Рішення

від 18.07.2008 по справі 26/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

18.07.08                                                                                           Справа№ 26/81

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Експрес”,             м. Львів

про: стягнення 61 522,24 грн.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Експрес”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів

про: стягнення 47 248,70 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Білоус О.В. –представник (довіреність № 1386 від 11.07.2005 р.)

від відповідача Венецька О.О. –представник (довіреність № 677 від 23.06.2008 р.)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”,     м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Експрес”, м. Львів про стягнення 61 522,24 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Експрес”, м. Львів звернулося до господарського суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів про стягнення 47 248,70 грн.

Ухвалою суду від 13.05.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2008 р. Ухвалою суду від 03.06.2008 р. розгляд справи відкладався до 24.06.2008 р. В судовому засіданні 24.06.2008 р. оголошувалась перерва до 08.07.2008 р. В судовому засіданні 08.07.2008 р. оголошувалась перерва до 11.07.2008 р. В судовому засіданні 11.07.2008 р. оголошувалась перерва до 18.07.2008 р. Ухвалою суду від 11.07.2008 р. продовжено строк розгляду спору. Ухвалою суду від 14.07.2008 р. визнано зустрічний позов взаємно пов'язаним з первісним, об'єднано в одне провадження та призначено до судового розгляду на 18.07.2008 р.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 139 від 01.01.2006 р. у розмірі 47 291,92 грн. основного боргу, 12 201,31 грн. інфляційних втрат та 2 029,02 грн. –3% річних. Заявою від 09.07.2008 р. позивач уточнив позовні вимоги, а саме: основний борг –36 491,92 грн., інфляційні втрати –9 414,92 грн., 3% річних –1 565,65 грн., всього на суму 47 472,49 грн.

Відповідач проти задоволення первісного позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Відповідачем подано зустрічну позовну заяву за якою просить стягнути з позивача за первісним позовом безпідставно зараховані кошти в сумі 47 248,70 грн.

Позивач за первісним позовом проти задоволення зустрічного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

01.01.2006 р. між сторонами укладено договір № 139 (далі по тексту –договір) відповідно до якого виконавець (ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет”) надає замовнику (ТзОВ „Торговий дім „Експрес”) послуги з розміщення у магазинах виконавця спеціальних конструкцій замовника для його друкованої продукції, а замовник приймає та оплачує ці послуги.

Ціна розміщення однієї спеціальної конструкції становить 150,00 грн. (з ПДВ) за один календарний місяць (п. 3.1. договору).

Відповідно до додатків 1 та 1а до договору замовником передано виконавцю 117 спеціальних конструкцій.

Згідно п. 3.4. договору оплата за послуги здійснюється на поточний рахунок виконавця протягом п'яти днів після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

Доказами надання послуг виконавцем замовнику за договором є акти виконаних робіт від 03.01.2006 р., 31.03.2006 р., 28.04.2006 р., 30.05.2006 р., 28.06.2006 р., 28.07.2006 р., 31.10.2006 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Станом на час розгляду справи з врахуванням зазначених актів, здійснених проплат за договором № 139 від 01.01.2006 р. та додаткової угоди від 09.10.2006 р. до договору, заборгованість відповідача за первісним позовом за надані послуги становить 36 491,92 грн.

Належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України стосовно сплати вказаної заборгованості відповідачем за первісним позовом не подано

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 14.04.2008 р. позивачем за первісним позовом згідно заяви про уточнення позовних вимог нараховано відповідачу за порушення грошового зобов'язання 9 414,92 грн. інфляційних втрат та 1 565,65 грн. –3% річних. Вказані нарахування відповідачем не спростовані.

Що стосується заперечень відповідача за первісним позовом, слід зазначити наступне:

Пункт 3.1. договору передбачає, що ціна розміщення однієї спеціальної конструкції становить 150,00 грн. (з ПДВ) за один календарний місяць. Ціна на розміщення може бути змінена, згідно з підписаного обома сторонами Протоколу погодження договірної ціни. Оскільки сторонами жодного документа, який би змінював встановлену договором ціну підписано не було, тому посилання відповідача на необхідність коригування вартості послуг у липні, серпні та жовтні є безпідставним. Крім того, свідченням відсутності претензій до вартості наданих послуг у липні, серпні та жовтні є підписання та скріплення печатками сторін актів виконаних робіт від 28.07.2006 р., 31.08.2006 р., 31.10.2006 р. без жодних застережень сторін.

Твердження відповідача, що в актах виконаних робіт чітко не вказано період за який надавалися послуги є безпідставними, оскільки п. 3.2. договору передбачає, що загальна вартість послуг за місяць визначається в акті прийому-передачі наданих послуг, який підписується сторонами останнього числа кожного місяця і відповідно у п. 4 актів виконаних робіт до договору зазначається за який саме період надано послуги.

За зустрічним позовом позовні вимоги про стягнення безпідставно зарахованих коштів у сумі 47 248,70 грн. мотивовані тим, що в платіжних дорученнях, які долучені позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи в графі „призначення платежу” помилково вказано, що оплата здійснюється за договором № 05/10 від 05.10.2004 р., хоча насправді ця оплата здійснювалась за договором № 139 від 01.01.2006 р., стягнення заборгованості за яким і є предметом первісного позову.

У доданих відповідачем за первісним позовом до зустрічної позовної заяви платіжних дорученнях у графі призначення платежу є чітке посилання на угоду згідно якої був здійснений платіж, а саме угода 05/10 від 05.10.04 р. Крім того, у платіжних дорученнях        № 6432 від 27.01.2006 р., № 6433 від 27.01.2006 р., є посилання на рахунок на підставі якого здійснювалася оплата.

Відповідно до п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 - Реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, лише за зовнішніми ознаками. Крім того, п. 2.3. вищевказаної інструкції передбачає, що відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку. Варто також зазначити, що відповідно до п. 2.29 Інструкції платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі. Однак, як і видно з поданих платіжних доручень з обслуговуючого банку відповідача, цього зроблено не було.

Позивачем за зустрічним позовом не подано будь-яких доказів, що зазначені вище проплати здійснювались саме за договором № 139 від 01.01.2006 р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги по первісному позову обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково, а по зустрічному позову необгрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України слід покласти по первісному позову на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, а по зустрічному позову на позивача за зустрічним позовом.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, ст. 625 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задоволити частково.

2.          Судові витрати по первісному позову покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Експрес”, м. Львів, вул. Стрийська, 104 (р/р 26003276460001 в ЗГРУ КБ „Приватбанк”        м. Львів, МФО 325321, код ЄДРПОУ 25230215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів,        вул. Галицька, 4 (р/р 26008000002018 у ВАТ „Електрон Банк”, м. Львів, МФО 325213, код ЄДРПОУ 13827416) 36 491 грн. 92 коп. основного боргу, 9 414 грн. 92 коп. інфляційних втрат, 1 565 грн. 65 коп. –3% річних, 474 грн. 72 коп. державного мита та 91 грн. 05 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          В частині позовних вимог по первісному позову щодо стягнення 10 800,00 грн. основного боргу, 2 786,39 грн. інфляційних втрат та 463,37 грн. –3% річних провадження у справі припинити.

6.          В частині позовних вимог по первісному позову щодо стягнення 140,50 грн. державного мита та 26,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у задоволенні позову відмовити.

7.          У задоволенні зустрічного позову відмовити.

8.          Судові витрати по зустрічному позову покласти на позивача за зустрічним позовом.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.