Постанова

від 22.09.2008 по справі 21/196-48/72

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/196-48/72

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.09.2008                                                                                           № 21/196-48/72

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Студенця  В.І.

 суддів:            Зеленіна  В.О.

          Поляк О.І.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Зязіна Ю.О.;

 від відповідача 1 - Онопрієнко О.П.;

від відповідача 2 – Сенько Р.М.;

 від скаржника – Рекашова А.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.07.2008

 у справі № 21/196-48/72 (Сулім В.В.)

 за позовом                               ЗАТ "Інтертранс"

 до                                                   Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця"

                                                  Державного підприємства "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень"

 про                                                  визнання недійсними додатків до договору та стягнення сум

ВСТАНОВИВ:

 Закрите акціонерне товариство “Інтертранс” (далі – ЗАТ “Інтертранс”) звернулося до господарського суду з позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України “Укрзалізниця” та Державного підприємства “Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” (далі – ДП “Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень”) про визнання недійсними додатків №№ 1, 2 до договору № 1-349/06-ЦЮ від 27.11.06 та стягнення боргу.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.03.07 порушено провадження у справі № 21/196 ЗАТ “Інтертранс” до Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця”, ДП “Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” про визнання недійсними додатків №№ 1, 2 до договору № 1-349/06-ЦЮ від 27.11.06 та стягнення 37 137 158,75 грн.

          Державною адміністрацією залізничного транспорту України “Укрзалізниця” 09.07.07 до господарського суду м. Києва подано зустрічний позов до ЗАТ „Інтертранс” про стягнення 44 273 610 грн.

          Рішенням господарського суду м. Києва від 16.07.07 первісний позов задоволено частково. Суд визнав недійсними додатки №№ 1, 2 до договору № 1-349/06-ЦЮ від 27.11.06 та  зобов'язав ДП “Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” перерахувати на картку обліку ЗАТ “Інтертранс” борг в сумі 106 664 772,58 грн. для оплати за майбутні перевезення, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.07 рішення господарського суду м. Києва від 16.07.07 змінено. Первісний позов задоволено частково, визнано недійсними додатки №№ 1, 2 до договору № 1-349/06-ЦЮ від 27.11.06, зобов'язано ДП “Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” перерахувати на картку обліку ЗАТ “Інтертранс” борг в сумі 129 595 735,88 грн. для оплати за майбутні перевезення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

          Постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.07 та рішення господарського суду м. Києва від 16.07.07 в частині вирішення спору про перерахування 22950963,30 грн., а також збитків та упущеної вигоди, відповідно в розмірі 554349,41 грн. та 132824,92 грн., а також розподілу судових витрат скасовано і справу в цій частині передано на новий розгляд до першої інстанції, в іншому складі суду. В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2007 залишено без змін.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.03.08 справу прийнято до провадження та призначено їй номер № 21/196 – 48/72.

          Ухвалою Верховного Суду України від 17.04.2008 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 20.02.2008 у справі № 21/196.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.05.2008 задоволено заяву ЗАТ „Інтертранс” про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду м. Києва від 16.07.07 у справі № 21/196, зміненого постановою Київського апеляційного суду від 09.10.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2008.

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.05.2008 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” на користь ЗАТ „Інтертранс” борг в сумі 11 941 008,33 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.05.2008 відмовлено в задоволенні скарги ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.05.2008  відмовлено в задоволенні скарги ЗАТ „Інтертранс” на дії Відділу Державної виконавчої служби Солом”янського районного управління юстиції у м. Києві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2008  залишено без зміни рішення господарського суду м. Києва від 27.05.2008, а апеляційну скаргу ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” – без задоволення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2008 залишено без зміни ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2008, а апеляційну скаргу ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” – без задоволення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.2008 відмовлено у задоволені заяви ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” про розстрочку рішення суду від 20.06.2008.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.08 частково задоволено скаргу ДП “Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” від 24.06.2008 № РПЦ 9/4873 Бух. Суд визнав дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Калевича В.А. щодо винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника від 23.06.08 № 7920163 протиправними. У задоволенні скарги ДП “Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” від 24.06.08 № РЦП 9/4873Бух в частині скасування постанови про арешт коштів боржника від 23.06.08 № 7920163 відмовлено.

Скаргу ДП “Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” від 04.07.08 № РЦП 9/5096Бух задоволено в повному обсязі. Суд скасував постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.06.08 № 7920163 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 10664477,26 грн.

          Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.08 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 16.07.08 скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП “Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” у задоволенні скарг.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального і матеріального права.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та апелянта, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” 24.06.2008 звернулося до господарського суду м. Києва з скаргою на дії органу державної виконавчої служби, в якій просило визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС В.А. Калевич неправомірними та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 23.06.2008 № 7920163.

Також, ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” 04.07.2008 звернулося до господарського суду м. Києва з скаргою на дії органу державної виконавчої служби в якій просило скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.06.2008 № 7920163 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 10 664 4777,26 грн.

Згідно ст. 3 Закону України „Про державну виконавчу службу” органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2008 № 7920163 відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 21/196-48/72 виданого 22.05.2008 господарським судом м. Києва про стягнення з ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” на користь ЗАТ „Інтертранс” боргу в сумі 106 644 772,58 грн. та встановлено, що рішення господарського суду м. Києва підлягає добровільному виконанню у 3 – денний строк з моменту одержання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема,: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази.

Статтею 6 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб ( ст. 7 Закону України „Про виконавче провадження”).

Згідно ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Оскільки постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2008 ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” отримало 20.06.2008, то строк на добровільне виконання рішення суду , встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2008 закінчувався 23.06.2008.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 23.06.2008 № 7920163, яка 23.06.2008 затверджена Заступником директора Департаменту державної виконавчої служби – начальником відділу примусового виконання рішень, накладено арешт на кошти у межах суми 106 644 772,58 грн., що належать ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” в АБ „Експрес – банк” .

Постанова мотивована, зокрема, тим, що 19.06.2008 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику – ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” встановлено строк для добровільного виконання рішення суду і боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано.

Приймаючи зазначену постанову, державний виконавець керувався ст. 59 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, ст.ст. 5, 55 Закону України „Про виконавче провадження”

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Згідно ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Арешт на майно боржника, відповідно до ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження” може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно ч. 2 ст. 63 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо даних про наявність у боржника - юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших у фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк.

Оскільки строк на добровільне виконання рішення суду, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2008 закінчувався 23.06.2008, то приймаючи 23.06.2008 постанову про накладення арешту на кошти підприємства, державний виконавець, почав виконувати рішення, не пересвідчившись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк, то постанова про накладення арешту на кошти ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” прийнята з порушень вимог ст.ст. 30 50 , 63 Закону України „Про виконавче провадження”.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 09.07.2008, яка 09.07.2008 затверджена Заступником директора Департаменту державної виконавчої служби – начальником відділу примусового виконання рішень виконавче провадження з примусового виконання наказу № 21/196-48/72 виданого господарським судом м. Києва про стягнення з ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” на користь ЗАТ „Інтертранс” боргу в сумі 106 644 772,58 грн. закінчено.

Також зазначеною постановою скасовано арешт коштів ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” накладений постановою про арешт коштів боржника від 23.06.2008 № 7920163, та виділено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.06.2008 № 79201263 в окреме виконавче провадження.

У зв'язку з тим, що виконавче провадження з примусового виконання наказу № 21/196-48/72 виданого господарським судом м. Києва про стягнення з ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” на користь ЗАТ „Інтертранс” боргу в сумі 106 644 772,58 грн. було закінчено з підстав фактичного його виконання та скасовано постанову про арешт коштів ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” від 23.06.2008, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив скаргу ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” про визнання дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби неправомірними та скасування постанови про арешт коштів боржника від 23.06.2008 в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 25.06.2008, яка 25.06.2008 затверджена Заступником директора Департаменту державної виконавчої служби – начальником відділу примусового виконання рішень з ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” стягнуто виконавчий збір у розмірі 10 664 477,26 грн.

Постанова мотивована тим, що відповідно до ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження”, боржнику – ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” надано добровільний строк для виконання наказу № 21/196-48/72, виданого 22.05.2008 господарським судом м. Києва. Боржником у наданий строк зазначене рішення суду не виконано.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи ( ч. 1 ст. 46 закону України „Про виконавче провадження”).

Також пунктом 4.16.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 3), стягується виконавчий збір у розмірі десяти відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а за невиконання рішення немайнового характеру у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення у тому самому порядку стягується виконавчий збір - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із боржника-громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

З огляду на те, що строк на добровільне виконання рішення суду, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження закінчувався 23.06.2008, а 23.06.2008 постановою державного виконавця на кошти підприємства був накладений арешт, чим було його позбавлено можливості в добровільному порядку виконати рішення суду і виконавча служба не надала доказів того, що на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору було фактично примусово виконано наказ суду в повному обсязі, то суд першої інстанції обґрунтовано скасував постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 25.06.2008 про стягнення з ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” виконавчого збору у розмірі 10 664 477,26 грн.

Доводи наведені Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в апеляційній скарзі стосовно того, що в якості суб'єкта оскарження повинно було бути зазначено Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України колегією суддів до уваги не приймаються з таких підстав.

Відповідно до ст. 1212 ГПК України скарги надії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня. коли дія мала бути вчинена.

Також в п.8 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду країни від 28.03.2002 № 04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” зазначено, що за змістом статті 1212 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим така скарга не підлягає оплаті державним митом.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом. В той же час відповідно до положень статті 1212 ГПК представляти в судах державну виконавчу службу мають органи, зазначені у статті 3 названого Закону.

З урахуванням того, що виконавчі дії щодо примусового виконання наказу суду вчиняв державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби, і постанови про арешт коштів та про стягнення виконавчого збору затверджувались Заступником директора Департаменту державної виконавчої служби – начальник відділу примусового виконання рішень, а також того, що скарги ДП „Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” подавались на дії органу державної виконавчої служби, в яких воно просило визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби та скасувати постанови, які виносились державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби та затверджувались Заступником директора Департаменту державної виконавчої служби, то колегія суддів дійшла висновку, що скарги підприємством на дії державної виконавчої служби були подані відповідно до ст. 1212 ГПК України.

Інші доводи наведені Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в апеляційній скарзі також колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду м. Києва від 16.07.2008.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Ухвалу господарського суду м. Києва від 16.07.2008 у справі № 21/196-48/72 залишити без зміни, а апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - без задоволення.

2. Матеріали справи № 21/196-48/72 повернути господарському суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

 Головуючий суддя                                                                      Студенець  В.І.

 Судді                                                                                          Зеленін  В.О.

                                                                                          Поляк О.І.

 29.09.08 (відправлено)