ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 35/339
21.12.11
За позовом Приватного підприємства "Фірма ВІКОМ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна паливна компанія"
про стягнення 309 626,62 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. –предст. за довір.;
від відповідача: ОСОБА_2. –предст. за довір.
Рішення прийняте 21.12.2011, у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою, з 14.12.2011 до 21.12.2011.
У судовому засіданні 21.11.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Фірма ВІКОМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна паливна компанія" про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №30/07 та Договором №31/07 в розмірі 275 161,83 грн., пені в розмірі 27 252,33 грн., 3% річних 5 451,42 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 761,04 грн., та стягнення судових витрат.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2011 порушено провадження у справі №35/339, розгляд справи призначено на 07.11.2011.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 №35/339, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 28.11.2011.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2011 №35/339, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 14.12.2011.
В судовому засіданні 14.12.2011 представник відповідача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання судом задоволене.
В судовому засіданні 14.12.2011 представник позивача подав суду письмові пояснення на відзив.
В судовому засіданні представник відповідача подав суду клопотання про продовження строку вирішення спору, на підставі ст.69 ГПК України.
В судовому засіданні 14.12.2011, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 21.12.2011.
В судовому засіданні 21.12.2011, на підставі ч.2. ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
30.07.2010 між Приватним підприємством фірма "ВІКОМ" (далі –постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західна паливна компанія" (далі –покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №30/07 (надалі –Договір-1).
Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору товар,вказаний в додатках до даного Договору.
Вартість договору складає 900 000,00 грн. (п.2.5 Договору).
31.07.2010 між Приватним підприємством фірма "ВІКОМ" (далі –постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західна паливна компанія" (далі –покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №31/07 (надалі –Договір-2).
Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору товар, вказаний в додатках до даного Договору.
Вартість договору складає 1 630 000,00 грн. (п.2.5 Договору).
Строк дії зазначених Договорів визначений з моменту підписання до 31.12.2010 (п.3.1 Договорів).
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що ним на виконання зазначених Договорів був поставлений товар за який відповідачем здійснено частково оплату. Станом на час розгляду справи сума заборгованості по оплаті за товар поставлений згідно Договорів становить 275 161,83 грн.
Крім того, позивачем керуючись ст.230 Господарського кодексу, ст.625 Цивільного кодексу України нараховано пеню в розмірі 27 252,33 грн., 5 451,42 грн. -3% річних та 1 761,04 грн. –інфляційних втрат.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на відсутність у позивача доказів, що підтверджують наявну заборгованість та безпідставність нарахування пені , 3% та інфляційних втрат (відзив на позов).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (пункт 1).
Відповідно до пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи доведено, що позивачем на виконання умов Договорів-1,-2 було поставлено відповідачу товар (квитанції про приймання вантажу, видаткові накладні, акти приймання-передачі вугільної продукції, Акт звірки взаєморозрахунків), відповідачем частково оплачено за поставлений товар (виписки з банківського рахунку) (засвідчені копії зазначених документів додані до матеріалів справи). Станом на дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач свої зобов'язання за Договорами не виконав у повному обсязі, суму заборгованості в розмірі 275 161,83 грн. не сплатив.
Згідно п.2.3 Договорів-1,-2 покупець здійснює передоплату в розмірі 100% від суми поставки на розрахунковий рахунок постачальника.
Станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідача за поставлений товар становить 275 161,83 грн.
Крім суми основного боргу, позивачем нараховано відповідачу пеню за невиконання грошового зобов»язання за період з 01.01.2011 по 29.08.2011, яка становить 27 252,33 грн.
Відповідно до п.2.3 Договорів сторонами визначено, що розрахунки за отриманий товар здійснюються в розмірі 100% попередньої оплати.
Згідно ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов»язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов»язком не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості 05.09.2011 року (вих..№05/09/2010), а отже нарахування позивачем пені за період з 01.01.2011 по 29.08.2011 є безпідставним та необґрунтованим, та такими, що не підлягають задоволенню.
Також, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 5 451,42 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 761,04 грн.
Відповідно до розрахунку суду сума 3% річних становить 5 450,47 грн.
Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 282 373,34 грн.
З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна паливна компанія» (02140, м. Київ, вул. О. Мишуги, 3-В, ідентифікаційний код 36558473) на користь Приватного підприємства фірма "ВІКОМ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Полтавська, 83-А, кв.16, ідентифікаційний код 30392300) 275 161,83 грн. (двісті сімдесят п»ять тисяч сто шістдесят одну гривню 83 коп.) –боргу, 5 450,47 грн. (п'ять тисяч чотириста п»ятдесят гривень 47 коп.) –3% річних, 1 761,04 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят одну гривню 04 коп.) –інфляційних втрат, 2 823,73 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять три гривні 73 коп.) –державного мита та 215,20 грн. (двісті п»ятнадцять гривень 20 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 27.12.2011
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2011 |
Оприлюднено | 05.01.2012 |
Номер документу | 20531827 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні