Рішення

від 24.10.2011 по справі 48/437

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/437

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/437

24.10.11

За позовомУправління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України

доТовариства з обмеженою відповідальністю "МТМ"

простягнення 2 255,65 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Дуброва Н.О.

від відповідача:не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" про стягнення 1 833,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору №16 від 01.01.2009 р. позивач надав господарські послуги та послуги з утримання орендованого нерухомого майна, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 729,59 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 103,78 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.10.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 24.10.2011 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача основну суму боргу у розмірі 1 729,59 грн., пеню у розмірі 67,21 грн., інфляційні втрати у розмірі 333,57 грн. та 3% річних у розмірі 125,28 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав та просив задовольнити їх повністю.

        Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №12/1-7/5301 від 03.10.2011 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 р. між Управлінням адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МТМ" (замовник) було укладено Договір №16                        (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає та зобов'язується оплачувати, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги з утримання орендованого нерухомого майна та надавати господарські послуги (далі також послуги) по вул. М. Грушевського №12/2 в приміщенні загальною площею 20 кв. м., що знаходиться на першому поверсі, для розміщення кіоску по продажу мобільних телефонів, аксесуарів, наданню послуг телефонного зв'язку.

Згідно із п. 2.1 Договору за вказані у п. 1.1 послуги замовник сплачує виконавцю 38,83 грн., в тому числі ПДВ –6,47 грн. за 1 кв. м. площі, згідно розрахунку, що додається та становить невід'ємну частину договору. Загальна вартість вказаних послуг на місяць складає 776,53 грн., в тому числі ПДВ 129,42 грн., до зазначеної вартості також входить плата за комунальні послуги. Вартість послуг на період дії договору складає 9 318,38 грн., в тому числі ПДВ 1 553,06 грн. Оплату послуг телефонного зв'язку замовник здійснює самостійно.

01.01.2009 р. сторонами підписано розрахунок видатків по утриманню приміщення адмінбудинку Управління адміністративних будинків (вул. Грушевського, 12/2), наданого у користування у 2009 р. ТОВ "МТМ".

Положеннями п. 2.2 Договору визначено, що розрахунки за господарські послуги проводяться щомісячно в безготівковій формі шляхом попередньої їх оплати до 5-го числа кожного звітного місяця на підставі рахунку, що направляється виконавцем замовнику до 2 числа звітного місяця. У випадку неотримання замовником у зазначений строк рахунку він зобов'язаний у 2 денний термін письмово повідомити про це виконавця.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з 01.01.2009 р. та діє до 31.12.2009 р., а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань.

Згідно із п. 4.2.1 Договору замовник зобов'язується своєчасно оплачувати вартість отриманих послуг у відповідності до розділу 2 цього договору.

Відповідно до п. 4.3.2 Договору виконавець має право стягнути з замовника в установленому законом порядку прострочену заборгованість по платежах та пеню.

30.06.2009 р. сторонами підписано акт взаємних розрахунків за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р., з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем на підставі Договору за надані послуги станом на 30.06.2009 р. становить 953,06 грн.

Відповідачем частково сплачено вартість наданих виконавцем послуг за червень місяць у розмірі 600,00 грн. на підставі виставленого позивачем рахунку №000310 від 01.06.2009 р. на суму  776,53 грн., що підтверджується банківською випискою від 04.06.2009 р.    

23.09.2009 р. листом №749 та 30.11.2009 р. листом №900 відправленими на адресу відповідача, позивач звертався до останнього з вимогою сплати заборгованість у розмірі   1 729,59 грн. на підставі Договору, однак замовник відповідні на листи не надіслав, а заборгованість не сплатив.

22.11.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №1 про сплату заборгованості за господарські послуги та послуги з утримання орендованого нерухомого майна в м. Києві по вул. Грушевського, 12/2, в якій виконавець вказав на обов'язок замовника сплатити заборгованість по сплаті наданих послуг у розмірі 1 729,59 грн. на підставі Договору, на яку відповіді від відповідача не отримав.    

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих на підставі Договору послуг за квітень, червень та липень 2009 р., у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1 729,59 грн.

Договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Підтвердженням надання послуг за Договором за квітень та червень 2009 р. є акт звірки взаєморозрахунків від 30.06.2009 р., яким відповідач визнає надання послуг у вказані місяці на суму 1533,06 грн., а на підтвердження надання послуг за липень 2009 р. позивачем надано акт здачі-прийняття наданих послуг №000378 на суму 776,53 грн., який засвідчений підписами та відтисками печаток сторін.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.2 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане до 5-го числа кожного звітного місяця на підставі рахунку.

Відповідач частково розрахувався за надані позивачем послуги у червні місяці, сплативши 600,00 грн. та не оплатив послуги за квітень, липень 2009 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить                   1 729,59 грн. (1533,06 грн. за надання послуг за квітень та червень 2009 р. + 776,53 грн. за надання послуг у липні 2009 р. –600 грн. часткової оплати наданих послуг за червень 2009 р.)

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується (актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.2009 р. та актом здачі-прийняття наданих послуг №000378) заборгованість відповідача у розмірі                   1 729,59 грн. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство з обмеженою відповідальністю "МТМ" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 67,21 грн. за прострочення  виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг за квітень, червень та липень 2009 р., нарахованої окремо за кожен місяць за розрахунком подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у періоди з 01.04.2009 р. по 30.09.2009 р., з 01.06.2009 р. по 31.11.2009 р. та з 01.07.2009 р. по 30.12.2009 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.3.2 Договору виконавець має право стягнути з замовника в установленому законом порядку прострочену заборгованість по платежах та пеню.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки згідно п. 2.2 Договору грошове зобов'язання по сплаті наданих позивачем послуг відповідач повинен виконувати до 5-го числа кожного звітного місяця, то він вважається таким, що прострочив з 6-го числа відповідного місяця.

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як вбачається з матеріалів справи, простроченими є платежі по сплаті наданих послуг за квітень, червень та липень 2009 р.

Правомірним є нарахування пені за несвоєчасну оплату послуг наданих у квітні з    07.04.2009 р. по 30.09.2009 р. (дата закінчення періоду нарахування пені визначена позивачем), у червні - з 06.06.2009 р. по 30.11.2009 р. (дата закінчення періоду нарахування пені визначена позивачем) та у липні - з 07.07.2009 р. по 30.12.2009 р. (дата закінчення періоду нарахування пені визначена позивачем) з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг, що підлягає стягненню з відповідача, становить 180,74 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення пені у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат у розмірі 333,57 грн. та 3% річних у розмірі 125,28 грн., нарахованих за кожен місяць окремо за прострочення виконання грошового зобов'язання за зальний період з квітня 2009 р. по серпень 2011 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних (з урахуванням дат початку прострочення платежів, наведених при розрахунку пені), що підлягає стягненню з відповідача становить 309,41  грн. та 118,01 грн. відповідно.

В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат у розмірі 24,16 грн. та 3% річних у розмірі 7,27 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання, необхідно відмовити, оскільки вони обраховані не вірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" заборгованості у розмірі 1729,59 грн., пені у розмірі 67,21 грн., інфляційних втрат у розмірі 309,41 грн. та 3% річних у розмірі 118,01 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТМ" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5; ідентифікаційний код 31353262) на користь Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код 03539024) заборгованість у розмірі 1729 (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять) грн. 59 коп., пеню у розмірі 67 (шістдесят сім) грн. 21 коп., інфляційні втрати у розмірі 309 (триста дев'ять) грн. 41 коп. та 3% річних у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 01 коп., державне мито у розмірі 100 (сто) грн.            58 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 232 (двісті тридцять дві) грн. 71 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –25.10.2011 р.