Постанова

від 19.10.2011 по справі 13/598

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2011 № 13/598

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:

від позивача - ОС ОБА_1 - предст. за дов. №1 від 1 0.09.2010

від відповідача - О СОБА_2 - предст. за дов. б/н ві д 25.06.2011

третя особа: ОС ОБА_3 - особисто

розглядаючи у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_5

на рішення Госп одарського суду міста Києва

від 17.05.2011 р.

у справі №13/598 (су ддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_6

до Фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_5

третя особа Фіз ична особа-підприємець ОСО БА_3

про стяг нення збитків в розмірі 89800,57 гр н.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприєм ець ОСОБА_6 (далі за тексто м - позивач, ФОП ОСОБА_6) зв ернулась до Господарського с уду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_5 (далі за текстом - відповідач, ФОП ОСОБА_5) збитків в розмірі 89800 ,57 грн.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 11.05.2011 р. залуч ено до участі у справі в якост і третьої особи, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору на стороні позивача Фізичну особу-підприємця О СОБА_3 (далі за текстом - тре тя особа, ФОП ОСОБА_3).

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 17.05.2011 р. по сп раві №13/598 позов було задоволен о частково, присуджено до стя гнення з відповідача на кори сть позивача 77 800,57 грн. збитків, 778,01 грн. державного мита, 204,47 грн . витрат на інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу.

Не погоджуючись із прийнят им рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апе ляційного господарського су ду з апеляційною скаргою, в як ій просить скасувати рішення Господарського суду міста К иєва від 17.05.2011 р. по справі №13/598 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Підставою для скасування р ішення суду апелянт зазначив неповне з' ясування обстави н, що мають значення для справ и, недоведеність обставин, що мають значення для справи, як і суд визнав встановленими, а також порушення судом норм м атеріального та процесуальн ого права. При цьому, в обґрунт ування апеляційної скарги ві дповідач посилається на те, щ о судом надані два протилежн і висновки щодо стану кріпле ння вантажу. Крім того, судом н е застосовано норми ст.134 Стат уту автомобільного транспор ту, згідно з якими автотрансп ортне підприємство або орган ізація звільняються від відп овідальності за втрату, недо стачу, псування або пошкодже ння вантажу в разі, коли: ванта ж прибув у справному автомоб ілі (контейнері) зі справними пломбами вантажовідправник а, а штучний вантаж - з справн ими захисною маркіровкою, ба ндеролями, пломбами вантажов ідправника або виготовлювач а.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 25.08.2011 р. апеляційну скаргу Фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_5 було прийнято до прова дження та призначено до розг ляду в судовому засіданні на 21.09.2011 р.

19.09.2011 р. через відділ документ ального забезпечення Київсь кого апеляційного господарс ького суду від апелянта наді йшло доповнення до апеляційн ої скарги, в якому відповідач зазначає про те, що він не є ті єю особою, що повинна відпові дати за позовом, оскільки в мі жнародній транспортній накл адній CMR №6349788 перевізником вказ ано ТОВ «Кіт-Карго».

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського ап еляційного господарського с уду від 20.09.2011 р. №01-23/3/8 змінено скла д колегії суддів.

В судовому засіданні апеля ційної інстанції 21.09.2011 р., відпо відно до ст. 77 ГПК України, огол ошено перерву на 05.10.2011 р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційн ого господарського суду від 05.10.2011 р. №01-23/3/6 змінено склад колег ії суддів.

В судовому засіданні апеля ційної інстанції 05.10.2011 р., відпо відно до ст. 77 ГПК України, огол ошено перерву на 19.10.2011 р.

В судовому засіданні апеля ційної інстанції 19.10.2011 р. предст авник відповідача надав суду пояснення, в яких зазначив, що підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, просит ь суд рішення Господарського суд міста Києва від 17.05.2011 р. у спр аві №13/598 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В судовому засіданні апеля ційної інстанції 19.10.2011 р. предст авник позивача надав суду по яснення, в яких зазначив, що за перечує проти доводів виклад ених в апеляційній скарзі, пр осив залишити її без задовол ення, оскаржуване рішення - без змін.

В судовому засіданні апеля ційної інстанції 19.10.2011 р. третя особа Фізична особа-підприєм ець ОСОБА_3 надав суду поя снення, в яких зазначив, що зап еречує проти доводів викладе них в апеляційній скарзі, про сив залишити її без задоволе ння, оскаржуване рішення - б ез змін.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представників стор ін, третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на п ідставі встановлених фактич них обставин справи правильн ість застосування судом перш ої інстанції норм законодавс тва, колегія встановила наст упне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2009 року між ФОП ОСО БА_3, як експедитором, та ТОВ «Костал Україна», як замовни ком, було укладено договір пр о організацію вантажопереве зень №14/09/09 (далі за текстом - До говір №14/09/09), відповідно до умов якого експедитор зобов'язує ться за винагороду та за раху нок замовника, який є вантажо отримувачем/вантажовідправ ником, надавати на умовах цьо го договору послуги, пов'язан і з доставкою вантажу, характ еристики і кількість якого, п ункт відправлення та пункт п ризначення вантажу містятьс я в замовленнях до цього дого вору (п.1.1 Договору №14/09/09).

Відповідно до Транспортно го замовлення №292 від 13.01.2010 року Ф ОП ОСОБА_3 був зобов' язан ий здійснити міжнародне пере везення вантажу - електроме ханічних виробів для автомоб ільної промисловості за марш рутом: Чеська республіка - У країна; дата та час завантаже ння - в 8:00 13.01.2010 - 14.01.2010, автомобілем з державним номерним знаком НОМЕР_1/НОМЕР_2.

Відповідно до замовлення Ф ОП ОСОБА_3 №2010014 від 13.01.2010 року ФОП ОСОБА_6 був зобов' яз аний здійснити міжнародне пе ревезення вантажу - електро механічних виробів для автом обільної промисловості за ма ршрутом: Чеська республіка - Україна; дата та час завантаж ення - 13.01.2010 - 14.01.2010; дата та час дос тавки - 18.01.2010 року.

Особливими умовами замовл ення визначено: правильно ро змістити та надійно закріпит и вантаж, перевірити правиль ність вказівок СМR, стосовно к ількості місць. Свої зауваже ння щодо стану вантажу письм ово зазначити у СМR.

05.10.2009 року між ФОП ОСОБА_6, в особі ОСОБА_3 на підставі довіреності, як експедиторо м, та ФОП ОСОБА_5, як перевіз ником, було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №19 від 05.10.2009 рок у (далі за текстом - Договір № 19), відповідно до умов якого ек спедитор замовляє, а перевіз ник на підставі замовлення н адає послуги з організації і виконання перевезень вантаж ів автомобільним транспорто м у міських, міжміських і міжн ародних сполученнях (п. 1.1 Дого вору №19).

Відповідно до п. 2.2 Договору № 19 перевізник зобов'язується п одати автомобілі під заванта ження/розвантаження за адрес ою і в терміни, вказані в узгод женому замовленні на перевез ення (п.2.2.4 Договору); при міжнар одних перевезеннях, забезпеч ити страхування вантажу на у мовах СМR - страхування (п.2.2.5 Дог овору).

В рамках укладеного Догово ру, сторонами узгоджене замо влення №5 від 13.01.2010 року, відпові дно до якого відповідач був з обов' язаний здійснити міжн ародне перевезення вантажу - електромеханічних виробів д ля автомобільної промислово сті за маршрутом: Чеська респ убліка - Україна; дата та час завантаження - 13.01.2010 - 14.01.2010 р.; дат а та час доставки - 18.01.2010 року.

Особливими умовами замовл ення визначено: правильно ро змістити та надійно закріпит и вантаж, перевірити правиль ність вказівок СМR, стосовно к ількості місць. Свої зауваже ння щодо стану вантажу письм ово зазначити у СМR.

На виконання умов Договору та замовлення, 15.01.2010 року відпо відач подав під завантаження автомобіль НОМЕР_1/НОМЕ Р_2, що підтверджується СМR № 6349788.

Зазначений вантаж відпові дач доставив вантажоотримув ачу 25.01.2010 року. Тобто відповідач ем було порушено встановлені Договором строки подачі авт омобіля для завантаження - на 1 день, та строки доставки ван тажу - на 7 днів.

Також колегією суддів вста новлено, що в порушення умов Д оговору №19 перевізником не за безпечено страхування ванта жу.

Відповідно до відмітки в гр афі 24 СМR, під час митного контр олю було виявлено пошкодженн я вантажу - печатних плат типу 015038хх SMD арт. 39800684000000 у кількості 381 шт ук. Вантаж знаходився у пласт иковій тарі і не був закріпле ний ременями. Як зазначено в С МR, водій, намагаючись прихова ти сліди пошкодження, зсипав розсипаний товар в тару нава лом, що суворо заборонено.

В своїх поясненнях водій ОСОБА_4 зазначив, що не брав участі у завантаженні, розмі щенні і кріпленні вантажу, що в принципі суперечить вимог ам п.2.3 Правил дорожнього руху та положенням ст.17, 18 Конвенції про договір міжнародного до рожнього перевезення вантаж ів (КДПВ) з урахуванням положе нь Договору та замовлення №5 в ід 13.01.2010 р.

Вартість однієї плати, згід но іпvоісе від 12.01.2010 року, станов ить 30,384,00 EUR. Таким чином, як ствер джує позивач, замовнику було нанесено збитків на суму 11576,30 EU R, що за офіційним курсом НБУ с таном на 02.02.2010 становить 128837,62 грн . (11,129426 грн. за 1 EUR).

В березні 2010 року ТОВ «Костал Україна» було направлено О СОБА_3 Рекламацію з вимогою відшкодування збитків, пов'я заних з ушкодженням товару в сумі 128837,62 грн., витрат на експер тизу в сумі 830,00 грн., витрат на юр идичне супроводження у сумі 10 800,00 грн. та виробничих витрат в сумі 1 000,00 грн.

Платіжними дорученнями №180 від 11.08.10, № 169 від 06.08.10, №165 від 29.07.10, №159 ві д 21.07.10, №157 від 19.07.10, №152 від 06.07.10, №128 від 11 .06.10, №127 від 10.06.10 та №7 від 30.06.10 ФОП ОС ОБА_3 сплатив 77800,57 грн. на корис ть ТОВ «Костал Україна».

16.03.2010 р. ФОП ОСОБА_6 від ФОП ОСОБА_3 була отримана прет ензія №8 вих. №16\16.03.2010 року з вимог ою відшкодувати вартість зби тків спричинених пошкодженн ям вантажу.

На виконання п.п. 6.4., 6.5. Договор у-доручення №1 про надання пос луг по організації перевезен ня вантажів автомобільним тр анспортом у міжнародному і м іжміському сполученні від 01.12 .2008 року, укладеного між Фізичн ою особою - підприємцем ОСО БА_6 і Фізичною особою - підпр иємцем ОСОБА_3, та відпові дно до вимог ст. 14 Закону Украї ни «Про транспортно-експедит орську діяльність», позивач відшкодував збитки спричине ні пошкодженням вантажу в су мі 77800,57 грн., що підтверджується долученими до матеріалів сп рави копіями платіжних доруч ень №116 від 20.08.2001 року на суму 56800,57 г рн. та №87 від 06.07.2010 року на суму 21000,0 0 грн.

З метою досудового врегулю вання спору, позивачем було н аправлено відповідачу прете нзію №3 від 09.08.2010 року.

В запереченні на претензію №40 від 18.08.2010 року відповідач заз начив про неможливість задов олення зазначеної претензії через відсутність посилань на норми законодавства, на як их ґрунтується претензія, ві дсутність належним чином офо рмлених документів та також зазначено про неповноважніс ть автора.

Таким чином, станом на дату подачі позову до суду, заборг ованість відповідача перед п озивачем складає 77800,57 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК У країни зобов'язанням є право відношення, в якому одна стор она (боржник) зобов'язана вчин ити на користь другої сторон и (кредитора) певну дію (переда ти майно, виконати роботу, над ати послугу, сплатити гроші т ощо) або утриматися від певно ї дії, а кредитор має право вим агати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання в иникають з підстав, встановл ених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 ста тті 11 ЦК України підставою вин икнення цивільних прав та об ов'язків є договори та інші пр авочини.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висно вку, що даний правочин за своє ю правовою природою є догово ром перевезення.

Відповідно до ч.1 ст. 909 ЦК Укра їни, за договором перевезенн я вантажу одна сторона (перев ізник) зобов'язується достав ити довірений їй другою стор оною (відправником) вантаж до пункту призначення та видат и його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувач еві), а відправник зобов'язуєт ься сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 193 ГК Україн и суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання н алежним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності ко нкретних вимог щодо виконанн я зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазв ичай ставляться. Зазначене т акож кореспондується зі ст.с т. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов' язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог цього Кодексу, інших акті в цивільного законодавства, а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звич аїв ділового обороту або інш их вимог, що звичайно ставлят ься. Одностороння відмова ві д зобов'язання або односторо ння зміна його умов не допуск ається, якщо інше не встановл ено договором або законом.

Згідно зі ст. 173 ГК України од ин суб' єкт господарського з обов' язання повинен вчинит и певну дію на користь іншого суб' єкта, а інший суб' єкт м ає право вимагати від зобов' язаної сторони виконання її обов' язку.

Відповідно до ст. 924 Цивільно го кодексу України, перевізн ик відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з момен ту прийняття їх до перевезен ня та до видачі одержувачу, як що не доведе, що втрата, нестач а, псування або пошкодження в антажу, пошти сталися внаслі док обставин, яким перевізни к не міг запобігти та усуненн я яких від нього не залежало.

Згідно п.5.2. Договору №19, перев ізник несе відповідальність за цілісність вантажу відпо відно до Конвенції про догов ір міжнародного перевезення вантажів 1956 року, Статуту авто мобільного транспорту Украї ни та чинного законодавства України.

Особливими умовами замовл ення №5 від 13.01.2010 року є: правильн о розташувати і надійно закр іпити вантаж; перевірити пра вильність вказівок в СМR відн осно числа вантажних місць; с вої зауваження по стану вант ажу письмово вказати в СМR.

Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що графа 18 СМR № 6349788 не містить будь-яких відмі ток перевізника щодо стану в антажу в тому числі зауважен ь щодо розміщення та кріплен ня вантажу, які могли призвес ти до ушкодження вантажу при його транспортуванні.

Згідно ст. 8 Конвенції про до говір міжнародного дорожньо го перевезення вантажів (КДП В) 1956 року, при прийнятті вантаж у перевізник зобов'язаний пе ревірити зовнішній стан вант ажу і його упаковки. Перевізн ик зобов'язаний в накладній м отивувати всі можливі їм бут и зроблені застереження відн осно зовнішнього стану ванта жу і його упаковки.

Крім того статтею 9 зазначен ої Конвенції встановлено, що накладна, оскільки не доведе но противне, слугує доказом у мов договору і підтвердження м прийняття вантажу перевізн иком. При відсутності в накла дній мотивованих перевізник ом застережень, є презумпція , що вантаж і його упаковка бул и зовнішньо у справному стан і в момент прийняття вантажу перевізником і що число вант ажних місць, а також їх розміт ка і номери відповідали вказ івкам у накладній.

Зазначена стаття узгоджує ться з приписами статті 17 Конв енції про договір міжнародно го дорожнього перевезення ва нтажів 1956 року, згідно з якою пе ревізник несе відповідальні сть за повну чи часткову втра ту вантажу або його пошкодже ння, які сталися в період часу між прийманням вантажу до пе ревезення та його здаванням, а також за запізнення достав ки.

Статтею 18 Конвенції КДПВ вс тановлено, що на перевізнику лежить тягар доведення, що вт рата вантажу, його пошкоджен ня чи прострочення в доставц і викликані обставинами, вка заними в п. 2 ст. 17, а саме: перевіз ник звільняється від відпові дальності, якщо втрата ванта жу, його псування чи простроч ка з доставкою виникли з вини правомочної за договором ос оби, внаслідок наказу останн ього, не викликано будь-якою в иною перевізника, будь-якими дефектами самого вантажу чи обставинами, уникнути яких п еревізник не міг і наслідки я ких не міг передбачити.

Виходячи зі змісту ст. 23 Конв енції про договір міжнародно го дорожнього перевезення ва нтажів, коли, згідно постанов ам Конвенції, перевізник зоб ов' язаний відшкодувати зби тки, викликані повною чи част ковою втратою вантажу, розмі р належної до відшкодування суми визначається на підстав і вартості вантажу в місці і в час прийняття його до переве зення.

Згідно зі ст. 611 Цивільного ко дексу України у разі порушен ня зобов' язання настають на слідки, встановлені договоро м або законом, зокрема, відшко дування збитків.

З огляду на викладене, з ура хуванням того, що СМR № 6349788 не мі стить будь-яких відміток пер евізника щодо стану вантажу та відповідачем не надано бу дь-яких інших належних і допу стимих доказів на підтвердже ння того, що пошкодження вант ажу викликані обставинами, в казаними в п. 2 ст. 17 Конвенції К ДПВ, колегія суддів приходит ь до висновку, що пошкодження вантажу відбулось з вини пер евізника в період між прийма нням вантажу до перевезення та його видачею одержувачу.

Заперечення відповідача н а позов зводяться до того, що в ін як перевізник не несе відп овідальність за шкоду вантаж у і замовнику, при цьому відпо відач посилається на ст. 134 Ста туту автомобільного транспо рту, п. 4 ст. 17 Конвенції КДПВ 1956 р., п. 2 ст. 18 Конвенції КДПВ 1956 р. Тако ж відповідач зазначав, що вод ій не мав будь-якої можливост і втручатися або впливати на процес завантаження автомоб іля, оскільки, в складське при міщення сторонні особи не до пускаються. Водій подав авто мобіль впритул до спеціально го рукава, виведеного на рамп у, де всі вантажні роботи, а та кож закріплення вантажу зді йснювались працівниками від правника.

Відповідно до ст.134 Статуту а втомобільного транспорту ав тотранспортне підприємство або організація звільняютьс я від відповідальності за вт рату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, к оли: а) вантаж прибув у справно му автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажов ідправника, а штучний вантаж - з справним захисним маркува нням, бандеролями, пломбами в антажовідправника або вигот овлювача.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Конвен ції КДПВ 1956 р. перевізник звіль няється від відповідальност і, за умови дотримання пункті в 2 - 5 ст. 18, якщо втрата чи ушкодж ення вантажу є наслідком осо бливого ризику, нерозривно п ов'язаного з однією чи декіль кома з перерахованих нижче о бставин: с) з обробкою, наванта женням, складуванням чи вива нтаженням вантажу відправни ком або одержувачем, чи особа ми, які діють від імені відпра вника або вантажоодержувача .

Згідно з п.2 ст. 18 Конвенції КД ПВ 1956 р., якщо перевізник доведе , що при обставинах, що сталися втрата вантажу або його пошк одження можуть бути наслідко м одного або декількох особл ивих ризиках, вказаних в п. 4 ст . 17, допускається презумпція, щ о ці ризики відбулися внаслі док цього. В доведення ризику відповідач зазначав, що відп овідно до п.2.1.4. Договору на тра нспортно-експедиційне обслу говування №19 від 05.10.09 експедито р зобов'язався «вимагати від відправника вантажу провест и завантаження транспортног о засобу у спосіб, що не перешк оджає проведенню митного кон тролю, забезпечує збереження вантажу протягом перевезенн я, безпечний рух та маневрува ння транспортного засобу».

Відповідно до особливих ум ов замовлення №5 від 13.01.2010 р. стор онами узгоджено: правильно р озмістити та надійно закріпи ти вантаж; перевірити правил ьність вказівок СМR, стосовно кількості місць; свої зауваж ення щодо стану вантажу пись мово зазначити у СМR.

Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що водій здій снював перевезення самостій но без участі експедитора, от же всі зобов'язання перед зам овником ніс перевізник.

Відповідач не довів належн ого виконання послуг міжнаро дного перевезення та не спро стував доводів позивача.

Отже, у зв' язку з невиконан ням зобов' язань за Договоро м належним чином, відповідач зобов' язаний відшкодувати збитки, викликані пошкоджен ням вантажу. У зв' язку з чим в имогу позивача про стягнення з відповідача 77800,57 грн. збитків , суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволен ню.

Крім суми основного боргу п озивач просив стягнути з від повідача суму витрат понесен их ним у зв' язку із оплатою н а послуги фахівця у галузі пр ава для підготовки, подачі та представлення інтересів у с уді в сумі 12000,00 грн.

Згідно ст.28 ГПК України, пред ставниками юридичних осіб мо жуть бути також інші особи, по вноваження яких підтверджую ться довіреністю від імені п ідприємства, організації. До віреність видається за підпи сом керівника або іншої упов новаженої ним особи та посві дчується печаткою підприємс тва, організації.

Повноваження адвоката як п редставника можуть також пос відчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об 'єднанням, або договором. До ор деру адвоката обов'язково до дається витяг з договору, у як ому зазначаються повноважен ня адвоката як представника або обмеження його прав на вч инення окремих процесуальни х дій. Витяг засвідчується пі дписом сторін договору.

На підтвердження правовід носин між Фізичною особою - пі дприємцем ОСОБА_6 та Юриди чною фірмою «ОВ» позивач над ав договір №1 про надання юрид ичних послуг від 09.09.2010 року, від повідно до якого він доручив повіреному аналіз документі в, подачу позовної заяви до го сподарського суду та предста вництво інтересів замовника в суді, а повірений бере на се бе зобов' язання надавати юр идичну допомогу.

Виходячи зі змісту ст. ст. 1000, 1 003 ЦК України за договором дор учення одна сторона (повірен ий) зобов'язується вчинити ві д імені та за рахунок другої с торони (довірителя) певні юри дичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, пр ипиняє цивільні права та обо в'язки довірителя.

Договором доручення може б ути встановлено виключне пра во повіреного на вчинення ві д імені та за рахунок довірит еля всіх або частини юридичн их дій, передбачених договор ом. У договорі можуть бути вст ановлені строк дії такого до ручення та (або) територія, у м ежах якої є чинним виключне п раво повіреного.

У договорі доручення або у в иданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які н алежить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити пов іреному, мають бути правомір ними, конкретними та здійсне нними.

Відповідно до ст.ст. 1002 ЦК Укр аїни повірений має право на п лату за виконання свого обов 'язку за договором доручення , якщо інше не встановлено дог овором або законом.

Згідно до припису ст.901 ЦК Укр аїни за договором про наданн я послуг одна сторона (викона вець) зобов'язується за завда нням другої сторони (замовни ка) надати послугу, яка спожив ається в процесі вчинення пе вної дії або здійснення певн ої діяльності, а замовник зоб ов'язується оплатити виконав цеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договор ом.

Положення цієї глави можут ь застосовуватися до всіх до говорів про надання послуг, я кщо це не суперечить суті зоб ов'язання.

Укладений між Фізичною осо бою - підприємцем ОСОБА_6 т а Юридичною фірмою «ОВ» дого вір № 1 про надання юридичних п ослуг від 09.09.2010 року, за своєю пр авовою природою є змішаним д оговором надання послуг і до ручення з метою представницт ва інтересів товариства пере д третіми особами, в т.ч. і у орг анах державної влади і не є о бов'язковим для відповідача.

З огляду на викладене, колег ія суддів погоджується з вис новком суду першої інстанції про те, що вимога позивача що до стягнення з відповідача в итрат на послуги фахівця у га лузі права для підготовки, по дачі та представлення інтере сів у суді в розмірі 12000,00 грн. є н еобґрунтованою та такою, що н е підлягає задоволенню.

Твердження апелянта про те , що він є неналежним відповід ачем у даній справі, посилаюч ись на те, що в CMR №6349788 перевізник ом вказано ТОВ «Кіт-Карго», ко легією суддів не приймається до уваги з огляду на наступне .

05.10.2009 року між ФОП ОСОБА_6, в особі ОСОБА_3 на підставі довіреності, як експедиторо м, та ФОП ОСОБА_5, як перевіз ником, було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №19 від 05.10.2009 рок у, відповідно до умов якого ек спедитор замовляє, а перевіз ник на підставі замовлення н адає послуги з організації і виконання перевезень вантаж ів автомобільним транспорто м у міських, міжміських і міжн ародних сполученнях.

На виконання вказаного дог овору, сторонами узгоджене з амовлення №5 від 13.01.2010 року, відп овідно до якого відповідач б ув зобов' язаний здійснити м іжнародне перевезення ванта жу - електромеханічних виро бів для автомобільної промис ловості за маршрутом: Чеська республіка - Україна; дата т а час завантаження - 13.01.2010 - 14.01.2010 р .; дата та час доставки - 18.01.2010 рок у. В замовленні зазначено дер жавні номери транспортних за собів, які має подати відпові дач під завантаження, а саме: НОМЕР_1/НОМЕР_2.

Як вбачається з міжнародно ї транспортній накладної CMR №6 349788 в графі 25 міститься відмітк а про виконання перевезення автомобілем НОМЕР_1.

Отже, перевезення здійснюв алось на виконання договору на транспортно-експедиційне обслуговування №19 від 05.10.2009 рок у, за узгодженим сторонами за мовленням №5 від 13.10.2010 р.

Відповідно до ст.33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Доводи, викладені в апеляці йній скарзі, висновків місце вого господарського суду не спростовують.

Враховуючи викладені обст авини справи в їх сукупності , суд дійшов висновку про те, щ о рішення Господарського суд у міста Києва від 17.05.2011 р. у справ і №13/598 прийнято у відповідност і до норм чинного законодавс тва, з повним, всебічним та об' єктивним з' ясуванням обста вин, які мають значення для сп рави, у зв' язку з чим апеляці йна скарга задоволенню не пі длягає, а рішення необхідно з алишити без змін.

У зв' язку з відмовою в задо воленні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарсь кого процесуального кодексу України, витрати по сплаті де ржавного мита за її подання і розгляд покладаються на апе лянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Київський апе ляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_5 залишити без задоволенн я, а рішення Господарського с уду міста Києва у справі №13/598 в ід 17.05.2011 р. залишити без змін.

Матеріали справи №13/598 поверн ути до Господарського суду м іста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена до касаційного суду у встановл еному законом порядку.

Головуючий суддя

Судді