Постанова

від 06.10.2011 по справі 12/69-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

                                     

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року                                                           Справа № 12/69-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Гудак А.В.

судді                                                   Олексюк Г.Є. ,

 судді                                                   Сініцина Л.М.   

при секретарі: Михайлюк К.В.

за участю представників сторін: < Текст >

позивача: ОСОБА_1, довіреність в справі    

відповідача:  ОСОБА_2, довіреність  в справі     

третьої особи: ОСОБА_3, довіреність в справі     

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача по первісному позову (позивач по зустрічному позову) Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Українські Соки"

на рішення господарського суду  Вінницької області від 29.06.11 р.

у справі № 12/69-10   (суддя  Нешик О.С. )

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сведбанк - Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Українські Соки"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут"

про звернення стягнення на предмет застави

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Українські соки"

до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"

про визнання припиненим господарського зобов'язання, встановленого договором

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.06.2011р. у справі №12/69-10 задоволено первісний позов Приватного акціонерного товариства "Сведбанк - Інвест" до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Українські Соки" про звернення стягнення на предмет застави. У зустрічному позові відмовлено.

Звернуто стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна №435/ЗМ-1 від 18.01.2006 року, а саме обладнання із виробництва плодово-ягідних концентрованих соків у кількості 25 одиниць, зокрема:

1) сортувальний роликовий транспортер (інв.№15, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - для інспекції сировини в процесі подачі на переробку, балансова вартість - 17240 грн., місцезнаходження - Вінницька обл., м.Калинівка, вул.Фрунзе, 45);

2) гребневідділююча установка (інв.№16, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - відділення ягід від гребнів, комплектація - укомплектована гребневідділювачем, продуктоприймачем, балансова вартість - 14620 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре).

Ділянка №1, складові частини відділу пересування:

3) дробарка (інв.№17, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - для подрібнення сировини перед пересуванням, балансова вартість - 13460 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

4) пульпозбірник (інв.№18, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, балансова вартість - 6810 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

5) пульпозбірник (інв.№19, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, комплектація - укомплектований пультом дистанційного керування, гвинтовим насосом та технологічним майданчиком, балансова вартість - 6810 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

6) трубчастий підігрівач (інв.№20, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - забезпечує нагрів мезги перед пересуванням (виготовалено із нержавіючої сталі), балансова вартість - 14590 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

7) фільтр-прес - прес Бухер універсальний МР-100 (інв.№21, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, комплектація - укомплектований пультом дистанційного керування, транспортером видалення відходів та технологічним майданчиком, балансова вартість - 61890 грн.,  місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

8) ємкість для соку (інв.№24, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, балансова вартість - 17390 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

9) ємкість ферментаційна V=5 куб. м (ягідного соку) (інв.№26, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - для збору напівконцентрату та ферментації продукту, комплектація - укомплектовані дозатором петинази та технологічним майданчиком,  балансова вартість - 29160 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

10) ємкість ферментаційна V=5 куб. м (ягідного соку) (інв.№27, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - для збору напівконцентрату та ферментації продукту, комплектація - укомплектовані дозатором петинази та технологічним майданчиком,  балансова вартість - 29160 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

11) виробник - Італія, призначення - для збору напівконцентрату та ферментації продукту, комплектація - укомплектовані дозатором петинази та технологічним майданчиком,  балансова вартість - 29160 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

12) ємкість ферментаційна V=5 куб. м (інв.№28, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - для збору напівконцентрату та ферментації продукту, комплектація - укомплектовані дозатором петинази та технологічним майданчиком, балансова вартість - 29160 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

13) система дозування ензимів (інв.№29, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - для дозування ферментів, балансова вартість - 10290 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

14) вузол приготування та дозування ензимів (желатину) (інв.№30, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - для дозування ферментів, балансова вартість - 14580 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

15) вузол приготування та дозування ензимів (бетоніту) (інв.№31, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - для дозування ферментів, балансова вартість - 14580 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

16) роторний фільтр (інв.№32, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - для очищення осаду, балансова вартість - 7590 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

17) збірник освітленого соку (інв.№8, рік випуску - 1994, балансова вартість - 7295 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

18) збірник освітленого соку (інв.№8, рік випуску - 1994, балансова вартість - 7295 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

19) збірник нефільтрованого соку (інв.№4, рік випуску - 1994, балансова вартість - 116640 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

20) тарілчано-пластиковий фільтр (інв.№33, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - для фільтрування соку перед ВВУ, балансова вартість - 19860 грн.,  місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре).

Ділянка №4, ВВУ:

21) та 21а) станція випарна ALTECH установка аромаулавлююча (інв.№34, рік випуску - 1992, країна виробник - Італія, призначення - для упарюання соку яблучного та ягід, комплектація - укомплектована центральним розподільчим щитом електроспоживання та пересуваним майданчиком обслуговування, балансова вартість - 153893,33 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре);

22) та 23) ємкість для суспензії кізельгуру (інвентарний номер - 8) та збірник осадків соку (інвентарний номер - 36) балансовою вартістю 7590 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре.

Лінія асептичної обробки продукту:

24) асептична установка Модель ELPO-ASI-25/2 3 тон пюре/год (інвентарний номер - 39, рік випуску - 1994, країна виробник - Італія, призначення - для пастеризації пюре та упаковки в тару різних розмірів, балансовою вартістю 137070 грн., місцезнаходження - цех виробництва концентратів та пюре).

За рахунок звернення стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна №435/ЗМ-1 від 18.01.2006 року стягнуто на користь публічного акціонерного товариства "Сведбанк" заборгованість за кредитним договором №435 від 17.01.2006 року у розмірі 3930000,00 доларів США.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Українські соки" на користь публічного акціонерного товариства "Сведбанк" 2529,97 доларів США та 185,60  грн. витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.   

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 1046, 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З урахуванням викладених положень Закону суд дійшов висновку, що станом на час звернення з даним позовом до суду та розгляду справи в суді відкрите акціонерне товариство "Вінніфрут" не виконало зобов'язання згідно кредитного договору №435 від 17.01.2006 року та додаткових угод до нього щодо погашення основної заборгованості в повному обсязі. Таким чином борг останнього перед публічним акціонерним товариством "Сведбанк" зі сплати основного боргу згідно кредитного договору №435 від 17.01.2006 року становить 3930000,00 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Українські соки»(заставодавець) укладений договір застави рухомого майна №435/ЗМ-1 від 18.01.2006 року.

Статтею 572 ЦК України розкритий зміст - поняття застави: "В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)".

З урахуванням викладеного місцевий суд дійшов до висновку, що невиконання відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" обов'язку щодо повернення в повному обсязі кредиту в розмірі 3930000,00 доларів США в строк до 16.01.2011 року дає право приватному акціонерному товариству "Сведбанк" звернути стягнення на предмет застави.

Крім цього, місцевий суд з урахуванням положення частини 2 статті 35 ГПК України, при винесенні рішення по даній справі взяв до уваги висновки, зроблені судом під час ухвалення рішення у справі №7/175-09.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач (за первісним позовом) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що висновки, зроблені судом першої інстанції не відповідають обставинам справи.

На думку скаржника, необхідною передумовою для появи у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави є факт порушення (невиконання) зобов'язання забезпеченого заставою. Договором застави забезпечено лише зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту у строки, встановлені Графіком встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, затвердженим 19.09.2006р. додатковим договором №3 до кредитного договору №435 від 17.01.2006р. вказані зобов'язання ВАТ "Вінніфрут" порушені не були та і не могли бути порушеними, бо їх дія припинилась із укладенням нового зобов'язання.

Всі зобов'язання, які брало на себе згідно додаткових угод ВАТ "Вінніфрут" після укладення Додаткового договору №3 від 19.09.2006р. не забезпечувались заставою ТОВ "Завод "Українські соки".

Таким чином, як зазначає скаржник, зміна умов Кредитного договору призвела до зміни самого зобов'язання, а саме змінився характер обов'язків учасників правовідносин, а також порядок виконання зобов'язань. З наведеного випливає висновок про те, що зобов'язання ВАТ "Вінніфрут" щодо повернення 4 410 000 грн. із сплатою 14,5 відсотків річних змінились на зобов'язання із сплати 4 870 000 грн. із сплатою різних відсотків в різні періоди, що підтверджено укладеними в подальшому Додатковими договорами до кредитного договору №435 від 17.01.06р.

У письмовому відзиві від 21.09.2011р. на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи.

Представник позивача та третьої особи в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що  рішення суду  першої інстанції від 29.06.2011р. є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 29.06.2011 року у справі №12/69-10 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2006 року між закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК", правонаступником якого є закрите акціонерне товариство "Сведбанк Інвест", правонаступником якого, в свою чергу, є приватне акціонерне товариство "Сведбанк" (банк) та відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" (позичальник) укладено кредитний договір №435 (а.с.6-9, т.1), ), відповідно до якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у доларах США (далі - валюта кредиту) на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до договору - а.с.9а, т.1), сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені договором.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією: 2 600 000,00 дол. США, що зменшується згідно з додатком №1 до договору.

Згідно п. 1.3. договору, строк дії кредитної лінії: з 17.01.2006 року по 16.01.2011 року.

Процентна ставка за користування коштами кредиту: 14,5 відсотків річних (п.1.4. договору).

Кредит надається за письмовими зверненнями позичальника в межах строку дії кредитної лінії одною або кількома частинами (траншами) після укладання (відповідно до розділу 5 договору) договорів у забезпечення виконання зобов'язань за договором (п.2.2. договору).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів траншу кредиту позичальнику з рахунку для обліку наданого кредиту, відкритого за договором, до повного погашення заборгованості за траншем (траншами) кредиту на суму залишку непогашеної заборгованості за траншем (траншами) кредиту (3.1. договору).

Кошти кредиту, одержані позичальником за договором, повертаються ним у валюті кредиту на рахунок обліку наданого кредиту (підпункт 2.1.1. договору) з додержанням строків, визначених у графіку встановлення зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до договору). Позичальник може у будь-який термін протягом строку дії кредитної лінії повертати кошти кредиту до настання термінів погашення (зменшення заборгованості), передбачених додатком №1, за умови додержання пункту 9.1. договору в частині повідомлення банку. Відсутність заборгованості за кредитом у будь-який період часу протягом строку дії кредитної лінії є ознакою припинення дії договору. Якщо строк повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день. то строком повернення кредиту вважається наступний робочий (банківський) день (п.4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору встановлено, що позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом на рахунок банку у валюті кредиту у такі строки: не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 05 числа місяця. Якщо день сплати процентів припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то строком сплати процентів вважається наступний робочий (банківський) день.

Позичальник здійснює платежі за договором у такій черговості (крім випадків, коли інша черговість доведена банком до позичальника у письмовій формі): прострочені зобов'язання за процентами; строкові платежі за процентами; прострочені зобов'язання за кредитом; строкові платежі за кредитом; пеня; інші платежі за договором (п.4.3. договору).

Відповідно до п.6.2. договору, у разі порушення строків погашення кредиту позичальник на вимогу банку сплачує банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню, яка сплачується у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів

У разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісій позичальник на вимогу банку сплачує банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню, яка сплачується у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу (п.6.3. договору).

За приписами п.8.1. договору, банк вправі призупинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового повернення кредиту, наданого в межах кредитної лінії, разом зі сплатою процентів і передбачених договором неустойок, а також відшкодування збитків, завданих банку в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов договору, а позичальник зобов'язаний повернути банку одержану суму кредиту, сплатити проценти та неустойки, а також відшкодувати завдані банку збитки у наступних випадках: якщо позичальник порушує строки сплати процентів та погашення кредиту, встановлені п.4.1 та п.4.2 договору (п.п.8.1.1. договору).

Вимога про дострокове повернення кредиту згідно з п.8.1. договору направляється позичальнику у письмовій формі та підлягає виконанню у повному обсязі протягом десяти календарних днів з дати її одержання або у інші строки, визначені банком у листі - вимозі (п.8.2. договору).

Пунктом 9.12. встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання, діє протягом строку дії кредитної лінії і до повного виконання грошових зобов'язань за договором, крім випадків дострокового припинення його дії за згодою сторін в письмовій формі чи відповідно до закону. У будь-якому разі щодо непогашеної позичальником заборгованості договір діє (в тому числі в частині застосування процентів та пені) до повного погашення заборгованості.

В додатку №1 до договору сторони погодили графік встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості за кредитною лінією (а.с.9).

Додатком №2 до договору  визначені тарифи по проведенню кредитних операцій ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК" затверджені Тарифним комітетом банку (а.с.10-11, т.1).

18.04.2006 року сторонами укладено додатковий договір №1 до кредитного договору, відповідно до якого пункти 1.2. та 5.6. договору змінено, а пункт 5.1. доповнено підпунктами 5.1.5., 5.1.6., 5.1.7. Крім того, у новій редакції викладено додаток №1 до договору, зокрема даним договором збільшено загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією до 3480000 доларів США та змінено графік встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості за кредитною лінією (а.с.12, т.1).

Додатковим договором №2 від 13.06.2006 року внесено зміни до п.1.2. та додатку №1 - та п.5.1. договору викладено у новій редакції, зокрема: збільшено загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією до 3930000 доларів США і змінено графік встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості за кредитною лінією (а.с.13-14, т.1).

Додатковим договором №3 від 19.09.2006 року внесено зміни до п.1.2. договору, зокрема: збільшено загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією до 9000000 доларів США із визначенням, при цьому, конкретного ліміту кредитування у сумі 4410000 доларів США, що зменшується згідно з додатком №1 до договору, який встановлюється банком та кошти в межах цього конкретного ліміту надаються після надання позичальником та/або його поручителями, зокрема майновими, забезпечення, передбаченого пунктами 5.1.1 - 5.1 9 (підпункт 1.2.1). Пункт 1.2 договору доповнено також підпунктом 1.2.2, яким передбачено, що збільшення конкретного встановленого ліміту заборгованості здійснюється після надання позичальником іншого взаємно прийнятного для сторін забезпечення, а також за умови, що на думку банку позичальник має на дату відповідного звернення прийнятний фінансовий стан (а.с.15, т.1).   

В додатковому договорі №4 від 05.02.2007 року сторони погодились перенести строк сплати комісії за надання кредиту (відкриття кредитної лінії) й управління кредитом (кредитною лінією) у сумі 22 050,00 доларів США з 31.01.2007 року до 31.03.07 року включно (а.с.16, т.1).

Додатковим договором №5 від 05.09.2007 року внесено зміни до п.1.2., зокрема: збільшено розмір конкретного ліміту кредитування до 4470000 доларів США. При цьому у додатку №1 - графіку встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості за кредитною лінією суму збільшення ліміту встановлено у розмірі 4870000 доларів США з визначенням дат поступового повернення кредиту (а.с. 16, 17 т.1).

В додаткових договорах №6 від 29.04.2008 року та №7 від 16.06.2008 року сторони домовились змінити графік погашення кредиту (а.с.18,19, т.1).

В додатковому договорі №8 від 01.10.2008 року внесено зміни до п.1.4. кредитного договору, а саме: змінено процентну ставку за договором, яку встановлено у розмірі 14.5% з 17.09.2006 року по 30.09.2008 року, 15,5% - 01.10.2008 року по 28.02.2009 року, 14,5% - з 01.03.2009 року по дату повного погашення кредиту (а.с.20, т.1).

Додатковими договорами №9 від 18.11.2008 року та №10 від 19.12.2008 року також змінено у сторону збільшення процентну ставку за користування кредитом шляхом викладення пункту 1.4 договору у новій редакції (а.с. 20, 21, т.1).

В додатковому договорі №11 від 05.01.2009 року сторони домовились про перенесення терміну сплати відсотків за користування коштами кредиту, нарахованих за користування кредитом в грудні 2008 рок в сумі 52 181,67 доларів США до 30.01.2009 року включно.

Додатковим договором №12 від 24.02.2009 року внесено зміни до графіку погашення кредиту (а.с.22, т.1).

18.01.2006р., з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №435 від 17.01.2006 року, між банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Українські соки"(заставодавець) укладений договір застави рухомого майна №435/ЗМ-1 від 18.01.2006 року (а.с.23-27, т.1).

Відповідно до вказаного договору заставодавець, як майновий поручитель, передає, а заставодержатель приймає у заставу предмет застави, визначений розділом 2 договору застави, на забезпечення зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору №435 від 17.01.2006 року, а саме: зобов'язань позичальника із повернення у валюті кредиту фактично наданої суми кредиту у межах загального ліміту заборгованості 2600000,00 доларів США у строки, передбачені графіком встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, з граничним строком повного повернення не пізніше 16.01.2011 року, та (або) в інші строки, визначені відповідно до кредитного договору.

Згідно п. 1.2. Договору, право застави за договором застави діє на весь строк виконання зобов'язання і до повного погашення заборгованості за Кредитним договором, в тому числі у разі продовження строку кредитування, виходячи з того, що зміни у письмовій формі до Кредитного договору є його невід'ємною частиною.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано повністю, а також в інших випадках, передбачених законом та (або) договором застави.

Відповідно до п.2.1 договору застави №435/ЗМ-1 від 18.01.2006 року предметом застави є обладнання із виробництва плодово-ягідних концентрованих соків у кількості 25 одиниць, зазначене у додатку №1 до договору застави. Майно, що заставляється, знаходиться за адресою м.Калинівка, Вінницької області.

Заставодержатель має право у разі порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором та (або) заставодавцем за договором застави та у випадках, передбачених зазначеними договорами та (або) ЗУ "Про заставу", звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його відповідно до розділу 4 договору застави  (п.3.1.5. договору).

Пунктом 4.1 договору застави передбачено, що заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави у випадках, передбачених договором застави, а також, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором ці зобов'язання не будуть виконані, а саме: при  несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та (або) при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до кредитного договору; та (або) при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій, пені та (або) штрафів, а також в інших випадках невиконання умов кредитного договору. Сторони домовилися, що документами, які підтверджують наявність випадків, передбачених цим пунктом, є виписки по відповідних рахунках з обслуговування кредиту, відкритих за кредитним договором в ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", або інші документи, які підтверджують настання випадків, з якими пов'язується момент виникнення права звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до п.6.1. договору, застава за договором застави діє до повного виконання всіх зобов'язань позичальника за кредитним договором.

Згідно з п.7.2. договору застави, зміни до договору застави оформляються договорами сторін у письмовій формі, які повинні мати посилку на договір застави та посвідчуватись нотаріально відповідно до законодавства. Такі зміни є невід'ємною частиною договору застави.

18.04.2006 року сторони уклали договір №1 про внесення змін до договору застави (а.с.33, том 1). Пунктом 1 договору №1 встановлено, що заставодавець не заперечує проти поширення застави за договором застави на змінені умови кредитування, які визначені додатковим договором №1 від 18.04.2006 року до кредитного договору.

15.06.2006 року сторонами укладено договір №2 про внесення змін до договору застави (а.с.34, том 1), де заставодавець погодився поширити заставу на нові умови кредиту, введеними додатковим договором №2 до кредитного договору.

20.09.2006 року сторони уклали договір №3 про внесення змін до договору застави (а.с.35, том 1). Пунктом 3 даного договору сторони виклали пункт 1.1 розділу 1 "Предмет договору застави" договору застави в наступній редакції: "Заставодавець як боржник передає, а Заставодержатель приймає у заставу предмет застави, визначений розділом 2 Договору застави, як забезпечення наступних зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору від 17 січня 2006 року № 435 (додаткових договорів: №1 від 18.04.2006, № 2  від 13.06.2006, № 3 від 19.09.2006 до нього), який укладено між Закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК" та Закритим акціонерним товариством "Вінніфрут" (позичальник), та згідно з яким ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК" надає позичальнику право користування кредитом (кредитними траншами) у доларах США, що надаються банком в межах відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом заборгованості 9000000 доларів США (сторони кредитного договору визначають в умовах цього кредитного договору, що встановлення конкретного ліміту заборгованості здійснюється після надання позичальником взаємно прийнятного для Сторін забезпечення, а також за умови, що позичальник має на дату відповідного звернення прийнятний фінансовий стан) - для цілей придбання, будівництва та ремонту основних засобів, поповнення  обігових коштів, під проценти на строк по 16 січня 2011 року включно (далі - Кредитний договір або Основне зобов'язання), а саме:

- зобов'язань позичальника із повернення у валюті кредиту фактично наданої суми кредиту в межах загального ліміту заборгованості 9000000 дол. США у строки відповідно до Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (Додаток № 1 до Кредитного договору у редакції від 19.09.2006 року) з остаточною датою повернення кредиту по шістнадцяте січня 2011 року включно;

- зобов'язань позичальника зі сплати у валюті кредиту суми процентів, що визначається за ставкою 14,5 відсотків річних за фактичну кількість календарних днів  фактичного користування кредитом, зі строками їх сплати, визначеними Кредитним договором...";

- зобов'язань зі сплати комісій, пені, штрафів та з відшкодування збитків.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором №435 від 17.01.2006р., надав відкритому акціонерному товариству "Вінніфрут" в період з 17.01.2006 року по 30.05.2008 року кредитні кошти у розмірі 6314220,68 доларів США.  

Однак, ВАТ "Вінніфрут", протягом встановленого періоду, лише частково повернув позику, а саме - 2384220,68 доларів США, що підтверджується меморіальними валютними ордерами (а.с.76-97, т.1) та поясненням ВАТ "Вінніфрут" (а.с.171, а.с. 174, т. 4).

За таких обставин, позивачем (Приватним акціонерним товариством "Сведбанк - Інвест") до ВАТ "Вінніфрут" було надіслано лист №262 від 07.05.2009р. з вимогою достроково погасити зобов'язання за кредитним договором, яка залишена останнім без реагування (а.с.98,т.1).  

Розглядаючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції враховує наступні правоположення.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 2 ст.345 ГК України визначає, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України  позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У пункті 1.3. договору сторони домовились, що строк дії кредитної лінії: з 17.01.2006 року по 16.01.2011 року.

Пунктом 4.1. договору визначено, що кошти кредиту, одержані позичальником за договором, повертаються ним у валюті кредиту на рахунок обліку наданого кредиту (підпункт 2.1.1. договору) з додержанням строків, визначених у графіку встановлення зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до договору). Позичальник може у будь-який термін протягом строку дії кредитної лінії повертати кошти кредиту до настання термінів погашення (зменшення заборгованості), передбачених додатком №1, за умови додержання пункту 9.1. договору в частині повідомлення банку. Відсутність заборгованості за кредитом у будь-який період часу протягом строку дії кредитної лінії є ознакою припинення дії договору. Якщо строк повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день. то строком повернення кредиту вважається наступний робочий (банківський) день.

В матеріалах справи відсутні докази про сплату ВАТ "Вінніфрут" заборгованості по кредиту у повному розмірі.

За приписами ч. 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №435 від 17.01.2006 року, між банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Українські соки"(заставодавець) укладений договір застави рухомого майна №435/ЗМ-1 від 18.01.2006 року (а.с.23-27, т.1).

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)".

Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За приписами статті 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.   

Пунктом 6.1. договору застави втсановлено, що застава за договором застави діє до повного виконання всіх зобов'язань позичальника за кредитним договором.

Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази виконання зобов'язання ТОВ "Вінніфрут" згідно кредитного договору (повернення кредитних коштів до 16.01.2011р), тому, судова колегія, враховуючи норми діючого законодавства та умови договору застави рухомого майна №435/ЗМ-1 від 18.01.2006 року, погоджується з висновком місцевого суду, щодо правомірності звернення стягнення на предмет застави.

За приписами ч. 1 статті 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, Вищий господарський суд України, ухвалюючи 23 березня 2011 року постанову, якою скасовано рішення господарського суду Вінницької області від 22.07.2010 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 року, а справу №12/69-10 направлено на новий розгляд, дійшов висновку, що відповідно до ст.604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін; зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація); новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом; новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Новація - це угода сторін, про те, що первісне зобов’язання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов’язальне правовідношення. Як правило, воно відрізняється від попереднього своїм змістом. Для того, щоб новація відбулася, сторони повинні обумовити в своїй угоді припинення зобов’язання, що діяло, і заміну його новим зобов’язанням. Оскільки нове зобов’язання скасовує старе, то новація припиняє всі додаткові зобов’язання, що забезпечують виконання колишнього зобов’язання, якщо сторони не обумовили, що ті продовжують свою дію. Однак якщо має місце не новація, а проста заміна якоїсь умови договору, то додаткові зобов’язання свою дію зберігають.

З матеріалів справи вбачається, що після укладення кредитного договору №435 від 17.01.2006р., були укладені додаткові угоди, однак їх укладення не змінило самого кредитного зобов'язання, тобто не збільшувався загальний ліміт кредитування та не змінювався строк дії кредитної лінії.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення первісного позову про звернення стягнення на заставлене майно згідно договору застави №435/3М-1 від 18.01.2006 року.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника та третьої особи, що Господарським судом першої інстанції не виконана вимога ст..35 ГПК України і не надано оцінки доказам, які представлялись представником скаржника в судовому засіданні, оскільки, суд першої інстанції, з урахуванням ч.2 ст. 35 ГПК України відзначив, що рішенням господарського суду Вінницької області від 25.01.2010 року у справі №7/175-09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Українські соки", м.Калинівка Вінницької області до закритого акціонерного товариства "Сведбанк-Інвест", м.Київ за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ВАТ "Вінніфрут" та приватного нотаріуса ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню встановлено, що: "...ТОВ "Завод "Українські соки" є майновим поручителем за договором застави, а не боржником за кредитним договором, а тому позивач як заставодавець може нести відповідальність лише у сумі забезпечених договором застави зобов'язань (стор.11 рішення від 25.01.2010 року)".

Пунктом 3 договору №3 про внесення змін до договору застави рухомого майна №435/ЗМ-1 від 18.01.2006 року сторони визначили, що заставодавець, як боржник, передає, а заставодержатель приймає у заставу предмет застави на забезпечення зобов'язань позичальника, із повернення у валюті кредиту фактично наданої суми кредиту в межах загального ліміту заборгованості 9000000,00 доларів США у строки відповідно до графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до Кредитного договору в редакції від 19.09.2006 року) з остаточною датою повернення кредиту по 16 січня 2011 року.

Тобто, товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Українські соки" як заставодавець може нести відповідальність у межах сум, забезпечених договором застави а саме - у межах 9000000,00 доларів США. При цьому судом враховано, що після підписання договору №3 від 20.09.2006 року про внесення змін до договору застави рухомого майна №435/ЗМ-1 від 18.01.2006 року сторонами (ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ВАТ "Вінніфрут") не вносились зміни в умови кредитного договору №435 від 17.01.2006 року стосовно загального ліміту заборгованості та строку дії кредитної лінії.

Тому, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені вище факти не потребують доказування при розгляді даної справи.

Згідно п.1 ч.1 статті 593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно статті 28 Закону України "Про заставу", застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Як вже зазначалось вище, в матеріалах справи відсутні докази виконання основного зобов'язання, забезпечене договором застави №435/3М-1 від 18.01.2006 року.

Тому, враховуючи вищезазначені норми та наявні у справі докази, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, щодо відмови у зустрічному позові про визнання припиненим господарського зобов'язання, встановленого договором застави рухомого майна № 435/ЗМ-1 від 18.01.2006 року.

З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У зв'язку із відмовою відповідачу в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст..49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита за апеляційною скаргою покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України,  суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 29.06.2011р. у справі №12/69-10 залишити без змін, а апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Українські Соки" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий  суддя                                                                         Гудак А.В.

Суддя                                                                                              Олексюк Г.Є.  

Суддя                                                                                              Сініцина Л.М.  

01-12/13760/11