Рішення

від 02.02.2012 по справі 32/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/138

02.02.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні Системи України", м.Київ

до    Державного підприємства "Укрдорзв'язок", м.Київ 

про стягнення 124 735,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник О.В. –юрисконсульт

від відповідача: Осадчук Р.М. юрисконсульт

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 26.01.12р. справу № 32/138 було передано до розгляду судді Підченко Ю.О.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судових засіданнях по справі з 26.01.12 року по 31.01.12  та з 31.01.12р. по 02.02.12р. року згідно вимог  ст. 77 ГПК України було оголошено перерви, за наслідком яких було складено протоколи згідно вимог ст. 811 ГПК України.

  СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожні Системи України" звернулося до Господарського суду м.Києва з позовними вимогами до Державного підприємства "Укрдорзв'язок" про стягнення з останнього основного боргу в сумі  109224, 80 грн., інфляційних в сумі 11381, 22 грн., трьох відсотків річних в сумі 4129, 60 грн. за прострочення виконання грошових зобов'язань згідно Договору №40/12-09/ на виконання робіт по модернізації метеосистеми встановленої на перевальних ділянках автомобільної дороги М-06 від 08.12.09р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.  

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому  наполягає на  заявлених позовних вимогах.

Безпосередньо в судовому засіданні відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та вказує на те, що позивачем порушено умови вказаного договору щодо строків виконання робіт та надання  акту виконаних робіт.

Відповідач надав суду клопотання про зупинення провадження у справі провадження у справі за ознаками частини 1 статті 79 ГПК України, оскільки відповідачем подано позовну заяву №21/1-4/46 від 23.01.12р. до Господарського суду міста Києва про визнання вказаного Договору № 40/12-09/ від 08.12.2009р. та Додаткової угоди № 1 від 24.12.2009р. недійсними.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України передбачено зупинення провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Частина 1 ст. 79 ГПК України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти,зокрема, одночасність розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами. Іншим судом в розумінні ч. 1 ст. 79 ГПК України може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач надає суду засвідчену копію ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.12р. про повернення без розгляду поданої позовної заяви №21/1-4/46 від 23.01.12р. про визнання вказаного Договору № 40/12-09/ від 08.12.2009р. та Додаткової угоди № 1 від 24.12.2009р. недійсними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позивачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої, а тому клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 08.12.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожні Системи України", як Виконавцем, та Державним підприємством "Укрдорзв'язок", як Замовником, укладено Договір №40/12-09/ на виконання робіт по модернізації метеосистеми встановленої на перевальних ділянках автомобільної дороги М-06, далі Договір.

Відповідно до пункту 1.1 Договору виконавець взяв на себе зобов'язання щодо виконання робіт по модернізації метеосистеми «IRIS», встановленої на перевальних ділянках а/д М06, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 2.1. Договору погоджено, що сума Договору разом з ПДВ складає 202024, 80 грн.

Поряд з цим, 24.12.09р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої внесено зміни в розділ 3 та розділ 4 договору.

Так, п. 3.1 договору, в редакції Додаткової угоди № 1 встановлено, що кінцевий розрахунок здійснюється після виконання робіт, зазначених в п. 1.2.1, п. 1.2.2., п. 1.2.3., п. 1.2.4. Договору на підставі акту виконаних робіт та рахунку –фактури.

На виконання умов Договору позивачем виконані роботи на загальну суму 202024, 80 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт за червень 2010р., які наявні в матеріалах справи.

Свої зобов'язання з оплати виконаних робіт відповідач виконав частково, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в розмірі 109224, 80 грн., яку позивач намагається стягнути.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на  прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 11381, 22 грн. за період з 06.07.10р. по 31.12.10р. та три відсотки річних в сумі 4129, 60 грн. за період прострочення грошового зобов'язання з 06.07.10р. по 10.10.11р.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору,  встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837 ЦК України  договір  вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГК України.

Так, стаття  837 ЦК України передбачає, що  за   договором   підряду    одна    сторона    (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за договором  підряду. Основний борг в сумі 109224, 80 грн., який позивач намагається стягнути з відповідача підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 109224, 80 грн., обґрунтовані  та підлягають задоволенню.

Частина друга статті  625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок  річних з та  інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг  за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 11381, 22 грн. та трьох відсотків річних в сумі  4129, 60 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 1247, 50 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі - Державне підприємство "Укрдорзв'язок",  згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.02.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  525, 526, 599, 625, 837 ЦК України, ст. ст. 55,  173, 194 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3,  22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44,  82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.  Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні Системи України" до Державного підприємства "Укрдорзв'язок" задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укрдорзв'язок", 03179, м. Київ, вул. М.Чалого, буд. 3, код ЄДРПОУ 054229867, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні Системи України", 04080, м.Київ, вул. Фрунзе, буд. 20-22, м.Київ, код ЄДРПОУ 34717706,  основний борг у розмірі 109224, 80 грн., інфляційні в сумі 11381, 22 грн., три відсотки річних в сумі 4129, 60 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1247, 50 грн. та інформаціно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

Суддя                                                                                                                         Ю.О.Підченко               

Повне рішення складено –05.02.12р.