівкою на нед оліки досудового слідства, щ о не може бути підставою для о правдального вироку.

Так, суд у вироку на підтвер дження свого висновку про ві дсутність доказів для притяг нення ОСОБА_2 до криміналь ної відповідальності за ст.191 ч.5 КК України посилається на т е, що досудовим слідством не п еревірена версія ОСОБА_2 п ро те, що обладнання не продав ав і грошей за обладнання не п ривласнював, а передав облад нання на ВАТ "Львівський Мото завод" для збереження, оскіль ки власники відмовились його забрати. Далі суд вдається в п олеміку стосовно поліграфіч ного обладнання, а не оцінку д оказів стосовно цього.

Фактично суд першої інстан ції не виконав вимоги ст.22 КПК України.

Крім того, слід погодитися і з доводами апеляції прокурор а, що суд допусти грубе поруше ння вимог матеріального прав а, а саме не застосував ст.70 КК У країни.

За таких обставинах колегі я суддів вважає, що апеляції п рокурора у справі та цивільн ого позивача слід задоволити , вирок суду скасувати, а справ у направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст.365, 366, 367, 368, 370 КП К України, колегія суддів

У ХВАЛИЛА:

апеляційні скарги проку рора який брав участь у розгл яді справи судом першої інст анції Гудз О.С. та цивіль ного позивача - Державної ін новаційної фінансово-кредит ної установи в особі Львівсь кого регіонального відділен ня задоволити.

Вирок вирок Жидачівськ ого районного суду Львівсько ї області від 13 грудня 2010 року відносно ОСОБА_2 скасуват и, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

СУДДІ:

Галапац І.І. Галин В.П. Гаврилов В.М.