Ухвала

від 23.05.2013 по справі 41/350

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 травня 2013 року Справа № 41/350

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДемидової А.М. суддів:Владимиренко С.В. Малетича М.М. Плюшка І.А. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 29.02.2012 у справі№41/350 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" доЗакритого акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід" простягнення 478904,62 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід" про стягнення (згідно із заявою про уточнення розміру позовних вимог) 300685,35 грн. - товарного кредиту, 13930,55 грн. - пені, 11405,19 грн. - інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2011 у справі №41/350 позов задоволено частково: стягнуто із Закритого акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" товарного кредиту в сумі 300685,35 грн., пені в сумі 7575,81 грн., інфляційних втрат у сумі 6672,66 грн.; провадження у справі в частині стягнення із Закритого акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід" 3% річних в розмірі 2276,35 грн. припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Київського апеляційного господарського від 18.10.2011 у даній справі рішення господарського суду міста Києва в частині задоволення позову про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" 300685,35 грн. товарного кредиту скасовано; прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" до Закритого акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід" про стягнення 300685,35 грн. товарного кредиту відмовлено; в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2011 у справі №41/350 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2012 у справі №41/350 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.02.2012 у справі №41/350, в якій заявник просить зазначену постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 21.07.2009 у справі №41/13-09, від 04.03.2010 у справі №11/434, від 08.10.2009 у справі №47/362-08, від 10.08.2011 у справі №40/60-11, від 20.10.2011 у справі №15/14/5022-335/2011, від 16.03.2011 у справі №17/121-46/106-57/154, від 20.11.2012 у справі №19/5005/5115/2012, від 20.09.2011 у справі №5024/470/2011, від 30.09.2009 у справі №48/377, від 21.07.2011 у справі №42/252, від 19.04.2011 у справі №52/45, від 21.02.2012 у справі №33/189, від 29.01.2013 у справі №5011-35/939-2012 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статей 536, 549, частини п'ятої статті 694 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Одночасно в тексті заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України.

Відповідно до статті 111 17 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення господарського суду, щодо якого подано заяву про перегляд судових рішень господарських судів, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Оскільки постанова Вищого господарського суду України у справі №5011-35/939-2012, на яку заявник здійснює посилання, прийнята 29.01.2013, а заява про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.02.2012 у справі №41/350, відповідно до поштового штемпелю на конверті, надіслана до Вищого господарського суду України 28.04.2013, колегія суддів зазначає, що заявником не пропущений процесуальний строк для звернення з відповідною заявою.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа №41/350 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 29.02.2012 у справі №41/350, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" до Закритого акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід" про стягнення 300685,35 грн. плати за товарний кредит, Вищий господарський суд України виходив з того, що зазначені в пункті 3.3. Генерального договору 60% річних, які заявлені позивачем до стягнення як плата за товарний кредит, за своїм змістом є штрафною санкцією на забезпечення виконання зобов'язання. Таким чином, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що заявлена позивачем сума 300685,35 грн. не підлягає стягненню з відповідача як плата за товарний кредит, оскільки є штрафною санкцією, у зв'язку з чим у позові в цій частині слід відмовити.

Водночас у постановах від 21.07.2009 у справі №41/13-09, від 04.03.2010 у справі №11/434, від 08.10.2009 у справі №47/362-08, від 10.08.2011 у справі №40/60-11, від 20.10.2011 у справі №15/14/5022-335/2011, від 16.03.2011 у справі №17/121-46/106-57/154, від 20.11.2012 у справі №19/5005/5115/2012, від 30.09.2009 у справі №48/377, від 21.07.2011 у справі №42/252, від 19.04.2011 у справі №52/45, від 21.02.2012 у справі №33/189, від 29.01.2013 у справі №5011-35/939-2012 Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за товарним кредитом, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено факт погодження сторонами надання позивачем відповідачу товарного кредиту на підставі договору; прострочення відповідачем здійснення розрахунків з позивачем за товарним кредитом; встановлення умовами договору відповідальності у вигляді сплати процентів за прострочення покупцем оплати товару, що відповідно до абзацу 2 частини п'ятої статті 694 Цивільного кодексу України є підставою для нарахування процентів згідно зі статтею 536 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, у постанові від 20.09.2011 у справі №5024/470/2011 Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в позові в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що укладеним сторонами договором поставки не встановлено розміру процентів за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин.

Враховуючи викладене відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи №41/350 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" у допуску справи №41/350 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Демидова Судді:С.Владимиренко М.Малетич І.Плюшко С.Шевчук