Постанова

від 21.12.2011 по справі 36/274

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.12.2011 р.           справа №36/274

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Зубченко І.В.,

суддів:

Мартюхіної Н.О., Татенка В.М.

за участю представників сторін:

від позивача:

ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 21.12.2010р., ОСОБА_2 за довіреністю №б/н від 21.12.2010р., ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 21.12.2010р.

від відповідача:

не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Вест",      м. Артемівськ, Донецька область

на рішення господарського суду

Донецької області

від

10.05.2011р. (повний текст підписано 16.05.2011р.)

у справі

№36/274 (суддя Мальцев М.Ю.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Вест",              м. Артемівськ, Донецька область

до

Відкритого акціонерного товариства "Артемівський завод "ДОРІНДУСТРІЯ", м. Артемівськ, Донецька область

про

стягнення заборгованості у сумі 132102,12грн., пені у сумі 15852,25грн.

У судових засіданнях 27.07.2011р., 03.08.2011р. оголошувалась перерва.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Арт-ВЕСТ”, м. Артемівськ, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Артемівський завод „ДОРІНДУСТРІЯ”, м. Артемівськ, Донецька область, про стягнення заборгованості у сумі 132102,12грн., пені у сумі 15852,25грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2010р. було призначено судову комплексну експертизу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ „Арт-Вест” до ВАТ „Артемівський завод „ДОРІНДУСТРІЯ” про стягнення 147954,37грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду Донецької області від 13.07.2010р. апеляційну скаргу ТОВ „Арт-Вест” залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. –без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2010р. касаційну скаргу ТОВ „Арт-Вест” задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду Донецької області від 13.07.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2011р. припинено провадження у справі №36/274.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2011р. апеляційну скаргу ТОВ „Арт-Вест” на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.01.2011р. задоволено, ухвалу господарського суду Донецької області від 17.01.2011р. скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Донецької області.

За результатами нового розгляду справи, господарським судом Донецької області прийнято рішення від 10.05.2011р. (повний текст підписано 16.05.2011р.), яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду мотивоване тим, що обов’язок відповідача щодо оплати спірної заборгованості припинено на підставі ст.601 Цивільного кодексу України шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ТОВ „Арт-Вест” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2011р. у справі №36/274 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав позивача. Скаржник вказав, що факт поставки товару підтверджується наявними у справі документами, а також цей факт встановлено судовими рішеннями у справі №36/172, проте відповідачем отриманий товар оплачено не було, у зв’язку з чим заборгованість є доведеною. Проти укладення між сторонами будь-якої угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог щодо заявленої до стягнення заборгованості позивач заперечив.

Ухвалами від 07.07.2011р. відновлено строк на апеляційне оскарження та апеляційна скарга ТОВ „Арт-Вест” прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач проти доводів скаржника заперечив та зазначив, що висновки судової експертизи повністю спростовують твердження позивача про те, що угода про залік зустрічних однорідних вимог від 22.11.2005р., за якою, зокрема, були припинені зобов’язання відповідача з оплати поставленого товару, є сфальсифікованою і директором ОСОБА_5 ніколи не підписувалась та не скріплювалась печаткою ТОВ «Арт-ВЕСТ».

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2011р. призначено комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено апеляційне провадження у справі №36/274.

18 листопада 2011 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №36/274 та повідомлення про неможливість надання висновку у зв’язку з не сплатою експертного дослідження.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2011р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2011р. поновлено апеляційне провадження у справі №36/274, судовий розгляд призначено на 14.12.2011р.

Представники скаржника у судовому засіданні 14.12.2011р. пояснили, що рішення господарського суду вважають таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судове засідання 14.12.2011р. не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить вихідний штамп канцелярії на ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2011р. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання представника відповідач суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Відповідно до ч.1 ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою та строк розгляду апеляційної скарги закінчується 20.12.2011р., колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 ГПК України складено протокол судового засідання.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2005р. між ТОВ „Арт-ВЕСТ” (продавець) і ВАТ „Артемівський завод „ДОРІНДУСТРІЯ” (покупець) укладено договір №27/5, у п.п.1.1., 4.2. якого сторони передбачили, що продавець зобов’язується передати товар у власність покупця, а останній, у свою чергу, зобов’язується прийняти та оплатити його згідно виставлених рахунків-фактур у строк до 31.08.2005р.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу через його представника ОСОБА_4, який діяв по довіреності ЯКЛ №006321 від 08.06.2005р., металопродукцію за накладною №29/1 від 08.06.2005р. на суму 57102,12грн. з урахуванням ПДВ.

В подальшому, сторони уклали договір №14/10 від 14.10.2005р., згідно якого позивач зобов’язався передати у власність відповідачу товар, а останній, у свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити його згідно виставлених рахунків-фактур до 31.12.2005р. (п.п.1.1., 4.2. договору).

На підставі даного договору позивач передав відповідачу гідромотори РПГ-4000 у кількості 15шт. на суму 75000грн. з урахуванням ПДВ, про що свідчить накладна №58 від 10.10.2005р., підписана представниками сторін без зауважень та заперечень.  

Всього позивач за вищевказаними договорами передав відповідачеві товар на суму 132102,12грн., який останнім оплачений не був.

Позивач звертався до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 249848,73грн., в тому числі боргу у сумі 132102,12грн. і рішенням господарського суду Донецької області від 13.01.2009р. у справі №36/172, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2009р., у задоволенні позову відмовлено, оскільки оплата поставленої продукції здійснена на підставі рахунків-фактур, а так як вони відправлені після звернення до суду з позовом, господарський суд дійшов до висновку, що на момент звернення до суду з позовом 20.08.2008р. права позивача не були порушені відповідачем.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання пунктів 1.1., 4.2. договорів позивач разом з письмовою вимогою б/н від 27.11.2008р. про погашення боргу виставив відповідачеві рахунок-фактуру №95 від 10.11.2005р. на суму 75000грн. для оплати гідромоторів по договору №14/10 від 14.10.2005р., а також рахунок-фактуру №52 від 08.06.2005р. на суму 57102,12грн. для оплати металопродукції по договору №27/5 від 27.05.2005р.

Факт отримання відповідачем 29.11.2008р. вимоги та рахунків-фактур підтверджено поштовим повідомленням №1012051.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов‘язань за договорами №27/5 від 27.05.05р., №14/10 від 14.10.05р. щодо поставки продукції.

Відповідач, не визнав вимоги позивача і вважає, що борг у сумі 132102,12грн. відсутній, оскільки сторонами здійснений залік зустрічних вимог за умовами договору №115 про співпрацю від 01.09.2003р. борг є погашеним при заліку взаємних вимог.

Відповідач 23.12.2009р. надав господарському суду Донецької області копію угоди про залік зустрічних вимог від 22.11.2005р., з якої вбачається, що позивач та відповідач, на підставі ст.601 ЦК України, узгодили залік зустрічних однорідних вимог в сумі 132102,12грн. по договорам №14/10 від 14.10.2005р. та №27/5 від 27.05.2005р., за якими позивач є кредитором, а відповідач боржником за отримані товари (металопрокат та гідромотори) по виконанню грошового зобов’язання в сумі 132102,12грн. та по договору про співпрацю №115 від 01.09.2003р., за яким відповідач є кредитором, а позивач боржником по виконанню грошового зобов’язання в сумі 132102,12грн. за надані послуги по виготовленню грейдерних ножів.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Згідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оригінал угоди про залік зустрічних вимог від 22.11.2005р. було знищено згідно акту про виділення до знищення документів, що не внесені до Національного архівного фонду від 08.12.2008р. (том 1, арк. справи 117-118), тому відповідачем в підтвердження своїх доводів надано її копію (том 1, арк. справи 104).

Позивач заперечив проти того, що угода про залік взаємних вимог від 22.11.2005р. з його боку була підписана директором ОСОБА_5, та що вона містить справжній відбиток його печатки.

З метою встановлення факту підписання або непідписання директором             ОСОБА_5 угоди про залік взаємних вимог від 22.11.2005р. ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2010р. було призначено судову комплексну експертизу.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи №232/02 від 30.04.2010р. підпис від імені ОСОБА_5, зображення якого міститься в копії угоди про залік взаємних вимог від 22.11.2005р., виконаний ОСОБА_5, а згідно висновку судової технічної експертизи документів №233/03 від 15.04.2010р. відбиток печатки, електрофотографічне зображення якої міститься на угоді про залік взаємних вимог від 22.11.2005р., нанесений печаткою ТОВ „Арт-ВЕСТ”, експериментальні зразки якої надані у якості порівняльних.

Виходячи з вказаних експертних висновків, місцевий господарський суд дійшов висновку, що угода про залік взаємних вимог від 22.11.2005р. була підписана позивачем.

Втім, відповідно до п.1 Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8.10.1998 р. №53/5 у виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути представленими експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями документа, приєднаними до справи у встановленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано у постанові (ухвалі) про її призначення. Почеркознавчі дослідження за копіями об'єктів дослідження можуть бути проведені лише після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питання про відсутність монтажу.

В зв’язку з ненаданням оригіналу угоди про залік взаємних вимог від 22.11.2005р., а також враховуючи вказівки Вищого господарського суду України у постанові від 20.10.2010р., апеляційний господарський суд, керуючись п.1 Науково-методичних рекомендацій, ухвалою від 10.08.2011р. призначив комплексну судову експертизу, проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів було поставлено наступні питання:

1. Чи виготовлено електрографічну копію угоди про залік взаємних вимог від 22.11.2005р. (том 1, арк. справи 104) шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?

2. Чи нанесено відбиток печатки, що міститься в електрографічній копії угоди про залік взаємних вимог від 22.11.2005р. (том 1, арк. справи 104) оригінальним відтиском печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-ВЕСТ»або за допомогою будь –яких технічних засобів?

3. Чи виконано підпис, зображення якого міститься в електрографічній копії угоди про залік взаємних вимог від 22.11.2005р. (том 1, арк. справи 104), в графі «СТОРОНА 1 ООО «Арт-ВЕСТ»- ОСОБА_5?

Згідно частини 4, 5 статті 15 закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994р. за №4038-XII, витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

Відповідно до статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача визначаються господарським судом.

Згідно з рекомендаціями Вищого господарського суду України (інформаційний лист №04-5/5 від 16.01.2008 р.) витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз під час судового розгляду має нести зацікавлена сторона. У разі відмови чи ухилення зацікавленої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Такі самі рекомендації містяться в листі №36-08/122 Міністерства юстиції України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2011р. зобов’язано відповідача здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз та роз’яснено, що питання про розподіл витрат на проведення судової експертизи буде вирішено під час прийняття постанови у справі відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Листами суду від 31.08.2011р., 30.09.2011р. на адреси ВАТ „Артемівський завод „ДОРІНДУСТРІЯ” було направлено оригінал рахунку №1139 від 22.08.2011р. для оплати вартості експертизи №4392/02-4442/32-4370/03 у справі №36/274.

18 листопада 2011 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №36/274 та повідомлення про неможливість надання висновку у зв’язку з не сплатою експертного дослідження.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідачем до матеріалів справи не надано оригіналу угоди про залік зустрічних вимог від 22.11.2005р., а позивачем заперечується укладення між сторонами цієї угоди.

Статтею 41 ГПК України встановлено що, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Статтею 42 ГПК України встановлено що, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Висновок експерта набуває законної сили тільки тоді, коли експертиза призначалася по даній справі, про що виноситься судом ухвала, судовий експерт був попереджений про відповідальність.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом першої інстанції не було взято до уваги вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 20.10.2010р., у зв'язку з чим ним не з'ясовувалось питання щодо того, чи були вирішені експертом в галузі технічного дослідження документів під час проведення почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_5 в копії угоди про залік взаємних вимог від 22.11.2005р. питання про відсутність монтажу.

Як встановлено апеляційним господарським судом, ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2010р. на вирішення експерту не ставилось відповідне питання. У висновку судової технічної експертизи документів №233/03 від 15.04.2010р. зазначено, що безпосередньому дослідженню підлягає зображення відтиску печатки ТОВ «Арт-Вест», а також, що специфіка виготовлення електрофотокопій не виключає можливості монтажу шляхом не однократного електрофокопіювання з використанням фрагментів різних документів, в тому числі і відбитку печатки, без прояв ознак монтажу. У висновку судової почеркознавчої експертизи №232/02 від 30.04.2010р. зазначено, що: почеркознавчі дослідження за копіями об’єктів проводяться після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документа питання про відсутність монтажу; дослідженню підлягає підпис від імені ОСОБА_5, зображення якого міститься в копії угоди про залік взаємних вимог від 22.11.2005р., у графі «Сторона 1 ООО «Арт-ВЕСТ», нижче рядка: «Директор ОСОБА_5»; питання про одержання цього зображення на досліджуваному документі не вирішувалось, тому що його вирішення (факт наявності або відсутності монтажу або інших способів перенесення зображення підпису) виходить за межі компетенції експерта-почеркознавця.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оцінка висновків судової технічної експертизи документів №233/03 від 15.04.2010р. та судової почеркознавчої експертизи №232/02 від 30.04.2010р. була здійснена місцевим господарським судом з порушенням ст.43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проведення ж Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз комплексної судової експертизи, призначеної ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2011р., неможливе через відсутність заінтересованості в цьому у відповідача, який ухиляється від оплати експертного дослідження та обмежився у своєму захисті лише запереченням наявності заборгованості та наданням копії угоди про залік зустрічних вимог від 22.11.2005р. Відповідачем не спростовано сумнівів стосовно монтажу копії угоди шляхом неоднократного електрофокопіювання з використанням фрагментів різних документів, без прояв ознак монтажу.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що факт заліку зустрічних однорідних вимог у сумі 132102,12грн. відповідачем не доведений, у зв’язку з чим його заперечення щодо відсутності у відповідача заборгованості у цій сумі є не обґрунтованими.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 132102,12грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534, 549 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, штрафу.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі п.5.3. договорів №14/10 від 14.10.2005р. та №27/5 від 27.05.2005р. нараховано та пред’явлено до стягнення пеню у сумі 15852,25грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, станом на 31.08.2009р., за 180 днів. За розрахунком судової колегії позивачем нараховано пеню за період з 05.03.2009р. по 31.08.2009р. (180 днів).

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, враховуючи, що прострочка з оплати виникла з 07.12.2008р. (за спливом семиденного терміну, встановленого для оплати вимогою б/н від 27.11.2008р. в порядку ч.2 ст.530 ЦК України) та у даному випадку при нарахуванні пені підлягав застосуванню строк, встановлений ч.6 ст.232 ГК України, то обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню є пеня у розмірі 7991,27грн. за період з 05.03.2009р. по 04.06.2009р., в іншій частині позовних вимог про стягнення пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки, рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Вест", м. Артемівськ, Донецька область підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2011р. (повний текст підписано 16.05.2011р.) у справі №36/274 - скасуванню.

У зв’язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішення господарського суду та частковим задоволенням позовних вимог у сумі 140093,39грн., судові витрати за подачу позовної заяви, касаційної скарги та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Вест",                      м. Артемівськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2011р. (повний текст підписано 16.05.2011р.) у справі №36/274 –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2011р. (повний текст підписано 16.05.2011р.) у справі №36/274 –скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Арт-ВЕСТ”,                        м. Артемівськ, Донецька область до Відкритого акціонерного товариства „Артемівський завод „ДОРІНДУСТРІЯ”, м. Артемівськ, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 132102,12грн., пені у сумі 15852,25грн. –задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Артемівський завод "ДОРІНДУСТРІЯ" (91016, м. Луганськ, вул. Демьохіна, будинок 29, приміщення 1; ідентифікаційний код 03443703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арт-ВЕСТ” (84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Радянська, 47/76; ідентифікаційний код 32536959; р/р №26008190051991 у АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334033) заборгованість у сумі 132102,12грн., пеню у сумі 7991,27грн., витрати по сплаті державного мита за подачу позовної заяві у сумі 1401грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 224,20грн., витрати по сплаті державного мита за подачу касаційної скарги у сумі 702,78грн., витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги у сумі 702,78грн.

В позовних вимогах про стягнення пені у сумі 7860,98грн. відмовити.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                                І.В. Зубченко

Судді:                                                                                           Н.О. Мартюхіна

                                                                                                    В.М. Татенко

Надруковано 6 примірників: 1 –позивачу; 2 –відповідачу; 1 –до справи; 1 –ДАГС; 1 –ГС