Постанова

від 01.11.2011 по справі 31/251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2011                                                                                           № 31/251

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Чорної Л.В.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 (представник за довіреністю);  

від відповідача – ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу

Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від

20.07.2011 року

у справі

№ 31/251 (суддя – Качан Н.І.)

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»

до

Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»

про

стягнення 15 227,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» задоволено за розрахунком позивача. Стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» грошові кошти у розмірі 10 200,29 грн. та судові витрати.  

Дане рішення мотивоване тим, що на шляху перевезення продукції (аглоруда) була виявлена недостача, про що складено комерційні акти, а відповідальність Залізниці передбачена Угодою про міжнародне вантажне сполучення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Державна адміністрація залізничного транспорту України «Укрзалізниця» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 року у справі № 31/251 та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову ПАИ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» у повному обсязі.     

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт стверджує про порушення судом принципу змагальності та рівності сторін перед Законом і судом – п. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодекс України.  

Державна адміністрація залізничного транспорту України «Укрзалізниця» зазначає, що Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» не надало до претензії № 09/1-3-79 від 16.11.2010 року відомості вагонів до досилочних накладних № 44993663, № 44993664, № 44993665, які перевозяться маршрутом (групою) і у відповідності до параграфу 2 статті 8 СМГС є обов‘язковою складовою накладної СМГС та рахунку-фактури, тим більше, що Укрзілізниця зверталася з проханням надати зазначені документи листом від 24.11.2010 року № ЦМ-ЦРЖМ-86/10.

При розрахунку суми збитків за недостачу маси вантажу Позивачем не врахована норма природної втрати в розмірі 2 % від маси вантажу, оскільки відповідно до графи 11 накладної № 629139 вантаж був завантажений у вологому стані.

Так, на думку Апелянта, звертаючись з позовною заявою від 18.04.2011 року, Позивач порушив вимоги статті 30 СМСГ, оскільки у параграфі 2 зазначеної статті зазначено, що право на позов виникає у разі недотримання залізницею термінів розгляду претензії та незадоволення позовних вимог. Оскільки перевезення по даній відправці здійснювалось у міжнародному залізничному вантажному сполучені, то для даної категорії перевезення Позивачем не дотримана процедура досудового врегулювання спору, а саме вимоги, які Позивач пред‘явив до Укрзалізниці не розглядалися по суті через ненадання останнім вищезазначених документів, а тому не підлягають задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 року, після повторного автоматичного розподілу справи № 31/251, апеляційну скаргу прийнято до розгляду.  

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 року без змін.

Своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, Позивач не скористався, відзив на апеляційну скаргу до суду не подав.

          Відповідно до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.    

          В судовому засіданні 04.10.2011 року оголошувалась перерва.  

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору постачання № КВ 2008/03 від 01.04.2008 року, який укладений між ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» та ВАТ «Столенский ГОК», РФ, м. Старий Оскол, Білгородська область на адресу вантажоодержувача – Позивача по залізничній накладній № АК 629139 від 24.07.2010 року була відвантажена продукція (аглоруда) /а.с. 34-35, 41-45/.

          Вартість товару сплачено, про що свідчить платіжне доручення № 1131 від 27 липня 2010 року /а.с. 153/.

          Як слідує із комерційних актів на станції Купянск Південної залізниці: № 007402/853/221 від 25.07.2010 року до вагонів № 67849935, № 66521832, № 65091084 (до станції призначення вищезгадані вагони слідували по накладній досилання № 44993665, № 67902965); № 007405/856 від 25.07.2010 року до вагонів № 67151407, № 66728122, № 67902965 (до станції призначення вищевказані вагони слідували по накладній досилання № 44993663 від 25.07.2010 року); № 007401/853/229 від 25.07.2010 року до вагонів № 61023081, № 66709189, № 66787789 (до станції призначення вищезгадані вагони слідували по накладній досилки № 44993665 від 25.07.2010 року) на шляху перевезення була виявлена недостача продукції /а.с. 20-21, 26-27, 32-33/.

          По прибуттю на станцію призначення Маріуполь – Сортувальний Донецької залізниці було зроблено переважування з представниками залізниці.

          В результаті переважування було встановлено: у вагоні № 67151407 недостача у кількості 7 180 кг, про що складено комерційний акт № 389076/223 від 28.07.2010 року; у вагоні № 66728122 недостача у кількості 2 200 кг – комерційний акт № 389078/225 від 28.07.2010 року; у вагоні № 66709189 недостача у кількості 1 040 кг – комерційний акт № 389079/226 від 28.07.2010 року; у вагоні № 66787789 недостача у кількості 3 740 кг – комерційний акт № 389077/224 від 28.07.2010 року /а.с. 22-25, 28-31/.

          Таким чином, загальна недостача складає 37 380 кг, а за розрахунком Позивача вартість недостачі вантажу складає – 10 200,29 грн.                 

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п. 6 ст. 315 Господарського кодексу України щодо спорів, пов’язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред’явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до п. 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Пунктом 130 Статуту встановлено, що пред‘явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред‘явлення до неї претензії. 

Право на пред‘явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред‘явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст. 23 Угоди про міжнародне вантажне сполучення залізниця відповідальна за збиток, що виник внаслідок повної або часткової втрати, недостачі маси, за час з моменту прийняття вантажу до перевезення до видачі його на станції призначення.

Відповідно до параграфу 1 статті 22 Угоди про міжнародне вантажне сполучення (СМГС) залізниця, що прийняла вантаж до перевезення по накладній СМГС, відповідальна за виконання договору перевезення на усьому шляху слідування вантажу до видачі його на станції призначення.

Відповідно до параграфу 1 ст. 30 УМВС «право пред‘явлення позову, засноване на Договорі перевозки, належить тій особі, яка має право пред‘явити претензію до Залізниці. Позов може бути пред‘явлено тільки після пред‘явлення претензії у відповідності до статті 29».  

У відповідності до листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» роз‘яснено, що  право звернення до залізниці з претензією або і з позовом, з підстав, що випливають із Статуту залізниць України або договору перевезення вантажу, то пункт 130 Статуту залізниць України таке право надає сторонам у договорі перевезення - вантажовідправнику або вантажоодержувачу у відповідних випадках, передбачених Статутом.

Так, Позивачем було направлено претензію № 09/1-3-79 від 16.11.2010 року на адресу Відповідача, про що свідчить квитанцію про відправку /а.с. 11/.

Згідно п. 110 Статуту Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Посилання Відповідача щодо недотримання Позивачем досудового врегулювання спору колегією суддів Київського апеляційного господарського суду оцінюється критично, оскільки доказів надсилання листів-відповідей на претензію матеріали справи не містять.   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 року у справі № 31/251.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.  Рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2011 року у справі № 31/251 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

2.  Матеріали справи № 31/251 повернути до господарського суду міста Києва.

3.  Копію постанови надіслати сторонам у справ

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

07.11.11 (відправлено)