Постанова

від 04.12.2013 по справі 5020-1667/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 5020-1667/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воронцової Н.В.,

суддів Проценко О.І.,

Фенько Т.П.,

за участю представників сторін:

прокурор: Джавлах Сергій Миколайович, посвідчення №015173 від 12.02.13р. - старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

представник позивача: не з'явився - Севастопольська міська рада;

представник відповідача: Дорожко Олексій Леонідович, довіреність № 02-юр від 03.01.13р. - КП "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради;

представник відповідача: Умєров Сєрвєр Усєінович, довіреність б/н від 30.11.12р. - ТОВ "Юридична комерційна компанія "Витал";

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична комерційна компанія "Витал" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 24 листопада 2011 року у справі № 5020-1667/2011

за позовом Першого заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі

Севастопольської міської ради

до відповідачів: Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична комерційна фірма"Витал"

про визнання частково недійсними договору купівлі-продажу палива та додаткової угоди до нього

ВСТАНОВИВ :

Перший заступник прокурора міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична комерційна фірма "Витал" про визнання частково недійсними договору купівлі-продажу палива та додаткової угоди до нього.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2011 року у справі №5020-1667/2011 (суддя Харченко І. А.) позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що у порушення вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" сторони Договору Додатковою угодою №1 на підставі пункту 2.3 Договору збільшили ціну Договору, що не відповідає вимогам законодавства та є підставою для визнання спірного Договору частково недійсним та визнання недійсним додаткової угоди до нього.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична комерційна фірма "Витал" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорюване рішення та прийняти у справі нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що прокурором не надано суду доказів завдання шкоди економічним інтересам територіальної громади міста Севастополя в особі Севастопольської міської ради, тобто не доведено порушення прав та законних інтересів позивача, в зв'язку з чим ТОВ "Юридична комерційна фірма "Витал" вважає, що прокурором невірно визначений орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а тому позов на його думку підлягає залишенню без розгляду на підставі. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Також, ТОВ "Юридична комерційна фірма "Витал" посилаючись на п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. за №10 та на неналежне його повідомлення про час та місце розгляду справи, заявив про застосування спливу строку позовної давності на звернення із даним позовом до суду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична комерційна фірма "Витал" відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга останнього прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією у складі: головуючий суддя: Воронцова Н. В., судді Проценко О. І., Котлярова О. Л.

В запереченнях на апеляційну скаргу від 24.10.2013р, прокурор зокрема посилається на те, що збільшення ціни за одиницю товару на 661,00 грн. вплинуло на збільшення загальної суми договору в порушення ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та спірна додаткова угода укладена за відсутності позитивного висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель. Також, прокурор стверджує, що позов поданий в інтересах Севастопольської міської ради, оскільки незаконне укладення та виконання КП "Севастопольенерго" договорів, створюють умови для неефективного використання майна, переданого йому власником - Севастопольською міською радою, безпідставного збільшення його видатків та спричинення збитків.

Крім того, прокурор вказує на те, що про порушення при укладенні спірної угоди йому стало відомо тільки після проведеної КРУ ревізії та складання акту від 29.12.2010р., який в подальшому було направлено до органів прокуратури та 18.02.2011р. було порушено кримінальну справу, а відтак саме з цієї дати необхідно відраховувати строк позовної давності.

КП "Севастопольенерго" СМР у відзиві на скаргу від 06.11.2013р. посилається на те, що на засіданні комітету по конкурсним торгам було прийнято рішення про укладення спірної додаткової угоди з урахуванням збільшеної ціни закупівлі на мазут підприємством - постачальником, виходячи із крайньої необхідності, з ціллю недопущення зриву опалювального сезону в місті Севастополі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2013 року строк розгляду апеляційної скарги було продовжено та розгляд справи відкладено на 28.11.2013р. о 12 год. 00 хв.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2013 року розгляд справи було відкладено на 04 грудня 2013 року о 12 год. 00 хв.

Розпорядженням В. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2013р., в зв'язку з відпусткою, суддю Котлярову О. Л. замінено на суддю Фенько Т. П.

В судовому засіданні, 04 грудня 2013 року, представник відповідача - ТОВ "Юридична комерційна фірма "Витал" наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні спорюваного рішення суду.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та скасування оспорюваного рішення суду.

Представник - КП "Севастопольенерго" СМР в судовому засіданні позов визнав.

Представник позивача - Севастопольської міської ради, в судове засідання не з'явився.

Судова колегія, вирішила можливим розглянути спір за відсутністю представника позивача, оскільки згідно з частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, тим більш, що стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Враховуючи, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно пунктів 1.1, 1.2, 1.3. 7.2 Статуту Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради його засновником та власником є Територіальна громада м. Севастополя в особі Севастопольської міської ради. Органом управління підприємства є - Севастопольська міська рада.

Власник в особі Севастопольської міської ради здійснює контроль за діяльністю підприємства та ефективністю виконання ним покладених завдань та функцій.

Статутний фонд підприємства створений шляхом відокремлення частини комунальної власності та передачі її підприємству на праві господарського відання.

Згідно статті 16 Закону України "Про місцевого самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (який діє на момент звернення прокурора з позовом до суду), кошти місцевих бюджетів, установ чи організацій, утворених органами місцевого самоврядування є державними коштами.

В силу норм ст. 13 Закону України "Про теплопостачання", Севастопольська міська рада є тим органом, який впроваджує на території міста Севастополя державні програми у сфері теплопостачання.

Таким чином, саме Севастопольська міська рада в цілях забезпечення інтересів держави щодо реалізації програм соціально - економічного розвитку у сфері теплопостачання, створила Комунальне підприємство "Севастопольенерго", що підтверджується пунктом 2.1 Статуту підприємства.

З огляду на вищевикладене, судова колегія зазначає про те, що прокурор вірно визначив орган державної влади який уповноважений регулювати спірні відносини та звернувся до суду із позовом в інтересах Севастопольської міської ради.

01.10.2007р. за наслідками проведення відповідачем 1 тендеру щодо придбання нафтопродуктів, переможцем якого визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична комерційна фірма "Витал" (надалі -відповідач 2), між відповідачами був укладений договір поставки №21/07 (надалі -Договір), відповідно до умов якого відповідач 2 зобов'язався поставити, а відповідач 1 прийняти та оплатити мазут марки - 40 (ДСТУ 4058-2001) у кількості 1148 тон за ціною 2439 грн за одну тону. Сума договору склала 2 800 000 грн (арк.с. 8-11).

Відповідно до пункту 2.3 Договору у випадку змін цін на європейському, російському або українському ринках, ці ціни може бути переглянуто за згодою сторін.

Порядок здійснення оплати, визначений розділом 3 договору, а саме, розрахунки за поставлений товар здійснюються за фактом постачання, з відстрочкою платежів до 90 банківських днів. Замовник здійснює оплату товару постачальнику на підставі виставленого рахунку.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до квітня 2008 року, а по грошовим зобов'язанням до повного взаєморозрахунку (п. 11.1 договору).

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету КП "Севастопольенерго" СМР від 04.12.2007р. №14, в зв'язку зі зверненням ТОВ "Юридична фірма "Витал" до КП "Севастопольенерго" СМР з проханням переглянути ціну за 1 тонну мазуту, з урахуванням потреби у здійсненні закупівлі з особливими економічними та соціальними обставинами (термінової необхідності придбання мазуту для забезпечення діяльності підприємства та забезпечення теплом адміністративного і житлового фонду міста), прийнято рішення про здійснення закупівлі марки М-40 у одного учасника відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та підготовку необхідних документів для початку проведення закупівлі.

Так, 30.11.2007р. між відповідачами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, за умовами якої відповідач з 01.12.2007р. здійснює відповідачу 1 поставку мазуту марки М-40 за ціною 3100 грн. за тону, при цьому загальна вартість Договору складає 3 408 882,56 грн (арк.с.12).

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, судова колегія вважає, що доводи апеляційної інстанції не спростовують висновків місцевого господарського суду, покладені в основу при задоволенні позовних вимог, а відтак відсутні підстави для його скасування, з огляду на таке.

Так, для визнання достатніми підстав задоволення позову необхідно встановити, чи підтверджується факт порушення норм діючого законодавства, яке регулює порядок укладення договорів про закупівлю товарів за державні кошти, шляхом визначення умов зміни ціни за одиницю товару під час та після підписання договору про закупівлю.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

При цьому, судова колегія зазначає, що така конкретизація може бути здійснена на підставі нормативних актів, що регулюють особливості укладення договорів у відповідній сфері, а не на власний розсуд сторін.

Наказом Міністерства економіки України від 27.07.2010р. №925 затверджено типовий договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкцію щодо заповнення типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Згідно ч.2 ст. 29 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції на момент укладення договору) з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів із зменшенням ціни, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання замовником та учасником, визначеним переможцем процедури закупівлі згідно з цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.

Відповідно до ст.ст.642, 646 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Згідно конкурсних пропозицій ТОВ "ЮФ "Витал", які в подальшому були акцептовані КП "Севастопольенерго" СМР, останнє запропонувало виконати вимоги Замовника та договору за наступними цінами: за 1 тонну мазуту марки М-40 - 2439,00 грн., всього за 1 148 тон - 2 800 000,00 грн. (а. с. 213-214, протокол №1 від 14.09.2007р.).

З огляду на вищенаведені норми законодавства та обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що саме поняття акцепту заперечує можливість зміни умов, викладених в оферті, адже при проведенні відкритих торгів про закупівлю мазуту марки М-40 конкурсною комісією надавалася оцінка саме запропонованої на день проведення конкурсу ціни за одиницю товару та саме виходячи із найбільш вигідних умов запропонованих ТОВ "ЮФ "Витал" його і було оголошено переможцем. Відтак, подальше змінення (збільшення) ціни одиниці товару, яка була зазначена в конкурсній пропозиції та на умовах якої було укладено договір про його закупівлю за державні кошти, суперечить положенням ст. 34 "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Разом з тим, судова колегія зазначає, і про неможливість допущення змін умов договору про закупівлю в частині визначення кількості товару, яка теж визначалася і затверджувалася при проведенні відкритих торгів. Адже, при проведенні відкритих торгів, конкурсна комісія надала перевагу саме ТОВ "ЮФ "Витал" над іншими учасниками конкурсу, враховуючи найбільш вигідну запропоновану нею ціну за визначену кількість цього товару, а у випадку збільшення ціни за одиницю товару, за ту ж суму договору покупець отримує вже меншу його кількість.

Однак, в порушення вищезазначених вимог, 30.11.2007р. між відповідачами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, за умовами якої відповідач з 01.12.2007р. здійснює відповідачу 1 поставку мазуту марки М-40 за ціною 3100 грн за тону, при цьому загальна вартість Договору складає 3 408 882,56 грн.

Таким чином, вказаною додатковою угодою була збільшена ціна за 1 тонну мазуту марки М-40 на суму 661, 00 грн.

При цьому, згідно Розділу "Основні умови договору" Тендерної документації з проведення торгів по закупівлі товару - мазуту М-40, затвердженої рішенням тендерного комітету від 27.06.2007р., ціни на товар можуть корегуватися у разі отримання відповідного позитивного висновку Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель.

Аналогічне положення містить в собі і стаття 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Однак, в порушення зазначених умов, спірна додаткова угода була укладена без відповідного погодження з Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель. При цьому, умови тендерної документації не містять жодних винятків для відступлення від такого порядку погодження, в тому числі за умови зміни адреси місця розташування комісії, тобто в будь - якому випадку необхідне відповідне погодження на коригуваня ціни товару.

З огляду на вищевикладене, судова колегія, вважає вірним висновок місцевого господарського суду щодо наявності підстав для визнання вказаної додаткової угоди недійсною, оскільки цією угодою було змінено ціну за одиницю продукції, в наслідок чого змінилася і кількість товару, яка безпосередньо залежить від неї. В наслідок чого, сторони здійснили дії по створенню зовсім нових правовідносин, за іншими умовами ніж тими, які були визначені за результатами проведення відкритих торгів, що є недопустимим в силу 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Крім того, враховуючи, що жодні норми Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (які діяли на момент проведення торгів) не передбачають, як можливості зміни в бік збільшення ціни за одиницю товару після укладення договору про закупівлю, так і її зміни в залежності від зміни ціни на європейському, російському чи українських ринках, судова колегія вважає, що умови п. 2.3 договору №21/07 від 01.10.2007р. суперечать зазначеному Закону.

До того ж, умови зазначені в пункті 2.3 договору №21/07 щодо можливості зміни ціни на продукцію не відповідають умовам Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, який затверджений Наказом Міністерства економіки України від 27.07.2010р. №925, оскільки ним не передбачено такої можливості.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, у якій визначено підстави, за наявності яких правочин визнається недійсним, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи, що пункт 2.3 договору №21/07 від 01.10.2007р. та додаткова угода до цього договору від 30.11.2011р. за №1 суперечать ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", судова колегія прийшла до висновку про підставність висновку місцевого господарського суду щодо задоволення позову.

Аналогічна правова позиція стосовного того, що умови укладеного за результатами відкритих торгів договору не повинні відрізнятися від передбачених в документації конкурсних торгів і пропозиції конкурсних торгів переможця, міститься й у постанові Вищого господарського суду України від 14.02.2013р. у справі №32/5005/11275/2011.

Відносно заяви ТОВ "Юридична комерційна фірма "Витал" про застосування спливу строку позовної давності на звернення із даним позовом до суду, з посиланням на п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. за №10 та те, що його не було повідомлено я про час та місце розгляду справи, судова колегія зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. за №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Водночас, відповідно до правової позиції викладеної Вищим господарським судом у п. 3.9. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, усі процесуальні документи суду, в тому числі ухвала про порушення провадження у справі від 21.10.2011р., була направлена на адресу ТОВ "Юридична комерційна фірма "Витал" на адресу яка наявна у Спеціальному Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №11446605 - 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Нижня, буд. 3 (а. с. 22).

Проте, зазначені процесуальні документи були повернуті на адресу суду з відміткою відділення зв'язку про невручення з тієї причини, що адресат вибув (а. с. 28, 44, 55).

Крім того, доказів будь - яких змін щодо адреси місце розташування, ТОВ "Юридична комерційна фірма "Витал" судовій колегії не представила.

Таким чином, судова колегія зазначає, що ТОВ "Юридична комерційна фірма "Витал" було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, а відтак вимоги останнього про застосування строків позовної давності, які не були заявлені в суді першої інстанції, в силу положень ст. 101 ГПК України, не можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції.

За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.

Отже, вимоги викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2011 року у справі № 5020-1667/2011 відсутні.

Керуючись статтею 99, 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична комерційна фірма "Витал" без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2011 року у справі №5020-1667/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Воронцова

Судді О.І. Проценко Т.П. Фенько