Рішення

від 13.10.2008 по справі 30/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

13.10.08                                                                                           Справа№ 30/214

за позовом:  Приватної середньої загальноосвітньої школи 1-111  Ступенів „ Сучасник”  з поглибленим  вивченням  мов, м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

про   визнання  права власності  на нерухоме майно

                                                                                                                         Cуддя   Мороз Н.В.

Представники:

від  позивача –      Кравчук В.М.

від  відповідача  - н/з

Суть спору:               

 Позовну заяву подано приватною середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів “Сучасник” з поглибленим вивченням мов, м. Львів, до Львівської міської ради, м. Львів, про визнання права власності на не житлові будівлі А-2 та Б-1, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Патона, 24а.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.08.2008 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 09.09.2008 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 09.09.2008 р. В судовому засіданні 30.09.2008 р. оголошувалась перерва до 13.10.2008р.

Представникам сторін роз'яснено їх права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з мотивів, зазначених у позовній заяві, поясненнях. Ствердив, зокрема, що позивач придбав у власність не житлову будівлю А-2 площею 1021,2 кв.м. по вул. Патона, 24а у м. Львові та уклав із відповідачем договір оренди відповідної земельної ділянки для обслуговування даної будівлі. Позивач, розробивши проектні пропозиції, однак, не отримавши дозвіл на виконання будівельних робіт, самовільно добудував мансардний поверх будівлі А-2 (приміщення 5072 у технічному паспорті) та збудував на цій земельній ділянці котельню літ. Б-1 площею 17,5 кв.м.. Зазначене унеможливлює введення цих приміщень в експлуатацію, чим порушуються його права. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на відведення земельної ділянки позивачу лише для обслуговування придбаної ним будівлі, однак, не для будівництва. Стверджуючи про самовільний характер будівництва, відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на вказані приміщення, водночас зіслався на відсутність доказів порушення прав позивача. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу не житлових приміщень способом викупу №1418 від 23.02.2006 р., укладеним між Управлінням комунального майна Львівської міської ради (продавець) та позивачем (покупець), покупець придбав не житлову будівлю А-2 загальною площею 1021,2 кв.м., розташовану у м. Львові по вул. Пулюя, 24а. Право власності позивача на вказану будівлю було зареєстровано у встановленому порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.04.2006 р. №10481182.

14.08.2006 р. між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) був укладений договір оренди землі, за яким відповідач надає, а позивач приймає в оренду земельну ділянку площею 0,3081 га по вул. Патона, 24а для обслуговування навчального закладу. Відповідно до п. 8 договору, строк його дії до 28.04.2009 р.

Посилання відповідача на ту обставину, що цільове призначення даної земельної ділянки не передбачає можливість будівництва, суперечить законодавству та спростовується матеріалами справи, зокрема, умовами договору оренди, відповідно до яких надана для обслуговування навчального закладу земельна ділянка належить до категорії земель житлової та громадської забудови. Ст. 19 ЗК України не передбачає такої категорії землі, як обслуговування будівель. Відповідно до вказаної статті, всі землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови. Ст. 20 ЗК України передбачає можливість на підставі рішень відповідних органів відносити земельну ділянку лише до тієї чи іншої категорії. Належність земельної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови надає право власнику чи користувачу у встановленому порядку здійснювати її забудову.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується, зокрема, чеками, квитанціями тощо, позивач за власний рахунок господарським способом провів реконструкцію будівлі А-2 (дитячого садочка), в результаті чого внаслідок обладнання мансардного поверху збільшилась площа вказаної будівлі до 1565,2 кв.м., що підтверджується технічним паспортом. Крім того, в межах орендованої земельної ділянки була збудована будівля Б-1 котельня площею 17,5 кв.м., що підтверджується технічним паспортом.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що незважаючи на розробку проектних пропозицій та їх погодження відповідними службами, дозвіл на виконання будівельних робіт позивачем отриманий не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушенням будівельних норм і правил.

Висновком №283 будівельно-технічного дослідження по листу за підписом директора Львівської приватної середньої загальноосвітньої школи “Сучасник” Беги О.О. від 09.07.2008 р. підтверджується факт завершення будівництва та проведення реконструкції будівлі дитячого садочка під літ. А-2 з надбудовою мансардного поверху під початкову школу і споруджена будівлі паливної під літ. Б-1 по вул. Патона, 24а у м. Львові відповідають робочому проекту і вимогам державних будівельних норм і правил.

          Згідно із ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Хоча відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, відповідно до ч. 5 цієї статті, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Більше того, у відповідності до ч. 4 ст. 376 ЦК України, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво або за її рахунок лише якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб.

Однак, належних доказів порушення самовільним будівництвом будь-чиїх прав, суду не надано і, заперечуючи позов відповідач на цю обставину не посилався. Вимог про знесення не заявлялось. Жодного доказу належності спірних приміщень іншим особам, ніж позивачу, суду не надано.

Згідно із ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Посилання відповідача на відсутність спору внаслідок не звернення позивача за прийняттям в експлуатацію будівель та державною реєстрацією права власності не заслуговує на увагу враховуючи ту обставину, що з заперечень відповідача вбачається наявність спору між сторонами.

Судові витрати покласти на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.328, 331, 376, 392  ЦК України, 33, 42, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

                                                           В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати за приватною середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів “Сучасник” з поглибленим вивченням мов, (код ЄДРПОУ 26453302, м. Львів, вул. Патона, 24а) право власності на нерухоме майно літ. А-2 загальною площею 1565,2 кв.м. та В-1 загальною площею 17,5 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Патона, 24а.

3.          Стягнути з Львівської міської ради (код ЄДРПОУ  04055896, м. Львів, пл. Ринок,1) на користь приватної середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів “Сучасник” з поглибленим вивченням мов, (м. Львів, вул. Патона, 24а)- 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ  видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мороз Н.В.