Постанова

від 04.07.2012 по справі 46/236

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2012 № 46/236

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Яковлева М.Л.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 04.07.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.04.2012 року,

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.»

про розстрочку виконання рішення

у справі № 46/236 (суддя - Омельченко Л.В.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» 5416910 грн. заборгованості зі сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури м. Києва за договором від 28.07.2008 р. № 406.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року у справі № 46/236 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3896940 грн. борну, 754057,89 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу за період прострочення, 506474,43 грн. пені. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» в доход Державного Бюджету України 51574,72 грн. державного мита та 224,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року у справі № 46/236 -змінено в частині стягнення державного мита, пункт 4 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції - стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» в доход Державного Бюджету України 24278,70 грн. державного мита та 224,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року № 46/236 залишено без змін.

30.11.2011 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року у справі № 46/236, яке змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року, видано відповідні накази.

20.03.2012 року до господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» з заявою про розстрочку виконання рішення у справі № 46/236. В якій заявник просить розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2012 року по справі № 46/236 в сумі 5181975,00 грн. строком на 5 років з щомісячною виплатою рівними частинами.

Ухвалою від 06.04.2012 року місцевий господарський суд заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» про розстрочку виконання рішення задовольнив. Розстрочив виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року у справі № 46/236, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.Т.М.» сплатити на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належні за рішенням суду суми шістдесятьма рівними щомісячними платежами по 85957,90 грн., починаючи з дати набрання даною ухвалою законної сили.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва і прийняти постанову, якою відмовити боржнику у наданні розстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року по справі № 46/236.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідачем не подано обґрунтованих доказів того, що могло би бути підставою для надання розстрочки. До того ж, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд не взяв до уваги, що зазначені кошти повинні бути сплачені до місцевого бюджету, а саме до бюджету м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 року по справі № 46/236 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено до розгляду.

В судовому засідання 04.07.2012 року прокурор та представник позивача надали суду свої пояснення по справі в яких, підтримали доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 06.04.2012 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволені заяви про розстрочку виконання рішення відмовити повністю.

В судовому засідання 04.07.2012 року представник відповідача надав суду свої пояснення по справі, якими проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 06.04.2012 року залишити без змін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду міста Києва від 06.04.2012 року по справі № 46/236 - залишається без змін, з наступних підстав.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року у справі № 46/236 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3 896 940,00 грн. борну, 754 057,89 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу за період прострочення, 506 474,43 грн. пені. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» в доход Державного бюджету України 51 574,72 грн. державного мита та 224,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При перегляді рішення в апеляційному та касаційному порядку, останнє змінено в частині стягнення державного мита, пункт 4 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції - стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» в доход Державного бюджету України 24 278,70 грн. державного мита та 224,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року № 46/236 залишено без змін.

30.11.2011 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року у справі № 46/236, видано відповідні накази.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

20.03.2012 року до господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» з заявою про розстрочку виконання рішення у справі № 46/236. Заяву про розстрочку виконання рішення відповідач обґрунтував неможливістю виконання рішення суду через важке фінансове становище.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, чинний Господарсько-процесуальний кодекс України надає суду право за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Як вбачається із оскаржуваною ухвали, судом першої інстанції задоволено заяву відповідача в повному обсязі, тобто суд вирішив розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року у справі № 46/236 на 5 років, рівними частинами по 85 957,90 грн.

Підставами для застосування розстрочки виконання рішення, згідно з положеннями ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та роз'яснення ВГСУ від 12.09.1996р. № 02-5/333 про деякі питання практики застосування ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення, суд першої виходив з того, що негайне виконання рішення суду може призвести до зупинки діяльності цього товариства та ускладнити його фінансове становище. На підтвердження обставин викладених у заяві про розстрочку виконання судового рішення щодо неможливості підприємства сплатити у повному обсязі суму коштів присуджену до стягнення за рішенням суду, боржником надано до суду розшифровку кредиторської заборгованості ТОВ «Фірма «Т.М.М.», з яких вбачається, що залишків коштів на рахунках ТОВ «Фірма «Т.М.М.» недостатньо для погашення кредиторської заборгованості (т.2 а.с. 5, 6).

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Фірма «Т.М.М.» дійсно перебуває у скрутному фінансово-економічному становищі, що склалося внаслідок економічної кризи. Як вірно встановлено судом першої інстанції, у результаті економічної кризи знизився рівень доходів ТОВ «Фірма «Т.М.М.» у зв'язку з відсутністю попиту на нерухомість в обсязі, який був до кризи, впала платоспроможність, що не дає фінансової можливості проводити розрахунки з постачальниками товарів, робіт і послуг вчасно. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Фірма «Т.М.М.» має заборгованість по виплаті працівникам товариства заробітної плати. До того ж, у ТОВ «Фірма «Т.М.М.» наявна непогашена заборгованість перед банками за кредитними договорами. Зазначене підтверджується зокрема, довідкою про щомісячні обов'язкові платежі, графіком зобов'язань та середньорічним бюджетом доходів та витрат майбутніх періодів (т.2 а.с. 4, 6, 31).

Колегія суддів апеляційного господарського вважає, що саме розстрочка виконання рішення суду забезпечить належне виконання рішення господарського суду від 12.07.2011 року та поповнення місцевого бюджету.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва, слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 06.04.2012 року залишити без змін.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.04.2012 року у справі № 46/236 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 06.04.2012 року у справі № 46/236 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 46/236 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Яковлев М.Л.

Федорчук Р.В.