Постанова

від 18.10.2011 по справі 41/350

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2011 № 41/350

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Зелені на В.О.

суддів:

при секретарі:

Представники сторін:

позивача:ОСОБА_1, довіре ність № 459/1 від 01.08.2011;

відповідача: ОСОБА_2, дов іреність № 1 від 20.06.2011;

ОСОБА_3, дові реність № 601/1 від 19.09.2011;

розглядаючи апеляційну ск аргу Закритого акціонерного товариства «Київська виробн ича компанія «Рапід»

на рішення

господарського суду міста Києва

від 05.08.2011

у справі № 41/350 (суддя: Спичак О .М.)

за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю «Фі рма Октан»

до Закритого акціонерного товариства «Київська виробн ича компанія «Рапід»

про стягнення 478904,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Окт ан» звернулось до господарсь кого суду міста Києва з позов ною заявою до Закритого акці онерного товариства «Київсь ка виробнича компанія «Рапід » про стягнення 478904,62 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2011 у спр аві № 41/350 позов задоволено част ково.

Припинено провадження по справі в частині стягнення з Закритого акціонерного това риства «Київська виробнича к омпанія «Рапід» 3% річних в роз мірі 2276,35 грн. на підставі п. 4 ч. 1 с т. 80 Господарського процесуал ьного кодексу України.

Стягнуто з Закритого акці онерного товариства «Київсь ка виробнича компанія «Рапід » на користь Товариства з обм еженою відповідальністю «Фі рма Октан» 300685,35 товарного кред иту, пеню у розмірі 7575,81 грн., 6672,66 г рн. інфляційних втрат, 5000,00 грн. а двокатських витрат, 3149,34 грн. де ржавного мита, витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу в сумі 227 ,97 грн., 126,54 грн. витрат на експерт изу.

Не погоджуючись з вказани м рішенням, Закрите акціонер не товариство «Київська виро бнича компанія «Рапід» зверн улось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного г осподарського суду, в якій пр осить рішення господарськог о суду міста Києва від 05.08.2011 у сп раві № 41/350 скасувати в частині стягнення з скаржника 300685,35 грн . суми за користування товарн им кредитом та прийняти в цій частині нове рішення, яким ві дмовити в задоволенні позову , а також скасувати рішення в ч астині стягнення пені в розм ірі 7575,81 грн. та прийняти в цій ча стині нове рішення, яким част ково задовольнити позовні ви моги в розмірі 281,06 грн., а в іншій частині рішення залишити бе з змін.

Ухвалою Київського апеля ційного господарського суду від 07.09.2011 прийнято до розгляду справу № 41/350. Розгляд апеляцій ної скарги призначений на 20.09.20 11 об 11:50.

20.09.2011 представником позива ча через відділ діловодства Київського апеляційного гос подарського суду було подано клопотання про залишення ап еляційної скарги без розгляд у.

20.09.2011 в судовому засіданні о голошувалась перерва до 04.10.2011 д о 10:10.

04.10.2011 в судовому засіданні в ідмовлено в задоволенні поз ивачу в клопотанні про залиш ення апеляційної скарги без розгляду в зв' язку з тим, що в икладені в ньому твердження спростовуються матеріалами справи.

Ухвалою Київського апеля ційного господарського суду від 04.10.2011 розгляд апеляційної с карги у справі № 41/350 відкладено на 18.10.2011 о 12:10.

11.10.2011 представником відпов ідача через відділ діловодст ва Київського апеляційного г осподарського суду була пода на заява про відвід судді Дик унської С.Я.

Розпорядженням секретар я судової палати з розгляду с прав у спорах між господарюю чими суб' єктами від 17.10.2011 № 01-23/3 /9 у справі № 21/280-10 у зв' язку з вир обничою необхідністю введе но до складу судової колегії замість судді Дикунської С.Я . суддю Пашкіну С.А.

18.10.2011 в судовому засіданні к олегія суддів залишила заяву про відвід судді Дикунської С.Я. без розгляду в зв' язку з введенням на підставі розпо рядження секретаря судової п алати з розгляду справ у спор ах між господарюючими суб' є ктами від 17.10.2011 № 01-23/3/9 до складу с удової колегії замість судді Дикунської С.Я. суддю Пашкіну С.А.

18.10.2011 представником позива ча в судовому засіданні було заявлено клопотання про дол учення до матеріалів справи письмових доказів.

Суд розглянувши зазначен е вище клопотання задовольни в його.

Розглянувши мотиви апеля ційної скарги, перевіривши м атеріали справи, заслухавши пояснення представників сто рін, колегія суддів встанови ла наступне.

17.02.2005 між Товариством з обме женою відповідальністю «Фір ма Октан» (продавець) та Закри тим акціонерним товариством «Київська виробнича компані я «Рапід» (далі - покупець) бул о укладено генеральний догов ір № 28/02-15 поставки нафтопродук тів (надалі-Договір).

Пунктом 1.1 Договору сторон и передбачили, що продавець з обов'язується передати у вст ановлений строк (строки) нафт опродукти у власність покупц я, а покупець зобов'язується п рийняти нафтопродукти і опла тити їх на умовах цього Догов ору.

В ч. 1 ст. 265 Господарського к одексу України зазначено, що за договором поставки одна с торона постачальник зобов'яз ується передати у встановлен і строки - покупцеві товар (тов ари), а покупець зобов'язуєтьс я прийняти вказаний товар (то вари) і сплатити за нього певн у грошову суму.

Частина 6 ст. 265 Господарськ ого кодексу України передбач ає, що до поставки застосовую ться відповідні положення Ци вільного кодексу України про договір купівлі продажу.

Статтею 655 Цивільного коде ксу України передбачено, що з а договором купівлі-продажу одна сторона передає чи зобо в'язується передати майно (то вар) у власність другій сторо ні товар, а друга сторона (поку пець) приймає чи зобов'язуєть ся прийняти майно(товар) і спл атити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.1. Договору стор они визначили, що поставка на фтопродуктів покупцю здійсн юється протягом 3-х банківськ их днів з моменту зарахуванн я грошових коштів на рахунок покупця.

В п. 3.2 Договору сторони пог одили, що оплата за передані п артії нафтопродуктів здійсн юється покупцем шляхом перер ахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 14 (ч отирнадцяти) банківських дні в з моменту передачі нафтопр одуктів.

Проаналізувавши п. 2.1. та 3.2. Д оговору суд прийшов до висно вку, що генеральний договір № 28/02-15 поставки нафтопродуктів за своє правовою природою ві дповідно до положень ст. 655 Цив ільного кодексу України є до говором купівлі-продажу.

Проаналізувавши матеріа ли справи суд прийшов до висн овку, що сторонами було погод жено оплату нафтопродуктів в ідповідно до п. 3.2. Договору.

З матеріалів справи вбача ється та підтверджується вид атковими накладними та довір еностями на отримання товарн о-матеріальних цінностей, що на виконання умов Договору п озивач поставив відповідачу нафтопродукти.

Отже, позивач виконав нал ежним чином взяті на себе за Д оговором зобов' язання, але відповідач у визначений Дого вором строк оплату за отрима ні нафтопродукти в повному о бсязі не здійснив, в зв' язку з чим його заборгованість пе ред позивачем становила 150607,18 г рн.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідач до подачі позову та під час розг ляду справи сплатив заборгов аність за Договором повністю , у зв'язку з чим позивач 17.09.2010 в с удовому засіданні подав заяв у про уточнення розміру позо вних вимог, відповідно до яко ї просив суд першої інстанці ї стягнути з відповідача на к ористь позивача 11405,19 грн. - інфля ційних втрат, 2276,35 грн. - 3% річних, 300685,35 грн. оплати за користуванн я товарним кредитом, 13930,55 грн. - п ені та судові витрати.

Крім того з матеріалів сп рави вбачається, що в судовом у засіданні 05.08.2011 представник п озивача подав заяву про уточ нення розміру позовних вимог , відповідно до якої відмовив ся від стягнення 3% річних та п росив суд стягнути з відпові дача 300685,35 грн. - товарного креди ту, 13930,55 грн. - пені, 11405,19 грн. - інфляц ійних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК Ук раїни зобов'язанням є правов ідношення, в якому одна сторо на (боржник) зобов'язана вчини ти на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передат и майно, виконати роботу, нада ти послугу, сплатити гроші то що) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вима гати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 530 ЦК України як що у зобов' язанні встановле ний строк (термін) його викона ння, то воно підлягає виконан ню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбача ється, що строк оплати по Дого вору у відповідача настав 27.11.20 09.

Оскільки між сторонами по справі склались господарськ і правовідносини, то згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визна ється зобов'язання, що виника є між суб'єктом господарюван ня та іншим учасником (учасни ками) відносин у сфері господ арювання з підстав, передбач ених цим Кодексом, в силу яког о один суб'єкт (зобов'язана сто рона, у тому числі боржник) зоб ов'язаний вчинити певну дію г осподарського чи управлінсь ко-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (ви конати роботу, передати майн о, сплатити гроші, надати інфо рмацію тощо), або утриматися в ід певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чис лі кредитор) має право вимага ти від зобов'язаної сторони в иконання її обов'язку.

Статтею 526 Цивільного коде ксу України встановлено, що з обов'язання має виконуватися належним чином відповідно д о умов договору та вимог цьог о Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв діловог о обороту або інших вимог, що з вичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарсь кого кодексу України встанов лено, що суб'єкти господарюва ння та інші учасники господа рських відносин повинні вико нувати господарські зобов'яз ання належним чином відповід но до закону, інших правових а ктів, договору, а за відсутнос ті конкретних вимог щодо вик онання зобов'язання - відпові дно до вимог, що у певних умова х звичайно ставляться.

До виконання господарськ их договорів застосовуються відповідні положення Цивіль ного кодексу України з ураху ванням особливостей, передба чених цим Кодексом.

Стаття 610 Цивільного кодек су України визначає, що поруш енням зобов'язання є його нев иконання або виконання з пор ушенням умов, визначених змі стом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК Укр аїни, у разі порушення зобов' язання настають правові насл ідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Циві льного кодексу України боржн ик вважається таким, що прост рочив, якщо він не приступив д о виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встан овлений договором або законо м.

Статтею 549 ЦК України визна чено, що неустойкою (штрафом, п енею) є грошова сума або інше м айно, які боржник повинен пер едати кредиторові у разі пор ушення боржником зобов'язанн я. Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.2 Дог овору за невиконання покупце м грошового зобов'язання, ост анній сплачує продавцю пеню в розмірі 0,05% від вартості відп ущених нафтопродуктів.

Проте, скаржник в апеляці йній скарзі зазначає, що судо м першої інстанції не було вр аховано положення Договору т а чинного законодавства, а то му невірно перерахував розмі р пені, що підлягає стягненню .

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарськ ого кодексу України у разі як що розмір штрафних санкцій з аконом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, пе редбаченому договором. При ц ьому розмір санкцій може бут и встановлено договором у ві дсотковому відношенні до сум и невиконаної частини зобов' язання або у певній, визначен ій грошовій сумі, або у відсот ковому відношенні до суми зо бов'язання незалежно від сту пеня його виконання, або у кра тному розмірі до вартості то варів (робіт, послуг).

В свою чергу, договірні пр авовідносини між платниками та одержувачами грошових ко штів щодо відповідальності з а несвоєчасне виконання грош ових зобов'язань врегульован і Законом України "Про відпов ідальність за несвоєчасне ви конання грошових зобов'язань ", положеннями якого встановл ено, що за прострочку платежу , платники грошових коштів сп лачують на користь одержувач ів цих коштів пеню в розмірі, щ о встановлюється за згодою с торін (ст. 1 Закону).

Таким чином в силу наведе них положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за зг одою сторін).

Частиною 6 ст. 232 Господарсь кого кодексу України визначе но, що нарахування штрафних с анкцій за прострочення викон ання зобов' язання, якщо інш е не встановлено законом або договором, припиняється чер ез шість місяців від дня, коли зобов' язання мало бути вик онано.

З матеріалів справи вбача ється, що судом першої інстан ції було зроблено перерахуно к пені та встановлено, що розм ір пені який підлягає стягне нню становить 7575,81 грн.

Отже, судом першої інстан ції вірно було проаналізован о та зменшено суму пені з 13930,55 гр н. до 7575,81 грн.

Статтею 625 Цивільного коде ксу України передбачено, що б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов' язан ня, на вимогу кредитора зобов ' язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три про центи річних від прострочено ї суми, якщо інший розмір проц ентів не встановлений догово ром або законом.

З матеріалів справи вбача ється, що суд першої інстанці ї прийняв заяву про відмову в ід позову в частині стягненн я 3% річних, а тому на підставі п . 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, правомір но припинив провадження по с праві в цій частині.

Крім того, з матеріалів сп рави вбачається, що судом пер шої інстанції було зроблено перерахунок інфляційних вит рат та встановлено, що розмір інфляційних витрат який під лягає стягненню становить 6672, 66 грн.

Отже, судом першої інстан ції вірно було проаналізован о та зменшено суму інфляційн их витрат з 11405,19 грн. до 6672,66 грн.

Також, позивачем було зая влено вимогу про стягнення з відповідача витрати на опла ту послуг адвоката в сумі 23000,00 г рн.

Проаналізувавши матеріа ли справи та у відповідності до п. 10 роз'яснення Вищого арбі тражного суду України від 04.03.19 98 № 02-5/78 «Про деякі питання прак тики застосування розділу VІ ГПК України» колегія суддів погоджується з висновком су ду першої інстанції, що витра ти на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі поз ову, тобто явно завищеними, а т ому з урахуванням всіх обста вин справи підлягають до стя гнення витрати на послуги ад воката в сумі 5000,00 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 00685,35 грн. товарного кредиту від повідно до п. 3.3. Договору.

Обґрунтовуючи позовну ви могу про стягнення суми това рного кредиту відповідно до п. 3.3. Договору позивач зазнача є, що оскільки відповідач не з дійснив розрахунок за постав лений товар, тобто фактично п родовжує користуватися това ром, то з нього підлягають стя гненню проценти за користува ння товарним кредитом.

З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інс танції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтовано сті позовних вимог в частині стягнення з відповідача 300685,35 г рн. товарного кредиту.

Проте, зазначений вище ви сновок суду є помилковим з ог ляду на наступне.

Як вже було встановлено с удом, Договір за своєю правов ою природою є договором купі влі-продажу в зв' язку з чим в ідносини, які виникли між сто ронами за Договором, є віднос ини з набуття права власност і на товари, а не права користу вання товаром з наступною оп латою.

До того ж, купівля - прода ж вбачається зі змісту пункт ів 2.1. та 3.2. Договору за якими в м ежах основного зобов' язанн я передбачена попередня опла та, а при зустрічному виконан ня - оплата протягом 14 днів.

Що стосується п 3.3. Договор у то в ньому зазначено, що у ра зі прострочення покупцем тер міну розрахунку, передбачено го п. 3.2, настають наслідки това рного кредиту строком на 30 кал ендарних днів з моменту отри мання товару, з урахуванням с плати 60% річних за користуванн я товарним кредитом.

Проаналізувавши п. 3.3. Дого вору суд констатує, що в ньому передбачена відповідальніс ть відповідача як наслідок п орушення зобов' язання, тобт о невиконання вимог зазначен их в п. 2.1. та 3.2. Договору.

Таким чином, зазначені в п . 3.3. Договору 60% річних які проси ть позивач стягнути з відпов ідача за своїм змістом є штра фною санкцією.

Отже, суд приходить до вис новку, що з відповідача на кор исть позивача не підлягає ст ягненню 300685,35 грн. плати за товар ний кредит, в якості забезпеч ення виконання зобов' язанн я, тобто штрафних санкцій.

Крім того, колегія суддів відмічає, що суд першої інста нції не звернув увагу та не на дав належну правову оцінку т ій обставині, що в п. 3.3. Договор у встановлений непропорційн о-великий розмір відсотків (60% ) за користування товарним кр едитом по відношенню до суми боргу тому, що сума основного боргу становить 150607,18 грн., а від сотки за користування товарн им кредитом становлять 300685,35 гр н., що не є пропорційним ні до т оварного кредиту ні до санкц ій.

В зв' язку з зазначеним в ище, рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2011 у спр аві № 41/350 в частині задоволенн я позову щодо стягнення з Зак ритого акціонерного товарис тва «Київська виробнича комп анія «Рапід» на користь Това риства з обмеженою відповіда льністю «Фірма Октан» 300685,35 грн . плати вартості товарного кр едиту підлягає скасуванню з відмовою у позові.

Відповідно до ст. 49 Господа рського процесуального коде ксу України державне мито по кладається у спорах, що виник ають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторон и пропорційно розміру задово лених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. ст. 49 Господа рського процесуального коде ксу України суми, які підляга ють сплаті за витрати на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядо м справи, покладаються: при ча стковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорцій но розміру задоволених позов них вимог.

Оскільки, вимоги Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Фірма Октан» до Закрито го акціонерного товариства « Київська виробнича компанія «Рапід» підлягають задоволе нню лише частково, то розмір г осподарських витрат який під лягає стягненню з Закритого акціонерного товариства «Ки ївська виробнича компанія «Р апід» становить 142 (сто сорок д ві) грн. 48 коп. державного мита т а 7 (сім) грн. 01 коп. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Зак ритого акціонерного товарис тва «Київська виробнича комп анія «Рапід» задовольнити ча стково.

2. Рішення господарського су ду міста Києва від 05.08.2011 у справ і № 41/350 в частині задоволення п озову про стягнення з Закрит ого акціонерного товариства «Київська виробнича компані я «Рапід» на користь Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Фірма Октан» 300685,35 грн. тов арного кредиту скасувати.

3. Прийняти в цій частині нов е рішення : в задоволенні позо ву Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Фірма Октан » до Закритого акціонерного товариства «Київська виробн ича компанія «Рапід» про ст ягнення 300685,35 грн. товарного кре диту відмовити.

4. В іншій частині рішення го сподарського суду міста Києв а від 05.08.2011 у справі № 41/350 залишити без змін.

5. Стягнути з Закритого акці онерного товариства «Київсь ка виробнича компанія «Рапід » (місцезнаходження: 02099, м. Київ , Дарницький р -н, вул. Зрошувал ьна, буд. 7, код ЄДРПОУ 05475156) на кор исть Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Окт ан» (місцезнаходження: 03055, м. Ки їв, Солом'янський р-н, вул. Полі технічна, буд. 31; фактична адре са: 03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4, корп . 21, код ЄДРПОУ 24718890) 142 (сто сорок дв і) грн. 48 коп. державного мита та 7 (сім) грн. 01 коп. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

6. Видачу наказу доручити го сподарському суду міста Києв а.

7. Матеріали справи № 41/350 повер нути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає зако нної сили з дня її прийняття т а може бути оскаржена в касац ійному порядку протягом двад цяти днів.

Головуючий суддя

Судді

25.10.11 (відправлено)