Рішення

від 15.07.2008 по справі 8/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/129

  15.07.08           

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 ,   м. Чернігів                                                                                                       тел.77-99-18

проспект Миру , 20                                                                                                            тел. 678-853

Іменем України

РІШЕННЯ

          10 липня 2008 року                                                                       Справа № 8/129

За позовом: Закритого акціонерного товариства "Чернігівський м'ясокомбінат",  вул. Любецька, 80, м. Чернігів, 14021           

До відповідача: Приватного орендного підприємства "Прогрес",  с.Петруші, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15050

Про стягнення 13436грн.84 коп.

                                                                                                                             Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ   СТОРІН:

від позивача: Васильченко Н.В. –представник, довіреність №95 від 14.04.08р.; Висоцька Н.М. –бухгалтер, довіреність №164 від 02.06.08р.

від відповідача:  Бивалькевич М.К. - директор

За згодою сторін в судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ  СПОРУ:

          Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 8636 грн.84коп. боргу, який виник внаслідок недопоставки худоби, яка  була оплачена, 4800 грн. збитків, понесених внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання.    

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення збитків на 641грн.14коп. Таким чином позивач просив стягнути з відповідача 5441грн.14коп. збитків. Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача до розгляду і  спір вирішується з її урахуванням. Однак вказана заява, в порушення приписів ст.46 Господарського процесуального кодексу України,  неоплачена державним митом.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, стверджуючи про відсутність заборгованості перед позивачем та зазначаючи, що сума в розмірі 8636грн.84коп. виникла не по поставці худоби. Заперечуючи проти позову відповідач просить вважати, що заборгованість у розмірі 8636грн.84коп. є фактично сплатою боргу за жатку ДОН-1500, отриману ТОВ “Слабинське” по накладній за №194 від 22.07.2005р. на підставі договору купівлі-продажу від 12.07.2005р., укладеного між ПОП “Прогрес” та ТОВ “Слабинське”.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, суд ВСТАНОВИВ:

Між Закритими акціонерним товариством „Чернігівський м'ясокомбінат” (позивач у справі) та Приватним орендним підприємством „Прогрес” виникли тривалі договірні відносини по закупівлі худоби на підставі прийняття до виконання замовлень.

          Виходячи із суті договірних відносин фактично між сторонами укладений договір поставки, положення якого регулюються ст.265 Господарського кодексу України та ст.712 Цивільного кодексу України, за змістом яких одна сторона - постачальник зобов'язується поставити у зумовлені строки другій  стороні –покупцеві товар, а покупець зобов'язується  прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не впливає з характеру відносин сторін.          

За період з 06.02.06р. по 07.02.08р. позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок та видано готівкою відповідачу 52310грн.62коп., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями №5649 від 29.12.06р., №540 від 13.02.06р., №544 від 13.02.06р.,  №2166 від 24.05.06р., №2801 від 03.07.06р. №2851 від 04.07.06р.,  №2854 від 05.07.06р., №2941 від 11.07.06р., №3355 від 09.08.06р., №5539 від 25.12.06р., №510 від 07.02.07р., №2 від 09.03.06р., а також копіями видаткових касових ордерів від 10.07.06р., від 07.03.06р.,  від 03.07.06р., від 21.07.06р.,  від 07.08.06р., від 24.02.06р., від 19.12.06р., від 06.02.07р., від 06.02.06р.,  від 26.05.06р. При цьому платежі здійснювалися саме як оплата за худобу.

В свою чергу, від відповідача за цей же період по приймальних квитанціях №001684 від 06.02.06р., №001720 від 24.02.06р., №001721 від 07.03.06р., №001802 від 23.05.06р., №001801 від 23.05.06р., №001913 від 30.06.06р. №001911 від 03.07.06р., №001916 від 10.07.06р., №001964 від 10.07.06р., №001968 від 21.07.06р., №001972 від 07.08.06р., №002168 від 19.12.06р, №002237 від 29.12.06р., №002242 від 06.02.07р. позивач отримав худоби на суму 43674грн.78коп.

Таким чином, різниця між вартістю поставленої відповідачем худоби та сумою сплачених позивачем  платежів становить  8636грн.84коп.           

           За своєю правовою природою борг, який обліковується за відповідачем за непоставлену, але оплачену позивачем худобу, є попередньою оплатою. Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

          Як вбачається із матеріалів справи, письмового договору поставки у вигляді окремого документу між сторонами не укладалося, будь-які строки поставки продукції, або строки оплати продукції між сторонами не визначалися.

           Оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо конкретного терміну виконання зобов'язання, то в силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор  має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Позивачем направлені на адресу відповідача два листа-вимоги:  від 05.03.08р. за №58 та від 21.04.08р. за №104, в яких позивач вимагав від відповідача поставити худобу на суму боргу, за цінами узгодженими між сторонами станом на вересень 2007 року, спочатку до 11.03.08р., а потім продовжено строк до 06.05.08р.

             У встановлений позивачем строк відповідач свої зобов'язання не виконав, худобу позивачу не поставив. За таких обставин суд приходить до висновку, у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати.

              Враховуючи, що на день вирішення спору відповідач не представив суду доказів поставки худоби на всю сплачену позивачем суму, а також не надав доказів повернення отриманої попередньої оплати в сумі 8636грн.84коп., суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача 8636грн.84коп. є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

              При цьому судом не приймаються до уваги заперечення відповідача про зарахування коштів, які були сплачені позивачем,  на оплату жатки ДОН-1500, оскільки, як вбачається із наданого відповідачем договору купівлі-продажу від 12.07.05р., відносини щодо придбання та  оплати вартості жатки виникли між відповідачем та ТОВ “Слабинське”. Доказів переведення обов'язку  ТОВ “Слабинське” по сплаті вартості придбаної жатки на позивача відповідач суду не надав. Отже, заперечення відповідача  спростовуються матеріалами справи.  

           Позовні вимоги в частині стягнення 5441грн.14коп. збитків задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

   Позивач як на правову підставу вимог про стягнення збитків посилається на ч.3 ст.612 Цивільного кодексу, відповідно до якої якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Крім того, обов'язок особи, яка порушила господарське зобов'язання, відшкодувати управненій стороні заподіяні збитки, передбачений в ст.224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 ГК України визначено склад збитків, що підлягають відшкодуванню особою,  яка допустила господарське правопорушення, в тому числі вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, а також  не одержаний прибуток, на який сторона мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

За загальними правилами підставою для господарсько-правової відповідальності, в тому числі у вигляді  відшкодування збитків,  є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. При цьому, чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини правопорушника. Також для застосування господарсько-правової відповідальності необхідна наявність інших складових правопорушення: протиправної поведінки особи, безпосередніх збитків та шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками.

Вимагаючи стягнення з відповідача збитків, позивач зазначає, що внаслідок не поставки відповідачем худоби, позивач вимушений купувати свиней по ціні 16грн.30коп. за 1 кг  живої маси, в той час як у вересні  2007р. ринкова ціна свиней становила 10грн. за 1 кг живої маси. Разом з тим, як встановлено судом вище,  між сторонами не було визначено строків виконання  відповідачем зобов'язань щодо поставки худоби. Такі строки були встановлені позивачем у листах-вимогах, і останній строк визначено позивачем до 06.05.08р. Таким чином, порушення виконання зобов'язання допущено відповідачем лише після 06.05.08р., а тому судом не приймаються до уваги твердження позивача щодо наявності протиправної поведінки у діях відповідача у вересні 2007р.

В силу  ч.2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. В силу ст. 224 Господарського кодексу України  під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата  або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи. Згідно зі ст..22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).  

Позивач не зазначив які саме збитки відповідач має відшкодувати –реальні збитки або не одержані  доходи (упущена вигода). За загальними правилами під реальними збитками розуміються такі витрати кредитора, які були ним реально понесені.  На момент вирішення спору позивач не надав суду доказів понесення ним реальних витрат в розмірі 5441грн.14коп.

Втрачена (упущена) вигода за своєю правовою природою є розрахунковою величиною очікуваного приросту в майні,  що базується на даних бухгалтерського обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи, правопорушення у вигляді прострочення строків поставки вчинено відповідачем лише починаючи з 07.05.08р. Позивач не надав жодного доказу на підтвердження факту очікування отримання ним прибутку чи  грошових сум в розмірі 5441грн.14коп., у разі  якщо відповідачем були б належним чином виконані зобов'язання по поставці худоби у строк до 06.05.08р.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач не довів суду факту понесення ним реальних збитків в розмірі заявленої до стягнення суми, а також факт можливості отримання ним прибутку у даному розмірі, суд приходить до висновку про відсутність одного із складових елементів цивільного правопорушення –безпосередніх збитків, що виключає настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

З огляду на вищевикладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 5441грн.14коп. збитків.

За таких обставин,  позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України до заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита. Оскільки, позивач, збільшуючи на 641грн.14коп. розмір позовних вимог в частині стягнення збитків,  державне мито в установленому порядку та розмірі не сплатив, з нього має бути стягнуто 6грн.41коп.  недоплаченого державного мита.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Керуючись ст.ст.224,225,265 Господарського кодексу України, ст.ст.22,530,612,623,693,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,46,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

         Стягнути з Приватного орендного підприємства “Прогрес”, с.Петруші Ріпкинського району (ідентифікаційний код 03796844, р/р 260021619 в ЧОД АППБ “Аваль”, МФО 353348) на користь Закритого акціонерного товариства “Чернігівській м'ясокомбінат”, м.Чернігів, вул..Любецька, 80 (ідентифікаційний код 05507146, р/р 26006000751 в ЗАТ “Полікомбанк”, МФО 353100)  8636грн.84коп. боргу, 86грн.37коп. держмита та 72грн.39коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

              Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

              В решті позову відмовити.

         Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Чернігівській м'ясокомбінат”, м.Чернігів, вул..Любецька, 80 (ідентифікаційний код 05507146, р/р 26006000751 в ЗАТ “Полікомбанк”, МФО 353100)  в доход державного бюджету (рах.31111095700002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) 6грн.41коп.  держмита.

               Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

                              Суддя                                                   Т.Г.Оленич          

Повне рішення підписано 15 липня 2008р.

                                   Суддя                                                   Т.Г.Оленич