Ухвала

від 03.08.2012 по справі 32/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 32/138 03.08.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду

заяву про надання розстрочки виконання рішення від 18.10.2011р.

у справі № 32/34

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні Системи України", м. Київ

до відповідача Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок", м.Київ

про стягнення 124 735,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Осадчук Р.М. юрисконсульт

СУТЬ ПИТАННЯ:

Боржник у справі -Державне підприємство дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" звернулося до господарського суду м. Києва із заявою в порядку ст. 121 ГПК України про надання розстрочки виконання рішення суду у справі № 32/138 від 02.02.12р.

Розглянувши матеріали справи, заяву, з'ясувавши підстави звернення з нею боржника, вислухавши заперечення стягувача, суд встановив:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.12р. у справі № 32/138 були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні Системи України", стягнуто з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" основний борг у розмірі 109224, 80 грн., інфляційні в сумі 11381, 22 грн., три відсотки річних в сумі 4129, 60 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1247, 50 грн. та інформаціно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., у зв'язку з чим було видано наказ.

Боржник у справі - Державне підприємство дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" звернувся до господарського суду із заявою в порядку ст. 121 ГПК України про надання розстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва у справі № 32/138 від 02.02.12р. строком на 36 місяців з 30.07.2012р. по 30.05.2015р., рівними частками по 3 506, 09 грн. щомісячно, а в рік по 10 518. 26 грн. згідно графіка.

Заява боржника обґрунтована тим, що сума заборгованості є досить значною для нього та він неспроможний одноразово її сплатити у зв'язку із фінансовою кризою в Україні, що приводить до недостатнього фінансування підприємств-контрагентів, які фінансуються з державного бюджету. Оскільки підприємство відповідача є збитковим, воно не має зазначеної суми на своїх рахунках та вимушено вживати заходи щодо встановлення неповного робочого дня та тижня на підприємстві, недопущення нарахування доплат, преміювання робітників та виплати надбавок у зв'язку із існуючою кредиторською заборгованістю перед Пенсійним фондом, перед бюджетом -по податкам та заробітній платі, а також з метою економії та скорочення операційних витрат вимушено вживати заходи щодо обмеження користування мобільними телефонами.

Крім цього він зазначає, що стягнення суми боргу в примусовому порядку може призвести до накладення арешту на розрахункові рахунки, що призведе до зупинення виробництва та настання значних негативних наслідків для підприємства, що завдасть значної матеріальної шкоди відповідачу.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився, пояснень щодо наданої боржником заяви суду не надав.

Стаття 129 Конституції України та стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

На даний час рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.12р. у справі № 32/138 повністю не виконано.

Законодавець встановлює, що розстрочка це - виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Втім, винесення процесуального документу суду на майбутнє, без встановлення конкретного строку, події не відповідає вимогам ГПК України.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання.

Заявник, на підтвердження викладених у заяві обставин надав суду довідку про заборгованість по заробітній платі, заборгованість перед Пенсійним фондом та фондами соціального страхування, заборгованість за податковими зобов'язаннями, та кредиторську заборгованість. Крім того надав суду внутрішні накази по підприємству про встановлення неповного робочого тижня, про встановлення неповного робочого дня, про перехід на роботу зі скороченим робочим днем а також довідку про наявність заборгованості перед контрагентами, які, на його думку, є доказами неможливості виконання рішення суду у спосіб та порядок визначений судом.

В розумінні вимог ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України ніякі докази для суду не мають заздалегідь встановленої сили, а посилання заявника на відсутність грошових коштів на рахунках та нібито наявність в Україні фінансової кризи не приймаються судом до уваги, оскільки згідно приписів ст. 617 ЦК України він має право довести, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів, що кореспондується з положеннями ст. 218 ГК України. Крім цього суд звертає увагу боржника на приписи статті 42 ГК України, відповідно до яких сторони у справі є суб'єктами господарювання та самостійно, ініціативно, систематично, на власний ризик здійснюють господарську діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Законодавець встановлює, що підставою неможливості виконання судового акту можуть бути обставини, визначені боржником за допомогою приписів статей 1, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, наказ Головного управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України від 10 грудня 1999 року № 114 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ". Втім, боржник доказів важкого фінансового стану його підприємства суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що боржник не довів ті конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим у строк та встановленим судом способом. Слід зазначити, що надання розстрочки та відстрочки, у т. ч. зміна способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду.

За такими обставинами у задоволенні заяви - Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" про надання розстрочки виконання рішення у справі № 32/138 від 02.02.12р. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 КУ, ст. ст. 86, 115, 121 ГПК Україні, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" про надання розстрочки виконання рішення у справі № 32/138 від 02.02.12р. -відмовити.

Суддя Ю.О. Підченко