Постанова

від 09.07.2009 по справі 41/350

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

41/350

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 липня 2009 р.                                                                                    № 41/350  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О. (головуючий),

Харченка В.М., Черкащенка М.М.

розглянувши у відкритомуза участю представника позивача:

касаційну скаргусудовому засіданні у м. КиєвіТуніка А.В. та представника відповідача –Степенко К.В.Відкритого акціонерного товариства "Перший інвестиційний банк"

на постановувід 24.03.2009

Київського апеляційногогосподарського суду

у справі№ 41/350

господарського судуміста Києва

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"

доВідкритого акціонерного товариства "Перший інвестиційний банк"

третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінбус-Транс"

простягнення 240000,00 грн.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз" звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства "Перший інвестиційний банк" про стягнення з відповідача гарантійної суми у розмірі 240000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2008 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінбус-Транс".

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.12.2008 у справі № 41/350 позов задоволено. Стягнено з ВАТ "Перший інвестиційний банк" на користь ВАТ "Концерн Галнафтогаз" 240000,00 грн. гарантійної суми.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2009, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 24.03.2009, рішення господарського суду від 26.12.2008 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 43 ГПК України, ст.ст. 526, 561, 563, 564, 565, 568, 629 ЦК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.01.2007 між позивачем та третьою особою у справі був укладений договір купівлі-продажу за смарт-картками № 4, згідно умов якого позивач зобов'язався відпустити ТзОВ "Вінбус-Транс" товари у власність, а ТзОВ "Вінбус-Транс" зобов'язалось прийняти товари та оплатити їх на умовах цього договору. При цьому, відпуск товару здійснюється відповідно до чинних цін на автозаправних станціях на момент здійснення операцій по передачі товару покупцеві. Розрахунки за товар здійснюються в гривнях покупцем на умовах попередньої (авансової) оплати товарів шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця, вказаний у договорі. Договір набирає чинності з дати укладення та діє протягом одного року, а в частині виконання грошових зобов'язань до моменту їх повного виконання.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору покупець зобов'язався здійснити оплату отриманих товарів протягом трьох місяців після отримання товару.

У цьому зв'язку, позивач на виконання умов договору передав у власність третьої особи дизельне паливо на загальну суму 1369243,42 грн., та відповідно до додатку № 1 договору передав смарт-картки в кількості 20 штук. В свою чергу, покупець - ТзОВ "Вінбус-Транс" отримав нафтопродукти, однак, всупереч умовам договору, вартість товару в повному обсязі не сплатив.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.11.2008 у справі № 13/111-08 за позовом ВАТ "Концерн Галнафтогаз" до ТзОВ "Вінбус-Транс" стягнуто з третьої особи на користь позивача борг за договором в сумі 382977,89 грн. Таким чином, у третьої особи перед позивачем у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання щодо оплати вартості переданого товару, виник борг на суму 382977,89 грн., наявність якого підтверджена судовим рішенням.

Судами також встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов'язань покупцем, 19.04.2007 між ВАТ "Перший інвестиційний банк" та ТзОВ "Вінбус-Транс" був укладений договір про надання гарантії № 08/0711-Г, згідно умов якого відповідач надав гарантійний лист на користь позивача, яким гарантував у випадку невиконання третьою особою зобов'язань стосовно проведення розрахунків перед позивачем за договором купівлі-продажу за смарт-картками № 4 від 01.01.2007 та додатковою угодою № 1, сплатити позивачу за його вимогою, складеною відповідно до умов банківської гарантії, грошову суму у розмірі не більше 240000,00 грн.

У цьому зв'язку, ВАТ "Перший інвестиційний банк" на підставі гарантійного договору, видав та надіслав на користь позивача гарантійний лист № 11/1098 від 19.04.2007, згідно якого банк гарантував, у випадку невиконання або неналежного виконання третьою особою умов оплати за договором та додатковою угодою № 1 від 01.01.2007, сплатити на користь позивача, за його вимогою, що буде викладена у письмовій формі, гарантійну суму у розмірі не більше 240000,00 грн.

Позивач, 04.08.2008 звернувся до відповідача з вимогою про сплату гарантом гарантійної суми у розмірі 240000,00 грн., до якої були додані всі необхідні документи відповідно до вимог гарантійного листа, однак відповідач у своїй відповіді від 29.08.2008 відмовив позивачу в задоволені його вимоги, мотивуючи тим, що номер договору, який зазначений в гарантії не відповідає реквізитам договору (наданому відповідачу) зазначеному у вимозі.

Вищенаведеним обставинам, які повністю відповідають наявним матеріалам справи, суди дали належну оцінку, і, з урахуванням вимог ст.ст. 509, 526, 560, 562, 563, 568, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, дійшли до правильного висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Твердження відповідача у касаційній скарзі про невідповідність реквізитів договору № 4 від 01.01.2007, зазначеного в гарантії, з реквізитами договору № 4 (547/04-07 В 02/04) від 01.01.2007, який був пред'явлений банку у вимозі, також було предметом дослідження в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано не прийнято ним до уваги, оскільки відповідно до фактичних обставин справи зазначена невідповідність носила формальний зміст і не позначилась на суті правовідносин сторін, які були встановлені судом за цією справою.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Перший інвестиційний банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 та рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2008 у справі № 41/350 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Кочерова Н.О.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Черкащенко М.М.