Постанова

від 24.06.2008 по справі 40/150

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

23.06.2008 р.                                                                         

справа №40/150

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Гези  Т.Д.

суддів

Акулової  Н.В. , Діброви  Г.І.

за участю представників сторін:

від позивача:

Львів А.Л. (дов. № 3/1122 від

16.04.2008р.),

від відповідача:  від третьої особи на стороні позивача

від треьої особи на строні відповідача за участю:

ОСОБА_4 - головний лікар ОСОБА_7

(дов. № 113 від 27.05.2008р.), 

ОСОБА_1  ОСОБА_2  - експерт НДЕКЦ при УМВС області - ОСОБА_3

- старший експерт НДЕКЦ при УМВС області 

майор міліції - ОСОБА_5 - Дружківський міський відділ ГУ МВС  в Донецькій області -заступник взводу майор

міліції -  ОСОБА_6 (по дов. № 11101 від

20.06.2008р.)

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Комунальної

лікувально-профілактичної установи „Дружківська міська лікарня №1”

м.Дружківка Донецької області

на рішення господарського суду

 Донецької області

від

13.03.2008 року

по справі

№40/150 (головуючого Підченко

Ю.О., суддів Новикової Р.Г., Морщагіної Н.С.)

за позовом

Відкритого акціонерного

товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” м.Донецьк

до  за участю третьої особи на стороні

позивача за участю третьої особи на стороні відповідача

Комунальної

лікувально-профілактичної установи „Дружківська міська лікарня №1”

м.Дружківка Донецької області ОСОБА_1 м.Донецьк  ОСОБА_2 м.Дружківка Донецької області

 про

 стягнення 13790 грн. 09 коп.

В С Т А Н О В

И В:

Відкрите акціонерне товариство

“Акціонерно-комерційний банк “Капітал” м.Донецьк (далі ВАТ „АКБ „Капітал”)

звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунальної

лікувально-профілактичної установи “Дружківська міська лікарня №1” м.Дружківка

Донецької області (далі КЛПУ „Дружківська міська лікарня №1”) з вимогами про

відшкодування шкоди в розмірі 13790грн.09коп., завданих позивачеві внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.11.2006р. по вул.Московський

м.Дружківки Донецької області.

26.06.2007року позивачем у порядку

статті 22 Господарського процесуального кодексу України надані уточнення та

пояснення щодо позовних вимог, в якому визначився щодо  способу відшкодування шкоди та зазначив, що

„на підставі ст.20 ГК України, ст.ст.16,22,1166,1172,1187,1192 Цивільного

кодексу України, позивач звертається до відповідача з позовом про відшкодування

шкоди, спричиненої майну позивача відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної

пригоди, шляхом відшкодування завданих збитків у розмірі 13790,09грн. у повному

обсязі.” (т.1.а.с.64-67).

У ході розгляду справи з ініціативи

суду до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних

вимог на предмет спору на стороні позивача та відповідача, було залучено осіб

-ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Ухвалою від 03.07.2007р.

провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової

автотехнічної експертизи. Матеріали справи направлені до Донецького

науково-дослідного інституту судових експертиз (т.1 а.с.96-97).

12.12.2007р. до суду надійшов

висновок експертизи, у зв'язку з чим провадження у справі було поновлено (т.1

а.с.98-111).

Рішенням від  13 березня 2008року господарський суд

Донецької області  позовні вимоги

задовольнив у повному обсязі, стягнувши з відповідача збитки в розмірі 13790

грн. 09 коп., витрати по державному миту в сумі 137 грн. 90 коп., витрати по

забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., витрати за проведення

судової експертизи згідно висновку №3480/18, 3834/19 від 30.11.07р. в сумі

1314грн.12 коп.

Судове рішення мотивоване тим,

що  позивачем у встановленому порядку

доведено наявність обставин, необхідних 

для виникнення у відповідача зобов'язань по відшкодуванню збитків, завданих

позивачеві.

Не погодившись з прийнятим

рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове

рішення, яким у задоволені позову відмовити. В обґрунтування своїх апеляційних  вимог, заявник скарги посилається на те,

що  судом першої інстанції неповно

з'ясовані обставини, що мають значення для справи, також порушені норми

матеріального права - ч.2 ст.1166 та п.2 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу

України  та норми процесуального права.

Заявник вважає, що обов'язок відшкодування шкоди покладається на того

володільця  джерела підвищеної небезпеки,

з вини якого спричинена шкода.  Водій ОСОБА_1. в момент ДТП знаходився у

трудових відношеннях з позивачем, а тому, як вважає скаржник, володар джерела

підвищеної небезпеки, в даному випадку ВАТ „АКБ „Капітал” несе

відповідальність, оскільки  шкода

заподіяна з вини водія ОСОБА_1  Судових

рішень про вжиті заходи притягнення до відповідальності відповідно до норм

адміністративного або кримінального кодексів України у відношенні водіїв не

має. Тому, скаржник вважає, що  позивач

не довів наявність вини відповідача,  а

також не довів  наявність

причинно-наслідкового зв'язку між якими-небудь неправомірними діями або

бездіяльністю водія відповідача і спричиненою шкодою. Скаржник також вказує, що

посилання суду на висновки спеціаліста 

№157/1 від 23.12.2006р. є незаконними, оскільки дана експертиза не

відповідає ст.ст.1,2,15 Закону України „Про судову експертизу”, і у порушення

вимог ч.6 ст.42, ст.43,84 Господарського процесуального кодексу України

господарський суд не мотивував причини 

не прийняття до уваги висновків судово-автотехнічної експертизи

№3480/18,3484/19 від 30.11.2007року, яка призначалася господарським судом по

справі№40/150.

У відзиві на апеляційну скаргу

позивач посилається на те, що рішення господарського суду Донецької області від

13.03.2008року є законним та обґрунтованим. 

Позивач вказує на те, що  матеріалом,

що підтверджується скоєня ДТП -є протокол огляду місця пригоди, а матеріалом,

що встановлює вину водія автомобілю відповідача -є висновок  від 23.12.2006р. №157/1, складений Відділом

автотехнічної експертизи та оціночної діяльності НІЕКЦ ГУ МВС України в

Донецькій області. Тому, просить рішення господарського суду Донецької області

від 13.03.2008року залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без

задоволення.

Заявником апеляційної скарги у

порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України  надано клопотання про залучення до справи

додаткових документів, а саме:  постанову

Дружківського міського суду від    05

травня 2008р. про скасування постанови Дружківського ГО ГУМВДУ про відмову у

порушенні кримінальної справи по факту ДТП від 03.02.2008р., супровідний лист

Дружківського ГО ГУМВДУ №9700 від 03.06.2008р., постанову Дружківського ГО

ГУМВДУ про відмову у порушенні кримінальної справи від 30 травня 2008року з

обґрунтуванням причин неможливості подання цих документів суду першої

інстанції.

Позивач проти залучення додаткових

доказів по справі заперечував.

Клопотання судом задоволено.

Колегія суддів Донецького

апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського

процесуального кодексу України,  на

підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської

справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм

матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний  господарський суд  не зв'язаний доводами апеляційної скарги і

перевіряє законність і обґрунтованість 

рішення місцевого  господарського

суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1

Господарського процесуального кодексу України 

здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної

фіксації та складено протокол.

Заслухавши пояснення представників

сторін, а також осіб, які були викликані ухвалою Донецького апеляційного

господарського суду від 28.05.2008р. відповідно до ст.30 Господарського

процесуального кодексу України для дачі пояснень - експерта НДЕКЦ при

УМВС області - ОСОБА_3, старшого експерта НДЕКЦ при УМВС області  майора міліції - ОСОБА_5, уповноваженого

представника Дружківського міського відділу ГУ МВС  в Донецькій області, обговоривши

доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та

повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів

встановила.

Предметом позову є вимоги про

відшкодування шкоди, спричиненої майну позивача відповідачем внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.11.2006р. по вул.Московський

м.Дружківки Донецької області, шляхом відшкодування завданих збитків у розмірі

13790,09грн., (т.1 а.с.64-67).

В обґрунтування своїх  позовних вимог  позивач посилається на довідку Дружківського

МВ ГУ МВС України у Донецькій області №7533 від 12.06.2007року та на висновок

спеціаліста  №157/1 від 23.12.2006р.,

складеним відділом автотехнічної експертизи та оціночної діяльності НІЕКЦ ГУ

МВС України в Донецькій області (т.1 а.с.11-21).

Із матеріалів справи вбачається, що

13.11.2006р. по вул.Московський м.Дружківки Донецької області сталася

дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля вантажного санітарного марки

УАЗ-3741, державний номер НОМЕР_1, що належить КЛПУ „Дружківська міська лікарня

№1”, під керуванням водіяОСОБА_2, і автомобіля легковий хетчбек марки

ВАЗ-21093, державний номер НОМЕР_2, що належить ВАТ „АКБ „Капітал”, під

керуванням водія ОСОБА_1.

За результатами зіткнення,

автомобілям були заподіяні механічні пошкодження, про що було складено протокол

огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.11.06р. (т.1. а.с.55).

Суд першої інстанції виходив з

того, що у довідці Дружківського МВ ГУ МВС України у Донецькій області №7533

від 12.06.2007року зазначено, що 

дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм

відповідача - ОСОБА_2 вимог п.п.10.1,10.4 Правил дорожнього руху України і

матеріали по факту ДТП направлені до Дружківського міського суду (т.1 а.с.21).

Судом першої інстанції при

прийнятті оскаржуваного рішення було враховано висновок спеціаліста №157/1 від

23.12.2006р., складеним відділом автотехнічної експертизи та оціночної

діяльності НІЕКЦ ГУ МВС України в Донецькій області, з якого вбачається,

що  в зазначеній дорожній ситуації водій

автомобілю відповідача з технічної точки зору, за умови дотримання п.п.10.1,

10.4 Правил дорожнього руху України, мав об'єктивну можливість своєчасно

виявити автомобіль позивача, що рухався на проїзній частині в попутному

напрямку, та технічну можливість попередити дорожньо-транспортну пригоду,

уникнути зіткнення автомобілів, а також для нього були відсутні будь-які завади

технічного характеру, які б перешкоджали йому дотриматись Правил дорожнього

руху України. Також у висновку зазначено, що водій автомобілю позивача не мав

технічної можливості уникнути зіткнення, будь-якої невідповідності вимогам

Правил дорожнього руху України, яка б знаходилась у причинному зв'язку із

дорожньо-транспортною пригодою, у його діях не вбачається. Таким чином,

зіткнення автомобілів не визначалось діями водія позивача, а визначалось односторонніми

діями водія автомобілю відповідача. В даній дорожній ситуації водій автомобіля

відповідача при умові виконання вимог п.п.10.1,10.4  Правил дорожнього руху України, мав технічну

можливість попередити дорожньо-транспортну пригоду. Дії водія відповідача не

відповідали зазначеним вимогам Правил дорожнього руху України, що з технічної

точки зору знаходиться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною

пригодою (т.1 а.с.11-20).

Про проведення автотоварознавчого

дослідження відповідач та        ОСОБА_2

були повідомлені телеграмою №3/456 від 20.02.2007р., якою запрошувалися на

23.03.2007року, про що свідчить повідомлення (т.1. а.с.37,38). У зазначений

час, ані представник відповідача, ані ОСОБА_2 не з'явилися.

На підставі висновку

спеціаліста-автотовароведа №139/03 від 12.03.2007р. та відповідно до кошторису

(розрахунку) вартості ремонту (відновлення), розмір матеріальної шкоди,

заподіяного позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, склав

13040,09грн. (т.1 а.с.22,34). За складання висновку автотоварознавчого

дослідження позивачем сплачено 750грн.00коп., що підтверджується меморіальним

ордером №340 від 26.02.2007р. (т.1 а.с.40).

Як вважає позивач, він поніс

збитки  в розмірі 13790грн.09 коп., які

складаються з матеріальної шкоди, заподіяного позивачу внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди та витрат на проведення автотоварознавчого

дослідження,  у зв'язку з чим звернувся

до господарського суду Донецької області з позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд

першої інстанції  не надав оцінки

висновкам судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи

№3480/18,3484/19 від 30.11.2007року, яка призначалася господарським судом, а

тільки на підставі наданих позивачем довідки №7533 від 12.06.2007року та

висновку спеціаліста №157/1 від 23.12.2006р., складеним відділом автотехнічної

експертизи та оціночної діяльності НІЕКЦ ГУ МВС України в Донецькій області,

дійшов висновку про наявність обставин, необхідних для виникнення у відповідача

зобов'язань по відшкодуванню збитків, завданих позивачеві.

Враховуючи наведене, апеляційна

інстанція не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Стаття 104 Господарського

процесуального кодексу України передбачає підстави для скасування або зміни

рішення. Однією з підстав для скасування або зміни рішення місцевого

господарського суду є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для

справи.

Заслухавши пояснення представників

сторін, а також залучених для дачі пояснень осіб, обговоривши доводи

апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх

встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів, приймаючи до уваги межі

перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права

при винесені оспорюваного рішення, вважає, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню, виходячи з того, що судом першої інстанції неповно з'ясовані

обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття по спору

неправильного рішення. Не враховано при прийнятті рішення і того факту, що

відповідно до довідки №7533 від 12.06.2007року 

матеріали по факту ДТП не направлялися до міського суду, а тому водій ОСОБА_2

не був притягнутий до адміністративної відповідальності, у порушенні

кримінальної справи відносно водія ОСОБА_2 також відмовлено.

Як вбачається із довідки

Дружківського МВ ГУ МВС України у Донецькій області №7533 від 12.06.07р.

дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобілю

відповідача пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. Також зазначено,

що матеріали по факту ДТП  направлені до

Дружківського міського суду (т.1 а.с.70).

Представник Дружківського МВ ГУ МВС

України у Донецькій області у засіданні апеляційної інстанції пояснив, що

відносно водія ОСОБА_2 адміністративний протокол не складався,  адміністративний матеріал щодо притягнення до

відповідальності ОСОБА_2 до Дружківського міського суду не направлявся.

Господарським судом Донецької

області під час розгляду даної справи, на підставі ст.41 Господарського

процесуального кодексу України ухвалою від 03.07.2007р. була призначена судова

транспортно-трасологічна і автотехнічна експертиза, проведення якої було доручено

Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (а.с.100-110).

Відповідно до  висновку транспортно-трасологічної і

автотехнічної експертизи №3480/18, 3834/19 від 30.11.07р. у

дорожньо-транспортній пригоді у діях водія автомобілю УАЗ 3741 ОСОБА_2

невідповідності вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України не вбачається. В

даній дорожньо-транспортній пригоді дії водія автомобілю ВАЗ-21-93 ОСОБА_1 не

відповідали вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України. Відсутність у водія

автомобіля УАЗ 3741 ОСОБА_2 технічної можливості  запобігти 

зіткнення свідчать про відсутність причинного зв'язку між його діями та

пригодою, що настала. Дії водія автомобіля ВАЗ 21093 ОСОБА_1 не відповідали

вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України 

знаходились в причинному зв'язку з подією, що сталася.

Отже, згідно даного висновку, саме

дії водія ОСОБА_1, а не   ОСОБА_2 не

відповідали вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до частини 6 статті 42

Господарського процесуального кодексу України 

суд має право відхилити висновок судового експерта. Мотиви  такого відхилення суд повинен викласти в

судовому рішення.

Проте, у порушення вказаної статті,

судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надана правова оцінка даному

висновку експертизи, а також відсутнє мотивоване відхилення висновку.

Тому, доводи скаржника, що

господарський суд не мотивував причини 

не прийняття до уваги висновків судової транспортно-трасологічної і

автотехнічної експертизи №3480/18,3484/19 від 30.11.2007року, є обґрунтованими.

Із пояснень представника

Дружківського міського відділу ГУ МВС  в

Донецькій області вбачається, що листом даного відділу за №5105 від

25.03.2008року була визнана недійсною довідка №7533 від 12.06.2007року

Дружківського міського відділу ГУ МВС  в

Донецькій області на підставі  висновку

судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи №3480/18,3484/19

від 30.11.2007року, яка призначалася господарським судом Донецької області   (т.2 а.с.60).

Крім того, із матеріалів справи

вбачається, що 16.11.2006року Дружківським МВ ГУ МВС України у Донецькій

області була прийнята постанова про відмову у порушенні кримінальної справи у

відношенні ОСОБА_2 на підставі ст.6 п.2 КПК України у зв'язку з відсутністю в

діях останнього складу злочину, 

зазначивши, що у діях  водія

ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, що передбачено ст.124

ч.1 КоАП України, який порушив п.10.4 Правил дорожнього руху України (т.1

а.с.147).

22.06.2007року постановою

Дружківського міського суду була скасована 

постанова Дружківського МВ ГУ МВС України у Донецькій області про

відмову порушення кримінальної справи  по

факту ДТП від 16.11.2006р., а матеріали були повернуті до Дружківського ГО для

додаткової перевірки та виконання вказівок суду (т.1 а.с.92-93).

03.02.2008р. Дружківським МВ ГУ МВС

України у Донецькій області була прийнята постанова про відмову  у порушенні кримінальної справи по факту ДТП,

яка сталася 13.11.2006року на підставі ст.6 п.2 КПК України, в якому встановив,

що винною особою у ДТП є водій ОСОБА_1., який порушив вимоги п.13.1 Правил

дорожнього руху України (т.2 а.с.27).

05.05.2008р. постановою

Дружківського міського суду була скасована постанова Дружківського МВ ГУ МВС

України у Донецькій області про відмову порушення кримінальної справи  по факту ДТП  від 03.02.2008р.

30.05.2008року Дружківським МВ ГУ

МВС України у Донецькій області прийнята постанова  про відмову у порушенні кримінальної справи у

відношенні водія ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на підставі ст.6 п.2 КПК України, та

встановлено, що винним у скоєні ДТП є водій ОСОБА_1., який порушив п.13.1

Правил дорожнього руху України, та в його діях міститься склад

адміністративного правопорушення, що передбачено ст.124 ч.1 КоАП України.

Відповідно до листа Дружківського МВ ГУ МВС України у Донецькій області №9700 від

03.06.2008р. копія матеріалів та постанова про відмову у порушенні кримінальної

справи направлені до ОДАІ Калінінського району м.Донецька для залучення до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

Предметом спору у даній справі є

вимоги про відшкодування шкоди, спричиненої майну позивача відповідачем

внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.11.2006р.,  шляхом відшкодування завданих збитків у

розмірі 13790,09грн., отже, предметом доказування у даній справі є  встановлення всіх обставин, які вказують на

наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення.

Так, звертаючись з позовом, позивач

повинен довести факт  спричинення збитків

і  причинно-наслідковий зв'язок між

порушенням права і збитками.

Відповідно до ст.20 Господарського

кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України, кожен суб'єкт господарювання

має право на захист своїх прав та законних інтересів у судовому порядку, в тому

числі шляхом відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової

шкоди.

Згідно ч.1 ст.1166 Цивільного

кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи

бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також

шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному

обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1172 Цивільного

кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником

під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Згідно ст.1187 Цивільного кодексу

України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням,

зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання,

використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних

та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських

порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність

здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної

небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право

власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє

транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або

утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1192 Цивільного кодексу

України передбачено два способи відшкодування заподіяної шкоди: відшкодування

шкоди в натурі та  повне відшкодування

заподіяних збитків коли відшкодування шкоди в натурі неможливо.

Відповідно до ч.2 ст.1166

Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її

відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином,

для виникнення зобов'язання по відшкодуванню заподіяної шкоди необхідна

наявність наступних умов: протиправна поведінка заподіювача шкоди; заподіяння

шкоди майну юридичної особи або громадянину; причинний зв'язок між протиправною

поведінкою заподіювача шкоди та заподіяною шкодою; вина заподіювача шкоди;

обґрунтований розрахунок шкоди.

Підставою для настання

цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що

включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка

завдала шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного

елемента складу правопорушення виключає настання  відповідальності.

Враховуючи наведене, та враховуючи

висновок судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи

№3480/18,3484/19 від 30.11.2007року, судова колегія дійшла висновку, що

позивачем не доведений причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою

заподіювача шкоди (відповідача) та збитками.

За таких обставин, судова колегія,

вважає, що у задоволенні позовних  вимог

слід відмовити у зв'язку з недоведеністю.

За результатами апеляційного

провадження, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського  суду Донецької області від  13.03.2008р. у справі №40/150 підлягає

скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського

процесуального кодексу України  судові

витрати  за подання позовної заяви,  витрати за проведення судової експертизи

згідно висновку  № 3480/18, 3834/19 від

30.11.2007р., витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі

покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст.ст.33, 43, 49, 99,

101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький

апеляційний господарський суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунальної  лікувально-профілактичної установи

„Дружківська міська лікарня №1” м.Дружківка Донецької області на рішення  господарського суду Донецької області від

13.03.2008р. у справі №40/150 -задовольнити.

Рішення  господарського суду Донецької області   від 13.03.2008р. у справі №40/150 -

скасувати.

У позові Відкритого акціонерного

товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” м.Донецьк до Комунальної

лікувально-профілактичної установи “Дружківська міська лікарня №1” м.Дружківка

Донецької області про відшкодування збитків в розмірі 13790грн.09коп., завданих

позивачеві внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного

товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” м.Донецьк (83000, м.Донецьк,

вул.Артема, 63, ід. код 13486837) на користь Комунальної

лікувально-профілактичної установи “Дружківська міська лікарня №1” м.Дружківка

Донецької області (84201, м.Дружківка, вул.Котляревського, 151, ід. код

05492864)  витрати по сплаті державного мита

по апеляційній скарзі у сумі 137грн.90коп.

Зобов'язати господарський суд

Донецької області видати наказ.

Припинити стягнення сум за наказом

господарського суду Донецької області від 28.03.208року по справі №40/150.

Зобов'язати господарський суд

Донецької області у разі стягнення сум за наказом від 28.03.08р., видати

поворотний наказ при наявності умов, передбачених ст.122 Господарського

процесуального кодексу України.

Головуючий          Т.Д. 

Геза

Судді:          Н.В. 

Акулова

          Г.І. 

Діброва

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС