Постанова

від 01.11.2011 по справі 46/236

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2011 № 46/236

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представників с торін:

від прокуратури Лиховид О.С . (посвідчення № НОМЕР_1 від 24.06.2010р.);

від позивача НОМЕР_2 - п редставник за дов. № 049-05/833-11 від 15.0 2.2011;

НОМЕР_3 - представник за д ов. №049-05/834-11 від 15.02.2011р.;

від відповідача НОМЕР_4 - представник за дов. б/н від 22.08.2011р.;

розглянувши апеляційну ск аргу

Товариства з обмеженою від повідальністю “Фірма “Т.М.М.”

на рішення Господарського суду

міста Києва

від 12.07.2011р.

справа №46/236 (суддя Омельченк о Л.В.)

за позовом Заступника прок урора міста Києва в інтереса х держави в особі Головного у правління економіки та інвес тицій виконавчого органу Киї вської міської ради (Київськ ої міської державної адмініс трації)

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю “Фірма “Т.М. М.”

про стягнення 5416910,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора мі ста Києва (далі - прокуратур а) в інтересах держави в особ і Головного управління еконо міки та інвестицій виконавчо го органу Київської міської ради (Київської міської держ авної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до Господ арського суду міста Києва з п озовом до Товариства з обмеж еною відповідальністю “Фірм а “Т.М.М.” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на бюджетний рахунок цільово го фонду спеціального фонду міського бюджету - р/р 31517932700001 у ГУ ДКУ у м. Києві заборгованіс ть зі сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури м . Києва у розмірі 5416910,00 грн. Накла дення арешту на грошові кошт и рахунків відповідача у меж ах заявленої суми, а також нак ладення арешту на майно Това риства з обмеженою відповіда льністю “Фірма “Т.М.М.”.

Рішенням Господарсь кого суду міста Києва від 12.07.2011р . у справі №46/236 позов задоволен о частково, Стягнуто з відпов ідача на користь позивача 754057 ,89 грн., інфляційних нарахуван ь на суму боргу за період прос трочення, 506474, 43 грн. пені. В іншій частині позову відмовити. Ст ягнуто з позивача в дохід дер жавного бюджету України 51574,72 г рн. державного мита та 224,70 грн. в итрата на інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу.

Не погоджуючись із вк азаним рішенням суду першої інстанції, відповідач зверну вся з апеляційною скаргою, в я кій просить Київський апеляц ійний господарський суд скас увати рішення Господарськог о суду міста Києва від 12.07.2011р. та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що Господарський суд міста Києва неповно з' ясув ав обставини справи, визнав о бставини встановленими, які є недоведеними і мають значе ння для справи, неправильно з астосував норми матеріально го та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 09.08.2011р. у справі №46/236, скарга пр ийнята до розгляду та поруше но апеляційне провадження.

04.10.2011р. в судовому засіданні К иївського апеляційного госп одарського суду була оголоше на перерва на підставі ст. 77 Го сподарського процесуальног о кодексу України.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 25.10.2011р. розгляд справи було в ідкладено на підставі ст. 77 Го сподарського процесуальног о кодексу України. Крім того, д аною ухвалою розгляд справи відповідно до ст. 69 Господарсь кого процесуального кодексу України було продовжено на 15 днів.

У відзиві на апеляційну ска ргу та в судовому засіданні 01. 11.2011р. представник Головного у правління економіки та інвес тицій виконавчого органу Киї вської міської ради (Київськ ої міської державної адмініс трації) заперечував проти до водів апеляційної скарги, пр осив залишити рішення Господ арського суду міста Києва ві д 12.07.2011р. по справі № 46/236 без змін, а апеляційну скаргу без задов олення.

Розглянувши апеляцій ну скаргу, перевіривши матер іали справи, Київський апеля ційний господарський суд вва жає, що рішення Господарсько го суду міста Києва від 12.07.2011р. в частині стягнення пені та ін фляційних підлягає залишенн ю без змін, в частині стягненн я державного мита - зміні, а а пеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальніст ю “Фірма “Т.М.М.” - частковому з адоволенню, з наступних підс тав.

Згідно ст. 99 Господарс ького процесуального кодекс у України апеляційний господ арський суд, переглядаючи рі шення в апеляційному порядку , користується правами надан ими суду першої інстанції.

Як правильно встанов лено судом першої інстанції, та підтверджується матеріал ами справи 28.07.2008 р. між позиваче м та відповідачем в якості ін вестора (забудовник) було укл адено договір № 406 (далі - дого вір), предметом якого відпові дно до п. 1.1 останнього є сплата відповідачем (забудовником) пайової участі (пайових внес ків) на створення соціальної та інженерно-транспортної і нфраструктури міста Києва (п айовий внесок) у зв' язку з ре конструкцією з розширенням в иробничо-офісних будівель по вул. Машинобудівній (Георгія Гонгадзе), 50 у Солом' янськом у районі м. Києва.

Розмір пайового внес ку, згідно з розрахунками 1-5 ві д 25.07.2008р. становить 5845,41 грн. Даний розрахунок є невід' ємною ч астиною цього договору (п. 1.2 до говору).

Згідно п. 3.1 договору за будовник сплачує пайовий вне сок у сумі, вказаній у п. 2.1 цьог о договору, у строк з серпня 2008 року по жовтень 2008 року рівним и частками щомісячно, але не п ізніше 28 числа на бюджетний ра хунок цільового фонду спеціа льного фонду міського бюджет у за наступними реквізитами: одержувач - ГУ ДКУ у м. Києві ; банк одержувача - ГУ ДКУ у м . Києві; МФО 820019; код ЄДРПОУ 24262621; р/р 31517932700001.

Відповідно до п. 6.1 дого вору останній набирає чиннос ті з моменту його реєстрації та припиняється з виконання м його умов (з дати надходженн я останнього платежу (р. 6.2.1), у ра зі настання обставин, вказан их у п. 5.2 (п. 6.2.2), у зв' язку з лікві дацією сторони договору (п. 6.2.3) .

Як вбачається з матер іалів справи, а саме довідки Г оловного управління економі ки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ра ди (Київської міської держав ної адміністрації) про надхо дження коштів від Товариства з обмеженою відповідальніст ю “Фірма “Т.М.М.”, в рамках укла деної угоди відповідачем був сплачений лише один з трьох п айових внесків, а саме: 1948470,00 грн . 28.08.2008 р.

Відповідач зазначени й факт часткового виконання зобов' язань за договором в суді першої інстанції не зап еречував.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України с уб'єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов'язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов'язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного код ексу України передбачено, що зобов'язання має виконувати ся належним чином відповідно до умов договору та інших акт ів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлятьс я. Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Ц ивільного кодексу України як що у зобов'язанні встановлен ий строк (термін) його виконан ня, то воно підлягає виконанн ю у цей строк (термін).

На вимогу суду першої інстанції в обґрунтування з аявлених до стягнення з відп овідача сум, позивач надав су ду першої інстанції детальни й розрахунок ціни позову та п исьмові пояснення від 04.07.2011 р., а також таблицю індексів інфл яції за період з січня 2003 року п о червень 2011 року.

Розглянувши надані с уду першої інстанції докумен ти та пояснення позивача Киї вський апеляційний господар ський суд погоджується з вис новком суду першої інстанції , що 20 належних до сплати відпо відачем пайових внесків були збільшені на суму перемноже них між собою індексів інфля ції починаючи з січня 2003 року. К рім того, на платежі, внесення яких було прострочене відпо відачеві нараховано індекс і нфляції станом на дату перер ахування чергового платежу.

Тобто, виходячи з указ аної позиції позивача розмір пайового внеску за жовтень 200 8 року складає не 1948470,00 грн., а 1953 290,00 грн.

Згідно зі ст. 180 Господа рського кодексу України, змі ст господарського договору с тановлять умови договору, ви значені угодою його сторін, с прямованою на встановлення, зміну або припинення господа рських зобов' язань, які пог оджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов' яз кові умови договору відповід но до законодавства.

Як правильно встанов лено судом першої інстанції та підтверджується матеріал ами справи, ціна договору бул а визначена на підставі розр ахунків від 25.07.2008 р. №№ 1, 2, 3, 4 та 5 з ур ахуванням загальної площі ад міністративно-офісних примі щень, кошторисної вартості, н ормативів пайової участі заб удовників і соціально-економ ічного значення проекту для міста, зональних коефіцієнті в, а також індексу інфляції.

Відповідно до ст. 1 Зак ону України “Про індексацію грошових доходів населення” поняття терміну “індекс спо живчих цін” (що розуміється щ е як індекс інфляції) - це пок азник, що характеризує динам іку загального рівня цін на т овари та послуги, які придбав ає населення для невиробничо го споживання. Згідно зі ст. 3 в казаного Закону індекс спожи вчих цін обчислюється спеціа льно уповноваженим централь ним органом виконавчої влади в галузі статистики, яким, від повідно до чинного законодав ства України є Державний ком ітет статистики України, і не пізніше 10 числа місяця, що нас тає за звітним, публікується в офіційних періодичних вид аннях.

Ці показники, повідом лені засобами масової інформ ації з посиланням на Держком стат України, є офіційними та можуть використовуватися дл я проведення перерахунків гр ошових сум.

Згідно ст. 6 Конституці ї України органи законодавчо ї, виконавчої та судової влад и здійснюють свої повноважен ня у встановлених цією Конст итуцією межах і відповідно д о законів України.

Тобто, чинним законод авством не передбачено прове дення індексації грошових зо бов' язань з використанням н акопичувальних коефіцієнті в інфляції, розрахованих з 01.01.2 003 р. (до дати виникнення зобов' язань між сторонами), як це зді йснено позивачем.

Індекс інфляції заст осовується лише в тих випадк ах, коли сплаті підлягає сума , яка вноситься на рахунок отр имувача окремими внесками та у різні періоди, оскільки інд екс інфляції - це коефіцієнт, я кий застосовується для визна чення відповідності (еквівал ентності) певних грошових су м в різний час на дату встанов лення справедливої вартості (переоцінки).

Зміст застосування індекс у інфляції полягає у відшкод уванні матеріальних втрат кр едитора від знецінення грошо вих коштів внаслідок інфляці йних процесів

Відповідно до ч. 2 ст. 177 Г осподарського кодексу Украї ни суб' єкти господарювання відповідно до ч. 4 ст. 175 Кодексу можуть, незалежно від статут ної мети своєї діяльності, бр ати на себе зобов' язання пр о господарську допомогу у ви рішенні питання соціального розвитку населених пунктів їх місцезнаходження, у будів ництві й утриманні соціально -культурних об' єктів та об' єктів комунального господар ства і побутового обслуговув ання, надавати іншу господар ську допомогу з метою розв' язання місцевих проблем. Суб ' єкти господарювання мають право брати участь у формува нні відповідних фондів місце вих рад, якщо інше не встановл ено законом, та у виконанні ро біт щодо комплексного економ ічного і соціального розвитк у територій.

Згідно ч. 4 ст. 175 Господа рського кодексу України суб' єкти господарювання у випадк ах, передбачених цим Кодексо м та іншими законами, можуть д обровільно брати на себе зоб ов' язання майнового характ еру на користь інших учасник ів господарських відносин. Т акі зобов' язання не є підст авою для вимог щодо їх обов' язкового виконання.

Враховуючи той факт, щ о відповідач за договором № 406 від 28.07.2008 р. взяв на себе обов' я зки добровільно, і за своєю пр иродою цей договір є односто роннім (тобто, не передбачає о бов' язків інших учасників, зокрема, позивача по відноше нню до відповідача), Головне у правління економіки та інвес тицій виконавчого органу Киї вської міської ради (Київськ ої міської державної адмініс трації) не може вважатися кре дитором, що зазнавав матеріа льних втрат від несвоєчасног о надходження платежів від в ідповідача.

З огляду на викладене , Київський апеляційний госп одарський суд погоджується з висновком суду першої інста нції, що сума пайового внеску у розмірі 5845410,00 грн. була розрах ована з урахуванням індексу інфляції і повторне застосув ання таких індексів видаєтьс я збільшенням позивачем в од носторонньому порядку ціни д оговору.

Таким чином, розгляда ючи даний спір, суд першої інс танції правомірно виходив з того, що відповідач сплатив о дин з трьох пайових внесків з а договором від 28.07.2006 р. № 406 в сумі 1 945 470,00 грн., а тому його заборгов аність перед позивачем склад ає 3 896940,00 грн.

При цьому, Київський а пеляційний господарський су д відзначає, що за умовами укл аденого сторонами договору, зміна його ціни допускається у разі збільшення загальної площі об' єкту. Доказів наст ання зазначених умов ані суд у першої інстанції, ані суду а пеляційної інстанції надано не було.

Оскільки відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільно го кодексу України та ст. 193 Гос подарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, Київський апеляцій ний господарський суд погодж ується з висновком суду перш ої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стя гнення основного боргу в сум і 3896940,00 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Ц ивільного кодексу України, б оржник який прострочив викон ання грошового зобов' язанн я, на вимогу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого і ндексу інфляції за весь час п рострочення, а також три відс отки річних з простроченої с уми, якщо законом або договор ом не встановлений інший роз мір відсотків.

Оскільки позивачем та прок урором заявлено до стягнення з відповідача проіндексован у внаслідок інфляції суму бо ргу, суд першої інстанції пра вомірно провів уточнений роз рахунок інфляційних нарахув ань за час прострочення відп овідача.

Так, для всебічного, повного і об' єктивного розгляду в с удовому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності суд п овинен перевірити обґрунтов аність і правильність здійсн еного позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощ о, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов' язати п озивача здійснити перерахун ок відповідно до закону чи до говору або зробити це самост ійно (аналогічна правова поз иція викладена в ч. 1 п. 18 інформ аційного листа Вищого господ арського суду України від 11.04.20 05р. № 01-8/344 „Про деякі питання пра ктики застосування норм Госп одарського процесуального к одексу України, порушені в до повідних записках про роботу господарських судів у 2004 році ”).

Враховуючи вищевикла дене, Київський апеляційний господарський суд, здійснивш и розрахунок інфляційних, по годжується з висновком суду першої інстанції, що інфляці йні підлягають стягненню в с умі 754 057,89 грн.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі поруш ень зобов' язань настають пр авові наслідки, встановлені договором або законом, зокре ма, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передат и кредиторові у разі порушен ня боржником зобов'язання. Пр и цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за ко жен день прострочення викона ння.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Г осподарського кодексу Украї ни нарахування штрафних санк цій за прострочення виконанн я зобов'язання, якщо інше не вс тановлено законом або догово ром, припиняється через шіст ь місяців від дня, коли зобов'я зання мало бути виконано.

Згідно п. 4.1 договору у в ипадку порушення строків опл ати щомісячних платежів пайо вого внеску забудовник сплач ує пеню у розмірі 0,1 % від розмір у пайового внеску, зазначено го у п. 2.1 цього договору за коже н день прострочення.

Враховуючи вищевикла дені норми матеріального пра ва, Київський апеляційний го сподарський суд, перевіривши розрахунок суми пені за пері од з 29.09.2008р. по 29.04.2009р., погоджуєтьс я з розрахунком суду першої і нстанції, що пеня підлягає ст ягненню в сумі 506474,43 грн.

В обґрунтування апеляційн ої скарги, скаржник зазначав , що умови договору пайової уч асті не відповідають вимогам закону, оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України з набранням чинності Законом України “Про запобігання впл иву фінансової кризи на розв иток будівельної галузі та ж итлового будівництва” від 25.12 .2008р. №800VI втратив чинність п. 5 ст. 22 Закону України “Про столицю України - місто герой Київ” від 15.01.1999р. №401-ХIV, та внесено змін и до статті 27 Закону України “ Про планування та забудову т ериторій” від 20.12.2000р. №1699-ІІІ щод о повноважень Київради залуч ати кошти замовників будівни цтва в порядку пайової участ і у створенні соціальної та і нженерно-транспортної інфра структури.

Проте, Київський апеляційн ий господарський суд відзнач ає, що спірний договір було ук ладено відповідно до вимог з аконодавства, чинних на час у кладання, а закон №800-VI набув чи нності після укладення догов ору пайової участі, тому відп овідно до ст. 58 Конституції Ук раїни не може бути підставою для визнання його недійсним . Крім того, даним законом №800-VI н е передбачено надання зворот ної сили в часі відносно юрид ичних осіб.

Крім того, Київський а пеляційний господарський су д не погоджується з тверджен ням скаржника, що суд першої і нстанції стягуючи штрафні са нкції повинен був застосуват и строки позовної давності, о скільки, Товариство з обмеже ною відповідальністю “Фірма “Т.М.М.” про застосування до в имог Заступника прокурора мі ста Києва в інтересах держав и в особі Головного управлін ня економіки та інвестицій в иконавчого органу Київської міської ради (Київської місь кої державної адміністрації ) наслідків пропуску строків позовної давності, до суду пе ршої інстанції не зверталося .

Відповідно до ст. 267 Цив ільного кодексу України позо вна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесен ня ним рішення.

З огляду на викладене , суд першої інстанції задово льняючи позов в частині стяг нення штрафних санкцій право мірно не застосовував строки позовної давності.

Крім того, Київський а пеляційний господарський су д не приймає як належне тверд женням апелянта, що суд першо ї інстанції виніс рішення бе з участі представника відпов ідача в порушення норм проце суального права, а саме: ст.ст. 22, 77, 99 Господарського процесуа льного кодексу України, з огл яду на наступне.

Відповідач уповноваж еного представника в засідан ня суду першої інстанції 12.07.2011р . не направив, заявивши клопот ання про перенесення розгляд у справи у зв' язку з перебув анням представника відповід ача в іншому судовому засіда нні та для надання можливост і надання заперечень з приво ду поданих позивачем розраху нків.

Розглянувши подане к лопотання, суд першої інстан ції правомірно відмовив в йо го задоволенні, оскільки, від повідач не був обмежений про цесуальним колом осіб, які мо жуть представляти його інтер еси у судах, інших установах, о рганізаціях, підприємствах; у судових засіданнях у справ і № 46/236.

Так, детальний розрах унок ціни позову був поданий позивачем до суду першої інс танції 06.06.2011 р., письмові поясне ння щодо застосованого індек су інфляції - 04.07.2011 р., тобто зад овго до 12.07.2011 р., а тому суд першої інстанції дійшов вірного ви сновку, що відсутні підстави вважати, що відповідач не мав часу для підготовки відзиву до розгляду справи в суді пер шої інстанції.

Крім того, представни к відповідача був присутній в судових засіданнях 25.06.2010р., 23.05.20 11р. та 15.06.2011р., що підтверджується відповідними протоколами су дових засідань, отже відпові дач не був позбавлений свого права на захист своїх інтере сів в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 6 Ко нвенції про захист прав люди ни і основоположних свобод в ід 04.11.1950, ратифікованої Україно ю 17.07.1997, кожен має право на справ едливий і публічний розгляд його справи у продовж розумн ого строку незалежним і безс тороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щ одо його прав та обов' язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеля ційний господарський суд заз начає, що розумність тривало сті провадження по судовій с праві повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з о гляду на наступні критерії: с кладність справи, поведінка заявника та відповідних орга нів, а також предмет спору. Від повідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних сво бод, обов' язок швидкого зді йснення правосуддя покладає ться в першу чергу на відпові дні суди.

Тобто, клопотання від повідача про відкладення роз гляду справи правомірно було відхилено судом першої інст анції, оскільки її призначен ня призведе лише до затягува ння розгляду справи, що є непр ипустимим.

Згідно з п. “а” ч. 2 ст. 3 Де крету КМУ “Про державне мито ” із заяв майнового характер у, що подаються до господарсь ких судів держмито справляєт ься в розмірі 1 відсоток ціни п озову, але не менше 6 неоподатк ованих мінімумів доходів гро мадян і не більше 1500 неоподатк ованих мінімумів доходів гро мадян.

З огляду на викладене , Київський апеляційний госп одарський суд погоджується з твердженням апелянта, що суд ом першої інстанції державне мито було стягнуто в більшом у розмірі ніж передбачено Де кретом КМУ “Про державне мит о”.

За таких обставин, вих одячи з повноважень, передба чених ст. 101, пунктом 4 ч. 1 ст. 103 Гос подарського процесуального кодексу України, колегія суд дів дійшла висновку, що рішен ня Господарського суду міста Києва від 12.07.2011р. слід змінити в частині стягнення державног о мита з підстав, встановлени х п. 4 ч.1 ст. 104 Господарського про цесуального кодексу України .

Судові витати за ро згляд апеляційної скарги у зв' язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуальн ого кодексу України покладаю ться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Госп одарського процесуального к одексу України, Київський ап еляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю “Фірма “Т.М.М.”, задов ольнити частково.

2. Рішення Господарського с уду міста Києва від 12.07.2011р. у спр аві №46/236 - змінити в частині с тягнення державного мита, пу нкт 4 резолютивної частини рі шення викласти в наступній р едакції -

Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю “Ф ірма “Т.М.М.” (03146, м. Київ, вул. Чаад аєва, 2-Б, код 14073675) в доход Державн ого бюджету України 24 278 (двадц ять чотири тисячі двісті сім десят вісім) грн. 70 коп. державн ого мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 70 коп. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.

3. В решті залишити рішення Г осподарського суду міста Киє ва від 12.07.2011р. № 46/236, - без змін.

4. Матеріали справи № 46/236 пове рнути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена у касаційно му порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді