Рішення

від 26.01.2012 по справі 8/192н/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.12 Справа № 8/192н/2011.

За позовом Прокурора Біловодського р айону Луганської області в і нтересах держави в особі Мін істерства аграрної політики та продовольства України, м. К иїв,

до Біловодської район ної ради, смт. Біловодськ Луга нської області, -

за участю Третіх осіб, як і не заявляють самостійних в имог на предмет спору, на стор оні відповідача:

1.Біловодської районної де ржавної адміністрації Луган ської області, смт. Біловодськ Лугансько ї області;

2.Державного пі дприємства "Новоолександрів ський кінний завод №64", с. Новоолександрівка Біл оводського району Лугансько ї області, -

про визнання недійсним рішення та зобов' язання по вернути земельну ділянку.

Суддя господарс ького суду Луганської област і Середа А.П.,

при секретарі судового за сідання Качановській О.А.,

в присутності представник ів сторін:

від заявника - Омельче нко О.С. - прокурор, посвідчен ня № 229 від 08.11.11 року;

від позивача - предста вник не з' явився;

від відповідача - ОСОБ А_1 - головний спеціаліст, - до віреність № б/н від 03.11.11 року;

від 1-ої третьої особи - представник не з' явився;

від 2-ої третьої особи - п редставник не з' явився, -

розглянувши матеріали спр ави, -

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі п озивача заявлено вимоги про:

- визнання недійсними рішен ня Біловодської районної рад и від 25.10.2000 року №14/8 "Про створенн я на території Новоолександр івської сільської ради фонду земель запасу" та скасування його;

- зобов' язання Біловодськ ої районної ради повернути з емельну ділянку в користуван ня Державного підприємства " Новоолександрівський кінни й завод № 64" (далі - ДП "Новоолек сандрівський кінний завод №6 4").

Позов мотивовано невідпов ідністю спірного рішення вим огам законодавства, чинного на час його прийняття.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відклад ено: з 08.12.11 року до 26.12.11 року - у зв' язку з неявкою позивача, неви конанням вимог суду в частин і подання витребуваних докум ентів, а також залученням до у часті у справі третіх осіб; з 2 6.12.11 року до 12.01.12 року та з 12.01.12 року до 26.01.12 року - у зв' язку з неявк ою позивача та третіх осіб, не виконанням вимог суду в част ині подання витребуваних док ументів.

На підставі заяви прокурор а (вих. №б/н від 12.01.12 року) відпові дно до ч.3 ст.69 ГПК України термі н розгляду справи продовжено на 15 днів, - до 05.02.12 року.

До початку судового засіда ння 26.01.12 року прокурором та від повідачем заявлено клопотан ня про відмову від здійсненн я фіксації судового процесу технічними засобами, яке суд ом задоволено.

У судовому засіданні про курор (заявник) позов підтримав.

На вимогу суду він надав док ази того, що про порушення чин ного законодавства. яке стал о підставою для цього позову до суду, дізнався у серпні 2011 р оку - в ході виконання завданн я прокуратури Луганської обл асті (вих. №05/1-135 від 25.07.11 року), осно ваного на завданні Генеральн ої прокуратури України від 14.0 7.11 року за вих. № 05/3-443вих-357о кв-11 (їх копії додані до справи ).

Позивач явку повноважн ого представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив , хоча належним чином був пост авлений до відома про дату, ча с та місце проведення судови х слухань, що підтверджуєтьс я матеріалами справи.

У своєму поясненні на адрес у суду (вих. №31-4/1077 від 07.12.11 року) Мін істерство аграрної політики та продовольства України по зов прокурора підтримало та вважає, що рішення Біловодсь кої райради Луганської облас ті від 25.10.2000 року №14/8 є незаконни м і підлягає скасуванню (а.с.47).

Відповідач проти позов у заперечив, пославшись на на ступне:

1)спірне рішення районною ра дою приймалося на виконання Указу Президента України ві д 12.04.2000 року №584/2000 "Про забезпечен ня економічних інтересів і с оціального захисту працівни ків соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведенн я земельної реформи" (далі - У каз №584-2000) (втратив чинність на п ідставі Указу Президента Укр аїни від 20.07.07 року №650/2007), яким бул о зобов' язано Кабінет Мініс трів України (у т.ч. Міністерс тво агропромислового компле ксу України), Раду міністрів А Р Крим, обласні та районні дер жавні адміністрації, з залуч енням відповідних органів мі сцевого самоврядування, на т ериторії кожної сільської ра ди створити резервний фонд із земель запасу для надання земельних ділянок у користу вання особам, які працюють у с оціальній сфері села;

2) оспорюване рішення прийма лося у відповідності до прип исів Земельного кодексу Укра їни, у т.ч. його ст. 31;

3)підставою для його прийнят тя було також письмове клопо тання директора ДП "Новоолек сандрівський кінний завод №6 4" про передачу в фонд запасу з емельних угідь загальною пло щею 1662,30 га, який на посаду призн ачався Міністерством сільс ького господарства та продо вольства України, а значить, н а думку відповідача, діяв як й ого уповноважена особа, - при ц ьому Міністерство впродовж 1 1 років після прийняття спірн ого рішення не ставило під су мнів його законність;

4)посилання прокурора на обґ рунтування позову на порушен ня райрадою вимог Декрету Ка бінету Міністрів України від 15.12.1992 року №8-92 "Про управління ма йном, що є у загальнодержавні й власності" відповідач вваж ає некоректним, оскільки цей Декрет є підзаконним актом, а районна рада, приймаючи спір не рішення, керувалася Земел ьним кодексом України та Зак оном України "Про місцеве сам оврядування в Україні" (відзи в на позовну заяву за вих. № 17-9 /126 від 30.11.11 року (а.с.20-22).

У доповненні до відзиву на позов від 30.12.11 року за вих. №17-9/144 (а .с.67-68) відповідач акцентує уваг у суду на тому, що:

1)районна рада, приймаючи ос порюване рішення, діяла у меж ах своїх повноважень відпов ідно до ст.ст.142-145 Конституції У країни та чинного законодавс тва;

2прокурор у порядку та у спо сіб, встановлені чинним зако нодавством, не довів, у чому са ме у даному спірному випадку полягає порушення інтересів держави в особі Міністерств а аграрної політики та продо вольства України;

3)земельні ділянки, які пере даються державним підприємс твам в постійне користування , не є державним майном, управл іння яким покладено на вищен азване Міністерство.

1-а третя особа (Біловодс ька районна державна адмініс трація Луганської області (д алі - РДА)) пояснила, що о спорюване рішення прийнято р айонною радою 25.10.2000 року, а РДА с вою діяльність з розпоряджен ня землями, які знаходяться з а межами населених пунктів, р озпочала у 2002 році, а тому не ма є ніякого відношення до цьог о спору та просить вирішити й ого за її відсутності.

2-га третя особа (ДП "Новоо лександрівський кінний заво д №64") відзив (пояснення) н а позов та витребувані судом документи не надала, явку пов новажного представника у суд ове засідання не забезп ечила, про причини неявки не п овідомила, хоча належним чин ом були поставлена до відома про дату, час та місце проведе ння судових слухань, що підтв ерджується матеріалами спра ви (а.с.44- 45;64-65;90-91).

Прокурор та відповідач не з аперечили проти розгляду спр ави за відсутності позивача та обох третіх осіб.

З урахуванням викладеного , приймаючи до уваги обставин и справи, наявні у ній докази, а також те, що термін розгляду справи продовжено та він доб ігає кінця, керуючись ст.ст.4-3,ч .3 ст.22, ст.ст.27,32-34,36,43,69 та 75 ГПК Україн и, суд дійшов висновку про мож ливість вирішення спору у ць ому судовому засіданні за ві дсутності позивача та обох т ретіх осіб, - на підставі ная вних у справі доказів.

І.Заслухавши прокурора та відповідача, дослідивши наяв ні докази, суд встановив наст упні фактичні обставини спра ви.

02.12.1993 року Біловодською РДА ДП "Новоолександрівський кін ний завод №64" зареєстроване в якості юридичної особи, реєс траційний запис №189 (а.с.73-75); стан ом на час розгляду судом цьог о спору його державна реєстр ація не припинена (а.с.52-56).

25.10.1993 року Міністерством сіл ьського господарства і продо вольства України затверджен о статут підприємства (а.с.73-75), в ідповідно до якого:

воно засноване на державні й власності і підпорядковане вищеназваному Міністерству (далі - орган управління май ном) (преамбула);

підприємство є юридичною о собою, статус якої набуває з д ня державної реєстрації (п.3.1; п .3.6); свою діяльність здійснює на основі і у відповідності д о чинного законодавства Укра їни та цього статуту (п.3.2);

майно підприємства станов лять основні фонди та оборот ні кошти, а також цінності, ва ртість яких відображається у самостійному балансі підпри ємства (п.4.1); це майно є державн ою власністю і закріплюється за ним на праві повного госпо дарського відання. Здійснююч и право повного господарсько го відання, підприємство вол одіє, користується та розпор яджається ним на свій розсуд , вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинном у законодавству та цьому ста туту (п.4.2).

Згідно п.4.4 статуту відчужен ня засобів виробництва, що є д ержавною власністю та закріп лені за підприємством, здійс нюється за погодженням з орг аном управління майном у по рядку, встановленому чинним законодавством.

У пункті 4.6 статуту зазначен о, що підприємство здійснює в олодіння і користування земл ею і іншими природними ресур сами відповідно до мети своє ї діяльності та чинного зако нодавства.

Отже, статутом не передбач ено обов' язок підприємства узгоджувати питання землеко ристування з органом управлі ння майном.

Відповідно до статуту упр авління підприємством здійс нює його керівник (п.6.1), якого н аймає орган управління майно м (п.6.2).

Керівник самостійно виріш ує питання діяльності підпри ємства, за винятком тих, що від несені статутом до компетенц ії органу управління майном та інших органів управління даного підприємства; він: нес е повну відповідальність за стан та діяльність підприємс тва; діє без доручення від йог о імені, представляє його в ус іх установах та організаціях ; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинног о законодавства (п.6.3).

На підставі розпорядження Біловодської РДА від 02.03.1995 року №4/7 Новоолександрівському кі нному заводу №64 надано у пості йне користування земельну д ілянку площею 11522,9 га для сільс ькогосподарського використ ання, що підтверджується Дер жавним актом на право постій ного користування землею І-Л Г №001322, вид. названою РДА 14.03.1997 рок у та зареєстрованим у Книзі з аписів державних актів на пр аво постійного користування землею за №1 (а.с.8-12).

Як вбачається з документал ьних доказів, наданих до спра ви відповідачем, у 2000 році Біл оводський районний відділ Де ржкомзему спрямував на адре су директора ДП "Новоол ександрівський кінний завод №64" листа, згідно якому з мето ю виконання Указу №584-2000 просив розглянути питання про пере дачу частини сільськогоспод арських угідь Новоолександр івській сільській раді для ф ормування земель запасу (а.с.24 ).

За результатами розгляду ц ього звернення ДП "Новоолекс андрівський кінний завод №64" 0 4.09.2000 року за вих. №б/н спрямувал о на адресу Новоолександрів ської сільської ради Біловод ського району листа, яким пов ідомило, що на виконання Указ у №584-2000 року клопоче про переве дення з землекористування к інного заводу у землі запасу сільської ради сільгоспугі дь площею 356,3 га (а.с.26), а 10.09.2000 року з а вих. №б/н - другого листа пр о переведення з вищезгаданою метою земельних угідь площе ю 1662,3 га (а.с.25).

22.09.2000 року Новоолександрівсь ка сільська рада 12.09.2000 року прий няла рішення №10/5 "Про формуван ня земель запасу на територі ї сільської ради" - про клопо тання перед Біловодською рай онною радою про вилучення із землекористування Новооле ксандрівського кінного заво ду №64 земельних угідь загальн ою площею 1662,3 га (а.с.27; 28-35).

25.10.2000 року Біловодська район на рада Луганської області п рийняла рішення №14/8 "Про створ ення на території Новоолекса ндрівської сільської ради фо нду земель запасу" шляхом вил учення із постійного користу вання Новоолександрівськог о кінного заводу земельної д ілянки загальною площею 1662,3 га (а.с.7), яка на виконання цього р ішення фактично була передан і до названого фонду (а.с.77; 79).

У серпні 2011 року в ході здійс нення вищезгаданої перевірк и прокурор Біловодського рай ону Луганської області вияви в вищеперелічені факти та ді йшов висновку про наявність в них порушень чинного закон одавства, що стало підставою для його звернення до суду з ц им позовом.

Вищевикладене свідчить пр о те, що термін позовної давно сті для звернення прокурора з позовом до суду не скінчивс я.

Відповідач позов не визнав .

ІІ.Заслухавши прокурора та відповідача, оцінивши ная вні у справі докази, суд дійшо в висновку, що позов задоволе нню не підлягає з наступних п ідстав.

З обставин справи вбачаєт ься, що спірні правовідносин и виникли 25.10.2000 року та продовжу ють мати місце на час прийнят тя цього рішення, з огляду на щ о суд при вирішенні спору кер ується приписами ст. 4 ГПК Укра їни.

Предметом розгляду по дан ій справі є рішення Біловодс ької районної ради від 25.10.2000 рок у №14/8 "Про створення на територ ії Новоолександрівської сіл ьської ради фонду земель зап асу".

В силу частини 1 ст.13 Консти туції України земля, її надра , атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які з находяться в межах територ ії України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економі чної зони є об'єктами права вл асності Українського народ у. Від імені Українського на роду права власника здійсню ють органи державної влади та органи місцевого самовр ядування в межах, визначени х цією Конституцією.

Відповідно ст.ст.142-145 Консти туції до матеріальної основи органів місцевого самовряду вання, крім інших об' єктів, н алежить земля, управління як ою здійснюють територіальні громади безпосередньо або ч ерез органи самоврядування , в межах їх повноважень, визна чених законом, шляхом прийня ття рішень, які є обов' язков ими до виконання на відповід ній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Як зазначено у ст. 3 Земельно го кодексу України в редакці ї Закону від 18.12.1990 року №561-12, який був чинним на час винесення с пірного рішення (далі - ЗКУ 199 0 року), власність на землю в Ук раїні має такі форми: державн у, колективну, приватну. Усі фо рми власності є рівноправним и. Розпорядження землями зді йснюють Ради народних депута тів, які в межах своєї компете нції передають у власність а бо надають у користування та вилучають їх.

Згідно ч. 1 статті 4 цього Коде ксу у державній власності пе ребувають усі землі України, за винятком земель, передани х у колективну і приватну вла сність.

У частині 2 цієї статті визн ачено вичерпний перелік суб' єктів права державної власно сті на землю, до числа яких ві днесено ради усіх рівнів, у т.ч . районні та сільські, - але сер ед них відсутній Кабінет Мін істрів України та підпорядко вані йому міністерства.

В силу статті 7 Кодексу кори стування землею в Україні мо же бути постійним або тимчас овим. Постійним визнається з емлекористування без заздал егідь установленого строку. У постійне користування зем ля надається Радами народни х депутатів із земель, що пере бувають у державній власност і.

Право постійного користув ання землею посвідчується д ержавними актами, які видают ься і реєструються сільським и, селищними, міськими, районн ими Радами народних депутаті в (ч.1 ст. 23 Кодексу)

Як вбачається з наявних у сп раві доказів, на підставі ст. 14 Закону України від 05.03.1992 року №2167-ХІІ "Про представника През идента України" (був чинним до 12.06.1997 року), Біловодською РДА на користь ДП "Новоолександрів ський кінний завод №64" був вид аний вищезгаданий Державни й акт на право постійного кор истування землею І-ЛГ №001322 від 14.03.1997 року.

Таким чином, з наявних у с праві доказів вбачається, що земельну ділянку у постійне користування кінному заводу №64 надало не Міністерство сіл ьського господарства і продо вольства України (або його пр авонаступники), з огляду на що вона не належить до категорі ї об' єктів державної власно сті, що закріплені за ним (заво дом) на праві повного господа рського відання.

Оскільки ДП "Новоолекса ндрівський кінний завод №64" є державним підприємством і на лежить до сфери управління М іністерства аграрної політи ки та продовольства України, прокурор визначив позивачем за даним позовом саме назван е Міністерство.

В обґрунтування визначенн я інтересів держави в особі М іністерства аграрної політи ки та продовольства України заявник позову посилається н а Декрет Кабінету Міністрів України "Про управління майн ом, що є у загальнодержавній в ласності" від 15.12.1992 року №8-92 та По ложення про Міністерство агр опромислового комплексу Укр аїни, затверджене Указом Пре зидента України від 15.11.1997 року № 1282/97, якими визначені повноваже ння даних органів виконавчої влади щодо управління майно м, що є у загальнодержавній вл асності.

Вищезгаданим Декретом Каб інету Міністрів України від 15.12.1992 року №8-92 на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Мі ністрів України органи держа вної виконавчої влади поклад ені функції щодо управлін ня майном, що є у загальнодерж авній власності.

На дату прийняття оскаржу ваного рішення Новоолександ рівський кінний завод №64 нале жав до сфери управління Міна грополітики України, правона ступником якого є позивач у д аній справі, повноваження як ого визначені Декретом Кабін ету Міністрів України від 15.12.19 92 року №8-92, згідно якого йому на дані повноваження щодо уп равління майном, що є у загаль нодержавній власності.

Відповідно до приписів ст .13 Конституції України та ст.15 З емельного кодексу України 1990 року на момент прийняття Б іловодською районною радою р ішення від 25.10.2000 року №14/8 земля н е була майном, управління яки м покладалося на вищезазначе не Міністерство (або його пра вонаступників).

Згідно приписам розділу 4 статуту керівник ДП "Новоол ександрівський кінний завод №64" не був зобов' язаний узго джувати питання користуванн я землею з органом управлінн я майном в особі вищеназвано го Міністерства.

Таким чином, Біловодська р айонна Рада при прийнятті ос порюваного рішення не припу стилася порушення прав та ох оронюваних законом інтересі в позивача по цій справі.

З обставин спра ви відомо, що спірне рішення б уло прийняте на виконання Ук азу Президента України від 12.0 4.2000 року №584/2000 "Про забезпечення економічних інтересів і соці ального захисту працівників соціальної сфери села та вир ішення окремих питань, що вин икли в процесі проведення зе мельної реформи" (втратив чин ність 06.08.07 року), відповідно ст. 2 якого Раді міністрів Авт ономної Республіки Крим, о бласним, Київській і Севас топольській міським, район ним державним адміністраці ям із залученням в установле ному порядку відповідних ор ганів місцевого самоврядува ння:

1)забезпечити до 15 травн я 2000 року формування на терито рії кожної сільської (селищн ої) ради із земель запасу та резервного фонду земельних масивів у розмірі не менш як 5 0 відсотків наявної площі цих земель для надання у корист ування земельних ділянок пр ацівникам соціальної сфери с ела та пенсіонерам з їх числа ;

2)визначити до 1 червн я 2000 року залежно від площ земе ль запасу та резервного фон ду на території кожної сіль ської (селищної) ради граничн і розміри земельних ділянок, які відповідно до законодав ства може бути надано у кор истування працівникам соці альної сфери села та пенс іонерам з їх числа для інд ивідуального або спільного ведення особистого підсо бного господарства.

Оспорюване рішення Біл оводської районної Ради прий няте на виконання зазначено го Указу.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 27 ЗК Ук раїни 1990 року право користува ння земельною ділянкою чи її частиною припиняється у раз і добровільної відмови від з емельної ділянки.

Наявність такої відмови з б оку ДП "Новоолександрівський кінний завод №64" документальн о підтверджена наявними у сп раві доказами.

У частині 1 ст. 29 ЗК У 1990 року заз начено, що припинення права к ористування земельною ділян кою у разі добровільної відм ови землекористувача провад иться за його заявою на підст аві рішення відповідної Ради народних депутатів.

Питання створення та функц іонування земель запасу регу лювалося главою 13 Земельного кодексу України 1990 року.

Відповідно до приписів пун кту 34 статті 26 та пункту 21 статт і 43 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самовряду вання в Україні", виключно на п ленарних засіданнях сесій, в ідповідно, сільської та райо нної Рад народних депутатів вирішується питання регулюв ання земельних відносин.

Отже, з вищевикладеного вб ачається, що Біловодська рай онна Рада, приймаючи рішення №14/8 від 25.10.2000 року, діяла в межах н аданих їй чинним законодавст вом повноважень та у передба ченій ним формі.

Крім вищевикладеного, при вирішенні цього спору суд ке рувався також наступним.

Статтею 121 Конституції Укра їни передбачено, що на органи прокуратури України поклада ється представництво інтере сів громадян або держави в су дах у випадках, визначених за коном.

Відповідно до ст.20 Закону Ук раїни "Про прокуратуру" проку рор або його заступник при ви явленні порушень закону має право звертатись до суду з за явами про захист прав і закон них інтересів громадян, держ ави, а також підприємств та ін ших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Пр о прокуратуру" визначено, що п ідставою представництва про курором в суді інтересів дер жави є наявність порушень аб о загрози порушень економічн их, політичних та інших держа вних інтересів внаслідок про типравних дій (бездіяльності ) фізичних або юридичних осіб , що вчинюються у відносинах м іж ними або з державою.

Статтею 15 Цивільного кодекс у України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, а статтею 1 Господа рського процесуального коде ксу України також визначає п раво звернення до господарсь кого суду за захистом своїх п орушених права.

Статті 20 та 36-1 Закону України "Про прокуратуру" надають про курору право представляти в суді інтереси держави у разі наявності порушень або загр ози порушення економічних, п олітичних та інших державних інтересів.

З урахуванням викладеного прокурору (заявнику) відпові дно до приписів ст.ст.32-34,36 ГПК Ук раїни при зверненні до суду з цим позовом необхідно було д овести факт порушення (та у чо му саме воно полягає) інтерес ів держави саме в особі Мініс терства аграрної політики та продовольства України, - але д окази у цій частині до справи не надано.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Питання про розподіл су дових витрат судом не вирішу ється, оскільки заявник відп овідно до п.7 ст. "Про судовий зб ір" звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного, ст .ст.3,4,7,23,29 Земельного кодексу Ук раїни 1990 року, ст.ст.34 та 43 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Пр о місцеве самоврядування в У країні", керуючись ст.ст.4-3,32-34,36,43,44 ,49,69,82,84 та 85 Господарського проце суального кодексу України, с уд

в и р і ш и в :

у задоволенні позовних вимог прокурора Біловодсько го району Луганської області в інтересах держави в особі М іністерства аграрної політи ки та продовольства України до Біловодської районної рад и Луганської області - про ви знання недійсним рішення та зобов' язання повернути зе мельну ділянку - відмовити.

Відповідно до с т.85 ГПК України у судовому зас іданні 26.01.2012 року оголошено лиш е вступну та резолютивну час тини рішення.

Рішення набирає зако нної сили після закінчення д есятиденного строку з дня йо го підписання, оформленого в ідповідно до ст. 84 ГПК України .

Рішення складе но у повному обсязі та підпис ано - 30 січня 2012 року.

Суддя А.П.Середа