Рішення

від 04.02.2009 по справі 46/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2009 р.   Справа 46/236

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Донбасінвестресурс”  

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Артемівський завод скловиробів”  

простягнення 35 354,62 грн.    

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаРева І.В. —представник за довіреністю від 17.03.2008 р. № 89

від відповідача не з'явився

У судовому засіданні, яке відбулося 04.02.2009 р., за згодою присутнього представника судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбасінвестресурс” передало на розгляд  господарського суду позовну заяву № 116 від 16.12.2008 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Артемівський завод скловиробів” 11 117,30 грн.  процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на несплачену суму боргу за договором від 01.11.2005 р., стягнуту рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2006 р. № 42/447, а також 24 237,32 грн. інфляційної складової боргу.  

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/236 від 23.12.2008 р., яку призначено до розгляду на 26.01.2009 р.  

У судове засідання, призначене на 26.01.2009 р. представник відповідача не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив, документів на виконання вимог ухвали від 23.12.2008 р. не надав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 04.02.2009 р.

У судове засідання, що відбулося 04.02.2009 р., відповідач повторно уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/236 від 23.12.2008 р. та 26.01.2009 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

В ході розгляду спору по суті представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасінвестресурс”  підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача 11 117,30 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 24 237,32 грн. інфляційної складової боргу.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов мотивований невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставлених йому товарів за договором від 01.11.2005 р., борг за яким був стягнутий рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2006 р. у справі № 42/447. Позивач стверджує, що незважаючи на винесення вказаного судового рішення відповідач до цього часу не виконав свої обов'язки, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 536 та 625 Цивільного кодексу України має сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами та відшкодувати збитки від знецінення несплачених коштів внаслідок інфляції.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано судові рішення у справі № 42/447, розрахунок ціни позову, заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі № 42/447 та відповідь Головного управління юстиції у м. Києві на скаргу про бездіяльність державного виконавця щодо його виконання.  

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2006 р. у справі № 42/447, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р. та постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2007 р. з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Артемівський завод скловиробів” на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасінвестресурс” стягнуто 50 878,95 грн. заборгованості за товари, поставлені відповідно до договору від 01.11.2005 р., а також 508,78 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

10.05.2007 р. судом видано наказ на примусове виконання рішення від 10.10.2006 р.

Як слідує з позовної заяви, пояснень представника позивача та матеріалів справи (відповіді на скаргу щодо бездіяльності державних виконавців від 30.09.2008 р. № 9377/0/11-08) станом на час розгляду по суті справи № 46/236 судове рішення від 10.10.2006 р. відповідачем не виконане, заборгованість позивачеві не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження погашення боргу перед позивачем.

У зв'язку з тим, що відповідачем не сплачено позивачу своєчасно кошти, які підлягали стягненню за рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2006 р. у справі  № 42/447 позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в сумі 24 237,32 грн. та 11 117,30 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Вивчивши фактичні обставини справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного:

Згідно з ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів.     

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.  

Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи,

які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

У разі безпідставного одержання чи збереження такого майна, як грошові кошти, нараховуються проценти за користування ними, що закріплено нормами ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України. Розмір таких процентів встановлюється  договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.  

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні  санкції за порушення   грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою

ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Аналіз зазначеної норми свідчить, що законодавством не встановлено заборони щодо звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних нарахувань після задоволення вимоги про стягнення боргу.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення є обов'язковими на усій території України.   

Суми інфляційних нарахувань та процентів за користування чужими грошовими коштами, нараховані за період з 01.07.2006 р. по 30.10.2008 р., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та відповідачем не оспорені.

За таких обставин позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.     

Згідно з нормами ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Артемівський завод скловиробів” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, ідентифікаційний код 32915559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасінвестресурс”  (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Гагаріна, 32, ідентифікаційний код 30585103) 11 117 (одинадцять тисяч сто сімнадцять) грн. 30 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 24 237 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять сім) грн. 32 коп. інфляційних збитків,  353 (триста п'ятдесят три) грн. 55 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                          С.В. Шабунін

Дата підписання: 11.03.2009 р.  

Справа №