Рішення

від 31.01.2012 по справі 3/331

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/331

31.01.12

За позовом   Комунального підприємства «Київпастранс»в особі філії Автобусного

                      парку № 5

До                  Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3                       

Про                стягнення 47 238,04 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1 –по дов. № 06-5/17 від 03.01.2012

Від відповідачів      ОСОБА_2 –по дов. № 10875 від 15.12.2011

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київпастранс»в особі філії Автобусного парку № 5 про стягнення з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3  46 166,04 грн. основного боргу, 91,69 грн. пені та 3% річних в сумі 980,31 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 12/06-08 від 01.02.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 порушено провадження у справі № 3/331 та призначено її до розгляду на 20.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/331 від 20.12.2011, в зв‘язку з нез‘явленням представника позивача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.12.2011, а також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи був відкладений на 10.01.2012.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 10.01.2012 письмовому відзиві на позов  зазначає наступне. Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами, і діє з 01.02.2008 до 30.01.2009. Згідно з п. 9.2. договору після закінчення строку дії договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради. Відповідно до п. 9.3. договору після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена лише на підставі рішення Київради. Такого рішення Київради немає. Таким чином строк дії договору закінчився 30.01.2009. відповідач зазначає, що в період з 01.02.2010 по 01.08.2011 відповідач фактично не використовував об‘єкт оренди у зв‘язку з відсутністю опалення у приміщенні, що зокрема підтверджується листом вих. № 2088-10 від 21.01.2010 та журналом відвідувань, який ведеться позивачем на пропускному пункті приміщення, де розташований об‘єкт оренди. Як вбачається із позовної заяви та розрахунку, позивачем нарахована орендна плата за період з 01.01.2010 по 01.08.2011 у сумі 59 352,20 грн. Незважаючи на те, що відповідач фактично не користувався об‘єктом оренди, ним було перераховано в період з 01.01.2010 по 15.02.2011 на розрахунковий рахунок позивача орендну плату у сумі 23 525,12 грн. Відповідач вважає, що оскільки оцінка майна була здійснена станом на 30.06.2007, в силу ст. 11 Закону України  «Про оренду державного та комунального майна»перед продовженням дії договору мала бути проведена повторна оцінка, чого позивачем здійснено не було, а отже розмір орендної плати обраховано не правомірно. В зв‘язку з тим, що строк дії договору оренди закінчився, орендні відносини між сторонами не продовжувались, новий договір не укладався, оцінка майна не проводилась, дозволу Київради на оренду майна не отримано, відповідач вважає позовні вимоги  позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/331 від 10.01.2012, в зв‘язку з невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.12.2011 та ухвалі від 20.12.2011, розгляд справи був відкладений на 24.01.2012.

Позивачем в судовому засіданні 24.01.2012 подано заяву про обґрунтування позовних вимог.

В судовому засіданні 24.01.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 31.01.2012.

В судовому засіданні 31.01.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4), орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5).

01.02.2008 між Комунальним підприємством «Київпасртанс»(орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір № 12/06-08 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 548/605 від 28.12.2006 передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення, далі –об‘єкт оренди за адресою : м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 21, к. 1 для розміщення офісу.

Згідно п. 2 договору об‘єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 34 кв. м. (на 2 поверсі).

Об‘єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київпастранс»(п. 2.3. договору).

Згідно п. 3.1. договору за користування об‘єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 № 34/91, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати на дату підписання договору становить 1 973,95 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.4. договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди у період з січня 2010 року по липень 2011 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі  46 166,04 грн. та за неналежне виконання зобов‘язань позивачем нараховано 91,69 грн. пені та 3% річних в сумі 980,31 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов‘язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. 9.1 договору сторонами погоджено строк дії договору з 01.02.2008 до 30.01.2009.

Згідно з ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно п. 2 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до п. 1 ст. 60 вказаного Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об‘єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  встановлено, що право комунальної власності –це право територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно п. 5 статті 60 Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності…

Згідно ст. 29 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно із частиною 2 ст. 41 вказаного Закону  районні у містах ради та їх виконавчі органи відповідно до Конституції  та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об‘єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах.

Відповідно до ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Відповідно до п. 9.3. договору сторони погодили, що після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київської міської ради.

При розгляді справи судом встановлено, що органом уповноваженим управляти майном комунальної власності територіальної громади міста Києва не приймалось рішення про надання дозволу позивачу переукласти або продовжити оренду приміщення загальною площею 34 кв. м., що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 21, к. 1, як це передбачено п. 9.3. договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 9.5. договору договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 291 Господарського кодексу України також визначає, що договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

З огляду на відсутність відповідного рішення Київської міської ради судом встановлено, що строк дії договору оренди № 12/06-08 від 01.02.2008 припинився 30.01.2009.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини  підприємства   з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне  користування майном,  необхідним  орендареві  для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пункт 1 статті 631 Цивільного кодексу України визначає, що строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов‘язки відповідно до договору.

Тобто, правовою підставою для нарахування орендної плати є відповідний діючий договір оренди.

Оскільки договір припинив свою дію та правовідносини, що ґрунтувались на даному договорі між сторонами припинились, відсутні правові підстави для стягнення заборгованості по орендній платі за період після припинення договору та нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересі.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Доведення даних обставин, в даному випадку, покладається законом на  позивача.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс»в особі філії Автобусного парку № 5 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя

В.В.Сівакова

Рішення підписано 06.02.2012.