Рішення

від 24.11.2011 по справі 5020-1667/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-1667/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року справа № 5020-1667/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №№5020-1667/2011

за позовом Першого заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради  

до Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради

    Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична комерційна фірма «Витал»

про визнання частково недійсними договору купівлі-продажу палива та додаткової угоди до нього,

за участю представників:

позивача –не з'явився;   

відповідача (КП “Севтеплоенерго” СМР) - не з'явився;   

відповідача (ТОВ “Юридична комерційна фірма “Витал”) - не з'явився;   

прокурор - Шульга Антон Миколайович, посвідчення №574  від 18.11.2008;

Суть спору:

20.10.2011 Перший заступник прокурора міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична комерційна фірма «Витал»про визнання частково недійсними договору купівлі-продажу палива та додаткової угоди до нього.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.10.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, відповідачі про причини неявки суд не повідомили.  

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання (вх.№12387/11 від 14.11.2011) про вирішення спору у відсутність його представника.

Відповідачі правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористались: не подали суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення  прокурора,

в с т а н о в и в:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Однією із форм представництва є звернення до суду з позовом про захист інтересів держави. Ці положення містить стаття 36-1 Закону України “Про прокуратуру”.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 7.2 Статуту Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської ради (надалі – відповідач 1) його засновником та власником є Територіальна громада м. Севастополя в особі Севастопольської міської ради.

Власник в особі Севастопольської міської ради здійснює контроль за діяльністю підприємства та ефективністю виконання ним покладених завдань та функцій.

Укладення та виконання відповідачем 1 договорів, які створюють умови для безпідставного збільшення видатків комунального підприємства та спричинення збитків, завдає шкоди економічним інтересам територіальної громаді міста Севастополя в особі Севастопольської міської ради.

Судом встановлено, що 01.10.2007 за наслідками проведення відповідачем 1 тендеру щодо придбання нафтопродуктів, переможцем якого визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична комерційна фірма «Витал»(надалі –відповідач 2), між відповідачами  був укладений договір поставки №21/07 (надалі –Договір), відповідно до умов якого відповідач 2 зобов'язався поставити, а відповідач 1 прийняти та оплатити мазут марки –40 (ДСТУ 4058-2001) у кількості 1148 тон за ціною 2439 грн за одну тону. Сума договору склала 2 800 000 грн (арк.с. 8-11).

Відповідно до пункту 2.3 Договору у випадку змін цін на європейському,  російському або українському ринках, ці ціни може бути переглянуто за згодою сторін.

З урахуванням зазначеної умови Договору, 30.11.2007 між відповідачами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, за умовами якої відповідач з 01.12.2007 здійснює  відповідачу 1 поставку мазуту марки М-40 за ціною 3100 грн за тону, при цьому загальна вартість Договору складає З408882,56 грн (арк.с.12).

Як зазначив прокурор, пункт 2.3. Договору та Додаткова угода до нього укладено в порушення норм чинного законодавства, у зв'язку з чим вони підлягають визнанню недійсним.

Дана обставина обумовила звернення прокурора до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, заслухавши пояснення прокурора, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»(в редакції, що діяла на момент укладення Договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.

Судом встановлено, що відповідно до умов тендерної пропозиції відповідача 2 вартість пропозиції складає 2 800 000 грн (мазут марки –40 (ДСТУ 4058-2001) за ціною 2439 грн за одну тону) (арк.с.8).

Проте, у порушення вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»сторони Договору Додатковою угодою №1 на підставі пункту 2.3 Договору збільшили ціну Договору, що не відповідає вимогам законодавства та є підставою для визнання спірного Договору частково недійсним та визнання недійсним додаткової угоди до нього.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі позову) покладаються на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична комерційна фірма «Витал».

Керуючись статтями 29, 33, 34, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити  повністю.

2.          Визнати недійсними пункт 2.3 договору №21/07 від 01.10.2007 та додаткову угоду №1 від 30.11.2007 до нього, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична комерційна фірма «Витал»та Комунальним підприємством «Севтеплоенерго»Севастопольської міської ради.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична комерційна фірма «Витал»(97400, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Нижня, 3, ідентифікаційний код 31364727) в дохід Державного бюджету України державне мито в розмірі  85,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.   

     Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                       І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 29.11.2011.